Постанова від 21 січня 2026 р. у справі №757/27723/23-а — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 757/27723/23-а Суддя (судді) першої інстанції: Жук Р.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2026 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В.В.,

суддів: Карпушової О.В., Ганечко О.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Солом`янського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 року,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Департаменту патрульної поліції, центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про:

- скасування постанови Управління патрульної поліції у м. Києві серії ЕАР № 6022704 від 14.10.2022 про накладення адміністративного стягнення на позивача за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі;

- скасування постанови державного виконавця Солом`янського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 08.02.2023 про відкриття виконавчого провадження № 70703090 про стягнення з позивача штрафу у подвійному розмірі в сумі 680 грн та виконавчого збору;

- закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, згідно постанови Управління патрульної поліції у м. Києві серії ЕАР № 6022704 від 14.10.2022 про накладення на позивача адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06.07.2023 відкрито провадження за позовною заявою у адміністративній справі № 757/27723/23-а за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та постанови про відкриття виконавчого провадження.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 08.03.2024 справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та постанови про відкриття виконавчого провадження, передано на розгляд до Київського окружного адміністративного суду (01133, Київ, бульвар Лесі Українки, 26).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 прийнято до провадження адміністративну справу №757/27723/23-а. Позовну заяву залишено без руху після відкриття провадження у справі та запропоновано позивачу подати клопотання про поновлення строку звернення до суду щодо оскарження постанови серії ЕАР № 6022704 від 14.10.2022 та позовної заяви в новій редакції, в якій необхідно конкретизувати найменування відповідача.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.03.2025 визнано неповажними підстави пропуску ОСОБА_1 строку звернення до адміністративного суду з позовними вимогами до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови Управління патрульної поліції у м. Києві серії ЕАР № 6022704 від 14 жовтня 2022 року та закриття провадження. Позовну заяву в цій частині позовних вимог повернуто позивачеві.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій останній просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що ухвалена з порушенням норм процесуального права.

Позивач, зазначає, що про порушення своїх прав дізнався 16.06.2023, після отримання інформації щодо виконавчого провадження.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно з положеннями ст. 309 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Розгляд апеляційної скарги проведено у порядку письмового провадження у відповідності до положень ч. 2 ст. 312 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як не заперечується сторонами у справі та підтверджено матеріалами справи, оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 170 грн за зупинку транспортного засобу із порушенням вимог дорожнього знаку 3.34.

Незгода позивача з постановою серії ЕАР № 6022704 від 14.10.2022 стала підставою для звернення позивача до суду з позовом.

Постановляючи ухвалу про повернення частини позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не наведено та не підтверджено наявності поважних причин, які б свідчили про відсутність можливості звернутись до суду з даним позовом у визначений законом десятиденний строк.

Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Частиною 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Частиною 1 ст. 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

На виконання ч. 1 ст. 168 КАС України позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.

Керуючись пунктами 3, 5 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до частин 3, 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частин 1-3 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Частини 1 та 2 ст. 122 КАС України встановлюють, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

На виконання ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Відповідно до ст. 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП України) скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

За приписами ч. 2 ст. 291 КпАП України постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300-1 цього Кодексу.

В обґрунтування заяви про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою та апеляційної скарги позивач зазначив про те, що про порушення своїх прав дізнався 16.06.2023, після отримання інформації щодо виконавчого провадження.

Як зазначається позивачем, штраф за оскаржуваною постановою він сплатив 15.10.2022, на наступний день після її прийняття.

Натомість, з даним позовом ОСОБА_1 звернувся до суду засобами поштового зв`язку в червні 2023 року, тобто з пропуском десятиденного строку на звернення до суду, що встановлений ч. 2 ст. 286 КАС України.

Керуючись ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

За загальним правилом поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 28.07.2022 у справі № 9901/611/19, поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Також, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Так, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

Натомість, у спірному в падку, в матеріалах справи відсутні будь-які належні та беззаперечні докази на підтвердження поважності пропуску позивачем встановленого законом строку для звернення до суду та неможливості вчасного звернення до адміністративного суду внаслідок суттєвих перешкод.

Колегія суддів враховує, що у спірному випадку суд першої інстанції мав постановити ухвалу про залишення частини позовної заяви без розгляду замість її повернення, в той же час таке порушення норм процесуального права, в силу приписів ч. 3 ст. 317 КАС України не є таким різновидом порушення норм процесуального права, яке є обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення суду.

Отже, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що строк звернення до суду щодо оскарження постанови Управління патрульної поліції у м. Києві серії ЕАР № 6022704 від 14.10.2022 та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, пропущений позивачем без поважних причин.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, так як не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви ОСОБА_2 .

Керуючись статтями 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Солом`янського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження - залишити без задоволення.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 07 березня 2025 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач В. В. Кузьменко

Судді: О. В. Карпушова

О. М. Ганечко