Суд: Рівненський міський суд Рівненської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів
Дата: 20 січня 2026 р.
Справа: №569/4250/24
Суддя: Рогозін С. В.
Справа № 569/4250/24
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2026 року
Рівненський міський суд Рівненської області
в складі судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівному кримінальне провадження № 12024181010000051 від 05.01.2024 року по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне, громадянина України, українця, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
у вчиненні кримінальних правопорушень передбаченихо ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст.309 КК України, -
з участю учасників судового провадження
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_5
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 порушуючи порядок, встановлений ст. ст. 6, 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовин і прекурсори», маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу, з корисливих мотивів, за невстановлених досудовим слідством обставин та невстановлений час, незаконно придбав та зберігав при собі з метою збуту особливо небезпечний наркотичний засіб «канабіс», який 16.01.2024, о 16 год. 38 хв., перебуваючи в підвальному приміщенні будинку № 9/3, що по вул. Хмільна в м. Рівне, в ході проведення оперативної закупки, незаконно збув для ОСОБА_6 за 400 грн., у поліетиленовому зіп-пакетику речовину рослинного походження зеленого кольору, яка відповідно до висновку експерта являється особливо небезпечним наркотичним засобом — канабісом, масою 0,95 г., обіг якого обмежено відповідно до списку 1 таблиці 1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 року.
Крім того, ОСОБА_3 , порушуючи порядок, встановлений ст. ст. 6, 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовин і прекурсори», діючи повторно, маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу, з корисливих мотивів, за невстановлених досудовим слідством обставин та невстановлений час, незаконно придбав та зберігав при собі з метою збуту особливо небезпечний наркотичний засіб «канабіс», який 27.01.2024 року, о 16 год. 04 хв., перебуваючи на території домоволодіння АДРЕСА_1 , в ході проведення оперативної закупки, незаконно збув для ОСОБА_6 за 400 грн., у поліетиленовому зіп-пакетику речовину рослинного походження зеленого кольору, яка відповідно до висновку експерта являється особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, масою 0,858 г., обіг якого обмежено відповідно до списку 1 таблиці 1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 року.
Тобто, ОСОБА_3 , визнається винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті, особливо небезпечного наркотичного засобу, вчиненому повторно.
Також, ОСОБА_3 , порушуючи порядок, встановлений ст. ст. 6, 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовин і прекурсори», маючи умисел на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу, без мети збуту, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, місці та часу, у невстановлений спосіб, незаконно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, та незаконно зберігав без мети збуту за адресою свого проживання, що по АДРЕСА_1 , до моменту проведення санкціонованого обшуку, у період часу з 16 год. 44 хв. по 18 год. 05 хв. 27 січня 2024 року, в ході проведення якого ОСОБА_3 добровільно дістав із льоху та видав працівникам поліції полімерну ємність, п`ять поліетиленових зіп-пакетиків меншого розміру та два поліетиленових зіп-пакетики більшого розміру в яких знаходилась речовина рослинного походження, зеленого кольору, яка згідно висновку експерта являється особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом, загальною масою 209,966 г., обіг якого обмежено відповідно до списку 1 таблиці 1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 року.
Тобто, ОСОБА_3 , визнається винним у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, у незаконному придбанні та зберіганні особливо небезпечного наркотичного засобу без мети збуту.
На підтвердження встановлених судом обставин свідчать наступні докази, які суд враховує та бере до уваги.
Так, обвинувачений ОСОБА_3 , після роз`яснення суті обвинувачення, визнав себе винним у вчиненні кримінальних правопорушень та пояснив, що щиро розкаюється у вчинених кримінальних правопорушеннях. Вказав, що в той час його сім’я, яка складалася з мами, батька та неповнолітнього брата, перебувала у скрутному фінансовому становищі. Його мама хворіла і потребувала коштів на лікування, батько і він ніде не працювали, молодший брат був неповнолітній і теж потребував коштів на існування. Він через свій молодий вік не усвідомлював протиправність своїх дій і продаючи наркотики думав заробити легкі гроші, щоб було за що купити продукти харчування. В даний час він докорінно змінив свої погляди на життя. Зрозумів неправильність своїх вчинків. Зокрема добровільно з`явився в в ІНФОРМАЦІЯ_2 , мобілізувався в ЗСУ та підписав контракт, пройшов навчання і став військовим, приймав участь в бойових діях в зоні бойових дій, був поранений. Під час того коли він проходив службу, його батько загинув на війні. Після повернення додому, офіційно працевлаштувався, має серйозні відносини з дівчиною і планує створити сім`ю. Після смерті батька фактично залишився одним годувальником сім`ї. Вказав, що з моменту вчинення ним кримінальних правопорушень пройшло більше двох років, за цей час він жодного разу не притягувався ні до адміністративної, ні до кримінальної відповідальності. Просив призначити покарання непов`язане з позбавленням волі. У вчиненому щиро розкаюється.
Суд, враховуючи, що проти цього не заперечували учасники судового провадження, керуючись вимогами ст. 349 КПК України, після допиту обвинуваченого, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Учасники судового провадження, яким було роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає.
А тому, крім допиту обвинуваченого, інші докази, за погодженням з учасниками, не досліджувалися, за виключенням документів, які стосуються особи обвинуваченого, характеризуючих даних на нього.
Згідно ст. 66 КК України при призначенні покарання обставинами, які його пом`якшують, визнаються: з`явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення; добровільне відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди; надання медичної або іншої допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення; вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім; вчинення кримінального правопорушення жінкою в стані вагітності; вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин; вчинення кримінального правопорушення під впливом погрози, примусу або через матеріальну, службову чи іншу залежність; вчинення кримінального правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання, викликаного жорстоким поводженням, або таким, що принижує честь і гідність особи, а також за наявності системного характеру такого поводження з боку потерпілого; вчинення кримінального правопорушення з перевищенням меж крайньої необхідності; виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, поєднане з вчиненням кримінального правопорушення у випадках, передбачених цим Кодексом.
При призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом`якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.
Досліджуючи характеризуючі дані на особу обвинуваченого, суд вважає, що до обставин, що пом`якшують покарання необхідно віднести те, що обвинувачений ОСОБА_7 беззастережно та повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, підтвердив фактичні обставини кримінального провадження, критично ставиться до своїх дій, засуджує свою поведінку, щиро розкається у вчиненому.
Крім того, основною причиною вчинення кримінальних правопорушень стало скрутне матеріальне (фінансове) становище сім`ї обвинуваченого. Відсутній стабільний дохід, що унеможливлював покриття базових витрат, мінімальне забезпечення сім`ї, неможливість погашення накопичених боргів.
Як встановлено судом, на фінансовому забезпеченні обвинуваченого, як на момент вчинення кримінальних правопорушень, так і зараз, перебувають його матір ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та рідний брат ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Матір хворіє на хронічні хвороби, ніде не працювала та станом сьогодні не працює, будь-якого іншого доходу немає. Брат є неповнолітнім, здобуває повну загальну середню освіту, можливості працювати немає.
Тому, суд вважає за можливе визнати ті обставини, які існували у ОСОБА_3 , на момент вчинення кримінальних правопорушень такими, що підпадають під пом`якшуючу обставину: «вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин».
Крім того, з пояснень обвинуваченого судом встановлено, що ОСОБА_3 , усвідомлючи наслідки своїх незаконних дій, а також бажання змінити своє життя вступив до Збройних Сил України та у віці 21 рік добровільно став на захист України від російської агресії, виконував службові обов`язки, демонстрував відповідальність, рішучість на проведення змін у своєму житті та готовність ризикувати життям запади держави, також під час служби отримав позитивні характеристики від командування за попереднім місцем несення служби.
В подальшому, після закінчення строку дії контракту про проходження військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу (укладався на 1 рік) став на військовий облік військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_5 .
За час проходження військової служби на посаді стрільця-снайпера-розвідника 1 розвідувального відділення розвідувального взводу в період проходження військової служби з 06.09.2024 року по 06.09.2025 року зарекомендував себе з позитивної сторони, як сформований солдат. Постійно працював над самовдосконаленням і підвищенням рівня знань та особистих якостей. До виконання службових обов`язків відносився сумлінно. До адміністративної відповідальності за вчинення корупційного або військового адміністративного правопорушення в період з 06.09.2024 по 06.09.2025 роки не притягався. Адміністративні стягнення не накладалися. Дані обставини підтверджуються службовою характеристикою ОСОБА_3 , виданоюї прямим начальником, командиром НОМЕР_1 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_2 , майором ОСОБА_10 від 08.09.2025 року.
Також, під час служби ОСОБА_3 отримав сертифікат про закінчення курсу фахової підготовки та здобуття кваліфікації розвідник від 02.05.2025 року серія МО №05279557/25 та свідоцтво до сертифіката НОМЕР_3 про проходження навчання за програмою підготовки розвідник (ВОС-106) та склав випускні іспити 02.05.2025 року.
Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_3 добровільно здійснив перерахування коштів в сумі 20 000 (двадцять тисяч) гривень на підтримку (допомогу) Збройних Сил України.
Також, беззаперечним є факт, який впливає на умови та спосіб життя обвинуваченого, про те, що під час несення обвинуваченим служби у Збройних Силах України загинув його батько ОСОБА_11 , який, також, перебував у Збройних Силах України — був сержантом, старшим бойовим медиком роти зв`язку тилового командного пункту польового вузла зв`язку військової частини НОМЕР_4 , близько 21 години 00 хвилин 24 жовтня 2024 року, під час виконання бойового завдання, у районі населеного пункту Максимільянівка, Покровського району Донецької області, внаслідок ворожого скиду з дрона по особовому складу отримав поранення несумісне із життям (загинув).
Таким чином, обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих та сімейних обставин,позитивна характеристика, добровільна допомога Збройним силам України.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 , не встановлено.
При призначенні покарання, суд враховує тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, а саме, що правопорушення передбачене ч. 2 ст. 307 КК України відноситься до тяжких злочинів, правопорушення передбачене ч. 1 ст. 309 КК України відноситься до кримінальних проступків, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, особу винного, який раніше не був судимий, є особою молодого віку, має задовільний стан здоров`я, не перебуває на обліку у лікаря психіатра та у лікаря нарколога, за місцем проходження військової служби та за місцем роботи характеризується позитивно, офіційно працевлаштований.
Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів.
При призначенні покарання суд враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення. з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403. 405. 407. 408. 429. 437-439. 442. 4421 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.
Враховуючи характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, та приймаючи до уваги наявність у ОСОБА_3 декількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, а саме щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих та сімейних обставин, з урахуванням особи винного, суд рахує за можливе, на підставі ст. 69 КК України, призначити останньому покарання нижче від найнижчої межі, ніж це передбачено санкцією ч. 2 ст. 307 КК України без конфіскації майна.
Крім того, враховуючи ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного ОСОБА_3 , який є особою молодого віку, вперше притягується до кримінальної відповідальності, офіційно працевлаштований, приймав участь у захисті України від збройної агресії зі сторони Росії, з врахуванням декількох пом`якшуючих обставин, а саме, позитивної характеристики, добровільної допомоги Збройним силам України, суд додержуючись принципу законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, вважає необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів, призначити йому покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України.
Враховуючи те, що судом призначено покарання ОСОБА_3 у виді позбавлення волі із звільненням від відбуття покарання з випробуванням, суд вважає за можливе, до набрання вироком законної сили, не обирати відносно ОСОБА_3 інший запобіжний захід, а залишити попередній запобіжний захід у виді застави.
По справі проведено ряд експертиз за ухвалою слідчого. Ці судові витрати, відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.
Долю речових доказів вирішити у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 128, 368, 370, 374 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України та призначити покарання:
за ч. 2 ст. 307 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років без конфіскації майна;
за ч. 1 ст. 309 КК України у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання, з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки не виїджати за межі України без погодження уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з`являтися для реєстрації в уповноважений орган з питань пробації.
Початок відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_3 рахувати з моменту ухвалення цього вироку.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати в строк відбутого покарання ОСОБА_3 термін попереднього ув`язнення (фактичного затримання особи), починаючи, з 27.01.2024 року по 01.02.2024 року, включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення експертиз в сумі 17417,44 (сімнадцять тисяч чотириста сімнадцять) гривень, 44 копійки.
Заставу визначену ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 30.01.2024 року та сплачену заставодавцем ОСОБА_12 на підставі квитанції № 0.0.3445292304.1 від 31.01.2024 року в сумі 60560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, після набранням вироком законної сили, повернути ОСОБА_12 .
Речові докази по справі: наркотичний засіб «канабіс», масою 209,966 г., масою 0,95 г. та масою 0,858 г., плодові тіла грибів, пусті поліетиленові пакетики і електронні ваги - знищити; грошові кошти, одну купюру номіналом 1000 гривень, дві купюри номіналом 500 гривень, сімнадцять купюр номіналом 200 гривень, три купюри номіналом 100 гривень – звернути в дохід держави, мобільний телефон «Samsung Galaxy» - повернути власнику, попередньо знявши арешт накладений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 30 січня 2024 року.
Матеріали досудового провадження № 12024181010000051 від 05.01.2024 рокудолучити до матеріалів судового провадження.
Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_13
Оригінал: reyestr.court.gov.ua