Рішення від 21 січня 2026 р. у справі №362/7282/25 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/7282/25

Провадження № 2-а/362/9/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2026 р. Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Медведєв К.В.,

за участі секретаря Рицької Г.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення(виклику)сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

Позивач 19.09.2025 звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову №129/1 від 30.01.2025 року тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_2 ) по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн. Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувшись до нотаріуса з метою оформлення своїх спадкових справ, з`ясував що відносно позивача відкрито виконавчі провадження. Так позивачем 15.09.2025 з`ясовано, що 30.01.2025 тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 виніс постанову №129/1 про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, якою накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00грн. Підставою притягнення до відповідальності стало те, що позивач, не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 без поважних причин, чим порушив ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та інші нормативно-правові акти. Із вказаною постановою позивач не погоджується, вважає її незаконною, протиправно та такою, що підлягає скасуванню. Зазначає, що відповідачем не було дотримано положення законодавства щодо порядку розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності, винесення постанови про адміністративне правопорушення, не пред`явлено належних доказів, що свідчили б про вчинення ним правопорушення, також не дотримано процедури притягнення особи до відповідальності. Зокрема, позивач не отримував повістку про виклик до відповідача, жодним засобом зв`язку не повідомлявся. Позивача позбавлено права бути присутнім під час розгляду справи, давати пояснення, докази, клопотання, отримати професійну правову допомогу.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27.10.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

18.11.2025 відповідач подав відзив на позовну заяву, у задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що позов є необґрунтованим та таким, що ґрунтується на надуманих та неправдивих даних позивача. Відповідач зазначає, що позивач перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_4 з 30.11.1999. Військовозобов`язаний 11.11.2024 був поданий на оповіщення шляхом автоматичного формування повістки в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів та направлення її поштовим зв`язком через АТ «Укрпошта». Однак останній у вказаний у повістці день та час не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідно до довідки АТ «Укрпошта» про причини повернення листа – адресат відсутній за вказаною адресою. Тому позивач вважається належним чином оповіщеним. Оскільки позивач не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 без поважних причин чим порушив ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487. Також відповідач зазначає, що 29.01.2025 позивач був доставлений представниками Національної поліції України до ІНФОРМАЦІЯ_5 для складання протоколу про адміністративне правопорушення. Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення позивачу було повідомлено про час, дату та місце розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності та вручено другий примірник протоколу під особистий підпис позивача. Однак позивач в назначений час не з`явився на розгляд справи та винесення постанови.

Відповідно до ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши всі наявні у справі докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Частиною 2 ст. 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ч. 1-5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, що позивач перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних в ІНФОРМАЦІЯ_6 з 30.11.1999, що підтверджується копією військово-облікового документа 251220201362989900007.

Позивач зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта позивача.

11.11.2024 за адресою місця реєстрації позивача ІНФОРМАЦІЯ_7 направлено повістку №1102516 про необхідність явки позивача до ІНФОРМАЦІЯ_5 24.11.2024 для уточнення даних, що підтверджується копією повістки, копією поштового конверта та копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0610205748680.

Згідно копії довідки АТ «Укрпошта» про причини повернення, розміщеного на поштовому конверті, поштове відправлення повернуто відправникові, оскільки адресат відсутній за вказаною адресою.

29.01.2025 року старшим офіцером ІНФОРМАЦІЯ_5 майором ОСОБА_2 складено протокол №53 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , відповідно до якого позивач не з`явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_5 для уточнення своїх облікових даних у термін зазначений у повістці (24.11.2024) чим порушив Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487. Проступок встановлено на момент доставки ОСОБА_1 працівниками Національної поліції України до ІНФОРМАЦІЯ_5 29.01.2025. ОСОБА_1 роз`яснено ст. 63 Конституції України, повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 12 год. 00 хв. 30.01.2025 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вказаний протокол підписано ОСОБА_1 , пояснень в протоколі ОСОБА_1 не надано.

30.01.2025 тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_3 винесено постанову №129/1 за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 . Цією постановою встановлено, що ОСОБА_1 після направлення повістки № 1102516 рекомендованим листом 11.11.2024 №0610205748680 для прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_5 не з`явився в термін вказаний в повістці, тобто 24.11.2024, без поважних причин, чим порушив ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487. Факт порушення було встановлено 29.01.2025. У встановленому правопорушенні вбачаються ознаки порушення законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Даною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.

Позивач 15.09.2025 звернувся до ВДВС в Обухівському районі Київської обл. Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про надання копії постанови про відкриття виконавчого провадження та отримав копію постанови державного виконавця Васильківського ВДВС в Обухівському районі Київської обл. Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Лось В.О. від 18.02.2025 про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання постанови №129/1 від 30.01.2025, боржником за якою є ОСОБА_1 .

Приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Положеннями статті 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Положеннями статті 280 КУпАП закріплено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Частиною 1 ст. 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію

Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

З аналізу вищезазначених правових норм у контексті спірних правовідносин слідує, що для висновку щодо правомірності оскаржуваної постанови необхідно встановити: факт отримання позивачем повістки для необхідності з`явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; факт відповідності змісту повістки вимогам законодавства; наявність поважних причин неприбуття позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк, визначений у повістці.

Положеннями ст. 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, після оприлюднення Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17.03.2014 № 303/2014.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

За приписами абз. 7, 8 ч. 3ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк. У повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначаються: 1) прізвище, ім`я та по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка; 2) найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що видав повістку; 3) мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; 4) місце, день і час явки за викликом; 5) підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку; 6) реєстраційний номер повістки; 7) роз`яснення про наслідки неявки і про обов`язок повідомити про причини неявки.

Частиною 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Аналогічні положення зазначені в Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затверджених постановою КМУ від 30.12.2022 №1487.

Відповідно до статей 7,8 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності та ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Отже, обов`язок доказування в адміністративному судочинстві визначений статтею 77 КАС України розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову, що відповідає правій позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах від 14.03.2018 у справі № 760/2846/17 та від 14.02.2018 по справі № 536/583/17.

Відповідно до п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 н алежним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку є день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Судом не отримано доказів того, що позивач повідомив територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця свого проживання ніж та, яка була відома ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Таким чином позивач перебуваючи на військовому обліку військовозобов`язаних в ІНФОРМАЦІЯ_6 з 30.11.1999, вважається повідомленим про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_5 за повісткою, проте позивач до вказаного ІНФОРМАЦІЯ_2 не з`явився без поважних причин.

29.01.2025 року позивач був належним чином оповіщений про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 12 год. 00 хв. 30.01.2025, проте на розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності не з`явився.

Таким чином обставини, вкладені у позовній заяві повністю спростовуються письмовими доказами.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оспорювана постанова, ухвалена уповноваженою посадовою особою, в порядку та спосіб, встановлені законодавством, стягнення накладено в межах санкції статті КУпАП.

Інші доводи позивача, не свідчать про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки вказане не спростовує встановлені судом обставини неявки до ІНФОРМАЦІЯ_2 у строки, зазначені в повістці.

Враховуючи викладене, слід дійти висновку, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки останній, будучи військовозобов`язаним та належним чином повідомленим, не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_5 в особливий період, тим самим позивач порушив вимоги законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення відповідає вимогам КУпАП, винесена на підставі та в межах повноважень, наданих відповідачу, за наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, а отже є законною.

Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову та вважає, що при прийнятті оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено положеннями КУпАП, а відтак адміністративний позов не підлягає задоволенню.

У відповідності до положень ст. 139 КАС України суд відносить судові витрати за рахунок позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 р. № 560, статтею 210-1 КУпАП, статтями 2, 6, 8, 9, 72-77, 90, 241-242, 244-246, 250-251, 255, 286, 295 КАС України, суд,

у х в а л и в:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його ухвалення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , АДРЕСА_1 , РНКОПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_9 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_2

Текст рішення складено 22.01.2026 року.

Суддя Медведєв К.В.