Постанова від 12 січня 2026 р. у справі №560/9242/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/9242/25

Головуючий у 1-й інстанції: Козачок І.С.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

13 січня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О.

за участю:

секретаря судового засідання: Решкатюк Л.O.,

представника позивача: Бойка Р.В.,

представників відповідача: Чубко Л.В., Бездітка М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша подільська енергетична компанія" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша подільська енергетична компанія" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И В :

позивач, ТОВ "Перша подільська енергетична компанія", звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №00/8556/0703 від 22.04.2025 форми «В1», яким визначено суму завищення бюджетного відшкодування в сумі 3687006 грн. ( у т.ч. основна сума 3351824 грн., штрафні (фінансові) санкції 335 182 грн.), №00/8559/0703 від 22.04.2025 форми «В4», яким визначено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 357540 грн.

Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 11.09.2025 в задоволенні позову відмовив. Судове рішення мотивоване тим, що оскільки наявними у справі доказами не спростовані висновки перевірки стосовно допущених податкових порушень, суд не вбачає підстав для скасування прийнятих відповідачем спірних податкових повідомлень - рішень.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Аргументами скарги зазначає, що господарські операції з постачальниками мали реальний характер та підтверджувались належно оформленими первинними документами. В свою чергу, допущені контрагентами порушення у податкових накладних не впливали на обсяг виконаних позивачем зобов`язань, тому не повинні були впливати на право податкового кредиту та показника бюджетного відшкодування.

У відзиві на апеляційну скаргу податковий орган зазначає, що платником було завищено податковий кредит в результаті віднесення до його складу сум ПДВ по податкових накладних, виписаних з порушеннями вимог закону. Позивачем було віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ, не підтверджені належним чином оформленими та зареєстрованими у ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її.

Представники відповідача заперечували проти задоволення апеляційної скарги позивача та просили суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області згідно з наказом Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 28.02.2025 №1040-П проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Перша подільська енергетична компанія» з питань дотримання вимог податкового законодавства при декларуванні за січень 2025 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

За результатами перевірки складений акт від 21.03.2025 №5495/22-01-07-03/43291498, у якому зафіксовано порушення платником вимог:

- п.44.1, п.198.6 ст.198, п. п. «і» п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, пункту 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 р. за №159/28289 із змінами і доповненнями: ТОВ «Перша подільська енергетична компанія» за січень 2025 року завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21 декларації) на 357540 грн.;

- п.44.1 ст.44, ст. 192, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, абз. «б» п.200.4 ст.200, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року із змінами та доповненнями та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 за №159/28289 із змінами і доповненнями ТОВ «Перша подільська енергетична компанія» завищено бюджетне відшкодування на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1) задекларованого у декларації з ПДВ за січень 2025 року на суму 3351824 гривень.;

- пп. 195.1.1,,а" п. 195.1 ст. 195 Податкового Кодексу України та Наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 за №159/28289 (із змінами і доповненнями) завищено суму операцій з вивезення товарів за межі митної території України (рядок 2) декларації на загальну суму на загальну суму 849528 грн., в т. ч за лютий 2024 року в сумі 849528 грн. та занижено суму операцій з вивезення товарів за межі митної території України (рядок 2) декларації на загальну суму на загальну суму 874988 грн., в т. ч за травень 2024 року в сумі 874988 грн.;

- п.201.1, п.201.7 п. 201.10 ст.201 розділу V Податкового Кодексу України, п.12 наказу Мінфіну від 31.12.2015, № 1307 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за №137/28267 ТОВ «Перша подільська енергетична компанія» на дату виникнення податкових зобов`язань по операціях з експорту товарів на адресу покупця (нерезидента) Bioenergy World Trade OU не складено та не зареєстровано у Єдиному реєстрі податкову накладну від 17.05.2024 року на суму 874988,1 грн.;

Також перевіркою встановлено порушення Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (із змінами і доповненнями), зокрема ТОВ «Перша подільська енергетична компанія» не вірно заповнено додаток 2 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування та суми від`ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» за січень 2025.

ТОВ «Перша подільська енергетична компанія» надано заперечення від 04.04.2025 на акт перевірки (вх. від 04.04.2025 №22429/6) від 21.03.2025 №5495/22-01-07-03/43291498) За результатами розгляду заперечень відповідач прийшов до висновку про підтвердження порушень, виявлених під час перевірки, про що зазначено у повідомленні Головного управління ДПС у Хмельницькій області №1269/10/22-01-07-03-11 від 18.04.2025.

За результатами перевірки відповідачем прийняте спірне податкове повідомлення - рішення форми «В1» від 22.04.2025 №00/8556/0703, яким визначено суму завищення бюджетного відшкодування 3 687 006 грн. (у т.ч. основна сума 3 351 824 грн. та штрафні санкції 335 182 грн.) та форми «В4» від 22.04.2025 №00/8559/0703, яким визначено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 357 540 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Так, згідно з п. 44.1 ст.44 Податкового Кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці 1 цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. п. «і» п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України у податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов`язкові реквізити, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Для цілей класифікації послуг використовується Державний класифікатор продукції та послуг (далі - ДКПП, систематизоване зведення назв угруповань продукції та послуг, кодування яких побудовано на ієрархічній системі класифікації) України ДК 016:2010, який введений в дію наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 №457 (зі змінами). Цей класифікатор гармонізовано зі статистичною класифікацією продукції та послуг за видами діяльності редакції 2008 до рівня підкатегорій, а також з Переліком промислової продукції Європейського Союзу у редакції 2008 на рівні позицій; класифікатор узгоджено з ДК 009:2010 "Класифікація видів економічної діяльності" (далі - КВЕД) та пов`язано з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД). Згідно з визначеннями ДКПП продукція/послуга - це результат окремого виду економічної діяльності відповідно до КВЕД, отже кожному угрупуванню видів економічної діяльності за КВЕД на ієрархічних рівнях "секція - клас" відповідає угрупування продукції (одне чи декілька).

Як встановлено судом першої інстанції, між ТОВ «Перша подільська енергетична компанія» та ТОВ "Зернова транспортна компанія" укладений договір №29/01/2024-ТЕО на транспортно-експедиційне обслуговування від 29 січня 2024.

Згідно з цим договором ТОВ "Зернова транспортна компанія" надавала позивачу різні транспортно - експедиційні послуги, за наслідками чого реєструвала податкові накладні від 13.02.2024 №22, від 29.02.2024 №52, від 15.03.2024 №16, від 19.03.2024 №20, від 29.03.2024 №41, від 09.04.2024 №12, від 30.04.2024 №47 у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зі змісту письмових доказів та пояснень сторін встановлено, що ТОВ «Зернова транспортна компанія» надавала позивачу послуги з організації транспортно - експедиторського обслуговування, що підтверджується договором від 29.01.2024 №29/01/2024-ТЕО, іншими первинними документами, відповідно до змісту яких послуги визначаються за кодом ДКПП 52.29 «Послуги допоміжні щодо транспортування інші», а не послуги перевезення вантажу залізницею, які визначаються за кодом ДКПП 49.20.

Зокрема, у податкових накладних на послуги «Комплексне транспортно-експедиційне обслуговування, в т.ч. винагорода експедитора» та «Компенсація залізничного тарифу по території України» зазначений код ДКПП 49.20 (перевезення вантажів залізничним транспортом), що не відповідало характеру наданих послуг та їх класифікації згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, відтак не давало можливості чітко ідентифікувати послуги, що постачались. Водночас, транспортно-експедиційні послуги надаються з кодом 52.29 «Послуги допоміжні щодо транспортування інші».

Суму ПДВ за податковими накладними від 13.02.2024 №22 на загальну суму 318344 грн., в т.ч. ПДВ 53057,33 грн. та від 29.02.2024 №52 на загальну суму 195904 грн., в т.ч. ПДВ 32650,67 грн. ТОВ «Перша Подільська Енергетична Компанія» було віднесено до складу податкового кредиту лютого 2024 (рядок 29 Таблиці 2.1 «Відомості про операції з придбання з податком на додану вартість, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставками 7 % і 14 %» Додатку 1 «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1)» до податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2024 року). Суму ПДВ за податковими накладними від 15.03.2024 №16 на загальну суму 514248 грн., в т.ч. ПДВ 85708 грн., та від 19.03.2024 №20 на загальну суму 220392 грн., в т.ч. ПДВ 36732 грн. позивачем віднесено до складу податкового кредиту березня 2024 (рядок 40 Таблиці 2.1 «Відомості про операції з придбання з податком на додану вартість, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставками 7 % і 14 %» Додатку 1 «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1)» до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2024 року).Суму ПДВ за податковими накладними від 29.03.2024 №41 на загальну суму 97952 грн., в т.ч. ПДВ 16325,33 грн. та від 09.04.2024 №12 на загальну суму 514248 грн., в т.ч. ПДВ 85708 грн. позивачем віднесено до складу податкового кредиту квітня 2024 (рядки 33, 34 Таблиці 2.1 «Відомості про операції з придбання з податком на додану вартість, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставками 7 % і 14 %» Додатку 1 «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1)» до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2024 року). Суму ПДВ за податковою накладною від 30.04.2024 №47 на загальну суму 284154 грн., в т.ч. ПДВ 47359,07 грн. ТОВ «Перша Подільська Енергетична Компанія» віднесено до складу податкового кредиту травня 2024 (рядок 40 Таблиці 2.1 «Відомості про операції з придбання з податком на додану вартість, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та ставками 7 % і 14 %» Додатку 1 «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1)» до податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2024 року).

При цьому, суд першої інстанції передчасно вважав, що оскільки були допущені помилки в реквізиті "код товару" згідно з УКТ ЗЕД, які не давали можливості ідентифікувати здійснені операції або їх зміст, тобто податкові накладні виписані з порушенням вимог п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, у ТОВ «Перша подільська енергетична компанія» не виникло право на формування податкового кредиту по вказаних податкових накладних ( податковий кредит був завищений на суму 357540 грн.)

Відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг (ДКПП) ДК 016:2010 код «49.20» застосовується для послуг з перевезення вантажів залізничним транспортом.

Отже, код 49.20 згідно з ДК 016:2010 є загальним кодом, що позначає «перевезення вантажів залізничним транспортом».

Послуги, надані ТОВ «Зернова транспортна компанія», по своїй суті належать до організації перевезення вантажів залізницею (експедиторське обслуговування включає забезпечення перевезення зерна залізничним транспортом та оплату відповідного тарифу).

Таким чином, зазначення коду 49.20 в податкових накладних відповідає характеру послуг, адже основною складовою комплексного транспортно- експедиційного обслуговування була саме залізнична перевезення вантажів.

Відповідно до абз.11 п.201.10 ст.201 ПКУ платники податків мають право зазначати код послуги за ДКПП не повністю, але не менше перших чотирьох цифр відповідного коду.

Колегія суддів зазначає, що у накладних зазначено чотиризначний код 49.20, що повністю задовольняє цю вимогу. Тобто, навіть якщо існують детальніші підгрупи (49.20.1 тощо), вибір верхнього рівня 49.20 цілком допустимий з точки зору нормативних вимог, оскільки 4 перші цифри коду надано правильно. Жодної норми, яка б зобов`язувала експедитора розщеплювати комплексну послугу та зазначати декілька кодів чи детальніший підкод, немає.

Таким чином, з формальної точки зору реквізит «код послуги» заповнено допустимим чином.

Крім того, судом першої інстанції безпідставно ототожнено код УКТ ЗЕД з кодом ДКПП. Вказане є юридично помилковим, адже вони регулюються різними нормативними актами. УКТ ЗЕД є класифікатором товарів, заснованим на Гармонізованій системі опису та кодування товарів і регулюється Митним кодексом України, тоді як ДКПП затверджений наказом Держспоживстандарту №457 від 11.10.2010 та застосовується для ідентифікації послуг і робіт.

Відтак, ототожнення коду УКТ ЗЕД із кодом ДКПП є юридично необґрунтованим, а відсутність коду УКТ ЗЕД у податковій накладній, що стосується надання послуг, не може вважатися порушенням вимог Податкового кодексу України.

Варто зазначити, що в розумінні податкового кодексу, помилки в необов`язкових реквізитах податкової накладної, які не перешкоджають ідентифікації операції, її змісту, періоду, сторін та суми, не можуть бути причиною відмови в реєстрації податкових накладних. Згідно з п.201.10 ст.201 ПКУ, помилки в обов`язкових реквізитах, визначених п.201.1 ст.201 (крім коду товару УКТ ЗЕД), що не заважають ідентифікувати здійснену операцію (найменування товару/послуги, період, контрагентів, суми), не позбавляють покупця права на податковий кредит.

В правовідносинах, що були предметом дослідження в суді першої інстанції, всі істотні характеристики операцій чітко зазначені в податкових накладних: найменування послуг детально розписане («комплексне транспортно-експедиційне обслуговування, у т.ч. винагорода експедитора», «компенсація залізничного тарифу по території України»), вказано зміст і обсяг послуг, їх вартість, дату, сторони (постачальник і покупець) та суму ПДВ. Тобто, господарську операцію можна однозначно ідентифікувати за цими даними - зрозуміло, які саме послуги отримано, за який період і на яку суму.

Єдиним розбіжним реквізитом був код ДКПП, який, утім, належить до правильної загальної категорії (транспортні послуги) і не спотворює суті операції.

Такий формальний недолік не впливає на зміст операції та суму податку, а тому відповідно до п.201.10 ПКУ не може бути підставою для невизнання податкового кредиту покупця.

При цьому, податкові накладні були своєчасно зареєстровані постачальником в ЄРПН, а отже у ТОВ «ППЕК» виникло право на податковий кредит. Відмова у податковому кредиті лише через код послуги суперечить прямим нормам ПКУ та звужує права платника податків.

Крім того, позиція про те, що помилка в коді ДКПП не позбавляє права на кредит, підтверджується численною судовою практикою. Зокрема, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду неодноразово зазначав, що формальні помилки в реквізитах податкових накладних, які не перешкоджають ідентифікації операції, не є підставою для виключення сум ПДВ з податкового кредиту. Наприклад, у постанові Верховного Суду від 11.06.2019 у справі №826/2244/18 зроблено висновок: якщо опис (номенклатура) операції в податковій накладній дозволяє точно встановити зміст послуги, то незначна помилка в коді послуги не заважає ідентифікації операції та не впливає на право покупця на кредит. Аналогічний правовий висновок викладено і в постанові ВС від 12.09.2019 у справі №820/3511/16.

Отже, судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги ті факти, що податкові накладні від ТОВ «Зернова транспортна компанія» містять усі інші обов`язкові реквізити, передбачені п.201.1 ст.201 ПКУ: дату складання, повну назву продавця і покупця, їхні податкові номери, опис (номенклатуру) послуг, ціну постачання, загальну суму та суму ПДВ. Дані накладні було складено на підставі реальних господарських операцій за договором №29/01/2024-ТЕО від 29.01.2024 про транспортно-експедиційне обслуговування.

Крім того, ДПС не заперечує реальність операцій чи їх зв`язок з господарською діяльністю ТОВ «ППЕК». Претензія суто технічна - стосується коду послуги - і жодним чином не спростовує того, що послуги були надані, прийняті та оплачені. Зміст операцій повністю встановлений первинними документами та самим текстом податкових накладних.

Отже, жодних невідповідностей, які унеможливлюють ідентифікацію послуг, не встановлено.

Таким чином, ТОВ "Перша подільська енергетична компанія" правомірно включило до складу податкового кредиту суми ПДВ (53057,33 грн та ін.) за цими накладними, оскільки вони були належним чином зареєстровані і відповідають всім суттєвим вимогам.

Помилка у коді послуги не вплинула на суму зобов`язань чи кредиту та не створила перешкод для контролю, адже контролюючий орган одразу ідентифікував, які саме послуги надано, про що свідчить сам акт перевірки.

Що стосується спірного рішення №00/8556/0703 від 22.04.2025 форми «В1», яким визначено суму завищення бюджетного відшкодування 3 687 006 грн. (в т.ч. основна сума 3 351 824 грн. та штрафні (фінансові) санкції в сумі 335 182 грн.), колегія суддів враховує наступне.

Так, відповідно до п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.201.7 ст.201 Кодексу податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п.201.10 ст.201 Кодексу)

Згідно з до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 Податкового кодексу України, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

- ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/ послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг (п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України).

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом абз.11 ч.1 ст. 1, ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов`язкові реквізити, перелік яких визначено у цій нормі.

До первинних документів бухгалтерського обліку, що підтверджують показники, відображені платником податків у податковій звітності, належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, які за змістом відповідають вимогам закону та які відображають реальні господарські операції.

Як встановлено судом першої інстанції зі змісту акту перевірки, податковим органом було встановлено завищення ТОВ «Перша Подільська Енергетична Компанія» податкового кредиту на загальну суму 3351824 грн., у т.ч. у липні 2024 на 3351824 грн. в результаті віднесення до його складу сум ПДВ по податкових накладних, виписаних ТОВ "Теофіпольська енергетична компанія", що не відповідають первинним документам, та у яких невірно зазначено обов`язкові реквізити, такі як: «опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг», «загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку». Зазначеним порушені вимоги п.44.1 ст.44, ст. 192, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України.

Судом зі змісту матеріалів справи та акту перевірки встановлено, що ТОВ «Перша подільська енергетична компанія» укладено договір №П/1902/П-1 від 19.02.2023 з ТОВ "Теофіпольська енергетична компанія" на постачання гідролізату соломи відсепарованого. Розрахунки за товар проводились у безготівковій формі. ТОВ «Перша подільська енергетична компанія» здійснено перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ "Теофіпольська енергетична компанія", на підтвердження чого надані платіжні інструкції та видаткові накладні щодо постачання товару, після чого ТОВ "Теофіпольська енергетична компанія" зареєстровані відповідні податкові накладні.

При цьому, суд першої інстанції передчасно вважав, що перевіркою встановлено і належними доказами не спростовано факт завищення позивачем суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1), задекларованого у декларації з ПДВ за січень 2025 на суму 3351824 грн.

Разом з тим, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки первинним бухгалтерським документам, які підтверджують реальність господарської операції між юридичними особами. Апелянт підтверджує реальність операцій з ТОВ «Теофіпольська енергетична компанія» на підставі належно оформлених первинних документів (договорів, видаткових накладних, актів приймання-передачі тощо). Усі господарські операції були фактично здійснені, що відображено в документах бухгалтерського обліку.

19 лютого 2023 року між ТОВ «Теофіпольська енергетична компанія» (Постачальник) та ТОВ «Перша подільська енергетична компанія» (Покупець) укладено Договір поставки № П/1902/П-1. За умовами зазначеного правочину, Постачальник

зобов`язується передати у власність Покупцю гідролізат соломи сепарований, а Покупець зобов`язується прийняти цей Товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах даного Договору.

На виконання вимог п. 44.1 ст. 44 ПКУ платник податків забезпечив ведення обліку показників податкової звітності на підставі первинних документів. Показники податкової звітності ТОВ «Перша подільська енергетична компанія» повністю підтверджені первинними документами, які відображають рух активів за операціями з Постачальником. Судом не взято до уваги той факт, що податковий орган не навів у акті жодних доказів відсутності реального товару чи неможливості здійснення цих операцій - навпаки, наявність товарно-транспортних накладних, видаткових та податкових накладних свідчить про переміщення товару і реальність поставки.

Отже, операції з Постачальником є фактично здійсненими та спрямованими на реальні потреби господарської діяльності Товариства.

Станом на 25.06.2024 року в ТОВ «Перша подільська енергетична компанія» була наявна кредиторська заборгованість перед ТОВ «Теофіпольська енергетична компанія» в сумі 1 794 818,40 грн.

25.06.2024 ТОВ «Перша подільська енергетична компанія» сплачено згідно платіжної інструкції №730 на рахунок ТОВ «Теофіпольська енергетична компанія» 7 636 432,80 грн. Внаслідок цього, у ТОВ «Теофіпольська енергетична компанія» виник обов`язок скласти та зареєструвати податкову накладну, але не на суму первинного документу (платіжки), а на різницю між перерахованою сумою коштів та сумою наявного боргу, тобто лише на суму коштів, що надійшли на рахунок як попередня оплата (аванс) (201.7 ПКУ).

Свій обов`язок, передбачений п. 201.1, п. 201.10 (з урахуванням п. 89 підрозд. 2 розд. XX) ст.201 ПКУ, ТОВ «Теофіпольська енергетична компанія» виконало шляхом реєстрації 18.07.2024 податкової накладної №2 від 25.06.2024. Але при складанні податкової накладної ненавмисно була допущена математична помилка в визначені суми авансу та, як наслідок, не правильно розраховано суму податкового зобов`язання, а також (при вже відомій ціні) - кількість попередньо оплаченого товару. А саме, замість загальної суми 5 841 614.40 грн., в тому числі ПДВ 973 602,40 грн., на постачання 3 477,151429 м3 гідролізату соломи відсепарованого за ціною 1 400 грн./м3, були зазначені 5 814 614.40 грн. загальна сума, в тому числі ПДВ 969 102,40 грн., на постачання 3 461,08 м3 гідролізату соломи відсепарованого за все тією ж ціною 1 400 грн./м3. Така помилка була допущена суто з вини контрагента, на що представниками позивача було звернуто увагу вже після реєстрації накладної.

У зв`язку з цим, до даної податкової накладної ТОВ «ТЕК» було складено та зареєстровано розрахунок коригування №4 від 25.06.2024, яким виправлені невірні показники та суму податкового зобов`язання приведено у відповідність до суми отриманого авансу.

Під час наступної поставки товару - 30.06.2024 ТОВ «ППЕК» мало вже дебіторську заборгованість (аванс) перед ТОВ «Теофіпольська енергетична компанія» на суму 5 841 614,40 грн.

30.06.2024 ТОВ «Теофіпольська енергетична компанія», згідно видаткової накладної №23, поставлено ТОВ «Перша подільська енергетична компанія» гідролізат соломи відсепарований на загальну суму 20 110 944,00 грн.

Внаслідок цього, у ТОВ «Теофіпольська енергетична компанія» виник обов`язок скласти та зареєструвати податкову накладну, але не на повну суму первинного документа (видаткової накладної), а на різницю між вартістю поставленого товару та сумою наявної на дату поставки попередньої оплати (авансу).

Таким чином, ТОВ «Теофіпольська енергетична компанія» виконало передбачений п. 201.1, п. 201.10 (з урахуванням п. 89 підрозд. 2 розд. XX) ст.201 ПКУ обов`язок, шляхом реєстрації 18.07.2024 податкової накладної №3 від 30.06.2024. Але, в наслідок раніше допущеної помилки в сумі авансу, при складанні і цієї податкової накладної були вказані помилкові значення. А саме, замість загальної суми 14269329,60 грн., в тому числі ПДВ 2 378 221,60 грн., на постачання 8 493,648571 м3 гідролізату соломи відсепарованого за ціною 1 400 грн./ м3, були зазначені 14 296 329,60 грн. загальна сума, в тому числі ПДВ 2 382 721,60 грн., на постачання 8 509,72 м3 гідролізату соломи відсепарованого за все тією ж ціною 1 400 грн./м3.

В подальшому до даної податкової накладної ТОВ «ТЕК» було складено та надіслано на реєстрацію ТОВ «Перша подільська енергетична компанія», а ТОВ «Перша подільська енергетична компанія» зареєстровано розрахунок коригування №1 від 01.07.2024, яким суму податкового зобов`язання приведено у відповідність до суми визнаного боргу.

Слід також зазначити, що в Акті, складеному за результатами перевірки контролюючий орган вказує на використання помилкового порядку складання розрахунків корегування з боку позивача. Так, посилаючись на роз`яснення з єдиної інформаційної системи «ЗІР», відповідач визначає складання розрахунку коригування з від`ємними значеннями на всю суму попередньої податкової накладної з подальшою реєстрацією нової накладної вже з правильними значеннями.

Разом з тим, відповідно до п. 192.1 ст. 192 ПКУ, у разі зміни суми компенсації вартості товарів після їх постачання або в разі виявлення помилок у податковій накладній, постачальник та отримувач мають право здійснити відповідне коригування податкових зобов`язань/кредиту шляхом складання розрахунку коригування (РК) до такої податкової накладної.

Також, порядок складення розрахунку корегування визначено Наказом Мінфіну України №1307 від 31.12.2015 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної».

Зокрема, п. 21 цього Порядку передбачає, що у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, які не пов`язані зі зміною суми компенсації, постачальник складає РК до податкової накладної за формою, затвердженою Додатком 2.

Таким чином, усі інші помилки (описки, технічні неточності у реквізитах) були виправлені належним чином шляхом складання відповідних РК на дату їх виявлення, згідно з вимогами наказу №1307.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 у справі N 160/3364/19, постанова Верховного суду від 23.10.2024 у справі №560/7590/22).

Так, судом першої інстанції зазначено, що податковим органом встановлено невідображення розрахунків коригування у складі таблиці 2.2 «Відомості про коригування податкового кредиту згідно зі ст. 192 розділу V Кодексу» додатку 1 «Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/ розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1)» до декларації з ПДВ за липень 2024.

Поряд з цим, п.192.3 Податкового кодексу України чітко передбачено, що результат перерахунку податкових зобов`язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У ситуації, яка є предметом дослідження:

- до податкової накладної від 25.06.2024 №2 на загальну суму 5814614,4 грн. в т.ч. ПДВ 969102,4 грн. зареєстрований розрахунок коригування від 25.06.2024 №4 (реєстраційний номер 9203939424), яким збільшено загальну суму податкової накладної від 25.06.2024 №2 на 27000 грн. та збільшено кількість товару Гідролізат соломи відсепарований до 3477,151429 м3;

- до податкової накладної від 30.06.2024 №3 на загальну суму 14296329,6 грн. в т.ч. ПДВ 2382721,6 грн. зареєстрований розрахунок коригування від 01.07.2024 №1 (реєстраційний номер 9214838133), яким зменшено загальну суму цієї податкової накладної на 27000 грн. та зменшено кількість товару Гідролізат соломи відсепарований до 8493,648571 м3.

Зважаючи на викладене вище, колегія суддів вважає, що змін у податкових зобов`язаннях і сумі податкового кредиту постачальника та отримувача не відбулось, а отже і відсутні дані, які потребували відображення у складі податкової декларації за звітний податковий період.

При цьому, суд першої інстанції не дослідив належним чином матеріали справи та не вжив визначених КАС України заходів, щодо перевірки фактичних обставин справи шляхом витребовування додаткових доказів, що призвело до висновків суду які суперечать матеріалам наявним у справі та не відповідають фактичним обставинам справи.

Як наслідок, зважаючи на сукупно дослідженні наявні матеріали справи, з метою захисту прав позивача наявні підстави для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №00/8556/0703 від 22.04.2025 форми «В1», яким визначено суму завищення бюджетного відшкодування в сумі 3687006 грн. ( у т.ч. основна сума 3 351 824 грн., штрафні (фінансові) санкції 335 182 грн.), №00/8559/0703 від 22.04.2025 форми «В4», яким визначено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 357 540 грн.

У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, що понесені апелянтом, суд зважає на те, що позивачем при зверненні до суду з позовом сплачено судовий збір в розмірі 22224 грн та при подачі апеляційної скарги 36336 грн., всього 60560 грн.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача слід стягнути сплачений ним судовий збір в сумі 60560 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша подільська енергетична компанія" задовольнити повністю.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2025 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша подільська енергетична компанія" задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення №00/8556/0703 від 22.04.2025 форми «В1», яким визначено суму завищення бюджетного відшкодування в сумі 3687006 грн. ( у т.ч. основна сума 3 351 824 грн., штрафні (фінансові) санкції 335 182 грн.), №00/8559/0703 від 22.04.2025 форми «В4», яким визначено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в сумі 357 540 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша подільська енергетична компанія" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 60 560,00 грн.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст. 328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 22 січня 2026 року

Головуючий Смілянець Е. С.

Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.