Рішення від 21 січня 2026 р. у справі №534/2533/25 — Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області

Справа №534/2533/25

Провадження №2/534/1031/25

РІШЕННЯ

Іменем України

22 січня 2026 року м. Горішні Плавні

Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Малюк М.В.,

за участі:

секретаря судового засідання Савченко Я.О.,

інші учасники не з`явився,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,

встановив:

Зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 (далі також – позивач) звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 (далі також – відповідач) про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання.

2. У позовній заяві позивачка просить:

стягнути з відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на її користь аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який продовжує навчання, в розмірі 7000,00 грн щомісяця, починаючи з дати подання позову та до закінчення навчання чи до досягнення ним двадцяти трьох річного віку, в залежності від того, яка з цих обставин настане першою.

3. Обґрунтування позовних вимог:

В обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на таке.

Позивачка та відповідач є батьками повнолітнього сина ОСОБА_4 .

Після припинення шлюбу з відповідачем, їх спільний син проживає з нею та перебуває на її утриманні.

Він вступив до вищого закладу освіти, є студентом першого курсу денної форми здобуття освіти у Львівському Державному університеті безпеки життєдіяльності.

Самостійного заробітку син не має, у зв`язку з чим потребує матеріальної допомоги з боку батьків.

Вказує, що відповідач матеріальної допомоги не надає, а позивач не може самостійно забезпечити належний матеріальний стан сина, тому звернулась до суду із відповідним позовом.

4. Обґрунтування позиції відповідача:

Відповідач скористався правом відзиву на позовну заяву.

У відзиві на позовну заяву, позовні вимоги визнав частково, в розмірі 1000,00 грн.

Надав такі заперечення:

1) на його утриманні перебуває неповнолітня дитина - син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на якого він сплачує аліменти у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячне нарахування аліментів, що підлягають сплаті, становить 3588,00 грн;

2) на цей час відповідач не має постійного доходу, який дозволяв би сплачувати аліменти у заявленому позивачкою розмірі;

3) вважає, що право на звернення до суду з вимогою про стягнення аліментів належить виключно повнолітньому сину ОСОБА_6 ;

4) вказує, що позивачкою не надано будь-яких доказів, які б підтверджували фактичну сплату заявлених витрат на навчання, проживання чи інші потреби сина, надані копії документів не містять відомостей про здійснення реальних платежів або підтвердження їх отримання навчальним закладом чи орендодавцем.

5. У відповіді на відзив позивачкою викладені аргументи щодо наведених у відзиві заперечень

Позивачка зазначає, що відсутність офіційного доходу у відповідача не звільняє його від обов`язку брати участь у матеріальному забезпеченні сина.

Вказує, що навчання сина є платним та складає за навчальні 2025-2026 роки 50 000,00 грн, зазначену суму сплачено позивачкою в повному розмірі, проживання і оплата кімнати, що винаймається, складає 4 000,00 грн щомісяця.

Додаткові витрати, пов`язані із користуванням житлом - оплата комунальних послуг, харчуванням, лікування, придбанням навчальної літератури, проїзду до університету, які також несе позивачка.

Відповідач не перебуває на обліку в центрі зайнятості та не вчиняє дій, спрямованих на офіційне працевлаштування, працює не офіційно, отримує дохід, є здоровою працездатною особою, має можливість працювати та отримувати дохід.

6. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, ОСОБА_3 , правом пояснень щодо позову або відзиву на нього не скористався.

Інші процесуальні дії у справі.

7. 21.10.2025 Горішньоплавнівським міським судом Полтавської області постановлено ухвалу, якою відкрите провадження у справі, вирішено її розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

8. Ухвалою від 24.09.2025 суд залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, ОСОБА_3 .

9. Учасники справи в судове засідання не з`явилися. У встановленому законом порядку повідомлені про дату, час і місце судового розгляду справи.

Позивачка подала заяву про розгляд справи в її відсутність, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Відповыдач про причини неявки суд не повідомив, скористався право відзиву на позовну заяву.

Третя особа, подав заяву про розгляд справи у відсутність, позовні вимоги позивача підтримав.

10. У відповідності до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Виклад обставин справи, встановлених судом.

11. Суд дослідив та оцінив докази у справі та встановив, що:

12. Позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є батьками повнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 .

13. Позивачка ОСОБА_1 і третя особа ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , на підтвердження чого свідчать відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру №1913008 від 21.10.2025, відмітки в паспортах про місце проживання.

14. Згідно з довідкою від 19.08.2025 №1045-НК/90, виданою Львівським державним університетом безпеки життєдіяльності, ОСОБА_3 навчається на І-му курсі денної форми здобуття освіти у Львівському державному університеті безпеки життєдіяльності, наказ про зарахування від 19.08.2025 №1045-НК/90.

Здобувач вищої освіти навчається за кошти фізичних осіб, стипендії не отримує.

Термін навчання 3 роки 10 місяців (вересень 2025 року – червень 2029 року).

15. Факт навчання третьої особи у закладі вищої освіти підтверджується також договором про навчання №1-іцз/25, укладеним 11.09.2025 між Львівським державним університетом безпеки життєдіяльності державної форми власності та вступником ОСОБА_3 , законним представником якого виступає ОСОБА_1 - позивачка у справі (далі також – Договір про навчання).

Згідно з пунктом 1 цього договору, його предметом є навчання у закладі вищої освіти на платній основі для здобуття ступеня вищої освіти бакалавр.

16. Договором про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців від 11.09.2025, укладеним між закладом освіти та позивачкою як замовником освітньої послуги її здобувачем – третьою особою, який є невід`ємною частиною Договору про навчання, регулюються правовідносини з приводу фінансування зобов`язання замовника щодо оплати освітньої послуги, що надається здобувачу освіти закладом освіти (пункт 1 розділу І Договору фінансування).

У розділу ІІІ цього Договору встановлено, шо загальна вартість платної освітньої послуги за розрахунковий строк виконання освітньої програми за вест строк навчання становить 200 000,00 грн (пункт 1 розділу ІІІ Договору фінансування).

Вартість платної освітньої послуги за роками навчання становить:

1)2025-2026 навчальний роки – 50 000,00 грн;

2)2026-2027 навчальний роки – 50 000,00 грн;

3)2027-2028 навчальний роки – 50 000,00 грн;

4)2028-2029 навчальний роки – 50 000,00 грн (пункт 2 розділу ІІІ Договору фінансування).

Цим договором встановлено, що замовник вносить повну вартість за надання освітніх послуг за 1 курс навчання шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця не пізніше 10 днів після наказу ректора про зарахування на навчання.

Надалі замовник вносить плату щосеместрово не пізніше 25 серпня і 10 лютого відповідного року.

Замовник здійснює оплату в безготівковій формі (пункт 5 розділу ІІІ Договору фінансування).

17. 28.08.2025 ОСОБА_3 (орендар) укладено договір оренди, відповідно до якого він прийняв у тимчасове платне користування кімнату в квартирі, що належить орендодавцю на праві власності (далі також – Договір оренди).

Орендна плата за користування майном становить 4000,00 грн за місяць (пункт 5.1 договору оренди).

18. Судом також встановлено, що з відповідача на користь позивачки було стягнуто аліменти на утримання неповнолітніх дітей, синів: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (третя особа в цый справі), та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача до 10.07.2025, а потім - у розмірі частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача до 25.06.2031, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, щомісячно (виконавчий лист Олевського районного суду Житомирської області, справа №287/122/18-ц, від 11.07.2018).

19. Відповідач на обліку в органах Пенсійного фонду України не перебуває, ніяких видів пенсій, соціальних допомог не отримує, що підтверджується довідкою №378/1600-0206-13 від 30.09.2025.

20. З відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, вбачається, що станом на 30.09.2025, інформація щодо джерел-сум виплачених доходів та утриманих податків в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків стосовно ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , за період з січня 2022 року по серпень 2025 року відсутня.

21. ОСОБА_2 на обліку як безробітній не перебуває, допомоги по безробіттю не отримує, на підтвердження чого свідчить довідка Горішньоплавнівського управління Кременчуцької філії Полтавського обласного центру зайнятості центру зайнятості.

Норми права, які застосував суд

22. Відповідно до частини 2 статті 51 Конституції України, обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків.

23. Згідно з частиною 1 статті 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

24. Частинами 2,3 статті 199 СК України визначено, що право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

25. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

26. Відповідно до статті 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

27. Частиною 1 статті 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

28. Відповідно до частини другої статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

29. Відповідно до пункту 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 № 3 (далі – Постанова) обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів:

1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років;

2) продовження ними навчання;

3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі;

4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину.

У разі заявлення позову одним із батьків суд може залучити до участі у справі (якщо залежно від її обставин визнає необхідним) повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися і на користь яких у зв`язку з цим стягуються аліменти.

Згідно з пунктом 15 Постанови стягнення аліментів на дочку, сина, які досягли повноліття, з підстав, передбачених статтями 198, 199 СК, здійснюється у судовому порядку за новою позовною заявою.

30. Верховний Суд у постанові від 17 квітня 2019 року у справі № 644/3610/16 (провадження № 61-12782св18) виснував, що Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов`язків батьків, згідно з яким брати участь у матеріальних витратах зобов`язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.

При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим із батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Також при визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

31. У постанові від 16 лютого 2022 року у справі № 381/2423/20 (провадження № 61-17937св21) Верховний Суд дійшов висновку, що стягнення аліментів на дитину, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, потрібних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.

На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу).

Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, існує незалежно від форми навчання. При визначенні розміру аліментів потрібно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Приписи цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов`язань, обов`язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

32. Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

33. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (частини 1,4 статті 77 ЦПК України).

34. Згідно з вимогами статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

35. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

36. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 80 ЦПК України).

Висновки суду

37. Суд, застосував відповідні норми права, оцінив наявні докази, зіставив обставини справи із правилами, зазначеними в застосованих нормах права, й надав таку правову оцінку спірним правовідносинам.

38. Предметом спору є вимога позивачки до відповідача про стягнення аліментів на повнолітнього сина в твердій грошовій сумі, у зв`язку із продовженням ним навчання у вищому закладі освіти.

Аліменти просить визначити в твердій грошовій сумі в розмірі 7000,00 грн щомісяця.

39. При вирішенні цього спору щодо обов`язку батьків утримувати повнолітнього сина, підлягають з`ясуванню питання, визначені в пункті 29 цього рішення.

Зокрема, судом встановлено, на дату пред`явлення позивачкою цього позову третя особа досяг віку, який перевищує 18 років (див пункт 12 цього рішення).

ОСОБА_3 продовжує навчання у вищому закладі освіти (див пункти 16,17 цього рішення).

У зв`язку із навчанням, потребує матеріальної допомоги, зокрема, на оплату навчальної послуги, оренду житла.

Відповідач є працездатною особою, тож має можливість утримувати сина.

40. Встановлені обставини дозволяють суду дійти висновку про сукупність юридичних фактів, зазначених у частині першій статті 199 СК України, таких як: досягнення сином необхідного віку; продовження ним навчання у вищому навчальному закладі; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

41. Суддя наголошує, що відповідачем не надано доказів на спростування означених фактів.

42. Те, що згідно з наданою інформацією, відповідач не працевлаштований, з огляду на обов`язок батьків утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання, та його працездатність, не спростовує можливості відповідача надавати синові утримання.

43. Зважаючи на вимоги частини третьої статті 199 СК України, суд зазначає про безпідставність посилання відповідача, що належним позивачем у цьому спорі може бути лише повнолітній син (див пункт 25 цього рішення).

44. При визначенні розміру аліментів, що підлягають стягненню з відповідача у твердій грошовій сумі, суд враховує обставини, зазначені у статті 182 СК України. У тому числі, але не виключно, матеріальне становище відповідача (див пункт 21 цього рішення), наявність на утриманні іншої дитини, яка, до речі, утримується позивачкою також (див пункти 4,18 цього рішення).

45. Суд бере також до уваги принцип рівності прав та обов`язків батьків (див пункти 23,30 цього рішення), зокрема, обов`язок та можливість позивачки нарівні з відповідачем надавати утримання повнолітньому сину.

Можливість надавати синові утримання позивачкою під сумнів не поставлено.

46. Законодавцем у частині другій статті 182 СК України встановлено, що мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (див пункт 28 цього рішення).

47. Законами України про Державний бюджет України у відповідні роки встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб, зокрема, на 2025 рік - в розмірі 3028 грн, на 2026 рік – 3328 грн.

48. Отже, мінімальний рекомендований розмір аліментів на повнолітню дитину наразі становить 3 328 грн.

49. При визначенні розміру аліментів суд враховує вартість навчання, розмір якого в перерахунку на місяць складає 4 167 грн (50 000 грн / 12 міс) (див пункт 16 цього рішення), та вартість проживання третьої особи за місцем його навчання – 4 000 грн щомісяця (див пункт 17 цього рішення), що доведені позивачкою.

50. Зважаючи на викладені обставини, рівність обов`язку обох батьків брати участь в утриманні повнолітньої дитини під час її навчання, за переконанням суду з відповідача на користь позивачки слід стягнути аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 4 084 грн (4 167 + 4 000/ 2).

51. Суд не приймає заперечення відповідача щодо ненадання позивачкою доказів оплати освітньої послуги та послуг з проживання повнолітнього сина, позаяк, по-перше, вони спростовується матеріалами справи (див пункти 16,17 цього рішення), по-друге, предметом цього спору є правовідносини з приводу стягнення аліментів, а не відшкодування понесених витрат чи додаткових витрат на навчання. Тож, факт оплати позивачкою послуг, пов`язаних із навчанням сина, при вирішенні цього спору не має правового значення.

52. Зважаючи на викладене, враховуючи встановлені обставини, матеріальне становище повнолітнього, позивачки, відповідача, ненадання відповідачем доказів щодо відсутності можливості надавати таку допомогу, а також наявність обставин для зменшення розміру аліментів, заявленого позивачкою, суд доходить висновку про часткове задоволення позову. З відповідача необхідно стягнути на користь позивачки аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, у розмірі 4 084 грн щомісяця.

Розподіл судових витрат.

53. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

54. Згідно з частиною шостою статті 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

55. У зв`язку з тим, що позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір з відповідача не стягується.

56. Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви (частина перша статті 191 СК України).

57. Згідно зі статтею 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень, зокрема у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

58. Керуючись ст ст.182, 199-201 СК України, стст. 263-265,268,354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, – задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 4 084 (чотири тисячі вісімдесят чотири) грн щомісяця, починаючи з 23.09.2025 і до закінчення навчання (за умови продовження ним навчання), але не більше ніж до досягнення ним двадцяти трьох річного віку.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

6. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

7. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Повне ім`я позивача: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повне ім`я відповідача: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .

Повне ім`я третьої особи: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя Марина МАЛЮК