Постанова від 20 січня 2026 р. у справі №295/101/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №295/101/25 Головуючий у 1-й інст. Болейко А. П.

Номер провадження №33/4805/258/26

Категорія ч.1 ст.483 МКУ Доповідач Галацевич О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2026 року м.Житомир

Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі представника Житомирської митниці - Кондратюка Андрія Володимировича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Житомирі апеляційну скаргу представника Житомирської митниці Кондратюка Андрія Володимировича на постанову Богунського районного суду м. Житомира від 15 серпня 2025 року, якою закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.483 Митного кодексу України за відсутністю складу правопорушення,

в с т а н о в и в:

Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 15 серпня 2025 року закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.483 Митного кодексу України за відсутністю складу правопорушення.

Автомобіль NІSSAN LEAF, номер кузова НОМЕР_1 , безоплатно повернуто власнику - ОСОБА_2 .

Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, представник Житомирської митниці Кондратюк А.В., подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, прийняти нову, якою визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, застосувавши до нього стягнення у відповідності до санкції статті. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, послався на обставини, викладені у протоколі про порушення митних правил, зазначаючи, що під час перетину митного кордону України ОСОБА_1 були подані документи, які містили неправдиві відомості щодо продавця (відправника) транспортного засобу. Також звернув увагу на те, що відповідно до довіреності, наданої ОСОБА_2 громадянину ОСОБА_1 , останній був наділений повноваженнями, зокрема щодо придбання транспортного засобу на ім`я довірителя та представництва її інтересів, у зв`язку з чим, на думку апелянта, ОСОБА_1 фактично представляв замовника – декларанта ОСОБА_2 . За таких обставин, як зазначає представник митниці, твердження ОСОБА_1 про здійснення ним виключно перевезення транспортного засобу є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи не було підтверджено факт укладання договору перевезення. У зв`язку з цим апелянт вважає, що ОСОБА_1 не надавав послуги перевезення в розумінні Митного кодексу України, а діяв як уповноважена особа власника транспортного засобу – ОСОБА_2 .

Належним чином повідомлений про місце і час судового засідання ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не з`явився. 20.01.2026 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення судового розгляду.

Клопотання ОСОБА_1 про відкладення судового розгляду задоволенню не підлягає, оскільки посилання на погане самопочуття не підтверджені жодними належними доказами. Інші наведені у клопотанні обставини, зокрема похилий вік, несприятливі погодні умови та значна відстань до суду, за відсутності підтвердження об`єктивної неможливості участі у судовому засіданні не є поважними причинами неявки. Суд також враховує, що справа була призначена до розгляду завчасно, а ОСОБА_1 не був позбавлений можливості своєчасно звернутися з клопотанням про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

За таких обставин, з метою недопущення затягування розгляду справи, зважаючи на положення статті 268 КУпАП, які не містять імперативної заборони щодо розгляду справи за відсутності особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення та у відповідності до положень ч.6 ст.294 КУпАП, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення представника Житомирської митниці, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.

Згідно зі статтею 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

За змістом статей 245 КУпАП та 486 МК України завданням у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Статтею 489 МК України установлено, що при розгляді справи про порушення митних правил необхідно з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається із матеріалів справи, наведені вимоги закону при розгляді справи в суді першої інстанції та винесенні оскаржуваної постанови відносно ОСОБА_1 дотримані.

Відповідно до протоколу про порушення митних правил № 0234/10100/24 від 13.08.2024, управлінням боротьби з контрабандою та порушення митних правил Житомирської митниці за результатами проведеної перевірки з приводу дотримання вимог митного законодавства при доставці до митниці призначення та митному оформленні товару (легкового автомобіля) марки «NISSAN», модель «LEAF», номер кузова НОМЕР_1 встановлено, що у відповідності до інформації, наявної в АСМО «Інспектор», 10.08.2024 о 07 год 24 хв громадянин України ОСОБА_1 через пункт пропуску «Устилуг-Зосин» митного поста «Устилуг» Волинської митниці, ввіз на митну територію України товар, а саме: легковий автомобіль NISSAN LEAF, номер кузова НОМЕР_1 , на транспортному засобі з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 / НОМЕР_3 .

У якості підстави для переміщення вказаного транспортного засобу через митний кордон України громадянин України ОСОБА_1 подав митним органам України документи, у тому числі: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Литовської Республіки № НОМЕР_4 від 21.03.2024, договір купівлі-продажу (інвойс) № б/н від 01.08.2024, згідно заповнених граф якого підписаний продавцем литовською компанією UAB «Когbіз» (персональний код компанії: 303537909) та покупцем Ігуnа Vіtгіасhenko (Сіtу Куіv, street Shuseva, 10, арагtаments 157, Ukraine).

Вартість зазначеного транспортного засобу, відповідно до договору купівлі- продажу (інвойсу) № б/н від 01.08.2024, становить 2 800 євро.

10.08.2024 до відділу митного оформлення № 1 митного поста «Житомир- центральний» Житомирської митниці ОСОБА_1 було доставлено цей товар (транспортний засіб) та особисто з метою зняття з контролю доставку товару (транспортного засобу) до митного органу подано наступні документи: договір купівлі-продажу (інвойс) № б/н від 01.08.2024, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Литовської Республіки № НОМЕР_4 від 21.03.2024, контрольний талон за документом 24UА101030008247U7 та експортну митну декларацію МRN від 09.08.2024 №24РL301010Е0969308 на товар легковий автомобіль NISSAN LEAF, номер кузова НОМЕР_1 .

Також 10.08.2024 до відділу митного оформлення № 1 митного поста «Житомир-центральний» Житомирської митниці подано електронну митну декларацією типу ІМ40ДЕ № 24UА101020028609U7 на товар: «легковий автомобіль: марка - «NISSAN», модель «LEAF», номер кузова НОМЕР_1 ; тип двигуна - електричний; номер двигуна - Н/В; загальна кількість місць - 5; ємність батареї - 24 кв/год; колісна формула - 4x2; тип кузова - хетчбек; призначення - для перевезення пасажирів; такий що був у використанні; країна виготовлення - US; країна походження -US; календарний рік виготовлення - 2013; модельний рік виготовлення - 2013; дата першої реєстрації - 28.06.2014; країна відправлення/експорту: Литва (LТ)», який відповідно до договору купівлі-продажу (інвойсу) № б/н від 01.08.2024 та поданої митної декларації слідував на адресу покупця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) за ціною 2800 євро, що з урахуванням курсу HБУ на дату його переміщення (10.08.2024) через митний кордон України у національній валюті становило 125 465,20 гривень.

За результатом опрацювання інформації, що міститься в електронній митній декларації від 10.08.2024 № 24UА101020028609U7 та товаросупровідних документах, у тому числі інформації в митній декларації МRN від 09.08.2024 №24РL301010Е0969308, встановлено невідповідність у тому, що відправником/ експортером товару легкового автомобіля марки NISSAN LEAF, номер кузова НОМЕР_1 , є фізична особа Раlуvоda Іgог, Lакstіngala 23, 0000 Lentvaris, LT одержувачем (покупцем) - Vіtгіаchenko Ігуnа (Вітряченко Ірина), Shuseva 10 арt 157, 00000 Кієv. Також згідно МКТ4 код товару згідно УКТ ЗЕД: 8703809000, вага брутто:1530 кг, країна відправлення/експорту: Литовська Республіка (LТ), країна призначення: Україна, митний офіс виходу - РL 303091, у якому і було здійснено вивезення товару згідно зазначеної МRN на транспортному засобі з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2 / НОМЕР_3 .

Статистична вартість зазначеного транспортного засобу згідно МRN від №24РL301010Е0969308 становить 1 1 983 польських злотих (з урахуванням курсу НБУ на дату переміщення 10.08.2024 транспортного засобу через митний кордон України, у національній валюті становить 124 288,87 гривень).

Однак, вже під час ввезення на митну територію України, ОСОБА_1 до митного органу було надано договір купівлі-продажу (інвойс) № б/н від 01.08.2024, відповідно до якого продавець компанія UAB «Когbіs» продав легковий автомобіль NISSAN LEAF, номер кузова НОМЕР_1 фізичній особі ОСОБА_3 (Ігуnа НОМЕР_5 , ОСОБА_4 , Shuseva 10, арагtаments 157, НОМЕР_6 ) за ціною 2 800 євро, що не відповідає дійсності, так як зазначений товар, згідно експортної митної декларації № 24РL301010Е0969308 був реалізований (проданий) фізичною особою Раlyvoda Іgог ( ОСОБА_5 ), АДРЕСА_2 із заявленою статистичною вартістю товару 1 1 983 польських злотих.

10.08.2024 ОСОБА_1 під час відбирання у нього письмового пояснення з приводу переміщення через митний кордон, подачі документів на цей товар (транспортний засіб) при його переміщенні через митний кордон України, як при вивезенні за межі Європейського Союзу, так і при ввезенні на митну територію України, ознайомившись з положенням статті 63 Конституції України, відмовився від дачі письмового пояснення.

12.08.2024 у своєму поясненні декларант ОСОБА_6 пояснила, що «я, ОСОБА_6 , працюю, зареєстрована та проживаю за адресами, вказаними вище в даному поясненні. Для декларування товару легкового автомобіля марки – NISSAN, модель - LEAF, номер кузова - НОМЕР_7 митною декларацією ІМ ЕЕ 24ГА101030008247Г7 мені надала документи, в тому числі договір купівлі - продажу (інвойс) від 01.08.2024 № б/н та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Литовської республіки від 21.03.2024 № НОМЕР_8 особа, яка безпосередньо знаходиться в Литві та займалася підбором та викупом зазначеного транспортного засобу за усною домовленістю для ОСОБА_2 . Документи були надані засобами електронного зв`язку (Viber). Для декларування зазначеного товару згідно ЕМД 24UА101020028609U7 документи з відмітками митниці призначення, а саме договір купівлі - продажу (інвойс) від № б/н, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу Литовської республіки від 21.03.2024 № НОМЕР_4 та довідку про транспортні витрати були надані мені водієм ОСОБА_7 засобами електронного зв`язку (Viber). Митна декларація МRN від 09.08.2024 №24РL301010Е0969308 мені не надавалась, відповідно фізична особа ОСОБА_8 , який зазначений в графі 2 (відправник) цієї МRN мені не відомий.»

12.08.2024 у рамках цього митного оформлення митницею отримано пояснення від ОСОБА_2 наступного змісту «повідомляю, що автомобіль марки NISSAN LEAF, номер кузова НОМЕР_1 купувала для мене людина, що займається підбором автомобілів в Литві, та знаходиться безпосередньо там. Я передала йому гроші готівкою через його знайомих до Литви, надалі покупкою автомобіля та укладанням договору займалась ця людина, подробиці мені не відомі. Мною було надане доручення 06.08.2024 № 1880 ОСОБА_1 на придбання, транспортування та вчинення інших дій щодо легкового автомобіля марки NISSAN LEAF, номер кузова НОМЕР_1 , згідно якого він підписав договір купівлі - продажу на вищевказаний автомобіль. Хто такий ОСОБА_8 мені не відомо». На запитання «- за яку суму був придбаний та яким чином проводилась оплата за зазначений товар, якщо в безготівковій формі надайте підтвердження?» громадянкою ОСОБА_2 відповідь не надавалась.

ОСОБА_1 інкриміновано вчинення дій спрямованих на порушення митних правил, передбачених ч.1 ст.483 МК України, а саме: переміщення товару легкового автомобіля марки «NІSSAN LEAF», номер кузова НОМЕР_1 , вартістю 2800 євро, що згідно з офіційним курсом Національного Банку України на час переміщення товару через митний кордон України становить 125 465,20 гривень, через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу як підстави для переміщення документів, що містять неправдиві відомості щодо відправника/експортера (продавця), та надання з цією ж метою митному органу документи, що містять такі неправдиві відомості.

Частина перша ст.483 МК України визначає, що переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, є охоронюваний МК України та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.

Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України підроблених документів, які містять неправдиві дані.

Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто усвідомленням особою факту незаконного переміщення товарів через митну територію України.

Не можна розглядати як порушення митних правил дії особи, яка, переміщуючи товари через митний кордон України, надала митним органам супровідні документи з відомостями, що не відповідають дійсності, без умислу порушити митні правила, передбачені чинним законодавством України (п. 6 постанови Пленуму Верховного суду від 3 червня 2005 року № 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил»).

Таким чином, правопорушення, передбачене ч.1 ст.483 МК України може бути вчинено лише умисно, коли особа знає, що документи, які вона надає митному органу, як підставу для переміщення товару, - містять неправдиві дані, але бажає таким чином незаконно перемістити товар.

Приймаючи постанову про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду справи митним органом не надано та не здобуто достатніх, належних і беззаперечних доказів на підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 вини у формі прямого умислу, що є обов`язковою ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України. Судом встановлено, що ОСОБА_1 переміщував транспортний засіб на підставі довіреності та здійснював його доставку власнику – ОСОБА_2 , не будучи власником товару, декларантом чи особою, відповідальною за митне оформлення та фінансове врегулювання митних платежів. При цьому матеріали справи не містять доказів того, що саме ОСОБА_1 здійснював підроблення документів або заявляв митному органу неправдиві відомості щодо товару, а також докази, які б свідчили про його обізнаність з можливими невідповідностями у поданих документах чи наявність умислу на приховування товару від митного контролю.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України.

Апеляційний суд погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції, оскільки вони здійснені на підставі всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів, що містяться в матеріалах справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують встановлених судом обставин та не підтверджують наявність у діях ОСОБА_1 складу інкримінованого адміністративного правопорушення.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції надав належну оцінку поясненням ОСОБА_1 , письмовим поясненням декларанта ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , довіреності ОСОБА_2 від 06.08.2024, договору купівлі-продажу (інвойсу) № б/н від 01.08.2024, а також іншим письмовим доказам у справі.

Досліджені докази підтверджують, що ОСОБА_1 не вчиняв дій, спрямованих на переміщення товару через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, не оформлював митну декларацію, не здійснював фінансового регулювання митних платежів, а діяв у межах доручення власниці транспортного засобу, що свідчить про відсутність прямого умислу в його діях.

Так, з договору купівлі-продажу (інвойсу) № б/н від 01.08.2024, поданого митному органу, а також з його копії, отриманої на запит Державної митної служби України з Митного департаменту Міністерства фінансів Литовської Республіки, вбачається, що продавцем транспортного засобу марки NISSAN LEAF, номер кузова НОМЕР_1 , є компанія UAB «Korbis», а покупцем – Ігуnа Vіtгіаchenko. Митна декларація була складена та подана декларантом (представником) ФОП ОСОБА_6 , а особою, відповідальною за фінансове врегулювання, є ОСОБА_2 .

ОСОБА_1 переміщував зазначений транспортний засіб виключно на підставі довіреності ОСОБА_2 від 06.08.2024, яка є власником автомобіля на підставі договору купівлі-продажу від 01.08.2024, тобто виступав у справі як водій, який здійснював доставку транспортного засобу власнику.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_1 діяв не в особистих інтересах, а як представник власниці транспортного засобу, отримавши пакет документів для перевезення та митного оформлення, в яких невідповідність стосувалася лише відправника. Зазначене підтверджується поясненнями декларанта ОСОБА_6 , яка також отримала документи від посередника, а не безпосередньо від ОСОБА_1 .

Згідно з умовами договору купівлі-продажу від 01.08.2024 компанія UAB «Korbis» продала громадянці України ОСОБА_2 автомобіль марки NISSAN LEAF за ціною 2 800,00 євро. Крім того, ОСОБА_2 здійснила передоплату митних платежів, що підтверджується квитанцією № МХ1Н-9532-6К1А-А374 від 07.08.2024.

При цьому вартість транспортного засобу, зазначена в інвойсі (2 800 євро), є співмірною вартості, зазначеній в експортній декларації (11 983 польських злотих), що свідчить про відсутність умислу на ухилення від сплати митних платежів та відсутність збитків державі.

Будь-яких інших доказів того, що договір купівлі-продажу (інвойс) № б/н від 01.08.2024 містить неправдиві відомості або є підробленим, матеріали справи не містять.

Переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, апеляційна скарга не містить. Доводи апелянта зводяться до посилання на повноваження ОСОБА_1 за довіреністю та факт подання митному органу документів, однак не містять жодних доказів на підтвердження наявності в його діях прямого умислу на приховування товару від митного контролю. Зібрані митним органом матеріали не можуть бути визнані належними, допустимими та достатніми доказами винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення поза розумним сумнівом.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто, не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. The United Kingdom), п.161, Series A заява №25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".

Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.

За таких обставин, підстав для скасування постанови суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції не вбачає.

На підставі наведеного та керуючись ст.294 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника Житомирської митниці Кондратюка Андрія Володимировича залишити без задоволення.

Постанову Богунського районного суду м. Житомира від 15 серпня 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Галацевич