Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: зупинення, відмова в реєстрації податкових накладних
Дата: 20 січня 2026 р.
Справа: №320/30491/24
Суддя: Кобаль Михайло Іванович
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 320/30491/24 Прізвище судді (суддів) першої інстанції Скрипка І.М.,
Суддя-доповідач Кобаль М.І.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Кобаля М.І.,
суддів Бужак Н.П., Черпака Ю.К.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремлений підрозділ ДПС на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року по справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В:
Акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (далі по тексту - позивач, АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України») звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у місті Києві) в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №253080413 від 01.04.2024.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року значений позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 01.04.2024 № 253080413 у частині нарахування штрафних санкцій на суму 32 800, 61 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.
В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, виходячи з наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 07.03.2024 року посадовими особами ГУ ДПС у м. Києві, на підставі пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, у порядку, визначеному пунктом 76.3 статті 76 Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригувань з податку на додану вартість у Єдиному реєстрі податкових накладних АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України».
За результатами перевірки складено акт від 07.03.2024 №20028/Ж5/26-15-04-13-03/37243279 (далі по тексту - акт перевірки).
Перевіркою встановлено порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних, відповідальність за що передбачена пунктом 120-1.1 статті 120-1 та пунктом 90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України..
На підставі встановлених порушень, ГУ ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.04.2024 № 253080413, яким нараховано 44 316, 48 грн. штрафу за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних (далі по тексту - оскаржуване ППР, а.с.18-20).
У позовній заяві позивач зазначає, що вказане податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням вимог чинного законодавства в частині накладення на позивача штрафу в сумі 44 316, 48 грн. за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних.
Позивач, не погоджуючись із зазначеним оскаржуваним ППР, звернувся до з даним позовом до суду для захисту своїх прав та законних інтересів.
Приймаючи рішення про часткове задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на відсутність у відповідача відомостей про дату отримання покупцем спірних розрахунків коригування і надання позивачем даних про час отримання позивачем розрахунків коригування від продавця, податковим органом не доведено порушення позивачем строків реєстрації розрахунків коригування по 34 розрахункам коригування, а тому оскаржуване ППР в цій частині є протиправним і підлягає скасуванню.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів апеляційної інстанції надає правову оцінку спірним правовідносинам та переглядає рішення суду першої інстанції тільки в частині задоволених позовних вимог, оскільки позивач не є апелянтом по справі.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України) та іншими законами України з питань оподаткування (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України Єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконаної влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Відповідно до пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом 201.10 ст. 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
- для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
- для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;
- для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Правовими положеннями пунктом 120-1.1 статті 120 ПК України регламентовано, що порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
- 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;
- 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
- 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
- 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.
Отже, податковим законодавством визначено обов`язок платника податку зареєструвати в ЄРПН податкові накладні/розрахунки коригування, та у разі порушення визначених законодавством граничних строків для такої реєстрації застосовуються штрафні санкції.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає що у зв`язку з незалежних від нього причин, фактично було порушено терміни реєстрації розрахунків коригування, передбачені п. 201.10 ст. 201 ПК України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до ЄРПН.
Згідно з п. 5 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України «Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.
Відповідно до п.п. 11-15 Порядку після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.
Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки податкової накладної.
За результатами перевірок, визначених п. 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.
У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
При цьому, за п. 3 Порядку операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
Таким чином, і ПК України і Порядком № 1246 передбачено, що у разі отримання контролюючим органом податкової накладної від платника податку, за результатами проведення їх перевірки платнику податку надсилається квитанція про прийняття, неприйняття або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування протягом операційного дня.
Враховуючи вищевикладені норми, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, в усіх без виключення випадках, при направленні платником податків податкових накладних/розрахунків коригування для реєстрації має бути надіслана платнику податків до 20 години того ж дня.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, під час перевірки АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» податковим органом було встановлено, що 69 податкових накладних та розрахунків коригування зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних із порушенням граничних строків реєстрації. Вказані податкові накладні і розрахунки коригування виписані у період, з 08.11.2019 по 10.01.2024, а зареєстровані, починаючи з 18.12.2019 по 28.02.2024.
Відповідно до розрахунку штрафу, який є додатком до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення (а.с.19-20), контролюючий орган застосував розмір штрафу за ставкою 2 % від суми ПДВ, які відображені у податкових накладних позивача, що несвоєчасно зареєстровані - у сумі 9624,43 грн.; 5 % від суми ПДВ, які відображені у податкових накладних позивача, що несвоєчасно зареєстровані - у сумі 388,85 грн.; 10 % від суми ПДВ, які відображені у податкових накладних позивача, що несвоєчасно зареєстровані - у сумі 30 203,23 грн.; 15 % від суми ПДВ, які відображені у податкових накладних позивача, що несвоєчасно зареєстровані - у сумі 293,95 грн.; за ставкою 20 % від суми ПДВ, які відображені у податкових накладних позивача, що несвоєчасно зареєстровані - у сумі 783,36 грн.; 30 % від суми ПДВ, які відображені у податкових накладних позивача, що несвоєчасно зареєстровані - у сумі 168,53 грн.; 40 % від суми ПДВ, які відображені у податкових накладних позивача, що несвоєчасно зареєстровані - у сумі 2813,13 грн.; 50 % від суми ПДВ, які відображені у податкових накладних позивача, що несвоєчасно зареєстровані - у сумі 41 грн.
Як вбачається з листа директора ТОВ «М.Е.Док» із інформацією про дати і час отримання розрахунків коригувань (а.с.35-38), враховуючи протоколи руху документів (а.с.39-99), наведені нижче розрахунки отримані та зареєстровані:
1)№65 від 27.12.2019 отримано 17.01.2020 (нараховано 24 205, 76 грн. штрафних санкцій), зареєстровано 17.01.2020;
2)№767 від 31.01.2020 отримано 19.02.2020 (нараховано 10, 14 грн. штрафних санкцій), зареєстровано 19.02.2020;
3)№11386/586 від 16.01.2020 отримано 04.11.2020 (нараховано 0, 22 грн. штрафних санкцій), зареєстровано 04.11.2020;
4)№15 від 10.09.2021 отримано 20.11.2023 (нараховано 41 грн. штрафних санкцій), зареєстровано 20.11.2023;
5)№16 від 20.10.2022 отримано 15.11.2022 (нараховано 0, 01 грн. штрафних санкцій), зареєстровано 16.11.2022;
6)№6 від 15.06.2022 отримано 04.07.2022 (нараховано 4 606, 67 грн. штрафних санкцій), зареєстровано 04.07.2022;
7)№1 від 30.09.2022 отримано 08.05.2023 (нараховано 757, 67 грн. штрафних санкцій), зареєстровано 08.05.2023;
8)№2111/33 від 13.06.2022 отримано 02.07.2022 (31, 78 грн.), зареєстровано 04.07.2022;
9)№2/57 від 06.07.2022 отримано 04.08.2022 (нараховано 22, 88 грн. штрафних санкцій), зареєстровано 05.08.2022;
10)№4 від 07.11.2022 отримано 06.12.2022 (нараховано 455,55 грн. штрафних санкцій), зареєстровано 07.12.2022;
11)№3 від 26.01.2022 отримано 04.08.2022 (нараховано 0, 12 грн. штрафних санкцій), зареєстровано 04.08.2022;
12)№11517 від 24.10.2022 отримано 08.11.2023 (нараховано 840, 49 грн. штрафних санкцій), зареєстровано 08.11.2023;
13)№82/29 від 10.01.2023 отримано 02.03.2023 (нараховано 14, 88 грн. штрафних санкцій), зареєстровано 06.03.2023;
14)№2 від 31.01.2023 отримано 08.05.2023 (нараховано 293, 60 грн. штрафних санкцій), зареєстровано 08.05.2023;
15)№2 від 28.02.2023 отримано 08.05.2023 (нараховано 176, 79 грн. штрафних санкцій), зареєстровано 08.05.2023;
16)№1 від 31.03.2023 отримано 08.05.2023 (нараховано 97,87 грн. штрафних санкцій), зареєстровано 08.05.2023;
17)№599//5 від 15.05.2023 отримано 31.05.2023 (нараховано 5, 66 грн. штрафних санкцій), зареєстровано 06.06.2023;
18)№1 від 13.09.2023 отримано 13.10.2023 (нараховано 3, 61 грн. штрафних санкцій), зареєстровано 13.10.2023;
19)№126028//3 від 12.08.2022 отримано 22.08.2022 (нараховано 61, 10 грн. штрафних санкцій), зареєстровано 06.09.2022;
20)№6009//59 від 30.11.2022 отримано 11.01.2023 (нараховано 81, 53 грн. штрафних санкцій), зареєстровано 11.01.2023;
21)№117 від 31.12.2019 отримано 15.01.2020 (нараховано 254, 29 грн. штрафних санкцій), зареєстровано 30.01.2020;
22)№69944 від 30.04.2022 отримано 04.07.2022 (нараховано 0, 43 грн. штрафних санкцій), зареєстровано 28.07.2022;
23)№235 від 29.06.2022 отримано 28.09.2022 (нараховано 52, 33 грн. штрафних санкцій), зареєстровано 19.10.2022;
24)№69943 від 30.04.2022 отримано 04.07.2022 (нараховано 0, 38 грн. штрафних санкцій), зареєстровано 28.07.2022;
25)№15729//586 від 29.06.2022 отримано 07.10.2022 (нараховано 539, 14 грн. штрафних санкцій), зареєстровано 07.10.2022;
26)№2081//59 від 21.06.2022 отримано 13.07.2022 (нараховано 2, 42 грн. штрафних санкцій), зареєстровано 16.08.2022;
27)№1029//586 від 03.07.2022 отримано 11.07.2022 (нараховано 1, 44 грн. штрафних санкцій), зареєстровано 05.08.2022;
28)№1258//586 від 04.07.2022 отримано 11.07.2022 (нараховано 1, 44 грн. штрафних санкцій), зареєстровано 08.08.2022;
29)№6 від 15.12.2022 отримано 12.01.2023 (нараховано 35, 03 грн. штрафних санкцій), зареєстровано 12.01.2023;
30)№1233 від 01.11.2022 отримано 04.01.2023 (нараховано 151, 23 грн. штрафних санкцій), зареєстровано 04.01.2023;
31)№1839//586 від 05.07.2022 отримано 11.07.2022 (нараховано 0, 79 грн. штрафних санкцій), зареєстровано 09.08.2022;
32)№2429//586 від 06.07.2022 отримано 11.07.2022 (нараховано 1, 53 грн. штрафних санкцій), зареєстровано 09.08.2022;
33)№65 від 17.02.2023 отримано 22.02.2023 (нараховано 48 грн. штрафних санкцій), зареєстровано 20.03.2023;
34)№3298//20 від 30.09.2023 отримано 16.10.2023 (нараховано 4, 83 грн. штрафних санкцій), зареєстровано 10.11.2023;
Доказів в спростування названих дат отримання перерахованих вище розрахунків коригування до податкових накладних ГУ ДПС у місті Києві не надано, ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції.
Стосовно решти наведених накладних/розрахунків коригувань, як у акті перевірки, так і у розрахунку до оскаржуваного ППР, позивач не заперечував факт і вказані відповідачем строки порушення, доказів протилежного не надало.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зокрема: для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
Як правильно вказано судом першої інстанцій, строки реєстрації розрахунків коригування обраховуються від дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем), а не від дати складання такого розрахунку.
Таким чином, обов`язковою умовою встановлення факту порушення граничного строку реєстрації розрахунку коригування у випадку порушення граничного строку - 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем) є саме встановлення дати отримання розрахунків коригування до податкових накладних отримувачем (покупцем).
Разом з тим, ані акт перевірки, ані розрахунок до оскаржуваного ППР не містять інформації про дату отримання розрахунків коригування до податкових накладних АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України».
З огляду на відсутність у відповідача відомостей про дату отримання покупцем спірних розрахунків коригування, надання позивачем даних про час отримання позивачем розрахунків коригування від продавця, суд апеляційної інстанції погоджуються з висновками про недоведеність податковим органом порушення АТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» строків реєстрації вищевказаних спірних розрахунків коригування.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.01.2025 у справі № 280/4889/24.
Правовими положеннями ч.5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
На підставі вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що оскаржуване ППР ГУ ДПС у м. Києві №253080413 від 01.04.2024, в частині накладення на позивача штрафу за порушення строків реєстрації 34-х розрахунків коригування в сумі 32800, 61 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються, а в рішенні від 27.09.2010 по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» - що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Як зазначено в п. 4.1 Рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 р. N 15-рп/2004 суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях визначив окремі ознаки принципу верховенства права у розбудові національних систем правосуддя та здійсненні судочинства, яких мають дотримуватись держави - члени Ради Європи, що підписали Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, яка викладена в справі «Пономарьов проти України» (пункт 40 мотивувальної частини рішення від 3 квітня 2008 року), в якому Суд наголосив, що «право на справедливий судовий розгляд», яке гарантовано п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.
У справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 Конвенції не зобов`язує держав - учасників Конвенції створювати апеляційні чи касаційні суди. Однак там, де такі суди існують, необхідно дотримуватись гарантій, визначених у статті 6» (пункт 22 мотивувальної частини рішення від 20 липня 2006 року).
Аналіз наведених положень дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції дійти висновку, що даний адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, а тому доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.
Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.
В зв`язку з цим, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Так, згідно ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.
Керуючись ст.ст. 242, 257, 260, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремлений підрозділ ДПС - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: М.І. Кобаль
Судді: Н.П. Бужак
Ю.К. Черпак
Повний текст виготовлено 21.01.2026 року
Оригінал: reyestr.court.gov.ua