Рішення від 21 січня 2026 р. у справі №703/3716/25 — Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/3716/25

2/703/207/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2026 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Ігнатенко Т.В.

секретар судових засідань Яковенко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла Черкаської області, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

13 червня 2025 року ТОВ «ФК «Ейс», через систему «Електронний суд», звернулося до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з вищевказаною позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором №129088374 від 06 жовтня 2021 року в сумі 68763 гривні 33 копійки, витрати по сплаті судового збору у сумі 2422 гривні 40 копійок та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 7000 гривень 00 копійок.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 06 жовтня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №129088374 на суму 21500 гривень 00 копійок.

Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV48XP5.

Саме відповідач ініціював укладення кредитного договору, оформивши заявку на сайті первісного кредитора, підписавши кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та первісним кредитором не був би укладений.

Одночасно з підписанням кредитного договору, первісний кредитор відправив на електронну адресу, вказану відповідачем у заявці, електронного листа з повідомленням про успішне підписання кредитного договору та вкладеним у ньому примірником електронного кредитного договору, у формі, що унеможливлює зміну його змісту.

Кредитний договір укладено відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Отже, у кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитними коштами, розміру і типу процентної ставки.

Згідно умов кредитного договору, первісний кредитор виконав свій обов`язок та перерахував відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі 21500 гривень 06 жовтня 2021 року на банківську карту № НОМЕР_1 відповідача, яку відповідач вказав у заяві при укладенні кредитного договору.

28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01. У подальшому, до договору факторингу укладалися Додаткові угоди у тому числі щодо продовження терміну дії договору факторингу.

Первісний кредитор та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги №175 від 05 травня 2022 року, за яким від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі, зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

30 жовтня 2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №30/1023-01.

ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на виконання договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги №1 віл 30 жовтня 2023 року до Договору факторингу, за яким від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі, зазначеному у реєстрі прав вимоги.

29 травня 2025 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали договір факторингу №29/05/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Відповідно до Реєстру боржників №б/н від 29 травня 2025 року за договором факторингу від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 68763 гривні 33 копійки.

ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач не здійснювали нарахувань за кредитним договором.

У період перебування права вимоги у ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» зі сторони відповідача не здійснювалося погашення заборгованості за кредитним договором.

Станом на дату подання позовної заяви на рахунки позивача не надходило жодного платежу на погашення заборгованості відповідача за кредитним договором.

Згідно з умовами кредитного договору відповідач зобов`язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному кредитним договором. Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов`язку та не повертав наданий йому кредит в строки, передбачені кредитним договором.

Загальна сума заборгованості перед позивачем, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором становить 68763 гривні 33 копійки, яка складається з: 21498 гривень 43 копійки - заборгованість по тілу кредиту; 47264 гривні 90 копійок - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

За вказаних обставин, позивач ТОВ «ФК «Ейс» звернулося до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 16 червня 2025 року відкрито провадження у цивільній справі за вказаним позовом, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідачу встановлено строк для поданні до суду відзиву на позовну заяву, а також задоволено клопотання позивача та витребувано у АТ «Універсал Банк» інформацію, що становить банківську таємницю.

Заочним рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 23 липня 2025 року вирішено позов ТОВ «ФК «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити та стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Ейс» заборгованість за договором кредитної лінії №129088374 від 06 жовтня 2021 року у сумі 68763 гривні 33 копійки, витрати по сплаті судового збору у сумі 2422 гривні 40 копійок та витрати на правничу допомогу у сумі 5000 гривень 00 копійок, а всього - 76185 гривень 73 копійки.

22 вересня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Геріх Н.А. звернулася до суду з заявою про перегляд вищевказаного заочного рішення, в якій просила: поновити строк для перегляду заочного рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 23 липня 2025 року по справі №703/3716/25; переглянути заочне рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 23 липня 2025 року по справі №703/3716/25; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Заяву обґрунтовула тим, що 29 листопада 2021 року між адвокатом Геріх Н.А. та ОСОБА_1 було укладено договір про правову допомогу №29-11/21.

31 серпня 2025 року з сайту Судової влади адвокату стало відомо, що на розгляді в Смілянському міськрайонному суді Черкаської області перебувала справа №703/3716/25 за позовом ТОВ «ФК «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

01 вересня 2025 року до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області адвокатом подане клопотання про надання доступу до матеріалів вказаної справи. Ознайомившись з матеріалами справи представник відповідача категорично не погоджується із даним судовим рішення, вважає, що воно має бути скасоване, а справа призначено до судового розгляду, де належним чином будуть встановлені усі обставини справи, із урахуванням позиції та доказів, які на даний час наявні у представника відповідача, а не тільки позивача.

Вказує, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем Збройних Сил України. Зі слів родичів, в кінці грудня 2021 року військова частина НОМЕР_2 була передислокована для подальшого проходження військової служби до АДРЕСА_1 , де й зустрів початок збройної агресії російської федерації проти України 24 лютого 2022 року. 12 квітня 2022 року в м. Маріуполь, під час бойових дій ОСОБА_1 потрапив у полон, де продовжує перебувати по даний час. На підставі викладеного, вважає, що сторона відповідача має право на поновлення судом строку для подання представником відповідача заяви про перегляд заочного рішення.

Як вбачається з рішення, судом встановлено, що відповідач за договором здійснював оплату. Такі дії свідчить про те, що безпосередньо до початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну відповідач належним чином виконував взяті на себе зобов`язання за договором. Дійсно, тіло кредиту не погашалося, проте системно здійснювалося погашення процентів за користування кредитними коштами, що свідчить про намір відповідача виконувати договірні зобов`язання добросовісно та в повному обсязі. Несплата процентів після закінчення зазначеного періоду сталася у зв`язку з початком збройної агресії проти України 24 лютого 2022 року, під час якої відповідач проходив військову службу в АДРЕСА_1 , де в подальшому потрапив у полон. Загальновідомо, з офіційних джерел та відкритих публікацій у засобах масової інформації, що м. Маріуполь у перші ж дні війни опинилося в оточенні, перебувало під інтенсивними обстрілами та фактично було заблоковане, а згодом захоплене військами російської федерації. Саме ці надзвичайні та непереборні обставини об`єктивно унеможливили подальше виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань.

З копії витягу із послужного списку на старшого матроса ОСОБА_1 вбачається, що відповідно до статей 19, 20 та 23 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та з урахуванням пунктів 18, 23 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, укладено контракт про проходження військової служби строком на 3 роки та призначено на посаду з 17 січня 2020 року старшим навідником 2 відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки ВОС-102803М військової частини НОМЕР_3 відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_3 №12 від 17 січня 2020 року. Отже, відповідач ОСОБА_1 користується пільгами, передбаченими ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», тому нарахування щодо нього штрафних санкцій, пені за невиконання зобов`язань, а також процентів за користування кредитом суперечить вимогам закону.

Ухвалою суду від 02 жовтня 2025 року заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Геріх Н.А. про перегляд вищевказаного заочного рішення задоволено, поновлено останній строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 23 липня 2025 року у справі №703/3716/25, скасовано заочне рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 23 липня 2025 року у цивільній справі №703/3716/25, вирішено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання та роз`яснено представнику відповідача право на подання відзиву на позовну заяву.

Відзив на позовну заяву представником відповідача до суду не подано.

До постановлення судом вищевказаної ухвали про скасування заочного рішення, а саме 29 вересня 2025 року, через систему «Електронний суд», на адресу суду надійшла заява позивача ТОВ «ФК «Ейс» про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд: 1. Врахувати дану заяву при розгляді справи; 2. Зменшити розмір позовних вимог і вважати їх наступними: 30920 гривень; 4. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Ейс» заборгованість за кредитним договором №129088374 від 06 жовтня 2021 року у розмірі 30920 гривень 83 копійки; 4. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Ейс» судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2422 гривні 40 копійок, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 гривень 00 копійок.

У вищевказаній заяві позивача ТОВ «ФК «Ейс» про зменшення розміру позовних вимог зазначено, що керуючись ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», позивач має намір зменшити розмір позовних вимог до 30920 гривень 83 копійки, що складається з: тіла кредиту - 21 498 гривень 43 копійки, судових витрат - 2422 гривні 40 копійок, витрат на професійну правничу допомогу - 7000 гривень 00 копійок. Враховуючи визнання відповідачем позову та керуючись положеннями ч.1 ст.142 ЦПК України, просив суд при ухваленні рішення вирішити питання щодо відшкодування понесених судових витрат шляхом їх покладення на відповідача.

Ухвалою суду від 16 жовтня 2025 року прийнято заяву позивача ТОВ «ФК «Ейс» про зменшення розміру позовних вимог, вирішено розгляд даної цивільної справи здійснювати з врахуванням заяви позивача ТОВ «ФК «Ейс» про зменшення позовних вимог, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду, а також роз`яснення відповідачу та його представнику право на подання відзиву на позовну заяву з урахуванням заяви сторони позивача про зменшення позовних вимог.

Відзив на позовну заяву з урахуванням заяви сторони позивача про зменшення позовних вимог від відповідача та його представника до суду не надійшов.

10 грудня 2025 року, через систему «Електронний суд», на адресу суду надійшли додаткові пояснення позивача ТОВ «ФК «Ейс» у справі, в яких останнє просить суд: 1. Врахувати при розгляді справи дані пояснення; 2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Ейс» заборгованість за кредитним договором №129088374 від 06 жовтня 2021 року у розмірі 21498 гривень 43 копійки; 3. Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2422 гривні 40 копійок, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 гривень 00 копійок покласти на відповідача.

У вказаних додаткових поясненнях ТОВ «ФК «Ейс» зазначило, що позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог з огляду на те, що відповідач є військовослужбовцем. Враховуючи зазначену обставину, позивач, враховуючи поважний статус відповідача, застосовує максимально лояльний підхід щодо вирішення справи. Проте відповідачем подано заяву, в якій він заперечує зменшення позовних вимог та вказує на наступне: «З огляду на викладене, враховуючи, що сума основного боргу (тіло кредиту) становить 21500 гривень, а відповідачем уже сплачено 18674 гривні, загальний розмір заборгованості становить 2826 гривень 00 копійок (21500 гривень 00 копійок - 18674 гривні 00 копійок). Проте, акцентує увагу суду, що відповідно до правил споживчого кредиту, а саме п.5.4 у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за електронним договором у повному обсязі, ця сума погашає вимоги кредитодавця у такій послідовності: у першу чергу сплачуються прострочені проценти за користування кредитом; у другу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту (за наявності); у третю чергу сплачуються нараховані проценти за користування кредитом; у четверту чергу сплачуються сума кредиту, що підлягає поверненню згідно Графіку розрахунків; у п`яту чергу сплачується неустойка та інші платежі відповідно до електронного договору (у разі настання зобов`язань щодо її повернення). Отже, дослідивши правила споживчого кредиту та розрахунок заборгованості, вважає, що відповідач сплачував лише відсотки за користування кредитними коштами. Оскільки він вносив часткові погашення протягом чотирьох місяців, що не є належним виконанням своїх обов`язків. Зазначає, що позивачем застосовані усі можливі лояльні підходи до даної справи, оскільки ТОВ «ФК «Ейс» з повагою ставиться до військовослужбовців та їх сімей.

Щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу відповідач стверджує, що позивач не обґрунтував понесення витрат на професійну правничу допомогу. Відповідно до п.3.4 Договору про надання правничої допомоги №29/05/25-01 від 29 травня 2025 року, після належного виконання доручення адвокатське бюро надає клієнту Акт прийому-передачі наданих послуг. Позивачем долучено акт прийому-передачі виконаних робіт, що свідчить про належне виконання наданих послуг, а отже робота адвоката виконана належним чином.

Крім того, 23 грудня 2025 року, через систему «Електронний суд», на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Геріх Н.А., в якому остання просить суд, зокрема долучити до матеріалів справи копію посвідчення учасника бойових дій та Витягу з Єдиного державного реєстру ветеранів війни.

Ухвалою суду від 23 грудня 2025 року вирішено: врахувати зміст пояснень позивача ТОВ «Фінансова компанія «Ейс», які надійшли на адресу суду 10 грудня 2025 року, при розгляді по суті даної цивільної справи; відмовити у прийнятті пояснень позивача ТОВ «Фінансова компанія «Ейс», які надійшли на адресу суду 10 грудня 2025 року та які суд, у частині вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, розцінює як заяву про зменшення позовних вимог, до розгляду у даній цивільній справі; задовольнити клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Геріх Н.А. про приєднання до матеріалів справи доказів; приєднати докази, які є додатками до клопотання відповідача ОСОБА_1 - адвоката Геріх Н.А. про приєднання до матеріалів справи доказів, яке надійшло на адресу суду 23 грудня 2025 року, та врахувати їх при розгляді справи по суті.

22 грудня 2025 року, через систему «Електронний суд», на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Геріх Н.А. про зменшення судових витрат, в якій остання просить: зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, заявлених позивачем, з 7000 гривень 00 копійок до 2000 гривень 00 копійок, як таких, що є неспівмірними із складністю справи, обсягом наданих послуг та принципом розумності; в іншій частині заявлених позивачем витрат на правничу допомогу відмовити.

24 грудня 2025 року, через систему «Електронний суд», на адресу суду надійшли додаткові пояснення позивача ТОВ «ФК «Ейс» у справі, в яких останнє просить суд: 1. Врахувати при розгляді справи дані пояснення; 2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Ейс» заборгованість за кредитним договором №129088374 від 06 жовтня 2021 року у розмірі 21498 гривень 43 копійки; 3. Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2422 гривні 40 копійок, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 гривень 00 копійок покласти на відповідача.

У вказаних додаткових поясненнях ТОВ «ФК «Ейс» зазначило, що відповідач заперечує проти зменшення позовних вимог, проте акцентує увагу суду, що відповідно до правила споживчого кредиту, а саме п.5.4 у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за електронним договором у повному обсязі, ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості: у першу чергу сплачуються прострочені проценти за користування кредитом; у другу чергу сплачується прострочена до повернення сума кредиту (за наявності); у третю чергу сплачуються нараховані проценти за користування кредитом; у четверту чергу сплачується сума кредиту, що підлягає поверненню згідно Графіку розрахунків; у п`яту чергу сплачується неустойка та інші платежі відповідно до Електронного договору (у разі настання зобов`язань щодо її повернення). Отже, дослідивши правила споживчого кредиту та розрахунок заборгованості, відповідач сплачував лише відсотки за користування кредитними коштами. Оскільки він вносив часткові погашення протягом чотирьох місяців, що не є належним виконанням своїх обов`язків. У висновку зазначає, що позивачем застосовані усі можливі лояльні підходи до даної справи. Оскільки ТОВ «ФК «Ейс» з повагою ставиться до військовослужбовців та їх сімей.

Ухвалою суду від 22 січня 2026 року вирішено: врахувати зміст додаткових пояснень позивача ТОВ «ФК «Ейс», які надійшли на адресу суду 24 грудня 2025 року, при розгляді по суті даної цивільної справи; додаткові пояснення позивача ТОВ «ФК «Ейс», які надійшли на адресу суду 24 грудня 2025 року та які суд, у частині вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, розцінює як заяву про зменшення позовних вимог, залишено без розгляду, на підставі п.1 ч.2 ст.44 ЦПК України.

Представник позивача ТОВ «ФК «Ейс» у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розгляд справи провести без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Геріх Н.А. у судове засідання повторно не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи остання була повідомлена належним чином. Відомості про місце перебування відповідача станом на день розгляду справи по суті, а також клопотання про зупинення провадження у справі, у зв`язку з проходженням відповідачем військової служби, стороною відповідача не подано.

За вказаних обставин, суд вважає за можливе розгляд справи провести без участі відповідача та його представника.

Враховуючи, що розгляд справи відбувався за відсутності учасників судового процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, врахувавши доводи сторін, які викладені у заявах по суті справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно положень статей 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.

Згідно ч.1 ст.1047 ЦК України, у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми.

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Згідно ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ст.3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Судом встановлено, що 06 жовтня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії №129088374, який підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV48ХР5 (а.с.86-зворот-89).

Відповідно до п.1.1 вказаного Договору, за цим договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 21500 гривень 00 копійок на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Згідно п.1.2 зазначеного Договору, сума кредитного ліміту, вказана в п.1.1 договору, це максимальна сума кредиту, яка протягом строку дії договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника.

Відповідно до п.1.3 вказаного Договору, кредитодавець надає позичальнику перший транш за договором в сумі 21500 гривень 00 копійок одразу після укладення договору, який має бути повернено до 05 листопада 2021 року.

Згідно п.1.5 вказаного Договору, загальна сума кредиту за цим договором складається з сум кредиту (траншів) отриманих протягом всього строку дії договору.

Відповідно до п.1.6 зазначеного Договору, позичальник має право користуватися кредитом від дати фактичного отримання суми кредиту за кожним траншем та до закінчення строку дії договору чи його дострокового розірвання.

Згідно п.1.7 вказаного Договору, кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником (далі - «Дисконтний період»), а саме до 05 листопада 2021 року. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору, строк дії кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором.

Відповідно до п.1.8 зазначеного Договору, сторони погодили, що встановлений в п.1.7 договору строк дисконтного періоду та, відповідно, строк надання кредитної лінії може бути продовжено позичальником, шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена. На умовах цього пункту договору, строк продовження дисконтного періоду кожен раз розраховується за наступною формулою: Z = 30 - (X - Y), де: Z - кількість днів, на які продовжується дисконтний період; Х - поточна дата (день місяця) закінчення дисконтного періоду, з врахуванням всіх попередніх продовжень дисконтного періоду; Y - дата ініціації (день місяця) продовження дисконтного періоду (зарахування платежу на рахунок кредитодавця). При цьому, сторони узгоджують, що у випадку, якщо Y > Х, то кількість днів, на які продовжується дисконтний період, дорівнює 30 днів.

Згідно п.1.9 вказаного Договору, за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються в наступному порядку: п.1.9.1 - виключно на період строку, визначеного в п.1.7 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 361,35 процентів річних, що становить 0,99 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним; п.1.9.2 - за умови продовження строку дисконтного періоду, на умовах п.1.8 договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п.1.7 договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 361,35 процентів річних, що становить 0,99 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець, за своїм вибором, може надавати позичальнику знижки на розмір індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в особистому кабінеті; п.1.9.3 - якщо позичальник користуватиметься кредитом після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.8 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 722,70 процентів річних, що становить 1,98 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого позичальник зобов`язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за дисконтною та індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст.212 ЦК України сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним договором, щодо виникнення у позичальника зобов`язань по сплаті процентів за базовою процентною ставкою від дати отримання кредиту по дату закінчення дисконтного періоду є факт продовження користування кредитом понад строк дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку дисконтного періоду на умовах п.1.8 цього договору.

Базова процентна ставка за користування кредитом не застосовується протягом строку дисконтного періоду, виключно за умови якщо розмір базової процентної ставки більший ніж 1,98 процентів від суми кредиту за кожен день користування кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту договору.

Відповідно до п.1.10 зазначеного Договору, позичальник зобов`язаний не пізніше останнього дня дисконтного періоду (в термін платежу), з врахуванням всіх продовжень строку дисконтного періоду на умовах п.1.8 цього договору, оплатити всі фактично нараховані на термін платежу проценти за користування кредитом протягом дисконтного періоду.

Згідно п.1.11 вказаного Договору, основна сума кредиту має бути повернена не пізніше дати закінчення дисконтного періоду, а у разі, якщо позичальник продовжує користуватися грошовими коштами після закінчення дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку дисконтного періоду, та у разі продовження строку дії договору на умовах п.1.12 договору, основна сума кредиту має бути повернена не пізніше дати визначеної за правилами п.1.12.1 договору, але в будь-якому разі не пізніше граничного строку дії договору (закінчення строку його дії чи дати його дострокового розірвання). Також позичальник має право достроково повернути основну суму кредиту повністю або частково та сплатити всі фактично нараховані проценти в будь-який час.

Відповідно до п.1.12 вказаного Договору, сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду блокує можливість отримання позичальником нових траншів за договором є відкладальною обставиною, в розумінні ст.212 ЦК України, яка має наслідком продовження строку дії кредитної лінії (продовження загального строку дії договору) на наступних умовах: п.1.12.1 - зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду; п.1.12.2 - з наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70 процентів річних, що становить 2,98 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним.

Згідно п.1.13 вказаного Договору, проценти, в розмірі визначеному пунктами 1.9 та 1.12.2 договору, нараховуються на фактичну суму залишку кредиту за кожен день користування кредитом починаючи з першого дня надання траншу за договором та до дня фактичного повернення всієї суми кредиту позичальником.

Відповідно до п.1.14 зазначеного Договору, враховуючи, що на момент укладення договору неможливо визначити модель поведінки позичальника, щодо отримання додаткових траншів за договором в рамках кредитного ліміту та щодо повернення кредитних коштів по кредитній лінії, загальні витрати за кредитом / орієнтовна загальна вартість кредиту / реальна річна процентна ставка розраховані для умовного характеру використання коштів в рамках кредитного ліміту, а також всі припущення, використані для обчислення цих значень наведено в Паспорті споживчого кредиту, що є невід`ємним додатком до цього договору. Сторони погодили, що у зв`язку з наданням кредиту у формі кредитної лінії та на підставі п.10 ч.1 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» графік платежів по договору не надається. Припущення використані при розрахунку орієнтовної реальної процентної ставки, ґрунтуються на середніх арифметичних значеннях розміру процентної ставки для клієнтів продукту «Смарт» в минулих звітних періодах.

Згідно п.1.14.1 зазначеного Договору, орієнтовна загальна вартість кредиту для суми кредиту за першим траншем, що вказана в п.1.3 договору, за умови застосування до відносин між сторонами правил нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою складає 27885 гривень 50 копійок та включає в себе загальні витрати за кредитом у вигляді процентів за користування кредитом у розмірі 6385 гривень 50 копійок та суму кредиту у розмірі 215000 гривень 00 копійок. Орієнтовна реальна процентна ставка, розрахована згідно методики Національного банку України, складає 2266,48% річних, при цьому загальна вартість першого траншу за кредитом у процентному вираженні за строк дисконтного періоду складає 129,70% від суми першого траншу.

Відповідно до п.1.14.2 зазначеного Договору, у разі настання передбаченої п.1.9.3 Договору відкладальної обставини, що має наслідком виникнення у позичальника зобов`язань по оплаті процентів, за встановлений в п.1.2 договору строк, у розмірі, що розрахований за базовою процентною ставкою - орієнтовна загальна вартість кредиту складе 34271 гривня 00 копійок та буде включати в себе загальні витрати за кредитом у вигляді процентів за користування кредитом у розмірі 12771 гривня 00 копійок та суму кредиту у розмірі 21500 гривень 00 копійок.

Згідно п.1.15 вказаного Договору, продовження строку дисконтного періоду та настання відкладених обставин, що мають наслідком продовження строку надання кредиту, застосування базової процентної ставки та нарахування процентів за ставкою, що застосовується після закінчення дисконтного періоду, не є зміною істотних умов цього договору та не потребує змін цього договору та укладення додаткових угод до нього. Усі істотні умови договору, в тому числі порядок продовження стоку дії договору, розмір процентних ставок та порядок їх застосування, погоджені сторонами під час укладення цього договору.

Відповідно до п.4.3 зазначеного Договору, сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього договору (після 90 дня від дати закінчення дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч.2 ст.625 ЦК України.

Згідно п.4.4 вказаного Договору, сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем в якості підпису позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.

Відповідно до п.4.9 зазначеного Договору, позичальник засвідчує, що умови цього договору є розумними, справедливими, добросовісними та не містять дисбалансу прав та обов`язків кредитодавця та позичальника.

Згідно п.4.10 вказаного Договору, сторони засвідчують, що укладення цього договору відповідає вільному волевиявленню сторін, жодна із сторін не знаходиться під впливом тяжких обставин, не помиляється стосовно обставин, що мають суттєве значення (природа договору, права та обов`язки сторін, інші умови договору), та умови договору є взаємовигідними для кожної із сторін. У разі істотної зімни обставин, якими сторони керувалися при укладення договору, договір може бути змінений або розірваний тільки за згодою сторін.

У паспорті споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до Договору №129088374 від 06 жовтня 2021 року зазначені умови кредитування, які надаються ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» позичальнику ОСОБА_1 з урахуванням його побажань (а.с.85-86).

Згідно заявки на отримання грошових коштів в кредит від 06 жовтня 2021 року, відповідач ОСОБА_1 надав ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» для перерахунку кредитних коштів номер картки НОМЕР_1 (а.с.72).

Відповідно до платіжного доручення №f3ad2c9a-5002-476b-ba02-337a717cc4f4 від 06 жовтня 2021 року, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 кошти у сумі 21500 гривень 00 копійок згідно договору №129088374 від 06 жовтня 2021 року (а.с.61).

Згідно довідки №129088374/23052025/Э від 23 травня 2025 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», на виконання кредитного договору №129088374 від 06 жовтня 2021 року, укладеним між позичальником/отримувачем - ОСОБА_1 , та кредитодавцем/платником - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», кредитодавцем було ініційовано платіжну операцію, шляхом подання надавачу фінансових платіжних послуг платіжної інструкції, а надавачем платіжних послуг з наступними реквізитами: надавач платіжних послуг платника - АТ «КБ «Глобус», код банку (МФО) 380526, код за ЄДРПОУ 35591059; надавач платіжних послуг отримувача - АТ «Універсал Банк», код банку (МФО) 322001, код за ЄДРПОУ 21133352; особа платника - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», код ЄДРПОУ 38569246; особа отримувача - Скляров Владислав Ігорович, РНОКПП НОМЕР_4 ; рахунок платника - НОМЕР_5 ; транзитний рахунок для перерахування коштів отримувачу - НОМЕР_5 ; рахунок/платіжна карта отримувача - НОМЕР_1 , термін дії - 05.2024; сума платіжної операції - 21500 гривень 00 копійок; ідентифікатор платіжної операції - b5fb6679-b7fc-475a-96bc-229a73a4d9de; дата ініціювання платіжної інструкції - 06 жовтня 2021 року 19:40:30; дата завершення платіжної операції (проведення платіжної операції надавачем платіжних послуг) - 06 жовтня 2021 року 19:41:14 (а.с.51).

Відповідно до листа №БТ/Е-8120-Л від 02 липня 2025 року АТ «Універсал Банк», на ім`я ОСОБА_1 банком було емітовано платіжну катку № НОМЕР_6 . 06 жовтня 2021 року на платіжну картку № НОМЕР_6 , що належить ОСОБА_1 було зарахування коштів у сумі 21500 гривень 00 копійок. Кошти зараховувались не по реквізитах, а через платіжну систему, тому у банку відсутня інформація щодо призначення та рахунків відправника. Номер телефон НОМЕР_7 є фінансовим номером телефону за платіжною карткою № НОМЕР_6 , та знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 . Повний номер рахунку маска-картки № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , на який зараховано кошти - НОМЕР_6 (а.с.113-114).

Згідно виписки про рух коштів по картці № НОМЕР_6 , яка емітована АТ «Універсал Банк» на ім`я ОСОБА_1 , на вказаний картковий рахунок 06 жовтня 2021 року о 19:40:42 зарахований переказ у сумі 21500 гривень 00 копійок (а.с.115-116).

Сторона відповідача не заперечує як факт укладення вищевказаного договору, так і факт належного виконання ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» своїх зобов`язань за вказаним договором.

Таким чином, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» у повному обсязі виконало свої зобов`язання за вищевказаним договором, здійснивши переказ коштів відповідачу ОСОБА_1 на його картковий рахунок у розмірі, який погоджений сторонами договору.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором №129088374 від 06 жовтня 2021 року, який складений ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за період з 06 жовтня 2021 року по 25 квітня 2022 року, відповідач ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором здійснив сплату: 28 жовтня 2021 року - 0 гривень 30 копійок тіла кредиту, 4682 гривні 70 копійок процентів; 30 листопада 2021 року - 0 гривень 95 копійок тіла кредиту, 7024 гривні 05 копійок процентів; 27 грудня 2021 року - 0 гривень 32 копійки тіла кредиту, 4585 гривень 68 копійок процентів; 14 січня 2022 року - 1100 гривень 00 копійок процентів; 29 січня 2022 року - 1275 гривень 00 копійок процентів; 06 лютого 2022 року - 05 гривень 00 копійок процентів, та станом на 05 травня 2022 року мав заборгованість у загальній сумі 68763 гривні 33 копійки, з яких: 21498 гривень 43 копійки - заборгованість по тілу кредиту; 47264 гривні 90 копійок - заборгованість по відсоткам, які нараховані за період з 06 жовтня 2021 року по 05 травня 2022 року (а.с.98-99).

За приписами п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч.1 ст.513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Нормами ч.1 ст.1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно ст.1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

28 листопада 2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) укладено договір факторингу №28/1118-01 (а.с.32-37).

Відповідно до п.2.1 вказаного Договору факторингу, згідно умов цього договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Згідно п.4.1 зазначеного Договору факторингу, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу прав вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром прав вимоги.

Відповідно до п.8.2 зазначеного Договору факторингу, строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.8.1 цього договору та закінчується 28 листопада 2019 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором.

28 листопада 2019 року між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) укладено Додаткову угоду №19 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (а.с.37-зворот).

Відповідно до п.1 вказаної Додаткової угоди, сторони дійшли згоди викласти п.8.2 договору в наступній редакції: «8.2. Строк дії цього договору починає перебіг у момент визначений у п.8.1 цього договору та закінчується 31 грудня 2020 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором».

31 грудня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) укладено Додаткову угоду №26 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (а.с.38-42).

Відповідно до п.2.1 вказаної Додаткової угоди, згідно умов цього договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Згідно п.4.1 зазначеної Додаткової угоди, наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному Додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує.

Відповідно до п.8.2 зазначеного Додаткової угоди, строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.8.1 цього договору та закінчується 31 грудня 2021 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором.

31 грудня 2021 року між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) укладено Додаткову угоду №27 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (а.с.43).

Згідно п.1 вказаної Додаткової угоди, сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31 грудня 2022 року включно.

31 грудня 2022 року між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) укладено Додаткову угоду №31 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (а.с.43-зворот).

Згідно п.1 вказаної Додаткової угоди, сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31 грудня 2023 року включно.

31 грудня 2023 року між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) укладено Додаткову угоду №32 до Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року (а.с.44).

Згідно п.1 вказаної Додаткової угоди, сторони дійшли згоди продовжити строк дії договору до 31 грудня 2024 року включно.

Відповідно до Реєстру прав вимоги №175 від 05 травня 2022 року, складеного на виконання Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, ТОВ «Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №129088374 від 06 жовтня 2021 року у загальній сумі 68763 гривні 33 копійки, з яких: 21498 гривень 43 копійки - сума заборгованості по основному боргу; 47264 гривні 90 копійок - сума заборгованості по відсоткам (а.с.30-31).

30 жовтня 2023 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (Фактор) та ТОВ «Таліон Плюс» (Клієнт) укладено договір факторингу №30/1023-01 (а.с.23-27).

Згідно п.2.1 вказаного Договору факторингу, згідно умов цього договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п.4.1 зазначеного Договору факторингу, право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором №129088374 від 06 жовтня 2021 року, який складений ТОВ «Таліон Плюс» за період з 05 травня 2022 року по 30 жовтня 2023 року, відповідач ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 30 жовтня 2023 року мав заборгованість у загальній сумі 68763 гривні 33 копійки, з яких: 21498 гривень 43 копійок - сума заборгованості по основному боргу; 47264 гривні 90 копійок - сума заборгованості по відсоткам (а.с.97).

Згідно Реєстру прав вимоги №1 від 30 жовтня 2023 року, складений на виконання Договору факторингу №30/1023-01 від 30 жовтня 2023 року, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №129088374 від 06 жовтня 2021 року у загальній сумі 68763 гривні 33 копійки, з яких: 21498 гривень 43 копійки - сума заборгованості по основному боргу; 47264 гривні 90 копійок - сума заборгованості по відсоткам (а.с.21-22).

29 травня 2025 року між ТОВ «ФК «Ейс» («Фактор») та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» («Клієнт») укладено договір факторингу №29/05/25-Е (а.с.15-19).

Відповідно до п.1.1 вказаного Договору факторингу, за цим договором фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невід`ємною частиною договору.

Згідно п.1.2 зазначеного Договору факторингу, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

29 травня 2025 року фактором - ТОВ «ФК «Ейс» та клієнтом - ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» підписано та скріплено печатками сторін акти прийому-передач Реєстру Боржників за договором факторингу №29/05/25-Е від 29 травня 2025 року (а.с.10).

Відповідно до Реєстру боржників від 26 грудня 2024 року до Договору факторингу №29/05/25-Е від 29 травня 2025 року, ТОВ «ФК «Ейс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №129088374 від 06 жовтня 2021 року у сумі 68763 гривні 33 копійки, з яких: 21498 гривень 43 копійки - сума заборгованості по основному боргу; 47264 гривні 90 копійок - сума заборгованості по відсоткам (а.с.13-14).

Як вбачається з виписки по особовому рахунку за кредитним договором №129088374, який складений представником ТОВ «ФК «Ейс» станом на 05 червня 2025 року, відповідач ОСОБА_1 має заборгованість перед ТОВ «ФК «Ейс» за вищевказаним договором в сумі 68763 гривні 33 копійки, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 21498 гривень 43 копійки; простроченої заборгованості за процентами в розмірі 47264 гривні 90 копійок (а.с.96).

Разом з тим, у заяві позивача ТОВ «ФК «Ейс» про зменшення розміру позовних вимог останній зменшив розмір позовних вимог і просив: вважати їх наступними - 30920 гривень, стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором №129088374 від 06 жовтня 2021 року у розмірі 30920 гривень 83 копійки, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2422 гривні 40 копійок, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 гривень 00 копійок.

При цьому, згідно змісту вищевказаної заяви про зменшення розміру позовних вимог, позивач ТОВ «ФК «Ейс» зазначив, що складовими розміру позовних вимог у сумі 30920 гривень 83 копійки є: тіло кредиту - 21 498 гривень 43 копійки, судові витрати - 2422 гривні 40 копійок, витрати на професійну правничу допомогу - 7000 гривень 00 копійок.

Суд звертає увагу, що кредитним договором №129088374 від 06 жовтня 2021 року не передбачена сплата відповідачем ОСОБА_1 судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, як взяті на себе зобов`язання за цим договором, внаслідок чого з таких витрат позивача ТОВ «ФК «Ейс» не може складатися заборгованість відповідача ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором.

З урахуванням викладеного, суд не знаходить підстав для стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ФК «Ейс» витрат судових витрат у сумі 2422 гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7000 гривень 00 копійок, як частини заборгованості за кредитним договором №129088374 від 06 жовтня 2021 року.

Частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції, чинній станом на 06 жовтня 2021 року) передбачено, що військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

Відповідно до абз.5 ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Вирішуючи питання щодо меж дії особливого періоду у розумінні Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 серпня 2020 року у справі №813/402/17 дійшла висновку, що навіть за невведення у країні воєнного стану, особливий період, початок якого пов`язаний з моментом оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової чи прихованої), хоч і охоплює час мобілізації, однак не може вважатися закінченим лише зі спливом строку, протягом якого підлягали виконанню визначені у відповідному рішенні про мобілізацію заходи. Особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу.

На підставі Указу Президента України від 17 березня 2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію» з 18 березня 2014 року в Україні розпочався особливий період. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався і діє на даний час. Тобто, введення та продовження строку воєнного стану у зв`язку із триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України було визначено в законодавчому порядку і є особливим періодом.

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі №199/3051/14 (провадження №61-10861св18) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року №322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. На вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники.

При цьому, п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.

Наведене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду у постановах: від 26 грудня 2018 року у справі №522/12270/15, від 14 травня 2021 року у справі №502/1438/18, від 24 лютого 2022 року у справі №591/4698/20, від 12 травня 2022 року у справі №336/512/18, від 18 січня 2023 року у справі №642/548/21.

Застосування приписів п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» обумовлено самим фактом наявності статусу військовослужбовця у конкретної особи, яка несе відповідальність перед банківською установою, їх застосування є обов`язком суду та жодним чином не обумовлено відомостями про обізнаність банку щодо наявності в особи спеціального статусу. Положення п.15 ст.14 вказаного Закону не обмежують своє застосування виключно щодо позичальників за кредитними зобов`язаннями, поширюють свою дію на усі випадки нарахування санкцій та процентів за невиконання будь-яких зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, в тому числі банками.

Як вбачається з Витягу із послужного списку на старшого матроса ОСОБА_1 , останній призваний на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_1 27 листопада 2019 року. З 28 листопада 2019 року по 08 січня 2020 року перебував на посаді курсанта військової частини. З 08 січня 2020 року перебував на посаді навідника 3 відділення морської піхоти 2 взводу морської піхоти 1 роти морської піхоти військової частини. Відповідно до ст.19, 20 та 23 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та з урахуванням пунктів 18, 23 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України укладено контракт про проходження військової служби строком на 2 роки та призначений на посаду з 17 січня 2020 року старшим навідником 2 відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки військової частини (а.с.157).

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру ветеранів війни №20251222-00127899 від 22 грудня 2025 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , має статус учасника бойових дій, який наданий 30 квітня 2021 року безтерміново. Нормативна підстава - п.9 ст.6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (а.с.236).

Відповідно до п.19 ст.6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції, чинній станом на 30 квітня 2021 року), учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Крім того, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався по теперішній час.

У заяві про перегляд заочного рішення сторона відповідача стверджує, а позивач не заперечив даної обставини, що з 24 лютого 2022 року відповідач ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України та відсічі збройної агресії рф проти України.

Відповідно до довідки №4817 від 02 жовтня 2023 року, складеної військовою частиною, старший матрос ОСОБА_1 дійсно в період з 12 квітня 2022 року по теперішній час перебуває в місяцях несвободи внаслідок збройної агресії проти України (а.с.155).

Згідно сповіщення сім`ї №48, складеного ІНФОРМАЦІЯ_3 11 червня 2022 року, старший матрос ОСОБА_1 потрапив у полон 12 квітня 2024 року (а.с.159).

Таким чином, відповідач ОСОБА_1 як станом на день укладення вищевказаного кредитного договору, так і по день розгляду даної цивільної справи по суті проходить військову службу, має статус військовослужбовця Збройних Сил України та учасника бойових дій, а тому на нього поширюються пільги, передбачені п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», тобто, у нього відсутній обов`язок щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, які були отримані ним на підставі вищевказаного кредитного договору.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що сплачені відповідачем ОСОБА_1 грошові кошти за кредитним договором №129088374 від 06 жовтня 2021 року, які були зараховані в рахунок погашення процентів за користування кредитом, підлягають зарахуванню в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту, оскільки на відповідача поширюється дія положення п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», що передбачає звільнення, зокрема, від сплати процентів за користування кредитом.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором №129088374 від 06 жовтня 2021 року, який складений ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за період з 06 жовтня 2021 року по 25 квітня 2022 року, відповідач ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором здійснив сплату грошових коштів, які були зараховані в рахунок погашення процентів за користування кредитом: 28 жовтня 2021 року - 4682 гривні 70 копійок; 30 листопада 2021 року - 7024 гривні 05 копійок; 27 грудня 2021 року - 4585 гривень 68 копійок; 14 січня 2022 року - 1100 гривень 00 копійок; 29 січня 2022 року - 1275 гривень 00 копійок; 06 лютого 2022 року - 05 гривень 00 копійок процентів, а всього - 18672 гривні 43 копійки (а.с.98-99).

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача ОСОБА_1 за тілом кредиту по кредитному договором №129088374 від 06 жовтня 2021 року складає 2826 гривень 00 копійок (21 498 гривень 43 копійки (розмір заборгованості за тілом кредиту без урахування сплачених відповідачем коштів, які були зараховані у рахунок погашення процентів за користування кредитними коштами) відняти 18672 гривні 43 копійки (сплачені відповідачем кошти, які були зараховані у рахунок погашення процентів за користування кредитними коштами).

Доказів погашення відповідачем ОСОБА_1 вищевказаної заборгованості за кредитним договором у частині тіла кредиту в сумі 2826 гривень 00 копійок як позивачу, так і попереднім кредиторам, матеріали справи не містять та наявність такої заборгованості стороною відповідача не заперечується.

Відповідно до ст.525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.629 ЦПК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання /неналежне виконання/.

Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відповідач ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань за вищевказаним кредитним договором належним чином не виконав, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Ейс» підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором кредитної лінії №129088374 від 06 жовтня 2021 року в сумі 2826 гривень 00 копійок, що є залишком заборгованості за тілом кредиту.

Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції в національній валюті №13917 від 11 червня 2025 року, позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2422 гривні 40 копійок (а.с.1).

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Ейс» підлягають частковому задоволенню, відтак, відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути частину сплаченого позивачем судового збору при зверненні до суду, пропорційно до суми задоволених судом вимог.

Так, 2826 гривень 00 копійок (сума, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача) відповідає 9,14% від заявленої ціни позову, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, - 30920 гривень 83 копійки, отже саме такий відсоток від сплаченого позивачем судового збору слід стягнути з відповідача на користь позивача (9,14% від 2422 гривні 40 копійок становить 221 гривня 41 копійка).

Також, відповідно до ч.1 та ч.3 ст.133 та ч.1-3 ст.137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

29 травня 2025 року між ТОВ «ФК «Ейс» та адвокатським бюро «Тараненко та партнери» укладено договір №29/05/25-01 про надання правничої допомоги (а.с.94-95).

У вказаному договорі визначено загальний предмет договору та загальні формулювання правової допомоги, яка надається адвокатом.

Згідно п.3.1 вказаного Договору, отримання винагороди адвокатським бюро за надання правничої допомоги відбувається у формі гонорару.

Відповідно до п.3.3 зазначеного Договору, гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами в протокол погодження вартості послуг до договору (додаток №1 до цього договору).

У Протоколі погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги №29/05/25-01 від 29 травня 2025 року визначені послуги, які надаються адвокатським бюро, та їх вартість за годину (а.с.95-зворот).

30 травня 2025 року між адвокатським бюро «Тараненко та партнери» та ТОВ «ФК «Ейс» укладено Додаткову угоду №25770567298 до Договору про надання правничої допомоги №29/05/25-01 від 29 травня 2025 року, за умовами якої, клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу по захисту його прав та інтересів з питань, що відносяться до юрисдикції господарських судів, судів загальної юрисдикції, адміністративних судів по справам про стягнення заборгованості за кредитними договорами, а саме №129088374 від 06 жовтня 2021 року, боржником за яким є ОСОБА_1 (а.с.93).

Згідно акту прийому-передачі наданих послуг від 05 червня 2025 року (даний акт є невід`ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги №29/05/25-01 від 29 травня 2025 року), АБ «Тараненко та партнери» надало ТОВ «ФК «Ейс», а останнє отримало наступні послуги: 1. Складання позовної заяви ТОВ «ФК «Ейс» до боржника, яким є ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором №129088374 від 06 жовтня 2021 року: кількість годин - 2, вартість послуг - 5000 гривень; 2. Вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з боржника, яким є ОСОБА_1 , за кредитним договором №129088374 від 06 жовтня 2021 року: кількість годин - 2, вартість послуг - 1000 гривень; 3. Підготовка адвокатського запису щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором №129088374 від 06 жовтня 2021 року на рахунок боржника, яким є ОСОБА_1 : кількість годин - 1, вартість послуг - 500 гривень; 4. Підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором №129088374 від 06 жовтня 2021 року на рахунок боржника, яким є ОСОБА_1 : кількість годин - 1, вартість послуг - 500 гривень. Послуги надано на загальну суму 7000 гривень 00 копійок без ПДВ. Цим актом підтверджується, що послуги надано якісно, в повному обсязі та в установлені строки (а.с.92).

Представник відповідача звернувся до суду з клопотання про зменшення витрат позивача на професійну правничу допомогу, в якому просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, заявлених позивачем, з 7000 гривень 00 копійок до 2000 гривень 00 копійок, як таких, що є неспівмірними із складністю справи, обсягом наданих послуг та принципом розумності.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат, їхню пропорційність до предмета спору, а також виходить з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Отже, суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18 вказала на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п.21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 26 червня 2019 року у справі №200/14113/18-а, від 31 березня 2020 року у справі №726/549/19, від 21 травня 2020 року у справі №240/3888/19.

У додатковій постанові Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Так, у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. В пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Крім того, у п. 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі ст.41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Вирішуючи питання щодо розподілу понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує, що публічний інтерес до справи відсутній, справа належить до категорії незначної складності, має невелику ціну позову, справу розглянуто у порядку спрощеного провадження та правові позиції у цій категорії справ є усталеними, та приходить до висновку, що заявлена ТОВ «ФК «Ейс» сума судових витрат на правничу допомогу у розмірі 7000 гривень 00 копійок є завищеною, непропорційною та неспівмірною із ціною позову, яка, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, складає 30920 гривень 83 копійки.

З врахуванням вищевикладене, оцінивши подані стороною позивача докази на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, виходячи із принципу співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги, якості підготовлених документів, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат ТОВ «ФК «Ейс» на професійну правничу допомогу, які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача, з 7000 гривень 00 копійок до 3000 гривень 00 копійок.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) зазначено, що відшкодування позивачу судових витрат, зокрема витрат на професійну правничу допомогу, підлягає пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 283/2791/19 (провадження № 61-17477св20), від 21 квітня 2021 року у справі № 705/2550/16-ц (провадження № 61-17349св20).

Позовні вимоги ТОВ «ФК «Ейс», які підлягають задоволенню, становлять 9,14%, внаслідок чого саме такий відсоток від судових витрат у сумі 3000 гривень 00 копійок, понесених позивачем витрат на правничу допомогу, повинен бути стягнутий з відповідача на користь позивача (9,14% від 3000 гривень 00 копійок становить 274 гривні 20 копійок).

На підставі викладеного, відповідно до ст.525, 526, 530, 546, 549, 598, 610, 625, 1046-1054 ЦК України, та керуючись ст.4, 12, 13, 28, 76-82, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», адреса: м. Київ, Алматинська, буд.8, офіс 310, код ЄДРПОУ 42986956, заборгованість за договором кредитної лінії №129088374 від 06 жовтня 2021 року у сумі 2826 (дві тисячі вісімсот двадцять шість) гривень 00 копійок, витрати по сплаті судового збору у сумі 221 (двісті двадцять одна) гривня 41 (сорок одна) копійка та витрати на правничу допомогу у сумі 274 (двісті сімдесят чотири) гривні 20 (двадцять) копійок, а всього - 3321 (три тисячі триста двадцять одна) гривня 61 (шістдесят одна) копійка.

У задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони у справі:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», адреса: 02175, м. Київ, Харківське шосе, буд.19, офіс 2005, код ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .

Головуючий Т.В. Ігнатенко