Постанова від 20 січня 2026 р. у справі №320/28327/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/28327/24

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Бужак Н.П.

Суддів: Кобаля М.І., Мельничука В.П.

За участю секретаря: Мірошниченко С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 року, суддя Шевченко А.В., у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.05.2024 № 00462390702.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, оскільки висновки контролюючого органу спростовуються належно оформленими первинними документами та підтверджують належне, обґрунтоване декларування податкових зобов`язань. Позивач зазначає, що господарські операції із контрагентами з продажу та поставки товару були реальними та підтверджені первинними документами, а тому доводи контролюючого органу щодо отримання оплати за вказані товари, як безповоротної фінансової допомоги є безпідставними. Крім того, оскільки актами виконаних робіт підтверджено остаточне їх виконання лише у 2024 році, тому віднесення суми отриманих коштів за договором із ТОВ «МЕТТАЛУРГСТРОЙ» у дохід відбулося за результатами декларування з податку на прибуток підприємства за 2024 рік.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 29.05.2024 № 00462390702.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» судовий збір у розмірі 30 280 грн (тридцять тисяч двісті вісімдесят) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління ДПС у м. Києві звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з`явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2024 рік, та наказу Головного управління ДПС у м. Києві про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» від 28.02.2024 №1209-п проведено документальну планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2017 по 31.12.2023, валютного - за період з 01.04.2017 по 31.12.2023, єдиного внеску на обов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2011 по 31.12.2023 та іншого законодавства за відповідний період, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки.

24.04.2024 Головним управлінням ДПС у м. Києві було складено акт про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» №35004/Ж5/26-15-07-02-03-03/35792281, в якому встановлено порушення:

- підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1, пункту 44.2 статті 44, статті 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755 (із змінами та доповненнями), пункту 5 П (с) БО №11 «Зобов`язання», пункту 5 П 9 (с) БО №15 «Дохід» в результаті чого занижено суму податку на прибуток на загальну суму 2 045 441 грн, у тому числі за 2017 рік в сумі 262 191 грн, за 2018 рік в сумі 163 096 грн, за 2019 рік в сумі 346 681 грн, за 2020 рік у сумі 157 508 грн, за 2021 рік у сумі 1 401 грн, за 2023 рік у сумі 1 114 564 грн;

- пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755 (із змінами та доповненнями), а саме порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» подало заперечення на акт про результати документальної планової виїзної перевірки, за результатами розгляду яких Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято рішення від 22.05.2024 № 8981/І/26-15-07-02-03-09, яким висновки акта викладено в наступній редакції:

- підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1, пункту 44.2 статті 44, статті 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755 (із змінами та доповненнями), пункту 5 П (с) БО №11 «Зобов`язання», пункту 5 П 9 (с) БО №15 «Дохід» в результаті чого занижено суму податку на прибуток на загальну суму 1 933 646 грн, у тому числі за 2017 рік в сумі 262 191 грн, за 2018 рік в сумі 51 302 грн, за 2019 рік в сумі 346 681 грн, за 2020 рік у сумі 157 508 грн, за 2021 рік у сумі 1 401 грн, за 2023 рік у сумі 1 114 564 грн;

- пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 (із змінами та доповненнями), а саме порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

29.05.2024 на підставі акта перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві винесені податкові повідомлення-рішення:

- № 00462390702, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у загальному розмірі 2 377 331 грн, з яких за податковими зобов`язаннями 1 933 646 грн та штрафними санкціями 443 685 грн;

- № 00462410702, яким застосовано штраф у розмірі 120,76 грн за порушення термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Не погоджуючись з прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням від 29.05.2024 № 00462390702, вважаючи його протиправним та таким, що прийнято з порушенням норм податкового законодавства, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України).

За правилами пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

У підпункті 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України зазначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За правилами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1. статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Відповідно до статті 135 ПК України, базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (пункт 135.1.).

Згідно з пунктом 137.1 статті 137 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

У відповідності до підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПК України, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Положення пункту 23.1 статті 23 ПК України передбачають, що базою оподаткування визнаються конкретні вартісні, фізичні або інші характеристики певного об`єкта оподаткування.

База оподаткування - це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об`єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов`язання.

Стаття 188 ПК України встановлює порядок визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг. Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Отже, законодавством встановлено, що база оподаткування - це договірна (контрактна) ціна, яка не може бути нижчою за ціну придбання відповідних товарів/послуг.

Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

За правилами абзаців першого-другого пункту 198.3 пункту 198 ПК України Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі - Порядок № 1307), визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товару/послуги не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку 1 до податкової накладної і в повній вартості враховується у податковій накладній та загальних податкових зобов`язаннях.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (абзац перший пункту 198.6 статті 198 ПК України).

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Таким чином, з аналізу вищезазначених норм податкового законодавства слідує, що не відносяться до податкового кредиту суми податку на додану вартість (далі - ПДВ), сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних; відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено у Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV).

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких принципах, зокрема, повне висвітлення - фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки господарських операцій та подій, здатних вплинути на рішення, що приймаються на її основі; превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми (стаття 4 Закону).

Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Правила цієї норми Закону № 996-ХIV кореспондує зміст пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88.

Згідно з пунктом 2.4 вказаного Положення, первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у грошовому та за можливості у натуральних вимірниках), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналізуючи наведені норми права, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07 липня 2022 року (справа № 160/3364/19), сформувала загальні підходи, які повинні застосовуватися судами при вирішенні питання щодо наявності/відсутності підстав у платника податку для отримання певної податкової вигоди (формування витрат, що визначаються при визначенні об`єкта оподаткування, податкового кредиту тощо) за результатами здійснення певних господарських операцій.

Велика Палата Верховного Суду виснувала, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами (пункт 63 Постанови).

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції (пункт 64 Постанови).

Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними (пункт 65 Постанови).

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (пункт 66 Постанови).

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про те, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, що враховуються при визначені об`єкта оподаткування, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (пункт 67 Постанови).

Отже, згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду та з огляду на положення статті 90 КАС України обставини підлягають встановленню адміністративними судами під час розгляду відповідних спорів по суті на підставі всіх належних і допустимих доказів, причому жоден з доказів не має наперед установленої сили, у тому числі будь-які дані, отримані в межах кримінальних проваджень. Ці дані підлягають ретельній перевірці безпосередньо судом, що розглядає справу, в силу офіційності з`ясування обставин справи, а також якщо платник податків обґрунтовано заперечує достовірність відповідних даних.

Таким чином, визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Саме по собі: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання в його межах від посадової особи відомостей щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише відсутність у контрагентів платника податків матеріальних і трудових ресурсів; лише недоліки в оформленні первинних документів або відсутність окремих документів тощо - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас, у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.

При цьому підтвердженням господарської операції виходячи з визначення Закону № 996-ХIV є саме рух матеріальних активів та коштів між контрагентами, натомість первинна документація є відображенням такої операції.

Як убачається з матеріалів справи, підставами для висновків акта контролюючого органу стало те, що первинні документи укладені між ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» з контрагентами ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ «БЕСТ АВТО», ТОВ «ТЕРМОЕНЕРГОАУДИТ», ТОВ «ОХОРОНА-СЕРВІС ПЛЮС» складені всупереч вимог діючого законодавства України, у зв`язку з чим немає можливості підтвердити факт здійснення господарських операцій у відповідні періоди. Таким чином, кошти у загальному розмірі 9 563 558,90 грн, отримані від ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ «БЕСТ АВТО» у розмірі 4 392 023,45 грн, ТОВ «ТЕРМОЕНЕРГОАУДИТ» у розмірі 3 429 906,00 грн, ТОВ «ОХОРОНА-СЕРВІС ПЛЮС» у розмірі 1 741 629,45 грн підпадають під визначення «безповоротної фінансової допомоги» та повинні бути віднесені до складу доходів підприємства відповідно до пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» та підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України.

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, в даній адміністративній справі підлягають дослідженню обставини, зокрема, щодо необхідності та фактичного вчинення ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» спірних господарських операцій з ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ «БЕСТ АВТО», ТОВ «ТЕРМОЕНЕРГОАУДИТ», ТОВ «ОХОРОНА-СЕРВІС ПЛЮС», а також належність їх оформлення первинними документами, на підставі яких позивачем були сформовані дані бухгалтерського та податкового обліку в періоді, що був охоплений перевіркою.

Щодо господарських операцій позивача з ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ «БЕСТ АВТО», слід зазначити таке.

Між ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» (надалі - постачальник) та ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ «БЕСТ АВТО» (надалі - покупець) було укладено Договір поставки №ТО07/11-23-р593 від 07.11.2023 року, відповідно до умов якого, постачальник зобов`язується протягом дії цього договору передати товар Теплообмінники ФУНКЕ (Теплообмінник пластинчатий) в кількості 6 шт., далі за текстом «товар», а покупець зобов`язаний прийняти товар та оплатити його за цінами та на умовах, зазначених у цьому договорі. Згідно пункту 3.1. Договору загальна вартість товару (ціна договору), що поставляється за цим договором, визначається сумою вартості всіх підписаних сторонами видаткових накладних.

Згідно зі Специфікації №1 від 07.11.2023 (Додаток № 1 до Договору №ТО07/11-23-p593 від 07.11.2023) загальна вартість товару за Договором складає 846 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 141 000,00 грн.

Відповідно до пункту 3.3. Договору оплата товару здійснюється покупцем шляхом 100% попередньої оплати на розрахунковий рахунок постачальника. Згідно пункту 4.4. Договору товар вважається переданим постачальником та отриманим покупцем в день підписання сторонами відповідної видаткової накладної. Згідно пункту 4.5. Договору перехід права власності на товар до покупця відбувається в момент підписання покупцем видаткової накладної.

На підтвердження здійснення поставки товару за вказаним договором позивачем надано: видаткову накладну № 7 від 15.01.2024 на загальну суму 846 000,00 грн та довіреність № 3 від 11.01.2024.

Також, між ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» (надалі - постачальник) та ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ «БЕСТ АВТО» (надалі - покупець) було укладено Договір поставки № HCТ07/11-23-р592 від 07.11.2023, відповідно до умов якого, постачальник зобов`язується протягом дії цього договору передати товар: насосні установки «ВІЛО» COR в кількості 5 шт, далі за текстом «товар», а покупець зобов`язаний прийняти товар та оплатити його за цінами та на умовах, зазначених у цьому договорі. Згідно пункту 3.1. Договору загальна вартість товару (ціна договору), що поставляється за цим договором, визначається сумою вартості всіх підписаних сторонами видаткових накладних.

Згідно Специфікації № 1 від 07.11.2023 року (Додаток №1 до Договору № НСТ07/11-23-p592 від 07.11.2023) загальна вартість товару за договором складає 3 546 023,46 грн, в т.ч. ПДВ 591 003,91 грн.

Відповідно до пункту 3.3. Договору оплата товару здійснюється покупцем шляхом 100% попередньої оплати на розрахунковий рахунок Постачальника. Згідно пункту 4.4. Договору товар вважається переданим постачальником та отриманим покупцем в день підписання сторонами відповідної видаткової накладної. Згідно пункту 4.5. Договору перехід права власності на товар до покупця відбувається в момент підписання покупцем видаткової накладної.

На підтвердження здійснення поставки товару за вказаним договором позивачем надано: видаткову накладну №1 від 04.01.2024 на загальну суму 1 443 887,68 грн; довіреність № 2 від 03.01.2024; видаткову накладну № 44 від 03.04.2024 на загальну суму 2 102 135,78 грн; довіреність №14 від 01.04.2024.

ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ «БЕСТ АВТО» здійснило повний розрахунок за вищевказаними договорами, що підтверджується наступними документами: випискою з банківського рахунку ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» за період 08.11.2023; випискою з банківського рахунку ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» за період 09.11.2023; випискою з банківського рахунку ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» за період 15.11.2023; випискою з банківського рахунку ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» за період 16.11.2023.

Для здійснення перевезення товарів за вищевказаними договорами, ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» було залучено субпідрядників, що підтверджується наступними документами: актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000002 від 04.01.2024; товарно-транспортною накладною №0124-001 від 04.01.2024; актом здачі-приймання робіт ( надання послуг) №ОУ-0000005 від 15.01.2024; товарно-транспортною накладною №0124-007 від 15.01.2024; актом надання послуг №277 від 03.04.2024; товарно-транспортною накладною №0424-044 від 03.04.2024; виписками з банківського рахунку ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» за 08.01.2024, за 16.01.2024, та за 05.04.2024.

Щодо господарських операцій позивача з ТОВ «ТЕРМОЕНЕРГОАУДИТ», слід зазначити таке.

В рамках позадоговірних відносин ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» здійснювало реалізацію товарів ТОВ «ТЕРМОЕНЕРГОАУДИТ», що підтверджується наступними документами: видатковою накладною №339 від 16.10.2018 на загальну суму 47 137,55 грн.; довіреністю №5 від 12.10.2018 року; видатковою накладною №338 від 16.10.2018 на загальну суму 451 925,00 грн.; довіреністю № 4 від 12.10.2018 року; видатковою накладною №335 від 12.10.2018 на загальну суму 115 399,20 грн.; видатковою накладною №322 від 05.10.2018 на загальну суму 6 619,20 грн; довіреністю №3 від 04.10.2018; видатковою накладною №295 від 06.09.2019 на загальну суму 519 621,14 грн; довіреністю №2 від 05.09.2019; видатковою накладною № 301 від 06.09.2019 на загальну суму 96 921,65 грн; довіреністю №1 від 30.08.2019; видатковою накладною №365 від 03.10.2019 на загальну суму 155 601,47 грн; довіреністю №5 від 02.10.2019; видатковою накладною №377 від 15.10.2019 на загальну суму 970 000,00 грн; довіреністю №6 від 08.10.2019; видатковою накладною №20 від 27.01.2021 на загальну суму 269 730,00 грн; видатковою накладною №278 від 10.09.2020 на загальну суму 418 570,99 грн; видатковою накладною №277 від 10.09.2020 на загальну суму 29 448,65 грн; видатковою накладною №276 від 10.09.2020 на загальну суму 96 568,68 грн; видатковою накладною №275 від 10.09.2020 на загальну суму 60 721,30 грн; довіреністю № 2 від 10.09.2020; видатковою накладною № 414 від 25.10.2019 на загальну суму 183 858,72 грн; довіреністю №7 від 25.10.2019.

ТОВ «ТЕРМОЕНЕРГОАУДИТ» здійснювало на рахунки ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» оплату за придбані товари, що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача, а саме: випискою з банківського рахунку за період з 03.10.2018 до 03.10.2018; випискою з банківського рахунку за період з 21.09.2018 до 21.09.2018; випискою з банківського рахунку за період з 18.07.2019 до 18.07.2019; випискою з банківського рахунку за період з 12.08.2019 до 12.08.2019; випискою з банківського рахунку за період з 11.09.2019 до 11.09.2019; випискою з банківського рахунку за період з 24.09.2019 до 24.09.2019; випискою з банківського рахунку за період з 23.09.2019 до 23.09.2019; випискою з банківського рахунку за період з 02.10.2019 до 02.10.2019; випискою з банківського рахунку за 17.08.2020; випискою з банківського рахунку за 05.08.2020.

Для здійснення перевезення товарів за вищевказаними поставками, ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» було залучено субпідрядників, що підтверджується наступними документами: актами надання послуг №9909 від 16.10.2018, №76 від 10.09.2020, №13 від 10.09.2019; товарно-транспортними накладними №Т338 від 16.10.2018, №Р275 від 10.09.2020, №Р277 від 10.09.2020, №Р295.301 від 10.09.2019; виписками з банківського рахунку ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» за період 06.09.2019, 18.10.2018, 16.09.2020.

Щодо господарських операцій позивача з ТОВ «ОХОРОНА-СЕРВІС ПЛЮС», колегія суддів зазначає наступне.

Між ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» (надалі - постачальник) та ТОВ «ОХОРОНА-СЕРВІС ПЛЮС» (надалі - покупець) було укладено договір поставки №19/06-17МБ від 19.06.2017 року, відповідно до умов якого, постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві обладнання, а саме - модульні блоки (надалі за текстом - товар) у кількості, комплектності, асортименті та якості, за цінами, вказаними в специфікації, що є Додатком №1 до цього договору, а покупець зобов`язується прийняти його та оплатити. Згідно пункту 3.1. Договору ціна договору визначена у специфікації (Додаток №1) та становить: 609 690,00 грн, в тому числі ПДВ (20%): 101 615,00 грн. Згідно специфікації (Додаток №1 до Договору №19/06-17МБ від 19.06.2017 року) загальна вартість товару за договором складає 609 690,00 грн, в тому числі ПДВ (20%): 101 615,00 грн. Згідно пункту 3.2.1. Договору 100% від ціни договору, що становить: 609 690,00 грн, в тому числі ПДВ (20%): 101 615,00 грн, переказується покупцем на рахунок постачальника впродовж 10 (десяти) банківських днів, від дня отримання товару та підписання покупцем видаткової накладної. Згідно пункту 4.4. Договору товар вважається переданим постачальником та отриманим покупцем в день підписання сторонами відповідної видаткової накладної. Згідно з пунктом 4.5. Договору перехід права власності на товар до покупця відбувається в момент підписання покупцем Видаткової накладної.

На підтвердження доказів здійснення поставки товару позивачем надано наступні документи: видаткову накладну №190 від 18.07.2017 на загальну суму 609 690,00 грн; довіреність №265 від 18.07.2017.

Для здійснення перевезення товарів за вищевказаною поставкою, ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» було залучено субпідрядників, що підтверджується наступними документами: товарно-транспортною накладною №Т190 від 18.07.2017 та актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №OУ-0000223 від 18.07.2017.

За вищевказані перевезення реалізованих товарів ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» здійснило розрахунок у повному обсязі, що підтверджується випискою з банківського рахунку ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» за період з 19.07.2017 до 19.07.2017.

ТОВ «ОХОРОНА-СЕРВІС ПЛЮС» здійснило оплату за придбані товари у повному обсязі, що підтверджується випискою з банківського рахунку ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» за період з 25.07.2017 до 25.07.2017.

Також, між ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» (надалі - постачальник) та ТОВ «ОХОРОНА-СЕРВІС ПЛЮС» (надалі - покупець) було укладено договір поставки №11/09-17МБ від 11.09.2017, відповідно до умов якого, постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві обладнання, а саме - модульний блок (надалі за текстом - товар) у кількості, комплектності, асортименті та якості, за цінами, вказаними в специфікації, що є додатком №1 до цього договору, а покупець зобов`язується прийняти його та оплатити. Згідно з пунктом 3.1. Договору ціна договору визначена у специфікації (Додаток №1) та становить: 131 844,00 грн, в тому числі ПДВ (20%): 21 974,00 грн. Згідно специфікації (додаток №1 до Договору №11/09-17МБ від 11.09.2017) загальна вартість товару за договором складає 131 844,00 грн, у тому числі ПДВ (20%): 21 974,00 грн. Згідно пункту 3.2.1. Договору 100% від ціни договору, що становить: 131 844,00 грн, в тому числі ПДВ (20%): 21 974,00 грн, переказується покупцем на рахунок постачальника впродовж 10 (десяти) банківських днів, з дати отримання товару та підписання покупцем видаткової накладної. Згідно з пунктом 4.4. Договору товар вважається переданим постачальником та отриманим покупцем в день підписання сторонами відповідної видаткової накладної. Згідно пункту 4.5. Договору перехід права власності на товар до покупця відбувається в момент підписання покупцем видаткової накладної.

На підтвердження доказів здійснення поставки товару позивачем надано наступні документи: видаткову накладну №284 від 20.09.2017 на загальну суму 131 844,00 грн та довіреність №350 від 20.09.2017.

Для здійснення перевезення товару за вищевказаним договором, ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» було залучено перевізника, що підтверджується наступними документами: товарно-транспортною накладною №20/09/17 від 20.09.2017 та актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №OУ-0000308 від 20.09.2017.

За вищевказані перевезення реалізованих товарів ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» здійснило розрахунок у повному обсязі.

Разом з ти, ТОВ «ОХОРОНА-СЕРВІС ПЛЮС» здійснило оплату за придбані товари у повному обсязі, підтверджується випискою з банківського рахунку ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» за період з 22.09.2017 до 22.09.2017.

Також, між ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» (надалі - постачальник) та ТОВ «ОХОРОНА-СЕРВІС ПЛЮС» (надалі - покупець) було укладено договір поставки №09/10-17МБ від 09.10.2017 року, відповідно до умов якого, постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві обладнання, а саме - модульні блоки (надалі за текстом - товар) у кількості, комплектності, асортименті та якості, за цінами, вказаними в специфікації, що є Додатком №1 до цього Договору, а покупець зобов`язується прийняти його та оплатити. Згідно пункту 3.1. Договору ціна договору визначена у специфікації (Додаток №1) та становить: 542 039,00 грн, в тому числі ПДВ (20%): 90 339,83 грн. Згідно специфікації (Додаток №1 до Договору №09/10-17МБ від 09.10.2017) загальна вартість товару за договором складає 542 039,00 грн., в тому числі ПДВ (20%): 90 339,83 грн. Згідно пункту 3.2.1. Договору 100% від ціни договору, що становить: 542 039,00 грн, в тому числі ПДВ (20%): 90 339,83 грн, переказується покупцем на рахунок постачальника впродовж 10 (десяти) банківських днів, від дня отримання товару та підписання покупцем видаткової накладної. Згідно пункту 4.4. Договору товар вважається переданим постачальником та отриманим покупцем в день підписання сторонами відповідної видаткової накладної. Згідно пункту 4.5. Договору перехід права власності на товар до покупця відбувається в момент підписання покупцем видаткової накладної.

На підтвердження доказів здійснення поставки товару позивачем надано наступні документи: видаткову накладну №377 від 01.11.2017 на загальну суму 942 039,00 грн та довіреністю №403 від 31.10.2017.

Для здійснення перевезення товарів за вищевказаним договором, ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» було залучено перевізника, що підтверджується наступними документами: товарно-транспортною накладною №P377 від 01.11.2017 та актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № OУ-0029459 від 01.11.2017.

За вищевказані перевезення реалізованих товарів ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» здійснило розрахунок у повному обсязі, що підтверджується випискою з банківського рахунку ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» за період з 03.11.2017 до 03.11.2017.

ТОВ «ОХОРОНА-СЕРВІС ПЛЮС» здійснило оплату за придбані товари у повному обсязі, що підтверджується випискою з банківського рахунку ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» за період з 08.11.2017 до 08.11.2017.

Також, між ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» (надалі - постачальник) та ТОВ «ОХОРОНА-СЕРВІС ПЛЮС» (надалі - покупець) було укладено договір поставки №03/11-17МБ від 03.11.2017 року, відповідно до умов якого, постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві обладнання, а саме - модульні блоки (надалі за текстом - товар) у кількості, комплектності, асортименті та якості, за цінами, вказаними в специфікації, що є додатком №1 до цього договору, а покупець зобов`язується прийняти його та оплатити. Згідно пункту 3.1. Договору ціна договору визначена у специфікації (додаток №1) та становить: 173 046,00 грн, у тому числі ПДВ (20%): 28 841,00 грн. Згідно специфікації (Додаток №1 до Договору №03/11-17МБ від 03.11.2017 року) загальна вартість товару за договором складає 173 046,00 грн, в тому числі ПДВ (20%): 28 841,00 грн. Згідно пункту 3.2.1. Договору 100% від ціни договору, що становить: 173 046,00 грн, в тому числі ПДВ (20%): 28 841,00 грн, переказується покупцем на рахунок постачальника впродовж 10 (десяти) банківських днів, від дня отримання товару та підписання покупцем видаткової накладної. Згідно пункту 4.4. Договору товар вважається переданим постачальником та отриманим покупцем в день підписання сторонами відповідної видаткової накладної. Згідно пункту 4.5. Договору перехід права власності на товар до покупця відбувається в момент підписання покупцем видаткової накладної.

На підтвердження доказів здійснення поставки товару позивачем надано наступні документи: видаткову накладну № 447 від 08.12.2017 на загальну суму 173 046,00 грн та довіреність №434 від 08.12.2017.

Для здійснення перевезення товарів за вищевказаним договором, ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» було залучено перевізника, що підтверджується товарно-транспортною накладною №P447 від 08.12.2017 року та актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0032276 від 08.12.2017 року.

За вищевказані перевезення реалізованих товарів ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» здійснило розрахунок у повному обсязі, що підтверджується випискою з банківського рахунку ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» за період з 12.12.2017 до 12.12.2017.

ТОВ «ОХОРОНА-СЕРВІС ПЛЮС» здійснило оплату за придбані товари у повному обсязі, що підтверджується випискою з банківського рахунку ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» за період з 21.12.2017 до 21.12.2017.

Також, між ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» (надалі - постачальник) та ТОВ «ОХОРОНА-СЕРВІС ПЛЮС» (надалі - покупець) було укладено договір поставки №МБ05/09-18 від 05.09.2018 року, відповідно до умов якого, постачальник зобов`язується передати у власність покупцеві обладнання, а саме - модульні блоки (надалі за текстом - товар) для об`єкту: «м. Київ, вул. Плеханова, 6-а» у кількості, комплектності, асортименті та якості, за цінами, вказаними в специфікації, що є додатком №1 до цього договору, а покупець зобов`язується прийняти його та оплатити. Згідно пункту 3.1. Договору ціна договору визначена у специфікації (Додаток №1) та становить: 285 010,45 грн, в тому числі ПДВ (20%): 47 501,74 грн. Згідно специфікації (Додаток №1 до Договору №MБ05/09-18 від 05.09.2018) загальна вартість товару за договором складає 285 010,45 грн, в тому числі ПДВ (20%): 47 501,74 грн. Згідно пункту 3.2.1. Договору 100% від ціни договору, що становить: 285 010,45 грн, в тому числі ПДВ (20%): 47 501,74 грн, переказується покупцем на рахунок постачальника впродовж 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання даного договору. Згідно пункту 4.4. Договору товар вважається переданим постачальником та отриманим покупцем в день підписання сторонами відповідної видаткової накладної. Згідно пункту 4.5. договору перехід права власності на товар до покупця відбувається в момент підписання покупцем видаткової накладної.

На підтвердження доказів здійснення поставки товару позивачем надано наступні документи: видаткову накладну №306 від 28.09.2018 на загальну суму 285 010,45 грн.

Для здійснення перевезення товарів за вищевказаним договором, ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» було залучено перевізника, що підтверджується товарно-транспортною накладною № T306 від 28.09.2018 та актом надання послуг №8501 від 28.09.2018.

За вищевказані перевезення реалізованих товарів ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» здійснило розрахунок у повному обсязі, що підтверджується випискою з банківського рахунку ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» за період з 03.10.2018 до 03.10.2018.

ТОВ «ОХОРОНА-СЕРВІС ПЛЮС» здійснило оплату за придбані товари у повному обсязі, що підтверджується випискою з банківського рахунку ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» за період з 07.09.2018 до 07.09.2018.

Таким чином, позивачем були надані всі первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліках, пов`язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, а також регістри бухгалтерського обліку.

При цьому, рух коштів за продані та поставлені товари та первинні документи на їх підтвердження надані позивачем під час перевірки податковому органу, разом з цим, конкретних зауважень в акті перевірки не зазначено.

Отже, спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Будь - яких доказів на підтвердження зворотного, відповідачем до суду не надано.

Щодо доводів податкового органу про надання позивачем частини первинної документації з ТТН з порушеннями в їх оформленні, необхідно зазначити наступне.

Згідно правової позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеної в постанові від 29 березня 2018 року по справі №825/1391/17, з метою податкового обліку господарські операції можуть оформлюватися будь-якими первинними документами, зміст яких відповідає вимогам податкового законодавства, та складення яких відповідає законодавчо установленим вимогам щодо оформлення такої операції або звичаєвій практиці.

При цьому, ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені.

Власне відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг та окремих позицій у первинних облікових документах, які не впливають на зміст господарської операції, не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій».

Окрім того, як вірно зазначено судом першої інстанції, безпідставними є посилання контролюючого органу на відсутність певних реквізитів у товарно-транспортних накладних за спірними господарськими операціями, оскільки, наявність транспортних документів на перевезення товарно-матеріальних цінностей не є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договором поставки. Товарно-транспортні накладні є доказом факту перевезення (переміщення) товару.

Згідно правової позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеної в постанові від 16 квітня 2019 року по справі №804/5465/16, вказано, що: «витрати та податковий кредит сформовані по факту придбання товару, а не транспортних послуг, відтак докази транспортування є додатковими (допоміжними, факультативними) до підтвердження обставин реальності, але не є документами на підставі яких формуються витрати та податковий кредит, якщо тільки вартість транспортування (перевезення) за умовами договорів не входить до вартості товару або послуги транспортування є господарською операцією за наслідками якої формуються власне витрати та податковий кредит.

Таким чином, за наявності документів, які підтверджують фактичне отримання чи продаж позивачем товарів та використання їх у власній господарській діяльності, ненадання такого документу, як товарно-транспортна накладна або недоліки у формуванні товарно-транспортної накладної, не може бути єдиною підставою для висновків про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання/постачання товару, оскільки відповідною транспортною документацією обов`язково мають бути підтверджені витрати з послуг по перевезенню вантажів, а не послуги з придбання чи продажу товару».

Враховуючи вказане, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені первинними документами, а також, не надано жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в таких документах недостовірні та (або) суперечливі.

Враховуючи той факт, що у позивача наявні всі первинні документи, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку та які підтверджують факт поставки товарів на користь контрагента, суд вважає, що висновки податкового органу про відсутність поставки товарів з огляду на відсутність певних реквізитів у ТТН, є необґрунтованими.

При цьому, колегія суддів зазначає, що наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами.

Разом з тим, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Отже, висновки акта перевірки з посиланням на податкову інформацію стосовно відсутності у контрагентів позивача та контрагентів по ланцюгу постання основних засобів суд вважає необґрунтованим доказом відсутності здійснення вищевказаних господарських операцій.

Також безпідставними є посилання контролюючого органу на наявність кримінального провадження №42023102070000307 від 10.10.2023 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною третьою статті 209 КК України щодо ТОВ «Аутбек Агро».

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ТОВ «Аутбек Агро» (код ЄДРПОУ 31831117) не є контрагентом позивача.

При цьому, факт порушення кримінальної справи не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами, під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб`єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), грошові кошти, незважаючи нате, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства.

Окрім того, відповідно до рішення єдиного учасника №3 Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАВІСТ ГРУП» від 16.09.2021, посвідченим 17.09.2021 та зареєстрованим у реєстрі за номером 6186 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесниченком М.О., ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ «БЕСТ АВТО» у своїй діяльності не використовує печатки або інші штампи.

Статтею 58-1 Господарського кодексу України визначено, що відбиток печатки не може бути обов`язковим реквізитом будь-якого документа, що подається суб`єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Копія документа, що подається суб`єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування, вважається засвідченою у встановленому порядку, якщо на такій копії проставлено підпис уповноваженої особи такого суб`єкта господарювання або особистий підпис фізичної особи - підприємця. Орган державної влади або орган місцевого самоврядування не вправі вимагати нотаріального засвідчення вірності копії документа у разі, якщо така вимога не встановлена законом.

Наявність або відсутність відбитка печатки суб`єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків.

Враховуючи викладене, твердження відповідача, стосовно того що відсутність печатки ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ «БЕСТ АВТО» в первинних документах по господарських відносинах із позивачем вказує на дефективність документу, а тому вказані документи складено з порушенням чинного законодавства є безпідставними.

Таким чином, помилковими є висновки контролюючого органу про те, що кошти у загальному розміру 9 563 558,90 грн отримані позивачем за господарськими операціями з ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ «БЕСТ АВТО», ТОВ «ТЕРМОЕНЕРГОАУДИТ», ТОВ «ОХОРОНА-СЕРВІС ПЛЮС» підпадають під визначення «безповоротної фінансової допомоги» та повинні бути віднесені до складу доходів підприємства відповідно до пункту 5 Положення (стандарту) Бухгалтерського обліку 15 «Дохід» та підпункту 134.1.1 пункту 134.1статті 134 Податкового кодексу України.

Щодо господарських операцій позивача з ТОВ «МЕТАЛЛУРГСТРОЙ», колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до акта перевірки контролюючим органом встановлено, що ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» поставлено товар ТОВ «МЕТАЛЛУРГСТРОЙ», але не відображено суму за вказаною поставкою у розмірі 1 800 000,00 грн в доході в декларації з податку на прибуток за 2023 рік.

Між ТОВ «МЕТАЛЛУРГСТРОЙ» (надалі - «Генеральний підрядник») та ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» (надалі - «Підрядник») було укладено договір підряду №110821 від 11.08.2021 (надалі - «Договір), відповідно до умов якого, у порядку та на умовах, визначених цим договором, підрядник зобов`язується за завданням генерального підрядника, протягом строку, установленого в графіку виконання робіт та фінансування (додаток N 4 до Договору), виконати поставку обладнання, монтажні та налагоджувальні роботи ІТП згідно проектної документації «Будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями на земельній ділянці, що розташована за адресою: м.Запоріжжя, вул.Нижньодніпровська/вул.Немировича-Данченка», а генеральний підрядник зобов`язується приймати та оплачувати виконані з належною якістю та в повному обсязі роботи. Відповідно до пункту 3.3 договору факт виконання робіт з боку підрядника буде засвідчуватися актом приймання виконаних робіт (форма №КБ-2в), довідкою про вартість (форма №КБ-3) виконаних робіт та документами, які засвідчують особливості виконання робіт, відображають методи та умови їх виконання, підтверджують фактичні параметри їх виконання.

При цьому, ТОВ «МЕТАЛЛУРГСТРОЙ» здійснювало оплату за договором підряду №110821 від 11.08.2021 на загальну суму 1 800 000,00 грн частинами у 2021 та 2022 роках, що підтверджується відповідними банківськими виписками, а саме: виписками з банківського рахунку ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» за 13.08.2021, за 08.09.2021, за 22.09.2021, за 26.01.2022, за 05.09.2022, за 26.09.2022.

За кожним фактом отримання коштів ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» складало та реєструвало у ЄРПН відповідну податкову накладну.

У подальшому, для виконання взятих на себе зобов`язань, ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» було залучено субпідрядника, а саме ТОВ «МОСТКОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 43952713), з яким було укладено договір підряду №160821 від 16.08.2021 року. Договірна ціна такого договору складала 698 598,00 грн., в т.ч. ПДВ 116 433,00 грн. (п. 2.1. Договору).

За фактом повного виконання робіт між ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» та ТОВ «МОСТКОМПАНІ» було підписано акт приймання-передачі виконаних робіт від 30.09.2022 року на вищевказану суму.

Факт здійснення оплати ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» коштів за Договором підряду №160821 від 16.08.2021 року підтверджується випискою з банківського рахунку ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» за 17.08.2021, за 28.09.2021, за 02.12.2021, за 26.01.2022, за 05.09.2022, за 27.09.2022.

Окрім того, для здійснення перевезень обладнання, що поставляється, ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» було залучено перевізника, що підтверджується товарно-транспортною накладною №0921-007 від 22.09.2021, товарно-транспортною накладною №0921-008 від 22.09.2021, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №OУ-0000473 від 22.09.2021.

За вищевказані перевезення реалізованих товарів ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» здійснило розрахунок у повному обсязі, що підтверджується випискою з банківського рахунку ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» за 23.09.2021.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів ? дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг ? дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно зі статтею 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У відповідності до статті 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Згідно зі статтею 839 ЦК України підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до пункту 4 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 року № 668, за договором підряду підрядник зобов`язується за завданням замовника на свій ризик виконати та здати йому в установлений договором підряду строк закінчені роботи (об`єкт будівництва), а замовник зобов`язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну документацію, а також затверджену в установленому порядку проектну документацію (у разі, коли цей обов`язок повністю або частково не покладено на підрядника), прийняти від підрядника закінчені роботи (об`єкт будівництва) та оплатити їх.

Типові форми первинних облікових документів у будівництві «Акт приймання виконаних будівельних робіт» (типова форма № КБ-2в) та «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» (типова форма № КБ-3), затверджені наказом Мінрегіонбуду від 04.12.2009 № 554. Відповідно до підпункту «е» пункту 5 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 № 731, не підлягають державній реєстрації форми звітності, у тому числі щодо державних статистичних спостережень, адміністративних даних та інші.

Отже, доказами виконання зобов`язань за договором підряду є саме акт приймання виконаних будівельних робіт.

Так, між позивачем та ТОВ «МЕТАЛЛУРГСТРОЙ» було укладено саме договір підряду, а отже повне виконання робіт має підтверджуватися актом приймання. Постачання та відвантаження товару відбувалося в межах виконання договору підряду.

Водночас, первинні документи на роботи, виконані позивачем в рамках Договору підряду № 110821 від 11.08.2021, на суму 1 800 000 грн, були складені після їх повного виконання у червні 2024 року, а саме: Акт приймання виконаних будівельних робіт за червень 2024 року (форма КБ-2в) від 30.06.2024; Акт вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт від 30.06.2024; Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2024 року (форма КБ-3) від 30.06.2024; Реєстр Актів кошторисів вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт за червень 2024 року від 30.06.2024.

Таким чином, на отримані у 2021 та 2022 роках в рамках Договору підряду № 110821 від 11.08.2021 року авансові платежі на загальну суму 1 800 000,00 грн ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» зобов`язано було скласти та зареєструвати у ЄРПН відповідну податкову накладну, що останнім було виконано.

Разом з тим, правової підстави та/або обов`язку для відображення таких коштів в декларації з податку на прибуток підприємства за 2023 рік (тобто до складання відповідних первинних документів) у позивача не було. Зазначені суми підлягають відображенню у декларації з податку на прибуток підприємства за 2024 рік відповідно.

Отже, висновки контролюючого органу про не відображення цієї суми в доході в декларації з податку на прибуток за 2023 рік є помилковим.

Таким чином, судом першої інстанції вірно встановлено, що за результатами проведеного дослідження в обсязі наданих документів висновок податкового органу, викладений в Акті в частині порушень ТОВ ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» вимог пункту 44.1, 44.2 статті 44, статті 134 ПК України, пункту 5 П(с) №11 «Зобов`язання», пункту 5 П(с)БО №15 «Дохід» по взаємовідносинам з ТОВ «МЕТАЛЛУРГСТРОЙ», що призвело до заниження фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності на загальну суму 1 800 000,00 грн, документально не підтверджується.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано жодних заперечень щодо відповідності первинної документації позивача.

При цьому, контролюючим органом не було проведено перевірки відносно контрагентів позивача.

Так, підпунктом 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Проведення зустрічних звірок органами ДПС регламентовано п.73.5ст.73 ПК України, Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010р. №1232 (надалі - Порядок №1232), Методичними рекомендаціями щодо організації та проведення органами державної фіскальної служби зустрічних звірок, обміну податковою інформацією при здійсненні податкового контролю, затвердженими наказом ДФС України від 17.07.2015 № 511 (надалі - Методичні рекомендації №511).

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб`єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з`ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб`єкту господарювання у 10- денний термін.

При цьому, доказів проведення зустрічних звірок органами ДПС з контрагентом позивача, матеріали справи не містять та апелянтом до суду надано не було.

Таким чином, відповідачем не спростовано, що внаслідок здійснення господарських операцій із контрагентом, які були предметом перевірки, позивач не мав намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності; не підтверджено, що позивач прагнув отримати вигоду виключно переважно за рахунок відшкодування з державного бюджету податку на додану вартість (безпідставного формування податкового кредиту).

Водночас, чинне законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже, поняття "добросовісний платник", яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань. А відтак, за умови невстановлення компетентним органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання позивачем незаконної податкової вигоди, останній не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Згідно з ч. 2 ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

За змістом ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

При цьому, акт перевірки не містить аналізу дотримання як позивачем, так і його контрагентом, податкової дисципліни у спірних правовідносинах, з урахуванням того, що приписами частини другої статті 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Окремою підставою для висновку про відсутність у платника податків права на отримання податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, відображення у первинних документах недостовірних даних або даних, які неможливо віднести до операцій, що перевіряються.

Наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Отже, лише за умови підтвердження первинними документами господарських операцій, які є об`єктом оподаткування, платник податків має право на відображення результатів таких операцій у бухгалтерському обліку, на даних якого ґрунтується податкова звітність.

Відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про штучний характер господарських операцій, невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

При цьому, наявними у матеріалах справи доказами підтверджується рух активів (товару) по ланцюгу від постачальника до покупця, встановлено зв`язок між фактом придбання послуг і господарською діяльністю позивача.

Разом з тим, висновки, викладені в акті перевірки щодо встановлених порушень платником податків не є безумовно достовірними, оскільки є лише відображенням фактичних дій податкових інспекторів-ревізорів та їх особистої думки.

Думка, висловлена посадовими особами контролюючого органу в акті перевірки, зокрема щодо реальності вчинених платником податків господарських операцій, повинна оцінюватися судами із урахуванням інших доказів у справі, предметом якої є податкові правопорушення, що обґрунтовуються контролюючим органом серед іншого висновками акту перевірки платника платників або актами перевірки його контрагентів. Відповідно, судове рішення щодо правомірності сум грошових зобов`язань, визначених контролюючим органом платнику податків, не може мотивуватися виключно даними акту перевірки цього платника податків або його контрагентів, якщо ці дані обґрунтовано заперечуються платником податків та при цьому не підтверджені іншими доказами, зібраними у справі. І навпаки, вирішуючи спір, суди не можуть не враховувати доводи контролюючого органу щодо встановлених порушень, викладені в акті перевірки, оскільки висновок суду про реальність господарських операцій для цілей податкового обліку повинен бути результатом належного аналізу зібраних доказів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення від 29.05.2024 №00462390702, що прийнято Головним управлінням ДПС у м. Києві є протиправним та підлягає скасуванню.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 року.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 травня 2025 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк, визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

Судді: Кобаль М.І.

Мельничук В.П.

Повний текст виготовлено: 22 січня 2026 року.