Суд: Полтавський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 20 січня 2026 р.
Справа: №535/1135/25
Суддя: Обідіна О. І.
ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 535/1135/25 Номер провадження 33/814/355/26Головуючий у 1-й інстанції Мальцев С.О. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.
Категорія
ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2026 року м. Полтава
Суддя Полтавського апеляційного суду Обідіна О.І.,
За участю секретаря Дороженка Р.Г.,
Захисника-адвоката Нечая Д.А.
розглянувши в судовому засіданні у м. Полтава, в режимі відеоконференції, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Нечая Дмитра Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Котелевського районного суду Полтавської області від 23 грудня 2025 року,
ВСТАНОВИВ:
Постановою судді Котелевського районного суду Полтавської області від 23 грудня 2025 року визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає АДРЕСА_1 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору.
Згідно з постановою судді, 21.11.2025, о 23:10 год., в с.-щі. Котельва, вул. Гоголя, 13, водій ОСОБА_1 керувала автомобілем Mercedes Benz, д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку, у лікаря-нарколога, висновок 458. Таким чином ОСОБА_1 своїми діями порушила вимоги п.2.9.а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись з постановою суду, захисник Нечай Д.А. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову, а провадження по справі закрити в зв`язку з відсутністю в діях водія складу адмінправопорушення.
Зокрема вказує про відсутність доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а долучені відеозаписи містять фрагмент щодо припаркованого автомобіля Mercedes Benz, д.н.з. НОМЕР_1 , на узбіччі з ввімкненими фарами, що не доводить рух транспортного засобу та відповідно здійснення останньою функції водія.
Звертає увагу, що складений протокол не містить інформації про технічний засіб - відеореєстратор, що виключає можливість долучення записів з нього до справи як належного доказу та відсутність в додатках висновку щодо результатів медичного огляду.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Згідно ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.
Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вважаю, що суддя суду першої інстанції в даному випадку наведених вище вимог законодавства дотримався в повному обсязі.
Висновки судді суду першої інстанції щодо доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, за яке вона піддана адміністративному стягненню, за обставин викладених у постанові, є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам провадження та підтверджуються доказами, які були досліджені під час судового розгляду та оцінені судом у відповідності до вимог статті 252 КУпАП.
Зокрема такими доказами в даній справі є:
протокол про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №520102 від 22.11.2025 за ч. 1 ст.130 КУпАП щодо керування ОСОБА_1 автомобілем в стані алкогольного сп`яніння,
висновок КП "Полтавський обласний центр терапії залежностей ПОР" щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння про перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного спяніння станом на 00:01 год. 22.11.2025,
записи з бодікамери працівника поліції та відеореєстратора службового автомобіля.
Зазначені докази в своїй сукупності містять фактичні дані про подію скоєного правопорушення та не були спростовані в суді апеляційної інстанції захисником.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги необхідно зазначити, що викладені в ній обставини не доводять факт відсутності в діях притягнутої ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення та не свідчать про помилковість висновків суду першої інстанції.
Так, за нормативним визначенням ст.130 ч.1 КУпАП адміністративна відповідальність за цією нормою настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2.9 а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
З долученого до справи запису з відеореєстратора поліцейського автомобіля вбачається рух автомобіля, який паркується на узбіччі, а при під`їзді поліцейського авто вимикається світло фар.
З відеозапису службової бодікамери вбачається, що при наближенні працівників поліції до автомобіля, людина, яка знаходилась на місці водія, намагаючись сховатись, прилягла на сидіння, на що поліцейський відреагував словами «Не ховайтеся».
На водійському сидінні було виявлено дівчину, особу якої в подальшому було встановлено як ОСОБА_1 , 2006 року народження, яка під час спілкування повідомила, що її попросили розвернутися на автомобілі.
В зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння водію запропонували пройти огляд на місці або в лікарняному закладі, на що ОСОБА_1 погодилася проїхати до медичної установи.
Результат продуття алкотестеру у лікаря-нарколога виявився позитивним 0,45% о 00:01 год., а повторний о 00:21 год. – 0,49%, що стало підставою для складання лікарем висновку щодо перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим працівниками поліції було складено протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП за фактом керування ТЗ в стані алкогольного сп`яніння.
Заперечуючи висновки суду першої інстанції, апелянтом акцентується увага на відсутності доказів керування транспортним засобом, оскільки приєднані до справи відеозаписи не містять інформації про рух автомобіля під керуванням ОСОБА_1 .
Відхиляючи вказані доводи, апеляційний суд звертає увагу, що факт керування зафіксовано на відеореєстратор службового авто, при під`їзді якого до автомобіля Mercedes Benz, д.н.з. НОМЕР_1 , який паркується на узбіччі та водій вимикає ближнє світло фар.
В подальшому водій пригинається на передніх сидіннях, і лише після того, як поліцейський світить в салон і каже «Не ховайтеся», відкриває двері.
Під час спілкування ОСОБА_1 не заперечувала факт керування авто та повідомила, що її попросили розвернутися на авто.
Таким чином зібраними доказами та особистими поясненнями ОСОБА_1 доводиться факт керування нею автомобілем.
Посилання захисника на неналежність як доказу долученого відеозапису з відеореєстратора поліцейського авто, оскільки в протоколі не зазначено номер технічного пристрою – відеореєстратора, є помилковим, враховуючи, що закон визначає обов`язок вказувати назву спеціального технічного засобу фіксації лише в разі складання постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, коли сам працівник поліції наділений повноваженнями притягувати осіб до відповідальності, натомість розгляд справ за вказаною категорією віднесено до компетенції судів.
Під час апеляційного розгляду наявними у справі доказами в їх сукупності спростовуються доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не вчиняла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Адміністративне стягнення на правопорушника накладено з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП, за своїм видом і розміром є справедливим, відповідає розміру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, є необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником так й іншими особами.
Порушень законодавства, які ставили б під сумнів законність судового рішення в ході апеляційного розгляду не встановлено.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить висновку, що постанова судді про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу захисника Нечая Дмитра Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Котелевського районного суду Полтавської області від 23 грудня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.І. Обідіна
Оригінал: reyestr.court.gov.ua