Постанова від 20 січня 2026 р. у справі №554/7237/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/7237/25 Номер провадження 33/814/157/26Головуючий у 1-й інстанції Лизенко А.В. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.

ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2026 року м. Полтава

Суддя Полтавського апеляційного суду Обідіна О.І.,

За участю секретаря Дороженка Р.Г.,

Захисника-адвоката Рохманова В.І., Жаріна М.А.,

розглянувши в судовому засіданні у м. Полтава справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Полтави від 08 серпня 2025 року,

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Шевченківського районного суду м. Полтави від 08 серпня 2025 року провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 124 КУпАП закрито на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Закриваючи провадження, суд зазначив, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 11.05.2025 об 11:45 год. в м. Полтаві по вул. І. Мазепи, 1 та вул. М. Грушевського, де рух регулюється сигналами світлофора, водій ТЗ Citroen C4, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , рухаючись на заборонений сигнал світлофора, не надала перевагу в русі автомобілю, який рухався на дозволений сигнал світлофора, в результаті чого сталося зіткнення з ТЗ Geely MR-7151А, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками

Своїми діями ОСОБА_2 порушила вимоги п.п. 8.7.3.е ПДР та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Беручи до уваги висновки експерта, які на думку суду узгоджувались з іншими матеріалам справи, суд дійшов висновку про відсутність в діях водія ОСОБА_2 порушень Правил дорожнього руху, оскільки остання діяла згідно до п.16.8 ПДР, що виключає підстави для притягнення її до відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Не погодившись з постановою суду інший учасник дорожньої пригоди - ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування місцевим судом обставин, що мають значення для справи, просить постанову скасувати та винести нову, якою визнати водія ОСОБА_2 винною у вчиненні адмінправопорушення за ст. 124 КУпАП, а провадження по справі закрити у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Зокрема вказує на необ`єктивне дослідження судом матеріалів справи, на підставі яких суд дійшов помилкового висновку про закриття провадження, в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Вважає неналежним доказом висновок експерта, проведений по заяві захисника іншого учасника ДТП ОСОБА_2 , який має на його думку явно замовний характер та безпідставно був покладений судом в основу прийнятого по справі судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та заслухавши думку учасників справи, приходжу до наступного висновку.

Згідно ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №327155, 11 травня 2025 року об 11:45 год., водій ОСОБА_2 , в м. Полтаві по вул. Івана Мазепи, 1 та вул. Михайла Грушевського, де рух регулюється сигналами світлофора, керуючи автомобілем Citroen C4, д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись на заборонений сигнал світлофора, не надала перевагу у русі автомобілю, який рухався на дозволений сигнал світлофора, у результаті чого сталося зіткнення з автомобілем Geely MR-7151A, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушила вимоги п.п.8.7.3е Правил дорожнього руху – порушення проїзду на заборонений червоний сигнал або миготливий або два червоних миготливих та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

Закриваючи провадження у справі в зв`язку з відсутністю в діях водія ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП, суд дійшов висновку, що її дії відповідають Правилам дорожнього руху, що також узгоджується з висновком експерта, який є належним та допустимим доказом у справі.

Так, суд прийняв до уваги встановлені експертом обставини щодо виїзду автомобіля під керуванням водія ОСОБА_2 на перехрестя проїзних частин разом із тролейбусом при ввімкнутому для його напрямку руху зеленому сигналі світлофора, тому її подальший рух узгоджувався з п. 16.8 ПДР, а відтак невідповідностей в її діях вимогам п.п.8.7.3«е» ПДР не має.

Апеляційний суд не погоджується з вказаними висновками суду.

Так, згідно пояснень потерпілого водія ОСОБА_1 він 11.05.2025 об 11:45 год. рухався на зелений колір світлофору. Виїжджаючи на перехрестя вул. Грушевського та вул. Мазепи, з лівого боку на червоний сигнал світлофору автомобіль марки Citroen C4, д.н.з. НОМЕР_1 , рухався попри заборонений сигнал світлофора в напрямку вул. Мазепи, тим самим спровокував аварійну ситуацію, «врізавшись» в його автомобіль Geely, д.н.з. НОМЕР_2 , пошкодивши йому передню ліву частину авто. Працівникам поліції було надано запис з відеореєстратора його автомобіля.

З пояснень іншого учасника ДТП - водія ОСОБА_2 вбачається, що 11.05.2025 приблизно об 11:45 год. вона рухалася по вул. І. Мазепи. Перетинаючи перехрестя вул. І. Мазепи та вул. М. Грушевського виїхала на перехрестя в лівій полосі на зелений колір світлофора. Посередині перехрестя вона вимушена була зупинитися, оскільки на її полосу виїхав зустрічний автомобіль Форд НОМЕР_3 , виконуючи поворот наліво, чим завадив їй виїхати з перехрестя. Після того як він звільнив її полосу руху вона продовжила рух, щоб звільнити перехрестя. На світлофорі вже ввімкнулося жовте-червоне світло.

Під час розгляду справи в місцевому суді представником ОСОБА_2 – захисником ОСОБА_3 було надано суду висновок експерта №16 автотехнічного дослідження від 09 червня 2025 року, згідно якого:

в даній дорожній ситуації водій автомобіля Citroen С4 ОСОБА_2 повинна була діяти у відповідності з вимогами п.п. 16.8 та 12.3 ПДР України, а в її діях невідповідностей вимогам п. 8.7.3е та п. 16.8 ПДР України, які б з технічної точки зору знаходилися в причинному зв`язку з даною пригодою не вбачається;

в даній дорожній ситуації водій автомобіля Geely ОСОБА_1 повинен був діяти у відповідності з вимогами п.п. 8.7.3.є та 16.5 ПДР України та в даній дорожній ситуації його дії не відповідали вимогами п.п. 8.7.3.є та 16.5 ПДР України та з технічної точки зору знаходилися в причинному зв`язку з даною пригодою. Виконанням вказаних вимог п.п. 8.7.3.є та 16.5 ПДР України ОСОБА_1 міг запобігти зіткненню з автомобілем Citroen С4 під керуванням ОСОБА_2 .

Статтею 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Тобто обов`язковими умовами настання адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП є: наявність діяння у вигляді порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху; наслідків у вигляді пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна; наявність причинного зв`язку між порушенням правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до п. 8.7.3.е ПДР України червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоні миготливі сигнали забороняють рух.

Надаючи оцінку зібраним по справі матеріалам в їх сукупності, апеляційний суд зауважує, що висновок експерта не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів та підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи та приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 1.10 ПДР України перехрестя — місце перехрещення, прилягання або розгалуження доріг на одному рівні, межею якого є уявні лінії між початком заокруглень країв проїзної частини кожної з доріг. Не вважається перехрестям місце прилягання до дороги виїзду з прилеглої території.

Як вбачається з долученого до справи відеозапису з відеореєстратора автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , останній під`їжджає по вул. М. Грушевського до перехрестя і зупиняється на стоп лінії на червоний сигнал світлофора (10:47:08).

О 10:47:46 до перехрестя по вул. І. Мазепи під`їжджає автомобіль Citroen під керуванням ОСОБА_2 , яка пропускає автомобіль Форд, який рухається в зустрічному напрямку та перебуваючи безпосередньо на перехресті, завершує поворот ліворуч, звільняючи таким чином територію перехрестя (10:47:48-10:47:50).

При цьому, для автомобіля Geely на світлофорі о 10:47:45 вмикається поєднання червоного та жовтого сигналів світлофора, а о 10:47:48 - зелене світло, в зв`язку з чим він розпочинає рух «прямо» для перетину перехрестя. В цей самий час для автомобіля Citroen, який знаходиться в зоні, що межує з зоною перехрестя, вже вмикається жовтий сигнал світлофору і він зупиняється для надання можливості водію автомобіля Форд завершити маневр та звільнити перехрестя, після чого вмикається червоне світло, але при цьому водій Citroen С4 розпочинає свій рух прямо для перетину перехрестя.

О 10:47:52 відбувається зіткнення автомобілів, лівою передньою стороною автомобіля Geely, під керуванням ОСОБА_1 та правою передньою стороною автомобіля Citroen, під керуванням ОСОБА_2 .

Таким чином дії водія ОСОБА_2 були вірно кваліфіковані працівниками поліції, як порушення п.п. 8.7.3е ПДР України - проїзд на заборонений червоний сигнал.

Висновок експерта в дослідницькій частині, що автомобіль Citroen виїхав на перехрестя при зеленому сигналі світлофора, спростовуються відеозаписом на якому чітко видно перебування на перехресті іншого автомобіля Форд, який завершував маневр – поворот ліворуч на вул. М. Грушевського при зеленому світлі світлофора на вказаній вулиці, тобто червоному світлі для автомобілів які рухаються по вул. І. Мазепи.

Вказане підтверджується ілюстрацією 11, яка позначена експертом як «момент відновлення руху автомобіля червоного кольору Citroen С4 для завершення проїзду перехрестя», яке фіксує початок руху автомобіля під керуванням ОСОБА_2 на червоне світло і знаходження безпосередньо на перехресті автомобіля Форд, який завершував маневр у відповідності до п. 16.8 ПДР.

За змістом п. 16.8 ПДР водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді. Проте, якщо на перехрестях перед світлофорами на шляху руху водія є дорожня розмітка 1.12 (стоп-лінія) або дорожній знак 5.69 він повинен керуватися сигналами кожного світлофора.

Тобто, наведена норма ПДР стосується правил проїзду перехрестя, коли водій вже знаходиться на такому перехресті і його початковий рух був на дозволений сигнал світлофора.

Проте в даному випадку свій рух на перехресті автомобіль під керуванням ОСОБА_2 розпочинав вже на жовте світло світлофора і продовжив після зупинки на червоне світло, що і призвело до зіткнення з автомобілем під керуванням водія ОСОБА_1 , який розпочав свій рух по вул. М. Грушевського на дозволене зелене світло, що і було зафіксовано на записах відеореєстратора.

Таким чином, на дії водія ОСОБА_2 не поширюється п. 16.8 ПДР оскільки зібраними по справі доказами не доводиться факт її виїзду на перехрещення доріг при дозволеному зеленому сигналі світлофора.

За вказаних обставин, не заслуговують на увагу висновки експерта про невідповідність дій водія ОСОБА_1 вимогам п.п. 8.7.3. є ПДР, який вказує на заборону руху при поєднанні червоного і жовтого сигналів та інформує про наступне вмикання зеленого сигналу, оскільки водій ОСОБА_1 здійснював проїзд перехрестя на зелений сигнал світлофора. Не заслуговує на увагу і вказівка про невідповідність дій водія п. 16.5 ПДР щодо обов`язку водія при ввімкненні сигналу світлофора, що дозволяє рух, дати дорогу транспортним засобам, що завершують рух через перехрестя, а також пішоходам, які закінчують перехід, зважаючи на той факт, що водій ОСОБА_2 не перебувала на перехресті вул. І. Мазепи та вул. М. Грушевського.

Інші посилання захисника ОСОБА_3 в судовому засіданні на необхідність дотримання водієм ОСОБА_1 вимог п. 16.4. ПДР, що стосується заборони виїжджати на будь-яке перехрестя, у тому числі при сигналі світлофора, що дозволяє рух, якщо утворився затор, який змусить водія зупинитися на перехресті, що створить перешкоду для руху інших транспортних засобів і пішоходів, є помилковим та не заслуговує на увагу, оскільки стосується випадків заборони виїзду на перехрестя в разі наявності затору за перехрестям. В даному випадку жодних перешкод проїзду перехрестя для водія ОСОБА_1 не вбачалося з огляду на закінчення маневру автомобілем Форд, який звільнив перехрестя та відсутністю будь-якого затору за перехрестям в напрямку руху автомобіля Geely.

За вказаних обставин суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про недоведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, що є підставою для скасування постанови суду та прийняття нового рішення по справі, з висновками про винуватість притягнутої ОСОБА_2 в скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, а відтак - наявності в її діях складу адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП.

Разом з тим, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Згідно з частинами 1, 2 статті 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

Враховуючи, що на час розгляду справи апеляційним судом з часу вчинення ОСОБА_2 правопорушення за ст. 124 КУпАП більше 8 місяців, провадження у справі про адміністративне правопорушення відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю у зв`язку із закінченням строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову судді Шевченківського районного суду м. Полтави від 08 серпня 2025 року скасувати.

Визнати ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП.

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП закрити, у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення у відповідності до п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.І. Обідіна