Постанова від 20 січня 2026 р. у справі №640/28337/21 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/28337/21 Прізвище судді (суддів) першої інстанції Лисенко В.І.,

Суддя-доповідач Кобаль М.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Кобаля М.І.,

суддів Бужак Н.П., Черпака Ю.К.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобудкомплекс-К» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року в справі за адміністративним позовом з Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобудкомплекс-К» до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автобудкомплекс-К» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Автобудкомплекс-К») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (далі по тексту - відповідач) в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №244008 від 01.06.2021 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 34000, 00 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року у задоволенні зазначеного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Автобудкомплекс-К», код ЄДРПОУ 33999954, зареєстровано як юридична особа 20.02.2006, № запису 10721020000006451, місцезнаходження: Україна, 03115, місто Київ, ВУЛ. Святошинська, будинок 34. Основний вид економічної діяльності: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань від 05.04.2025.

27.04.2021 на підставі направлення на перевірку від 22.04.2021 №000267 головним спеціалістом Торохтієм Ю.О. та старшим державним інспектором Романченко Р.О. у м. Києві, вул. Радунська, 20 проведено перевірку транспортного засобу Mercedes-Benz, номерний знак НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , який належить ТОВ «Автобудкомплекс-К», під керуванням водія ОСОБА_1 .

За наслідками вказаної перевірки, посадовими особами відповідача складено акт від 27.04.2021 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (а.с.15).

У Акті зазначено, що під час перевірки виявлено порушення надання послуг з внутрішніх вантажних перевезень, про що свідчить ТТН №20037 від 27.04.2021, у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, відповідальність за що передбачена абз.16 ч.10 ст. 60 Закону. Водій від пояснень та підпису відмовився.

За результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки Mercedes-Benz номерний знак НОМЕР_1 встановлено, що навантаження на здвоєну вісь склало 16,15 т та 23,45 т при нормативно допустимому - 16 т, та загальна маса 39,60 т при нормативно допустимій 40 т, на підтвердження чого відповідачем надано талон зважування від 21.03.2022 № 13673, довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 27.04.2021, акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 045446 від 27.04.2021 (арк.спр. 28).

Також, відповідачем складено розрахунок від 27.04.2021 № 045446 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування (постанова КМУ від 27.06.07 № 879) згідно ТТН від 27.04.2021 №20037 на суму 99,45 євро (а.с.33).

01.06.2021 за вих. № 01-287 позивачем направлено до Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки заперечення на акт проведення перевірки від 27.04.2021 №264767, в яких зазначено, що на місці перевірки 27.04.2021 водію автомобіля вручено чек (талон) зважування, датований 21.03.2022, інших документів не надано.

14.05.2021 за вих. № 35480/19.1/24-21 відповідачем направлено позивачу повідомлення про розгляд справи про порушення вимог законодавства, норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом 01.06.2021 з 09:30 до 16:00 год, в приміщенні Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки за адресою: м. Київ, пр-т Науки 57 (2-й поверх, каб 10).

01.06.2021 в.о.начальника Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Бобком І.А., за наслідками розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт ТОВ «Автобудкомплекс-К», враховуючи те, що ТОВ «Автобудкомплекс-К» допущено перевищення встановлених габаритно-вагових норм понад 20%, відповідальність за яке передбачена абзацом 16 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», прийнято постанову № 244008 про застосування адміністративно господарського штрафу в розмірі 34 000,00 грн. (далі по тексту - оскаржувана постанова).

Вважаючи оскаржувану постанову протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду для захисту своїх прав та законних інтересів.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що застосування відповідачем абзацу 16 частини 1 ст. 60 Закону № 2344-III до позивача, за обставинами цієї справи, відповідає складу виявленого порушення, а тому постанова про накладення адміністративно-господарського штрафу №244008 від 01.06.2021 року є правомірною та не підлягає скасуванню.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України від 05.04.2001 №2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт» (далі по тексту - Закон)(у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Відповідно до положень статті 48 Закону автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Аналіз положень статті 48 Закону дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення вантажних перевезень не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.

Відповідно до статті 18 Закону з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані:

- організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України;

- здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху;

- забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці;

- здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням;

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Відповідно до частини сьомої статті 6 Закону центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, серед іншого, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті.

Згідно із пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі по тексту - Положення №103) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Відповідно до пунктів 2, 19 пункту 5 Положення №103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; здійснює контроль за додержанням перевізниками вимог режиму праці та відпочинку, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Згідно із пунктом 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Частиною 14 статті 6 Закону установлено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

В силу статті 34 Закону № 2344-III автомобільний перевізник повинен: окрім іншого, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Відповідно до частини 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-ХІІ, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 3353-ХІІ) з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 № 2862-IV, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон № 2862-IV) визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 (далі - Правила № 30), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - Правила дорожнього руху), за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

В силу пункту 4 Правил № 30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 % (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі Порядок № 1567; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

За змістом пунктів 3 та 4 Порядку № 1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи. Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно з пунктом 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Пунктом 15 Порядку № 1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: - наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; - додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; - додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); - відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; - оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; - додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; - наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; - додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; - виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 (далі Порядок № 879; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з вимогами підпункту 4 пункту 2 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Відповідно до пункту 16 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль включає документальний та/або точний контроль.

Пунктом 18 Порядку № 879 встановлено, що за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення. У разі пред`явлення водієм транспортного засобу міжнародного сертифіката зважування габаритно-ваговий контроль у частині зважування не здійснюється.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 879, за результатами габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів визначають належність транспортного засобу до великовагових та/або великогабаритних.

Відповідно до пункту 21 Порядку № 879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Пунктами 23, 24 Порядку № 879 передбачено, що власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

Після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.

Оформлення результатів перевірки та застосування адміністративно-господарських штрафів передбачені пунктами 20-30 Порядку № 1567.

Так, виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис. (пункти 20-22 Порядку № 1567).

Відповідно до пункту 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Пунктом 27 Порядку № 1567 передбачено, що за наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно із додатком 5.

Відповідно до частини 14 статті 6 Закону № 2344-III державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

За змістом статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Відповідно до абзацу 16 частини 1 статті 60 Закону №2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави вважати, що Укртрансбезпека та її територіальні органи наділені повноваженнями здійснювати державний контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства щодо габаритно-вагових стандартів транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування та наявності у перевізників, водіїв документів, передбачених законодавством.

Також, з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів або документа про внесення плати за проїзд (якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків).

При цьому, допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

У разі ж перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом є дозвіл на участь у дорожньому русі, виданий перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документ про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

У свою чергу, обов`язок отримати дозвіл на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, а також внести плату за проїзд такого великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу автомобільними дорогами загального користування покладається на перевізника.

За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Предметом спору у даній справі є правомірність застосування до ТОВ «Автобудкомплекс-К» адміністративно-господарського штрафу за перевезення вантажів з перевищенням встановлених законодавством вагових норм без відповідного дозволу.

Згідно довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 27.04.2021 та акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 27.04.2021 №045446 встановлено, що за результатами вагового контролю навантаження на ось транспортного засобу Мercedes-Benz, д/н НОМЕР_1 , який належить ТОВ «Автобудкомплекс-К», складало 16,15 т та 23,45 т при нормативно допустимому 16 т.

З довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 27.04.2021 та акту про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 27.04.2021 №045446 встановлено, що за результатами вагового контролю навантаження на ось транспортного засобу Мercedes-Benz, д/н НОМЕР_1 , який належить ТОВ «Автобудкомплекс-К» складало 16,15 та 23,45 т при нормативно допустимому 16 т.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що наведене свідчить про перевищення вагових параметрів на осі транспортного засобу Мercedes-Benz, д/н НОМЕР_1 , який належить ТОВ «Автобудкомплекс-К», більше ніж на 20%.

Відповідно до цих результатів вагові параметри транспортних засобів позивача перевищують нормативно допустимі вагові обмеження більш ніж на 2%, що дає підстави вважати транспортний засіб великоваговий, для руху яких, за правилами частини четвертої статті 48 Закону № 2344-ІІІ, повинен бути, зокрема, дозвіл на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

У свою чергу, непред`явлення такого документа під час проведення перевірки свідчить про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що має наслідком застосування санкцій, визначених статтею 60 Закону № 2344-ІІІ.

Так, позивачем дозвіл на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів не надавався (докази зворотного у справі відсутні), а отже за описаних обставин відповідач мав достатні підстави для накладення на підприємство штрафу відповідно до абз. 16 ч. 1 статті 60 Закону № 2344-ІІІ.

Щодо доводів апелянта про відсутність методики для визначення фактичної маси та навантаження на осі транспортного засобу, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Так, дійсно, на момент виникнення спірних правовідносин, відсутня затверджена Мінекономрозвитком методика виконання вимірювань поосьових навантажень на маси вантажних транспортних засобів у русі, якою мали б керуватися органи Укртрансбезпеки під час проведення габаритно-вагового контролю.

Водночас, оскільки за змістом статей 4 і 29 Закону України № 3353-ХІІ, статті 33 Закону № 2862-IV визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком № 879, яким керувався орган Укртрансбезпеки, суд вважає, що габаритно-ваговий контроль транспортного засобу проведений правомірно.

Наведене узгоджується з нормативним регулюванням, а саме скасуванням постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 671 пункту 19 Порядку № 879, в якому була закріплена вимога щодо необхідності використання під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпекою або її територіальними органами методики, затвердженої Мінекономрозвитку.

Отже, законодавець виключив норму про необхідність застосування будь-якої затвердженої методики у спірних правовідносинах.

Така позиція узгоджується з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 22.12.2021 у справі № 420/3371/21, від 03.04.2024 у справі №300/3504/21.

Щодо доводів скаржника про невірно зазначені час та дату у талоні зважування, а саме 21.03.2022, тобто дата ще не настала на момент виникнення спірних правовідносин (а.с.34), про відсутність посилання на реквізити зважувального засобу, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що вказані недоліки є незначними та не спростовують фактичного порушення позивачем габаритно-вагових норм. Окрім того, відповідачем надано з цього приводу пояснення та зазначено, що зазначене обумовлено технічним збоєм.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що не заслуговують на увагу твердження позивача про те, що дві осі утворюють здвоєну вісь є хибним, оскільки свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу зареєстровано транспортний засіб марки Mercedes-Benz, номерний знак НОМЕР_1 , моделі Actros 4 типу спеціальний вантажний бетонорозмішувач-С, вбачається, що відстань між двома осями не перевищує 2,5 метри. Крім того, у довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 27.04.2021 визначено тип транспортного засобу, а саме в пп. 5.5. п. 5.

Отже, здійснюючи завантаження транспортного засобу, в межах дозволеної фактичної маси до 40 т, перевізник зобов`язаний враховувати дозволені навантаження на осі транспортного засобу та нерівномірний розподіл маси вантажу на осі.

Слід також зазначити, що будь-яких доказів щодо невідповідності пункту зважування вимогам до контрольно-вимірювального обладнання та пунктів габаритно-вагового контролю згідно Порядку № 879 та наказу Міністерства інфраструктури України 28.07.2016 № 255 «Про затвердження Вимог до облаштування та технічного оснащення пунктів габаритно-вагового контролю на автомобільних дорогах загального користування» позивач суду не надав, з огляду на що вказані доводи апелянта не заслуговують на увагу суду.

Аналіз наведених правових положень та вищезазначених обставин справи дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції для висновку, що оскаржувана постанова Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №244008 від 01.06.2021 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 34000, 00 грн. є законною та не підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно пункту 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Колегія суддів апеляційної інстанції доходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв`язку з цим, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Так, згідно ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.

Керуючись ст.ст. 242, 257, 260, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автобудкомплекс-К» - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: М.І. Кобаль

Судді: Н.П. Бужак

Ю.К. Черпак

Повний текст виготовлено 21.01.2026 року