Постанова від 21 січня 2026 р. у справі №120/16843/24 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/16843/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Томчук Андрій Валерійович

Суддя-доповідач - Сапальова Т.В.

22 січня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Капустинського М.М. Шидловського В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області, як відокремлений підрозділ ДПС на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Муніципальна будівельна група" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

у грудні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Муніципальна Будівельна Група" звернулось в суд з позовною заявою до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначає, що на виконання вимог п. 201.10 ст. 201 ПК ним складено податкові накладні від 01.08.2024 № 1, від 06.08.2024 № 2 та від 21.08.2024 № 3, які за допомогою електронного документообігу направлено до податкового органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В подальшому позивач отримав квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних, з підстав, що платник відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Незважаючи на те, що позивач надав контролюючому органу пояснення та усі необхідні документи, рішенням про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.09.2024 № 11838295/44531786 відмовлено у реєстрації ПН від 01.08.2024 № 1, рішенням про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.09.2024 № 11838296/44531786 відмовлено у реєстрації ПН від 06.08.2024 № 2 та рішенням про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.09.2024 № 11838297/44531786 відмовлено у реєстрації ПН від 21.08.2024 № 3.

Позивач, вважаючи рішення про відмову у реєстрації ПН протиправними, звернувся до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року позов задоволено, а саме:

- визнано протиправними та скасовано рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.09.2024 № 11838295/44531786, від 30.09.2024 № 11838296/44531786, від 30.09.2024 № 11838297/44531786;

- зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "Муніципальна Будівельна Група" №1 від 01.08.2024, № 2 від 06.08.2024, № 3 від 21.08.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Муніципальна Будівельна Група", сплачений судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Вінницькій області пропорційно.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Муніципальна Будівельна Група", понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 2500 грн за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Муніципальна Будівельна Група", понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 2500 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги податковий орган вказує, що відповідно до баз даних ДДПС та проведеного аналізу прослідковується ймовірне завищення вартості робіт за рахунок відображення обсягу витрат, при тому підрядником формується податковий кредит за рахунок накопичення товарних залишків.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач спростовує доводи апеляційної скарги, вказуючи на законність ухваленого рішення та просить його залишити без змін, а також просить стягнути з відповідача судові витрати на правничу допомогу з представництва інтересів у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Муніципальна Будівельна Група" (код ЄДРПОУ 44531786) зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як юридична особа 27.01.2022. Основним видом економічної діяльності є Організація будівництва будівель (КВЕД 41.10). Товариство є платником ПДВ з 01.03.2022.

20.12.2023 між ТОВ "Муніципальна Будівельна Група" (Підрядник) та комунальним підприємством "Вишнівськтеплоенерго" Вишневої міської ради Бучанського району Київської області (Замовник) укладено Договір на виконання будівельних робіт №20/12PЄ, відповідно до умов якого Підрядник зобов`язується виконати за завданням Замовника роботи з: Реконструкція існуючої теплової мережі по вул. Європейська 11-13, в м. Вишневе Києво-Святошинського району Київської області (Коригування 2) (Ш черга) (ДК 021:2015 - 45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізних доріг, вирівнювання поверхонь), у відповідності до Договірної ціни з додатками (Додаток №1), Кошторисної документації та календарного графіку (додаток №2), що додається до Договору і є його невід`ємною частиною, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи на умовах Договору (п.п. 1.1. та 1.2. Договору на виконання будівельних робіт №20/12PЄ).

29.07.2024 між ТОВ "Муніципальна Будівельна Група" (Підрядник) та комунальним підприємством "Вишнівськтеплоенерго" Вишневої міської ради Бучанського району Київської області (Замовник) укладено:

1) Договір на закупівлю робіт №TK 29/31, відповідно до умов якого Підрядник зобов`язується виконати за завданням Замовника роботи з: Реконструкція теплової мережі Ду 450 мм по вул. Київська від ТК-29 до ТК-31 зі збільшенням діаметру на Ду 500мм. в м. Вишневе Бучанського району Київської області (код за ДК 021:2015 - 45231000-5 - Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач), у відповідності до Договірної ціни з додатками (Додаток №1), Кошторисної документації та календарного графіку, що додається до Договору і є його невід`ємною частиною, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи на умовах Договору на закупівлю робіт №TK 29/31;

2) Договір на закупівлю робіт № TK 26/27, відповідно до умов якого Підрядник зобов`язується виконати за завданням Замовника роботи з: Реконструкція теплової мережі по вул. Київська від ТК-26 до ТК-27 в м. Вишневе Бучанського району Київської області (код за ДК 021:2015 - 45231000-5 - Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач), у відповідності до Договірної ціни з додатками (Додаток №1), Кошторисної документації та календарного графіку, що додається до Договору і є його невід`ємною частиною, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконані роботи на умовах Договору на закупівлю робіт №TK 26/27.

01.08.2024 на виконання п. 3.3 Договору на закупівлю робіт №ТК 29/31 комунальним підприємством "Вишнівськтеплоенерго" Вишневої міської ради Бучанського району Київської області було здійснено попередню оплату (аванс) в розмірі 70% від вартості Договору платежем у сумі 18 937 278, 36 грн, в т.ч. 3 156 213, 06 грн ПДВ.

06.08.2024 на виконання п. 3.3 Договору на закупівлю робіт №ТК 26/37 комунальним підприємством "Вишнівськтеплоенерго" Вишневої міської ради Бучанського району Київської області було здійснено попередню оплату (аванс) в розмірі 30% від вартості Договору платежем у сумі 6 282 635, 76 грн, в т.ч. 1 047 105, 96 грн ПДВ.

14.08.2024 було підписано Додаткову угода №1 до договору від 20.12.2023 року №20/12 РЄ на виконання будівельних робіт на зменшення обсягів закупівлі та відповідно ціни договору на 925 078,30 грн, керуючись Експертним звітом. Відповідно підписаної додаткової угоди загальна вартість договору склала - 19 195 006,10 грн. в т.ч. 3 199 167,68 грн ПДВ.

На виконання вимог п. 201.10 ст. 201 ПК товариством складено податкові накладні від 01.08.2024 № 1, від 06.08.2024 № 2 та від 21.08.2024 № 3, які за допомогою електронного документообігу направлено до податкового органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно квитанцій від 03.09.2024, від 03.09.2024 та від 12.09.2024 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкову накладну прийнято, але реєстрація зупинена. Підставою зазначено: "Обсяг постачання товару/послуги 41.00 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.". Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено.

На виконання даних вимог позивачем подано відповідачу листи-пояснення від 13.09.2024, від 13.09.2024 та від 15.09.2024 та від з додатковими документами.

Повідомленнями від 18.09.2024 № №11788789/44531786, №11788808/44531786 та від № 11788843/44531786 податковий орган повідомив платника по необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН у ЄРПН. Так запропоновано надати письмові пояснення стосовно підтвердженої інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено, копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, первинних документів щодо постачання, придбання товарів, послуг, транспортування продукції, навантаження продукції, розвантаження продукції, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності, накладних, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових, інших документів, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/ розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вказано, що Відповідно баз даних ДПС та проведеного аналізу встановлено ймовірне завищення вартості робіт за рахунок відображення обсягу витрат, які не понесено, при тому підрядником формується податковий кредит за рахунок накопичення товарних залишків.

25.09.2024 до ГУ ДПС у Вінницькій області товариством подано додаткові пояснення з додатками щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

Разом із тим, Комісією Головного управління ДПС у Вінницькій області прийнято рішення від 30.09.2024 № 11838295/44531786 про відмову у реєстрації ПН від 01.08.2024 № 1, від 30.09.2024 № 11838296/44531786 відмову у реєстрації ПН від 06.08.2024 № 2 та від 30.09.2024 № 11838297/44531786 відмову у реєстрації ПН від 21.08.2024 № 3 в ЄРПН. Підставами вказано - ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено у ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, платником податку.

Не погоджуючись з такими рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку, однак його скарги залишено без задоволення, а рішення без змін.

Не погоджуючись з рішеннями відповідача щодо відмови у реєстрації податкових накладних, вважаючи їх протиправними позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем документи є достатньою підставою для реєстрації податкової накладної, а здійснення господарських операцій може бути перевірена контролюючим органом під час проведення перевірки платника податків. Тому, враховуючи наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, суд першої інстанції дійшов висновку, що у податкового органу відсутні правові підстави для відмови у реєстрації податкових накладних.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності (підрядники та субпідрядники) можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу..

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У підпункті 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з абзацами першим-другим, п`ятим, десятим пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок № 1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 (далі - Порядок № 1165, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку № 1165 У разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно із абзацом 1 пункту 6 Порядку № 1165 У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пунктів 7, 10, 11 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.

Судовим розглядом встановлено, що реєстрація податкових накладних №1 від 01.08.2024 (т. 1 а.с.59), № 2 від 06.08.2024 року (т.1 а.с.186), №3 від 21.08.2024 року (т.2 а.с.60), зупинені на підставі підпункту п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 31.07.2024 №19 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 41.00, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D"=2.3707%, "Рпоточ"=0.

Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Запропоновано надати пояснення та копії документів (договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них:

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Суд звертає увагу на те, що Критерії ризиковості здійснення операцій визначено у додатку 3 до Порядку № 1165.

Так, згідно з пунктом 1 додатку 3 до Порядку № 1165 (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) до ознак ризиковості здійснення операцій: застосовується у разі, якщо обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.

Згідно з пунктом 6 Порядку №1165 питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Під час розгляду справи судом встановлено, що реєстрацію податкових накладних позивача зупинено з тієї підстави, що позивач відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Однак, суд зазначає, що у разі зупинення реєстрації податкових накладних на підставі п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

Натомість, надіслана позивачу квитанція містить вимогу щодо надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретних обставин, які підлягають з`ясуванню контролюючим органом, квитанція містить загальний перелік документів без визначених ознак.

З метою реєстрації спірних податкових накладних Товариством були надані пояснення та додаткові документи для підтвердження здійснення господарських операцій, викладених в поясненнях щодо зупинення податкової накладної (т. 1 а.с. 64-69, т. 1 а.с. 191-196, т. 2 а.с. 65-75). У вказаних поясненнях Товариством розкрито зміст господарських відносин із КП «Вишнівськтеплоенерго» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області

До поданих пояснень позивачем надано наявні у нього документи: правовстановлюючі документи, договори з додатками, декларації МТБ, кошториси, видаткові накладні, ТТН, картки рахунків, докази наявності кваліфікованих спеціалісті, докази проведення оплати тощо.

Вважаючи, що позивачем неповно надано документи, відповідачем відмовлено у реєстрації ПН.

Колегія суддів враховує, що механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520).

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку №520 Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку на додану вартість (далі - платник податку) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги».

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено, що платник податку, який склав податкову накладну / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації таких податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи:

договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі..

Пунктами 6, 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 520, Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Пунктом 12 Порядку №520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Отже податковим органом було прийнято рішення про відмову у реєстрації податкових накладних від 30.09.2024 №11838297/44531786 (т. 1 а.с. 86-88), від 30.09.2024 №11838296/44531786 (т.1 а.с.212-214), від 30.09.2024 №11838295/44531786 (т. 2 а.с. 95-97), у зв`язку з у зв`язку з ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено у ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, платником податку.

Додаткова інформація відсутня.

В апеляційній скарзі податковий орган вказує, що відповідно до баз даних ДДПС та проведеного аналізу прослідковується ймовірне завищення вартості робіт за рахунок відображення обсягу витрат, при тому підрядником формується податковий кредит за рахунок накопичення товарних залишків.

Таким чином, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до приписів 1 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність" господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Враховуючи викладене, за результатами розгляду справи встановлено, що позивачем було надано до податкового органу первинні документи які, на його переконання, є належними та достатніми для підтвердження здійснення ним господарських операцій.

Верховний Суд, насамперед, звертає увагу на те, що при розгляді таких спорів судами, крім іншого, має бути встановлено настання обставин, якими обумовлено обов`язок платника податків скласти податкову накладну та її зареєструвати в ЄРПН.

У постанові від 21 лютого 2023 року по справі №2240/3271/18 Верховний Суд зауважив на тому, що предметом доказування при вирішенні вимог про зобов`язання податкового органу зареєструвати податкову накладну (у разі скасування рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної) мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації.

Так, можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів. Хоча перелік загальних документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначено Порядком № 520, конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема, від змісту операції з виконання певних робіт, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки та має бути чітко відображений у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, чого зі сторони контролюючого органу зроблено не було.

Зупинення реєстрації ПН/РК за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

За таких обставин, у разі зупинення реєстрації податкових накладних на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.

При цьому, колегія суддів вважає, що у межах спірних правовідносин, приймаючи рішення про реєстрацію податкових накладних, контролюючий орган не здійснює повний аналіз господарської операцій позивача на предмет їх реальності, оскільки предметом розгляду у цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкових накладних. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення документальної податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України.

Здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, що складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Колегія суддів зазначає, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 18 липня 2019 року у справі №1740/2004/18, від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18, від 25 жовтня 2019 року у справі №0340/1834/18, від 12 листопада 2019 року у справі №816/2183/18, від 11 листопада 2025 у справі №440/16492/23 тощо.

Таким чином, у контролюючого органу не було достатніх підстав для відмови у проведенні реєстрації податкових накладних №1 від 01.08.2024, № 2 від 06.08.2024 року та №3 від 21.08.2024 року, що свідчить про протиправність та необхідність скасування рішень про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.04.2025 №12809273/43275020, від 30.09.2024 №11838297/44531786, від 30.09.2024 №11838296/44531786 та від 30.09.2024 №11838295/44531786.

Згідно з положеннями частин третьої-четвертої 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до пункту 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Таким чином, нормами Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної.

Пунктом 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, встановлено, що у разі надходження до ДФС України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Враховуючи, що судом встановлено відсутність у відповідача правових підстав для відмови у реєстрації податкової накладної шляхом прийняття відповідного рішення, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що належним способом захисту порушеного прав позивача є зобов`язання відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні №1 від 01.08.2024, № 2 від 06.08.2024 року та №3 від 21.08.2024 року.

Стосовно стягнення витрат на професійну правничу допомогу колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Положенням частини 3 статті 143 КАС України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Нормами частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесених витрат представником позивача адвокатом Марченко В.А. надано:

договір про надання правничої допомоги № 02/12/2024 від 02 грудня 2024 року, укладений між ТОВ “Муніципальна Будівельна Група” та Адвокатським об`єднанням “Столична колегія адвокатів” з додатком; додаткову угоду № 1 від 02 грудня 2024 року до договору про надання правничої допомоги № 02/12/2024 від 02 грудня 2024 року; ордер про надання правничої допомоги № 1515685 від 06 грудня 2024 року; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ № 000467 від 11.03.2019;

- рахунок-фактуру № СФ-0000081 від 5 грудня 2024 року; заключна виписка за період з 05.12.2024 по 05.12.2024 на суму 80 000 грн; акт №1 від 06 грудня 2024 року про надання правничої допомоги відповідно до Договору про надання правничої допомоги № 02/12/2024 від 02 грудня 2024 року.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем понесено витрати на правничу допомогу по даній справі в сумі 80 000 грн., але суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг та умовами договору.

Проаналізувавши складність справи, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що розмір заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу не відповідає умовам співмірності, судові витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, понесенні позивачем у зв`язку із розглядом даної адміністративної справи підлягають відшкодуванню у загальному розмірі 5000 грн, тобто по 2500 грн з кожного з відповідачів.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

14 квітня 2025 до Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив, у якому ТОВ «Муніципальна будівельна група» також просило стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 16500 грн.

Заяву обґрунтовано тим, що Адвокатським об`єднанням «ПРАЙМ ЛО ГРУП » були надані послуги із складання відзиву на апеляційну скаргу, що підтверджується договором про надання правничої допомоги № 07/04/2025 від 07 квітня 2024 року, додатковою угодою № 1 від 08 квітня 2025 року до договору про надання правничої допомоги № 07/04/2025 від 07 квітня 2025 року, ордером про надання правничої допомоги № 1565306 від 11 квітня 2025 року, свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ № 000467 від 11.03.2019 року, рахунком-фактурою № СФ-0000005 від 08 квітня 2025 року, платіжною інструкцією №562 від 08.04.2025, актом №1 від 11 квітня 2025 року про надання правничої допомоги відповідно до Договору про надання правничої допомоги № 07/04/2025 від 07 квітня 2025 року.

Відповідач подав заперечення на заяву про відшкодування витрат на правничу, у якому просив відмовити в задоволенні заяві.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 04.02.2020 у справі №280/1765/19.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

З урахуванням зазначеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

При цьому враховуючи надані позивачем докази понесених витрат на правничу допомогу, суд не заперечує обґрунтованості встановленого договірними відносинами розміру адвокатського гонорару, який було сплачений позивачем за надані послуги.

Проте, колегія суддів оцінює співмірність заявленої до стягнення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною п`ятою статті 134 КАС України, з урахуванням обсягу необхідної правової допомоги, складністю справи, ціною позову, значенням даної справи для сторін, виходячи з обсягу та характеру доказів у справі (відсутності експертиз, відсутності виклику свідків, тощо), кількості сторін та відсутності інших учасників у справі, виходячи з фактично витраченого представником позивача часу та наданих послуг, а також кількості підготовлених документів та їх зміст.

Враховуючи, що розмір вартості наданих послуг, визначених позивачем, є неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення заяви позивача та стягнення з відповідача на користь позивача частини судових витрат, понесених позивачем на правову допомогу, а саме – 5000 грн, що відповідає засадам співмірності та справедливості.

Таким чином заява позивача про стягнення витрат понесених на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення на користь позивача судових витрат, понесених позивачем на правову допомогу у розмірі 5000 грн.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області, як відокремлений підрозділ ДПС залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27 лютого 2025 року - без змін.

Стягнути на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Муніципальна Будівельна Група" витрати на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області у розмірі 5000,00 грн.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сапальова Т.В.

Судді Капустинський М.М. Шидловський В.Б.