Постанова від 21 січня 2026 р. у справі №420/22865/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/22865/25

Перша інстанція: суддя Скупінська О.В.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Бітова А.І.,

Єщенка О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2025р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2025р. ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ у Дніпропетровській області №155250024598 від 21.05.2025р. про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії та зарахування до страхового стажу періоду навчання в Одеському технікумі радянської торгівлі з 1.09.1980р. по 1.07.1982р.;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання в Одеському технікумі радянської торгівлі з 1.09.1980р. по 1.07.1982р. згідно із трудовою книжкою від 8.09.2000р. серії НОМЕР_1 , та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії за віком (зміну страхового стажу, набутого до 1.01.2004р.), з урахуванням висновків суду.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що 15.05.2025р. вона звернулася із заявою до ГУ ПФУ в Одеській області про перерахунок пенсії за віком (зміна страхового стажу, набутого до 1.01.2004р.), а саме зарахування до страхового стажу період навчання в Одеському технікумі радянської торгівлі за спеціальністю «Товарознавство продовольчих товарів» з 1 вересня 1980р. по 1982рік. Для підтвердження наявності страхового стажу позивачка надала довідку Одеського фахового коледжу економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу від 9.10.2023р. за №335 та дублікат диплома молодшого спеціаліста серії НОМЕР_2 , виданого 13.10.2023р..

Заяву позивачки про перерахунок пенсії від 15.05.2025р. було передано за принципом екстериторіальності на розгляд до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області і зареєстровано за номером 5113.

Так, рішенням ГУ ПФУ в Дніпропетровській області №155250024598 від 21.05.2025р. позивачці було відмовлено у перерахунку пенсії та не зараховано до страхового стажу періоди навчання в Одеському технікумі радянської торгівлі за спеціальністю «Товарознавство продовольчих товарів», оскільки в наданій довідці відсутні підстави для зарахування та відрахування із навчального закладу (дати та номерів наказів), що не відповідає вимогам п.8 Порядку підтвердження наявного стажу роботи, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993р. №637.

Позивачка вважає вказані дії та рішення пенсійного органу протиправними та такими, що порушують її права, у зв`язку із чим звернулась в суд із даним позовом.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2025р. адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області №155250024598 від 21.05.2025р. про відмову в перерахунку пенсії за віком.

Зобов`язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення позивачу пенсії за віком від 15.05.2025р., з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовлено.

Стягнуто з ГУ ПФУ в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 968,96грн.

В апеляційній скарзі ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що наявність сумнівів у територіального органу ПФУ щодо достовірності поданих документів для призначення пенсії може бути підставою для перевірки, в ході якої має бути встановлено обставини, які перешкоджають зарахуванню періоду навчання у повному обсязі до страхового стажу, однак не можуть нівелювати відомості трудової книжки та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого нею трудового стажу.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду справи, що 15.05.2025р. ОСОБА_1 звернулась із заявою до ГУ ПФУ в Одеській області про перерахунок пенсії, а саме про зарахування до страхового стажу період навчання в Одеському технікумі радянської торгівлі за спеціальністю «Товариство продовольчих товарів» з 1 вересня 1980р. по 1982 рік.

За принципом екстериторіальності заяву позивачки було розглянуто ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та за результатами розгляду прийнято рішення про відмову у перерахунку пенсії №155250024598 від 21.05.2025р..

У вказаному рішенні зазначено, що до заяви надана довідка про навчання від 9.10.2023р. за №335, в якій відсутні підстави для зарахування та відрахування із навчального закладу (дати та номери наказів), що не відповідає вимогам п.8 Порядку підтвердження наявності стажу роботи, затвердженого Постановою КМУ від 12.08.1993р. за №637. З огляду на зазначене, в перерахунку пенсії відмовлено.

Так, при дослідженні копії (дублікату) трудової книжки НОМЕР_1 заповненої на ім`я ОСОБА_1 від 8.09.2000р., встановлено наявність запису, зокрема: Одеській технікум радянської торгівлі: навчання 1980-1982 роки. (а.с.13).

Відповідно до довідки №335 від 9.10.2023р. Одеського фахового коледжу економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу виданої ОСОБА_1 в тому, що вона дійсно навчалась на денному відділенні в Одеському технікумі радянської торгівлі за спеціальністю «Товарознавство продовольчих товарів» з 1 вересня 1980 року по 1982 рік (відсутність дати та номеру наказів у зв`язку з втратою документів під час пожежі в коледжі 4 грудня 2019р.) і здобула кваліфікацію «Товарознавець продовольчих товарів», диплом НОМЕР_3 від 1982р.(а.с.19)

Також до суду надано довідку №217 від 10.07.2025р. Одеського фахового коледжу економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу виданої ОСОБА_1 в тому, що вона дійсно навчалась на денному відділені в Одеському технікумі радянської торгівлі за спеціальністю «Товарознавство продовольчих товарів» з 1 вересня 1980р. по 1 липня 1982р. і здобула кваліфікацію «Товарознавець продовольчих товарів», дублікат диплому Е23 №054525 від 13 жовтня 2023р.. Відсутність дат та номерів наказів про зарахування та відрахування, а також додатку до дублікату диплому у зв`язку з тим, що під час пожежі, яка сталася 4.12.2019р. року в навчальному корпусі №1 за адресою: м.Одеса, вул.Троїцька, 25, була знищена вся документація.

Також надано акт про пожежу від 4.12.2019р. (а.с.24-26).

Не погоджуючись із рішенням ГУ ПФУ в Дніпропетровській області №155250024598 від 21.05.2025р, позивачка звернулася до суду із даним позовом.

Перевіряючи правомірність та законність дій та рішень пенсійного органу у спірних правовідносинах, з урахуванням підстав, за якими позивачка пов`язує їх незаконність та протиправність в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія виходить з наступного.

Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» від 5.11.1991р. №1788-XII (надалі - Закон №1788) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV (надалі – Закон №1058-IV)

Приписами ст.1 Закону №1058-IV зазначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Відповідно до ч.2 ст.24 Закону №1058, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно вимог ч.4 ст.24 Закону №1058, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

У відповідності до п.«д» ч.3 ст.56 Закону №1788 до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Положеннями ст.62 Закону №1788 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Вказана норма Закону №1788 кореспондується з п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою КМУ від 12.08.1993р. за №637 (надалі - Порядок №637), відповідно до якої основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Приписами п.3 Порядку №637 визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

У відповідності до абз.1 п.20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Положеннями ч.1 ст.44 Закону №1058 передбачено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

За правилами ч.3 ст.44 Закону №1058, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Аналізуючи вищевказані норми законодавства, судова колегія зазначає, що основним документом, який підтверджує трудовий стаж працівника є його трудова книжка. При цьому, лише у разі відсутності трудової книжки або записів в ній органи пенсійного фонду мають право встановлювати трудовий стаж на підставі інших первинних документів чи показань свідків.

Судова колегія зазначає, що спірний в межах заявлених позовних вимог є період навчання позивачки з 1.09.1980р. по 01.07.1982р. в Одеському технікумі радянської торгівлі.

Положеннями п.8 Порядку №637 встановлено, що час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

Отже, час навчання у навчальних закладах підтверджується, зокрема, довідками.

За правилами п.2.15 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974р. №162, які узгоджуються з нормами п.2.16 Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захист від 29.07.1993р. №58, для студентів, слухачів курсів, учнів, аспірантів та клінічних ординаторів, які мають трудові книжки, навчальний заклад (наукова установа) вносить записи про час навчання на денних відділеннях (у тому числі підготовчих) вищих навчальних закладів. Підставою для таких записів є накази навчального закладу (наукової установи) про зарахування на навчання та про відрахування з числа студентів, учнів, аспірантів, клінічних ординаторів.

Апеляційний суд зазначає, що в матеріалах справи міститься копії довідок Одеського фахового коледжу економіки, права та готельно-ресторанного бізнесу (до 1991р. Одеський технікум радянської торгівлі) від 9.10.2023р. за №335 та від 10.07.2025р. №217, які цілком належним чином підтверджує факт проходження позивачкою відповідного навчання.

Крім того, копією трудової книжки НОМЕР_1 також підтверджується факт навчання у спірний період.

На підставі вказаного, судова колегія вважає, що пенсійним органом протиправно відмовлено позивачці в зарахуванні до його стажу періоду навчання з 1.09.1980р. по 1.07.1982р.

При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що в матеріалах справи наявна копія дублікату диплому молодшого спеціаліста НОМЕР_2 , який підтверджує факт навчання ОСОБА_1 в Одеському технікумі радянської торгівлі, який остання закінчила у 1982р..

Отже, судова колегія вважає необґрунтованими доводи відповідача про відсутність підстав для зарахування вказаного періоду до стажу позивача, у зв`язку з відсутністю дати та номерів наказів про зарахування та відрахування із навчального закладу, оскільки відсутність відповідних даних відбулось не з вини позивача, право якого не може бути поставлено в залежність від певної форми документації, яка застосовується в навчальних закладах.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 28.02.2019р. у справі за №554/3179/17.

Отже, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що період навчання позивачки з 1.09.1980р. по 1.07.1682р. має бути зарахований до стажу роботи.

Враховуючи вищевказане, апеляційний суд погоджується із тим, що вимоги позивачки є обґрунтованими про визнання рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 21.05.2025р. №155250024598 протиправним та таким, що належить до скасування.

Беручи до уваги, що конституційне право на соціальний захист включає право на пенсійне забезпечення у старості та в інших випадках, передбачених законом, то судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що належним способом захисту порушеного права, який відповідатиме змісту спірних правовідносин, буде визнання протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 21.05.2025р. №155250024598 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії, та наявність підстав для зобов`язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.05.2025р. про перерахунок пенсії за віком, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах Проніна проти України (пункт 23) і Серявін та інші проти України (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів і інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,316 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області – залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2025р. – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: А.І. Бітов

О.В. Єщенко