Постанова від 21 січня 2026 р. у справі №420/13598/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/13598/25

Перша інстанція: суддя Харченко Ю.В.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Бітова А.І.,

Єщенка О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 1 вересня 2025р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2025р. ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ГУ ПФУ в Херсонській області, у якому просила:

- визнати дії ГУ ПФУ в Херсонській області, щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про поновлення виплати їй пенсії з 1.06.2021р., неправомірними;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Херсонській області поновити виплату пенсії за віком та перерахувати заборгованість з червня 2021 року ОСОБА_1 ..

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що вона перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та при досягненні пенсійного віку їй було призначено пенсію за віком.

У лютому 2025 року позивачка дізналась про припинення виплати пенсії.

12.02.2025р. позивачка звернулась до відповідача із заявою про поновлення нарахування та виплати пенсії за віком.

Однак, ПФУ не було розглянуто вказану заяву та відповідно не поновлено виплату пенсії.

Не погодившись із такими діями відповідача, позивачка звернулася до суду із даним позовом.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 1 вересня 2025р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Херсонській області, щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про поновлення виплати їй пенсії, з 1.06.2021р..

Зобов`язано ГУ ПФУ в Херсонській області за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 поновити виплату пенсії за віком, та перерахувати заборгованість, починаючи з червня 2021р..

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Херсонській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1 211,2грн..

В апеляційній скарзі ГУ ПФУ в Херсонській області., посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач протиправно припинив виплату пенсії позивачу без прийняття окремого рішення, як того вимагають приписи ст.49 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, що з боку відповідача наявна протиправна бездіяльність щодо невиплати належної позивачці пенсії у зв`язку з тим, що ГУ ПФУ в Херсонській області діяло не у порядок та спосіб передбачений Законом.

Крім того, суд зазначив, що право на пенсію та її одержання не може пов`язуватися з місцем проживання людини. Такий підхід можна поширити тільки на громадян, які виїхали за межі України на постійне проживання до інших держав, а й перебувають у таких державах тимчасово.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Херсонській області, при досягненні пенсійного віку їй призначено пенсію за віком, яка виплачувалась.

У лютому 2025 року позивачка дізналася про припинення виплати їй пенсії, однак, у зв`язку із перебуванням за межами України, не мала змоги перевіряти свій розрахунковий рахунок і вважала, що пенсія, що підлягала до виплати, накопичується на рахунку.

12.02.2025р. представник позивачки засобами електронного зв`язку направив заяву до ГУ ПФУ в Херсонській області щодо поновлення ОСОБА_1 нарахування та виплати пенсій за віком.

Однак, ГУ ПФУ в Херсонській області не було розглянуто заяву про поновлення пенсійних виплат, а представник позивача, як і безпосередньо позивач досі не отримали жодної відповіді на подану заяву про поновлення пенсійних виплат.

Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивачка звернулася до суду із даним позовом.

Перевіряючи правомірність та законність дій ПФУ у спірних правовідносинах, з урахуванням підстав, за якими позивачка пов`язує їх незаконність та протиправність в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія виходить з наступного.

Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом №1058-IV.

Згідно з п.1 ч.1 ст.8 Закону №1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Статтею 49 Закону №1058-ІV передбачено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Як вбачається із обставин справи, що 5.02.2025р. позивачка зверталась до ГУ ПФУ в Херсонській області через свого представника із адвокатським запитом стосовно припинення пенсійних виплат.

У відповідь на вказаний запит ГУ ПФУ в Херсонській області листом за №2100-0210-8/5157 від 11.02.2025р. повідомило, що виплату пенсії гр. ОСОБА_2 припинено з 1.06.2021р. на підставі п.4 ч.1 ст.49 Закону, у зв`язку з неотриманням призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд.

Судова колегія зазначає, що перелік підстав припинення виплати пенсії, визначений ч.1 ст.49 Закону №1058-IV, є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом.

При цьому, з аналізу вищенаведених норм чинного законодавства вбачається, що Управляння Пенсійного фонду має право припинити виплату пенсії особі виключно з підстав передбачених законом, про що приймає відповідне вмотивоване рішення.

З метою встановлення обставин щодо підстав припинення виплати пенсії позивачці, ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 5.12.2025р. було витребувано пояснення та відповідні докази щодо прийнятого рішення ГУ ПФУ в Херсонській області про припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 1.06.2021р..

17.12.2025р. на виконання ухвали суду ГУ ПФУ в Херсонській області направило заяву, в якій зазначило про автоматичне припинення виплати пенсії на підставі п.4 ч.1 ст.49 Закону №1058-ІV, шляхом проставлення позначки у електронній пенсійній справі пенсіонера.

До вказаною заяви, відповідач додав розпорядження від 22.10.2020р. про переведення виплати пенсії ОСОБА_1 з банківської установи АТ КБ «Приватбанк» на поштове відділення.

При цьому, жодного рішення про припинення виплати пенсії позивачці пенсійним органом не надано, у зв`язку із чим судова колегія дійшла висновку, що таке рішення взагалі не приймалось, а отже припинення виплати пенсії позивачці відбулося не у спосіб, що встановлений ст.49 Закону №1058-ІV.

Отже, з огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивачки.

У контексті оцінки доводів апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

У доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

Отже, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалене з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311,315,316,322,325 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 1 вересня 2025р. залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: А.І. Бітов

О.В. Єщенко