Постанова від 21 січня 2026 р. у справі №420/5634/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/5634/25

Перша інстанція: суддя Бездрабко О.І.,

повний текст судового рішення

складено 18.09.2025, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Федусика А.Г.,

суддів: Семенюка Г.В. та Шляхтицького О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) (далі – ВЧ) та просила:

- визнати протиправною бездіяльність ВЧ щодо виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016, 2017 роки без індексації грошового забезпечення із встановленням для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) місяць останнього збільшення тарифної ставки (посадового окладу) січень 2008 року;

- зобов`язати ВЧ нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2016, 2017 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення, із встановленням для обчислення індексації місяця підвищення (базового місяця) місяць останнього збільшення тарифної ставки (посадового окладу) січень 2008 року;

- визнати протиправною бездіяльність ВЧ щодо виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2018 рік, одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, грошової компенсації додаткової відпустки без включення індексації грошового забезпечення у фіксованій величині відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. №1078 (далі Порядок №1078);

- зобов`язати ВЧ нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2018 рік, одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, грошову компенсацію додаткової відпустки з включенням індексації грошового забезпечення у фіксованій величині відповідно до приписів абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність ВЧ щодо не здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2018 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки із врахуванням у складі місячного грошового забезпечення, з якого розраховується їх розмір, індексації грошового забезпечення, виплаченої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2024 р. № 420/23580/24.

Зобов`язано ВЧ здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2018 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки із врахуванням у складі місячного грошового забезпечення, з якого розраховується їх розмір, індексації грошового забезпечення, виплаченої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2024 р. № 420/23580/24 з урахуванням раніше виплачених сум.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просив його скасувати та ухвалити нове про відмову в позові повністю.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З матеріалів справи, а саме з прохальної частини апеляційної скарги вбачається, що рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині задоволених позовних вимог, а тому, з врахуванням наведеного, колегія суддів переглядає рішення суду першої інстанції лише в цій частині.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходила військову службу за контрактом в органах Державної прикордонної служби України.

Згідно витягу з наказу начальника ВЧ від 20.06.2018 р. №280-ОС майора ОСОБА_1 з 20 червня 2018 року виключено зі списків особового складу загону та знято з усіх видів забезпечення.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2024 р. у справі № 420/23580/24, яке набрало законної сили 23.01.2025 р., визнано протиправними дії ВЧ, які полягають в нарахуванні і виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р. із встановленням місяця підвищення грошових доходів (базового місяця) листопад 2014 року, травень 2015 року, вересень 2015 року та листопад 2015 року; зобов`язано ВЧ нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р. із встановленням місяця підвищення грошових доходів (базового місяця) січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого Постановою КМУ від 15.01.2004 р. №44 (далі Порядок №44); визнано протиправними дії ВЧ щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Постанови №1078 при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 р. по 20.06.2018 р.; зобов`язано ВЧ здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 р. по 20.06.2018 р. із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Постанови №1078, як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу, та з урахуванням виплаченої раніше суми індексації із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44.

На виконання даного судового рішення відповідачем здійснено перерахунок ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р. із застосуванням базового місяця січень 2008 року, розмір якої згідно довідки від 07.02.2025 р. №88 склав 77896,94 грн., та за період з 01.03.2018 р. по 20.06.2018 р., розмір якої згідно довідки від 07.02.2025 р. № 87 склав 15243,84 грн., яку перераховано на картковий рахунок позивача 11.02.2025 р. у сумі 88483,74 грн.

Після отримання вказаних коштів позивачка звернулася до начальника НОМЕР_1 прикордонного загону із заявою про здійснення перерахунку грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2018 роки, компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні із включенням індексації грошового забезпечення.

Листом від 18.02.2025 р. № 09/М-969/1162 відповідач повідомив, що допомога на оздоровлення надається військовослужбовцям в розмірі місячного грошового забезпечення. Місячне грошове забезпечення складається із основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням) та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення 9надбавки, доплати, премії). Індексація не входить до складу місячного грошового забезпечення. Підстави для перерахування допомоги на оздоровлення, одноразової допомоги при звільненні, включивши суму індексації, фіксованої суми індексації, відсутні.

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивачка звернулася до суду з даним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку грошової допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні. При цьому, розрахунок грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2018 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки здійснено відповідачем без врахування індексації грошового забезпечення, що призвело до їх виплати в неповному обсязі.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції і вважає їх такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, з огляду на таке.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (ч.3 ст.9 Закону № 2011-XII).

За приписами ч.4 ст.9 Закону №2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.08.2008 р. №425, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.06.2008 р. за №537/15228, який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (далі - Інструкція №425)

Згідно пункту 1.2 розділу І Інструкції №425 грошове забезпечення - це гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Місячне грошове забезпечення - це грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством.

До складу місячного грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати та премія).

Пунктом 1.3 розділу І Інструкції №425 передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується в органах Держприкордонслужби за місцем служби.

Індексація грошового забезпечення військовослужбовцям здійснюється в порядку та розмірах, установлених законодавством (пункт 1.9 розділу І Інструкції № 425).

Відповідно до підпункту 3.7.1 пункту 3.7 розділу ІІІ Інструкції №425 військовослужбовцям один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Підпунктом 3.7.4 пункту 3.7 розділу ІІІ Інструкції №425 визначено, що розмір допомоги для оздоровлення визначається, виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно із законодавством на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Згідно підпункту 4.9.5 пункту 4.9 розділу ІV Інструкції №425 у рік звільнення військовослужбовців зі служби, зазначених у підпунктах 4.9.3 та 4.9.4 цієї Інструкції, у разі невикористання ними щорічної основної та додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.

Грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, провадиться, виходячи з місячного розміру грошового забезпечення, право на отримання якого має військовослужбовець відповідно до чинного законодавства, на день звільнення з військової служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів (підпункт 4.9.10 пункту 4.9 розділу ІV Інструкції №425).

За приписами підпункту 4.10.1 пункту 4.10 розділу ІV Інструкції №425 військовослужбовцям, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Аналогічні положення містяться в Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 р. №558, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.07.2018 р. за № 854/32306 (далі - Інструкція №558).

Зокрема, відповідно до пунктів 1, 5 глави 7 розділу IV Інструкції №558 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) один раз на рік надається допомога для оздоровлення (далі - допомога) в розмірі місячного грошового забезпечення.

Розмір допомоги визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім одноразових додаткових видів та винагород), які військовослужбовець отримує за займаною ним штатною посадою на день видання наказу про надання цієї допомоги.

Згідно пункту 6 глави 8 розділу V Інструкції №558 у рік звільнення зі служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), зазначеним у пунктах 4, 5 цієї глави, у разі невикористання ними щорічної основної та додаткової відпусток виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.

Виплата грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється на підставі наказу.

Грошова компенсація за всі невикористані дні відпустки провадиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого має військовослужбовець відповідно до чинного законодавства, на день виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби. При цьому, одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.

Пунктом 1 глави 9 розділу V Інструкції №558 передбачено виплата військовослужбовцям одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, процентний розмір якої залежить від підстав звільнення та розраховується з місячного грошового забезпечення.

З аналізу вищенаведених правових норм вбачається, що обрахунок грошової допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні здійснюється виходячи з місячного грошового забезпечення.

Згідно ст.18 Закону №2017-ІІІ законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (ч.2 ст.19 Закону №2017-ІІІ ).

Статтею 9 Закону №2011-XII передбачено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України врегульовано Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 р. №1282-ХІІ (далі - Закон №1282-ХІІ).

За визначенням, наведеним у ст.1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення).

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Порядком №1078, згідно пункту 2 якого індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, серед іншого, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Відповідно до пункту 4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. У разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення (пункт 5 Порядку №1078).

Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України у спосіб підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

При цьому, індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії, оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому індексація є невід`ємною складовою частиною сум грошового забезпечення.

Незважаючи на наявність спеціального законодавства, зокрема Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", яким імперативно визначаються види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, натомість які не врегульовують питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється грошова допомога на оздоровлення, грошова компенсація за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій, одноразової грошової допомоги при звільненні, при вирішенні цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" №2017-ІІІ, Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" №1282-ХІІ та Порядку №1078.

Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку грошової допомоги на оздоровлення, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільненні.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 21.12.2021 р. у справі №820/3423/18, від 29.04.2020 р. у справі №240/10130/19, від 19.03.2020 р. у справі №820/5286/17, від 26.02.2021 р. у справі №620/3346/19, предметом розгляду яких було включення індексації до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обрахунок та визначення розміру грошової допомоги на оздоровлення та одноразової грошової допомоги при звільненні.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу не в повному обсязі нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р. (без застосування базового місяця січень 2008 року) та з 01.01.2018 р. по 20.06.2018 р. (не нараховувалася та не виплачувалася фіксована індексація), що встановлено рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.09.2024 р. у справі №420/23580/24, яке набрало законної сили.

Виплату індексації грошового забезпечення за вказаний період на виконання даного судового рішення здійснено відповідачем 11.02.2025 р.

Водночас, згідно карток особового рахунку ОСОБА_1 за 2016-2018 роки, позивачу виплачено грошову допомогу на оздоровлення за 2016 рік у сумі 6843,745 грн. у червні 2016 року, за 2017 рік у сумі 6885,75 грн. у липні 2017 року, за 2018 рік у сумі 14425,20 грн. у травні 2018 року; одноразову грошову допомогу при звільненні у сумі 100976,40 грн. у червні 2018 року.

Також за заявою позивача від 19.07.2024 р. відповідачем було перераховано на картковий рахунок ОСОБА_1 14.08.2024 р. компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки у розмірі 3315,39 грн.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що розрахунок грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2018 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки здійснено відповідачем без врахування індексації грошового забезпечення, що призвело до їх виплати в неповному обсязі, про що вірно зазначив суд 1-ї інстанції.

Апеляційний суд також відхиляє доводи апелянта, що заявлені в цій справі позовні вимоги фактично вирішені у справі №420/23580/24 є безпідставними, так як предметом позовних вимог ОСОБА_1 у справі №420/23580/24 було не нарахування та невиплата індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р. без застосування базового місяця січень 2008 року, не нарахування та невиплата за період з 01.03.2018 р. по 20.06.2018 р. фіксованої індексації, в той час як в рамках даної справи позивачем заявлено вимоги щодо не врахування у складі місячного грошового забезпечення, з якого розраховувалися грошова допомога на оздоровлення за 2016-218 роки, одноразова грошова допомога при звільненні, грошова компенсація за невикористані дні додаткової відпустки, індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 р. по 28.02.2018 р. із застосування базового місяця січень 2008 року та фіксованої індексації за період з 01.03.2018 р. по 20.06.2018 р., які виплачено відповідачем на виконання судового рішення у справі № 420/23580/24.

Разом з тим, будь-яких доказів здійснення позивачу перерахунку виплачених грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2018 роки, одноразової грошової допомоги при звільненні, грошової компенсації невикористаних днів додаткової відпустки з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення, з якого обраховувався їх розмір, індексації грошового забезпечення та фіксованої індексації відповідачем не надано.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо спірних правовідносин.

Доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішення, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу НОМЕР_1 Прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач А.Г. Федусик

Судді О.І. Шляхтицький Г.В. Семенюк