Постанова від 21 січня 2026 р. у справі №420/7419/24 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/7419/24

Перша інстанція: суддя Андрухів В.В.,

повний текст судового рішення

складено 19.12.2025, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Димерлія О.О.,

суддів: Шляхтицького О.І., Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 у справі №420/7419/24 щодо відмови у встановленні судового контролю за виконанням рішення суду

У С Т А Н О В И В:

16.12.2025 ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 року по справі №420/7419/24.

Мотивуючи таке звернення позивач зазначає, що 3 Спеціальним центром швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій не виконується рішення суду у справі №420/7419/24, яке набрало законної сили.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 у справі №420/7419/24 у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №420/7419/24 відмовлено.

Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив із того, що встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження.

Не погодившись із ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 у справі №420/7419/24 позивачем до П`ятого апеляційного адміністративного суду подано апеляційну скаргу, в якій з посиланням на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, викладено прохання скасувати оскаржуваний судовий акт із прийняття нового судового рішення про встановлення судового контролю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що 3 Спеціальним центром швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 року по справі №420/7419/24 не виконано. Як стверджує позивач, судом першої інстанції до спірних правовідносин застосовано нечинну редакцію статті 382 КАС України, а також порушуючи принципи адміністративного судочинства не забезпечено його право на ефективний контроль за виконанням рішення суду.

В силу приписів пункту 1 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, у системному зв`язку з положеннями чинного законодавства, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 2 КАС передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Як зазначено в рішенні в Європейського суду з прав людини у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43). Неможливість особою домогтися виконання судового рішення, винесеного на її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 18-рп/2012 від 13.12.2012 виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013 № 5-рп/2013 вказав, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Процесуальні питання стосовно подання, розгляду заяви про зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення, прийняття звіту та ухвалення відповідного судового рішення за наслідком вирішення такого питання визначено статтям 382 – 382-3 КАС України.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав та свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.

Порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень визначено статтею 382 КАС України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Як установлено апеляційним судом, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 року по справі №420/7419/24 позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність 3 Спеціального центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 в період з 29.01.2020 по 02.11.2022 грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: одноразової грошової допомоги при звільненні, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги для оздоровлення, компенсації за невикористані основну та додаткову відпустки, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язано 3 Спеціальний центр швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 02.11.2022, а також виплачених за вказаний період: одноразової грошової допомоги при звільненні, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги для оздоровлення, компенсації за невикористані основну та додаткову відпустки, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позову відмовлено.

Означене рішення суду першої інстанції набрало законної сили.

Позивач стверджує, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.11.2024 року по справі №420/7419/24 3 Спеціальним центром швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій не виконано.

На противагу наведеному доводу позивача матеріали справи не містять жодного доказу.

Колегія суддів зазначає, що приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції досить формально підійшов до вирішення ініційованого ОСОБА_1 питання щодо застосування до спірних правовідносин такого інституту як «встановлення судового контролю», адже не перевірив наведеного позивачем доводу.

Суд апеляційної інстанції відмічає, що для практичної реалізації принципів адміністративного судочинства, у контексті перевірки реального виконання рішення, суд має приймати активну участь у вирішення поставленого перед ним процесуального питання, а саме: призначити заяву до розгляду; надати 3 Спеціальному центру швидкого реагування Державної служби України з надзвичайних ситуацій можливість висловити власну позицію з приводу звернення ОСОБА_1 (з наданням відповідних підтверджуючих доказів); дослідження усіх аргументів сторін в системному зв`язку із поданими доказами; прийняття обґрунтованого судового рішення, тощо.

Апеляційний адміністративний суд вказує, що ОСОБА_1 не може бути позбавлено судового захисту з формальних підстав без реальної перевірки виконання окружним адміністративним судом власного ж рішення з боку суб`єкта владних повноважень.

Ініціювавши звернення до суду, в порядку приписів ст.382 КАС України, позивач уже заявляє про невиконання відповідного рішення суду відповідачем.

У свою чергу, отримавши відповідне звернення, суд має перевірити наведені в ньому доводи в системному зв`язку із позицією відповідача.

Колегія суддів зазначає, що передбачене приписами ст.382 КАС України право суду на встановлення судового контролю за виконанням рішення суду не нівелює обов`язковості виконання судового рішення, як важливої складової права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.

Суд не може відмовити особі в застосуванні до спірних правовідносин приписів ст.382 КАС України лише з тих підстав, що в силу законодавчих приписів його наділено правом, а не обов`язком встановлювати судовий контроль.

Установлені обставини залишились поза увагою окружного адміністративного суду, що призвело до передчасності висновків про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі.

Разом з тим, викладена ОСОБА_1 в апеляційній скарзі вимога стосовно задоволення заяви про встановлення судового контролю задоволенню не підлягає, оскільки за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, суд апеляційної інстанції направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Питання щодо подання звіту про виконання рішення суду, у даному випадку, з урахуванням приписів ст.382 КАС України, вирішується судом, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, тобто Одеським окружним адміністративним судом, а П`ятий апеляційний адміністративний суд здійснює розгляд апеляційної скарги на таке судове рішення.

Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність законодавчо передбачених підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, з огляду на невідповідність висновків суду обставинам справи та необхідність направлення справи до суду першої інстанції для вирішення питання про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.292, 311, 320, 321, 322, 325, 328, 329, 382 КАС України, апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 19.12.2025 у справі №420/7419/24 щодо відмови у встановленні судового контролю за виконанням рішення суду - скасувати.

Справу №420/7419/24 направити до Одеського окружного адміністративного суду для вирішення питання щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

У задоволенні решти вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.О. Димерлій

Судді О.І. Шляхтицький Ю.В. Осіпов