Постанова від 21 січня 2026 р. у справі №400/6774/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/6774/25

Перша інстанція: суддя Бульба Н.О.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Бітова А.І.,

Єщенка О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Виконавчого комітету Південноукраїнської міської ради на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 8 жовтня 2025р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Південноукраїнської міської ради, треті особи: Південноукраїнська міська рада, про стягнення відшкодування в розмірі 40 270,5грн.,

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2025р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Виконавчого комітету Південноукраїнської міської ради, треті особи: Південноукраїнська міська рада, у якому просив:

- стягнути відшкодування внаслідок затримки роботодавцем виконання Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.02.2025р. по справі №400/5845/24 про поновлення на роботі за період з 26.05.2025р. по 27.06.2025р. в сумі 40 270,5грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.02.2025р. по справі №400/5845/24 його було поновлено на посаді заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради та вказано, що рішення суду в частині поновлення на роботі підлягає негайному виконанню.

Станом на 27.06.2025р. рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.02.2025р. по справі №400/5845/24 в частині негайного поновлення позивача на роботі фактично не виконано.

Відтак, позивач вважає відповідні дії відповідача щодо невиконання рішення суду протиправними, у зв`язку із чим звернувся до суду із даним позовом.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 8 жовтня 2025р. адміністративний позов задоволено.

Стягнуто з виконавчого комітету Південноукраїнської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.02.2025р. по справі №400/5845/24 про поновлення на посаді за період з 26.05.2025р. до 27.06.2025р. в сумі 40 270,5грн..

В апеляційній скарзі Виконавчий комітет Південноукраїнської міської ради, посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що у період з 26.05.2025р. по 27.06.2025р. судове рішення по справі №400/5845/24 не виконано, ОСОБА_1 не поновлено на посаді, що і не заперечується відповідачем.

Відтак, суд визначив, що сума, яка підлягає стягненню з відповідача внаслідок затримки роботодавцем виконання рішення суду про поновлення на роботі за період часу з 26.05.2025р. по 27.06.2025р. складає 1 610,82грн. * 25 робочих днів = 40 270,5грн..

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що рішенням Південноукраїнської міської ради Миколаївської області від 23.05.2024р. за №1744 ОСОБА_1 звільнено з посади заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.02.2025р. по справі №400/5845/24 позивача було поновлено на посаді заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради та вказано, що рішення суду в частині поновлення на роботі підлягає негайному виконанню .

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.05.2025р. по справі №400/5845/24 рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.02.2025р. залишено без змін.

10.03.2025р. ОСОБА_1 подав адміністративний позов про стягнення середнього заробітку внаслідок невиконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 13.02.2025р. по 10.03.2025р. в сумі 28 994,76грн. (справа №400/2341/25).

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.07.2025р. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.09.2025р. у справі №400/2341/25 рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.07.2025р. скасовано, ухвалено по справі нове рішення, яким стягнуто з виконавчого комітету Південноукраїнської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.02.2025р. по справі №400/5845/24 про поновлення на посаді за період з 13.02.2025р. по 10.03.2025р. в сумі 28 994,76грн..

17.03.2025р. ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду по справі №400/5845/24 було встановлено судовий контроль та зобов`язано Південноукраїнську міську раду до 17.05.2025р. подати до Миколаївського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.02.2025р. у справі №400/5845/24. Станом на дату розгляду цієї справи, звіт не затверджено.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 4.09.2025р. у справі №400/5338/25 стягнуто з Виконавчого комітету Південноукраїнської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.02.2025р. по справі №400/5845/24 про поновлення на посаді за період з 16.04.2025р. по 23.05.2025р. в сумі 45 102,96грн..

Позивач вважає, що у зв`язку із затримкою виконання рішення суду позивачу не виплачено середній заробіток за період з 26.05.2025р. по 27.06.2025р., а тому він звернувся до суду із даним позовом.

Перевіряючи правомірність та законність дій відповідача у спірних правовідносинах, з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує їх незаконність та протиправність в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія виходить з наступного.

Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У силу ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди захищається законом.

Відповідно до ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Пунктом 3 ч.1 ст.371 КАС України встановлено, що рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.

Положеннями ст.236 КЗпП України встановлено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Аналіз зазначених вище норм вказує на те, що законодавець передбачає обов`язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі і цей обов`язок полягає у тому, що у роботодавця обов`язок видати наказ про поновлення працівника на роботі виникає відразу після оголошення рішення суду, незалежно від того, чи буде дане рішення суду оскаржуватися.

Добровільне виконання рішення суду боржником це його законодавчо встановлений обов`язок. Зокрема, зазначений обов`язок не залежить від дій особи (подання заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження), яку поновлено на роботі.

Негайне виконання судового рішення полягає в тому, що воно підлягає виконанню не з часу набрання ним законної сили, що передбачено для переважної більшості судових рішень, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні, чим забезпечується швидкий і реальний захист життєве важливих прав та інтересів громадян і держави.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За правилами ст.236 КЗпП України обов`язок роботодавця, у разі затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі, виплатити працівнику середній заробіток за час затримки.

Таким чином, для вирішення питання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі на підставі ст.236 КЗпП України, суду належить встановити, чи мала місце затримка виконання такого рішення; у разі наявності затримки виконання рішення з`ясуванню підлягає період цієї затримки, який обраховується від наступного дня після постановлення рішення про поновлення на роботі; та, відповідно, провести розрахунок належних до стягнення сум за встановлений період.

Як вбачається із обставин справи, що період предметом спору у даній справі є період затримки виконання рішення суду по справі №400/5845/24 з 26.05.2025р. по 27.06.2025р. в частині негайного поновлення на посаді ОСОБА_1 ..

При цьому, сторонами не заперечуються обставини щодо невиконання рішення суду.

Відтак, згідно ст.236 КЗпП України, позивач набув право на виплату середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на посаді.

В доводах апеляційної скарги Виконавчий комітет Південноукраїнської міської ради посилається на те, що він є неналежним відповідачем у даній справі, тобто органом, на який має бути покладений обов`язок щодо виплати ОСОБА_1 відшкодування, передбаченого ст.236 КЗпП України.

Апелянт зазначає, що таким органом є безпосередньо Південноукраїнська міська рада, а не її виконавчий комітет, оскільки саме на міську раду судовим рішенням по справі №400/5845/24 покладено обов`язок щодо поновлення позивача на посаді.

Надаючи оцінку вказаним доводам, судова колегія виходить з наступного.

Приписами ст.10 ЗУ «Про службу в органах місцевого самоврядування» визначено, що прийняття на службу в органи місцевого самоврядування на посади заступників сільського, селищного, міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради здійснюється шляхом затвердження відповідною радою, в той час як прийняття на службу в органи місцевого самоврядування на посади керівників відділів, управлінь та інших працівників органів місцевого самоврядування здійснюється шляхом призначення відповідно сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

Таким чином, як прийняття позивача на посаду заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів Південноукраїнської міської ради, так і поновлення на ній має бути здійснено Південноукраїнською міською радою.

При цьому, колегія суддів зазначає, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (ст.10 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»), а виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами(ст.1 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Відповідно до ст.28 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: а) власні (самоврядні) повноваження, зокрема, здійснення в установленому порядку фінансування видатків з місцевого бюджету.

Видатки місцевого бюджету формуються відповідно до розмежування видатків між бюджетами, визначеного Бюджетним кодексом України, для виконання повноважень органів місцевого самоврядування.(ч.4 ст.64 Закону).

Відповідно ст.ст.77, 78 Бюджетного кодексу України місцеві бюджети затверджуються рішенням відповідної місцевої ради до 25 грудня (включно) року, що передує плановому.

Забезпечення виконання місцевих бюджетів покладається на виконавчі органи відповідних місцевих рад.

Отже, виконком створений для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування, тому стягнення середнього заробітку за невиконання міською радою рішення суду покладається саме на виконком, а не на міську раду.

На відміну від Південноукраїнської міської ради, виконавчий комітет Південноукраїнської міської ради є юридичною особою з відкритими рахунками у органах Державної казначейської служби та саме виконком здійснював нарахування та виплату заробітної плати ОСОБА_1 під час перебування його на посаді заступника міського голови Південноукраїнської міської ради з питань діяльності виконавчих органів ради, про що зазначено у листі виконавчого комітету міської ради від 24.10.2024р. №23/01-34/2830 за підписом міського голови В.Онуфрієнко (а.с.82).

До того ж, судовим рішення по справі №400/5845/24, яке набрало законної сили, обов`язок щодо виплати на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди покладено саме на Виконавчий комітет Південноукраїнської міської ради, а не на раду, як колегіальний орган, який в силу Закону приймає рішення про затвердження позивача на посаді.

Стосовно посилання відповідача на те, що виконавчий комітет Південноукраїнської міської ради не має жодного впливу на дії та рішення колегіального органу - Південноукраїнської міської ради, а тому не може нести відповідальність за дії та рішення, які прийняті/не прийняті Південноукраїнською міською радою колегія суддів зазначає наступне.

Відповідальність за затримку власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, встановлена ст.236 КЗпП України, згідно якої проводиться виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі незалежно від вини роботодавця в цій затримці.

Тобто, відповідальність не залежить від обставин та причин невиконання судового рішення про поновлення такої особи на посаді та пов`язана виключно із фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.

Стаття 236 КЗпП України не містить жодних застережень щодо звільнення власника або уповноваженого ним органу від відповідальності за затримку виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника.

Середній заробіток за своїм змістом є державною гарантією, право на отримання якого виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою роботу з незалежних від нього причин. Закон пов`язує цю виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.

Отже, встановлення вини роботодавця при вирішенні питання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку за ст.236 КЗпП України не являється за необхідне.

На підставі викладеного колегія суддів вважає безпідставними та необґрунтованими відповідні доводи апелянта щодо заявлення позовних вимог до не належного відповідача.

За правилами п.2, п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ від 8.02.1995р. №100, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 13.02.2025р. по справі №400/5845/24 встановлено, що середній заробіток позивача за один день, виходячи з двох останніх місяців роботи перед звільненням, складав 1 610,82грн..

Період затримки у цій справі становить з 26.05.2025р. по 27.06.2025р. включно та складає 25 робочих днів.

Отже, сума, яка підлягає стягненню з відповідача внаслідок затримки роботодавцем виконання рішення суду про поновлення на роботі, складає 25 х 1 610,82грн. = 40 270,5грн..

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 ..

У контексті оцінки доводів апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

У доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

Отже, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311,315,316,322,325 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Південноукраїнської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 8 жовтня 2025р. залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: А.І. Бітов

О.В. Єщенко