Постанова від 20 січня 2026 р. у справі №420/35162/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 20 січня 2026 р.

Справа: №420/35162/25

Суддя: Коваль М.П.

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/35162/25

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Коваля М.П.,

суддів – Джабурія О.В.,

– Вербицької Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Ткаченка Василя Володимировича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року в частині повернення позовної заяви по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не проведення перерахунку пенсії позивача з 01.02.2023 року на підставі довідки №ЮО97419 від 18.10.2024 року про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 з урахуванням зазначених в ній основних та додаткових видів грошового забезпечення.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.02.2023 року перерахунок та виплату пенсії позивачу на підставі довідки №ЮО97419 від 18.10.2024 року про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 з урахуванням зазначених в ній основних та додаткових видів грошового забезпечення, без обмеження десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року позовну заяву залишено без руху та зазначено про необхідність усунення недоліків шляхом надання до суду обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням обґрунтованих підстав для поновлення такого строку

24 жовтня 2025 року на виконання вимог ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2025 року позивачем надано заяву про поновлення строків звернення до суду.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року позовну заяву в частині позовних вимог за період з 01.02.2023 року по 15.04.2025 року (включно) повернуто позивачу. В частині позовних вимог за період з 16.10.2025 року відкрито провадження.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції в частині повернення позовної заяви, ОСОБА_2 звернувся до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою в інтересах в інтересах ОСОБА_1 , в якій вказує, що судом першої інстанції не було з`ясовано обставини справи, допущено неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, тому просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що довідка №ЮО97419 від 18.10.2024 року видана на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року по справі №420/36659/24 замість раніше виданої. Апелянт зазначає, що позивачу достеменно не відома дата виконання рішення суду по справі №420/36659/24 та дата надходження довідки до пенсійного органу, тому висновки суду є передчасними.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Повертаючи позовну заяву в частині позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, шо підстави для звернення позивача до суду з даним позовом виникли у жовтні 2024 року, а отже позивач, звернувшись до суду з даним позовом у жовтні 2025 року, пропустив строк звернення до суду

Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Спірні правовідносини у цій справі стосуються питання проведення перерахунку пенсії позивача з 01.02.2023 року на підставі довідки №ЮО97419 від 18.10.2024 року про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року, виданої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 30.06.2025 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив провести перерахунок основного розміру його пенсії відповідно до довідки №ЮО97419 від 18.10.2024 року.

28.07.2025 року листом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області було відмовлено у перерахунку пенсії позивача на підставі вказаної довідки.

Таким чином, позивач достовірно дізнався про порушення своїх прав 28.07.2025 року.

Щодо можливості або обов`язку позивача дізнатись про порушення свої прав до отримання вказаного листа колегія суддів зазначає, що довідка №ЮО97419 від 18.10.2024 року була видана на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 травня 2024 року по справі №420/9273/24. Водночас, ознайомившись зі змістом вказаної довідки та не погоджуючись з її окремими складовими, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року по справі №420/36659/24, яке набрало законної сили 11 березня 2025 року, визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо складання довідки №ЮО97419 від 18.10.2024 року про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 року, виходячи із занижених розмірів надбавок за особливості проходження служби, за таємність, за класну кваліфікацію та премії. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 внести зміни у довідку №ЮО97419 від 18.10.2024 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 року, виходячи з відсоткових надбавок за особливості проходження служби (65%) від посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, за таємність (10%) від посадового окладу, за класну кваліфікацію (5%) від посадового окладу та премії (140%) від посадового окладу, та направити її до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області для перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2023 року.

Таким чином, вказана довідка №ЮО97419 від 18.10.2024 року, з урахуванням виправлень згідно рішення суду по справі №420/36659/24, була видана не раніше дати набрання рішенням законної сили, тобто не раніше 11 березня 2025 року.

З урахуванням викладеного, позивач мав можливість дізнатись про порушення своїх прав щонайменше з дати отримання органом пенсійного фонду вказаної довідки, однак докази, які б підтверджували дату отримання органом пенсійного фонду вказаної довідки в матеріалах справи відсутні, а судом першої інстанції вказані обставини не з`ясовані.

Більш того, оскільки судом по справі №420/36659/24 не було покладеного на відповідача обов`язок направити довідку на адресу позивача, колегія суддів вважає, що він не мав можливості оперативно дізнатись про наявність такої довідки та факт її направлення на адресу пенсійного органу.

За таких обставин, висновки суду першої інстанції про пропуск позивачем строку звернення до суду є передчасними та ґрунтуються на неповному дослідженні обставин справи.

Надмірний формалізм у трактуванні національного процесуального законодавства, згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, визнається ним неправомірним обмеженням права на доступ до суду (як елементу права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції).

Так у справі «Delcourt v. Belgium» (заява № N 2689/65) Європейський суд з прав людини зазначив, що у демократичному суспільстві у світі розуміння Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі – Конвенція), право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало меті та призначенню цього положення.

Згідно висновків, викладених в рішеннях Європейського суду з прав людини, суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду («Perez de Raela Cavaniles v. Spain» (заява №28090/95), «Beles and others v. the Czech Republic» (заява № 47273/99), «RTBF v. Belgium» (заява №50084/06).

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» Європейський суд з прав людини вказав, надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавляє заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції.

Згідно вимог ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду, справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів дійшла висновку, що висновки суду першої інстанції про повернення позовної заяви в частині вимог ґрунтуються на неповному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи та порушенні норм процесуального права, а тому у відповідності до положень ст. 320 КАС України наявні підстави для задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 311, 312, 317, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Ткаченка Василя Володимировича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року – задовольнити.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року в частині повернення позовної заяви по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії – скасувати.

Справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії – направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: М. П. Коваль

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: Н.В. Вербицька

Оригінал: reyestr.court.gov.ua