Вирок від 21 січня 2026 р. у справі №759/958/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/958/26

пр. № 1-кп/759/819/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026102080000005 від 05.01.2026, щодо

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, з базовою вищою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ; такого, що судимості не має,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України;

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

потерпілий ОСОБА_5 ,

обвинувачений ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИВ:

24.02.2022 згідно з Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (зі змінами) у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан, який у подальшому було продовжено. Зокрема, відповідно до Указу Президента України від 20.10.2025 № 793/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» (Указ затверджено Законом України від 21.10.2025 № 4643-IX) строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 год. 30 хв. 05.11.2025 строком на 90 діб, тобто до 03.02.2026.

28.12.2025 приблизно о 20 год. 07 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи в приміщенні магазину «АТБ» ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» за адресою: м. Київ, вул. Івана Дзюби, 17, на прикасовій зоні виявив мобільний телефон, залишений попереднім покупцем, після чого в нього виник умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, корисливий мотив та мета незаконного збагачення.

Близько 20 год. 08 хв. 28.12.2025 ОСОБА_3 , перебуваючи в приміщенні магазину ТОВ «АТБ-МАРКЕТ» за вказаною адресою, реалізуючи свій умисел, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, скориставшись відсутністю власника та сторонніх осіб поблизу себе, таємно викрав, помістивши до свого рюкзака належний ОСОБА_5 мобільний телефон «Samsung Galaxy М14 5G» ІМЕI1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , вартість якого станом на 28.12.2025 становила 3770 гривень.

Після чого, 28.12.2025 близько 20 год. 08 хв. ОСОБА_3 , реалізовуючи свій умисел, з місця вчинення злочину зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав ОСОБА_5 матеріальної шкоди на суму 3770 гривень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення за наведених вище обставин визнав у повному обсязі, щиро розкаявся та дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні та викладені в обвинувальному акті, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України та наслідки, передбачені ч. 2 ст. 394 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Таким чином, допитавши обвинуваченого ОСОБА_3 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, суд визнає доведеним, що своїми діями, які виразилися в таємному викраденні чужого майна, вчиненими в умовах воєнного стану, ОСОБА_3 вчинив крадіжку, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_3 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує, що кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України відноситься до тяжких злочинів, бере до уваги дані про особу ОСОБА_3 , який не має судимості, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, а також обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 , є щире каяття, яке виразилося в дачі правдивих показань, жалю про вчинене, готовності понести заслужене покарання.

Обставини, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_3 , судом не встановлені.

Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією ч. 4 ст. 185 КК України, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Разом з тим, з огляду на фактичні обставини справи та характер протиправних діянь, наявність обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого, та відсутність обставин, які обтяжують покарання, вік обвинуваченого та відсутність судимості, приймаючи до уваги відношення ОСОБА_3 до вчиненого, який засуджує свою протиправну поведінку, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим на підставі статті 75 КК України звільняє його від відбування покарання з випробуванням та покладає обов`язки, визначені у статті 76 КК України.

За результатами розгляду кримінального провадження суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили щодо обвинуваченого, який належним чином виконував свої процесуальні обов`язки.

На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Доля речових доказів і документів вирішується судом згідно зі ст. 100 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не подавався.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 369-371, 373, 374, 394 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до статті 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

1)періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2)повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати у розмірі 2674 (дві тисячі шістсот сімдесят чотири) гривні 20 копійок на залучення експерта (висновок експерта від 07.01.2026 № СЕ-19/111-26/769-ТВ).

Речові докази:

-мобільний телефон «Samsung Galaxy M14 5G» блакитного кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , вмість пам`яті 128 ГБ, переданий на зберігання до камери схову речових доказів Святошинського УП ГУНП у м. Києві (квитанція № 6046) - повернути ОСОБА_5 ;

-диск DVD-R, на якому містяться записи з камер відеоспостереження, розташованих в приміщенні магазину «АТБ», що за адресою: м. Київ, вул. Івана Дзюби, 17 - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Святошинський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1