Постанова від 20 січня 2026 р. у справі №468/1660/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2026 р.м. ОдесаСправа № 468/1660/25

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Коваля М.П.,

суддів – Джабурія О.В,

– Вербицької Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 17 листопада 2025 року, прийнятого в складі суду суддею Звягіної О.В. в місті Баштанка, по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївської області Департаменту патрульної поліції та Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, –

В С Т А Н О В И В:

У липні 2025 року до Баштанського районного суду Миколаївської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївської області Департаменту патрульної поліції та Департаменту патрульної поліції, в якій позивач просив суд скасувати постанову інспектора БДР УПП в Миколаївській області Харламова Олександра Володимировича серії ББА №360821 від 01.05.2025 року по накладенню на нього адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 140 КУпАП.

Рішенням Баштанського районного суду Миколаївської області від 17 листопада 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Департамент патрульної поліції звернувся до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на те, що оскаржуване рішення винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить скасувати оскаржуване рішення та винести нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

На думку апелянта, винесена постанова є цілком законною та обґрунтованою, а зроблені судом першої інстанції висновки є помилковими, оскільки неявка на виклик до УПП в Миколаївській області ДПП на розгляд справи про адміністративне правопорушення, якщо особа перебуває у відпустці, не є поважною причиною. До того ж, адреса, за якою необхідно здійснювати листування, як зазначав позивач в позовній заяві, співпадає з адресою, на яку співробітниками поліції було направлено оскаржувану постанову після її розгляду, а тому розгляд справи та направлення постанови по справі здійснено відповідно до вимог чинного законодавства.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 27.03.2024 року інспекторами УПП в Миколаївській області були проведені огляди вулиць м. Баштанка та складені акти обстеження, в яких зафіксовані відповідні порушення ДСТУ 3587-2022.

21.04.2025 року за вх. №1451/02.02.-6/12 на адресу Баштанської міської ради від Управління патрульної поліції в Миколаївській області надійшла вимога (припис) від 09.04.2025 року про усунення виявлених недоліків згідно акту обстеження ділянок вулично-шляхової мережі, який проводився 27.03.2025 року.

22.04.2025 року надійшло повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції №6957/41/16/01-2025 від 22.04.2025 року для розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому визначено дату та час мого прибуття на 25.04.2025 року на 13:00 год.

24.04.2025 року на електронну адресу Управління патрульної поліції було надіслане клопотання про відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення за вих. №1461/02.02-6/12. Причиною неявки слугувало те, що у період з 14.04.2025 року по 02.05.2025 року позивач перебував у щорічній основній відпустці, що підтверджується розпорядженням міського голови від 08.04.2025 року № 39-в.

25.04.2025 року надійшло повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції №7361/41/16/01-2025 від 25.04.2025 року для розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому визначено дату та час прибуття на 01.05.2025 року на 09:30 год.

29.04.2025 року на електронну адресу Управління патрульної поліції було надіслане клопотання про відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення за вих. №1548/02.02-6/12 та повторно зазначено про підставу неявки у зв`язку з перебуванням у відпустці.

Всі вищевказані документи надходили за місцем роботи позивача, на адресу Баштанської міської ради.

01.05.2025 року, не зважаючи на клопотання про перенесення розгляду справи без участі особи відбувся розгляд адміністративної справи. За результатами розгляду адміністративної справи, старшим інспектором ВБДР УПП в Миколаївській області капітаном поліції Харламовим Олександром Володимировичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі від 01.05.2025 року серії ББА № 360821 та притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП та накладено покарання у вигляді штрафу в сумі 1020,00 грн., у зв`язку із чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що процедурна правомірність дій суб`єкта владних повноважень є невід`ємною складовою законності прийнятого рішення, а недотримання встановленого законом порядку притягнення особи до адміністративної відповідальності є безумовною підставою для скасування відповідного акта.

Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, основним завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Правові та соціальні основи дорожнього руху з метою захисту життя та здоров`я громадян, створення безпечних і комфортних умов для учасників руху та охорони навколишнього природного середовища визначає Закон України ««Про дорожній рух» від 30.06.1993 № 3353-XII (далі Закон № 3353-XII).

Частиною 3 статті 12 Закону № 3353-XII передбачено обов`язки посадових осіб, які відповідають за будівництво, реконструкцію, ремонт, експлуатацію та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, мостів, шляхопроводів, інших споруд, а саме:

- забезпечувати утримання їх у стані, що відповідає встановленим вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;

- при виникненні умов, що створюють загрозу безпеці дорожнього руху, здійснювати заходи для своєчасної заборони або обмеження руху, а також відновлення безпечних умов для руху;

- впроваджувати у повному обсязі заходи щодо безпеки дорожнього руху при здійсненні будівництва, реконструкції та ремонту доріг, вулиць та залізничних переїздів;

- у разі забруднення проїзної частини доріг, вулиць, залізничних переїздів невідкладно здійснювати заходи для їх очищення і своєчасного попередження учасників дорожнього руху про загрозу безпеці руху, що виникла;

- обладнувати їх технічними засобами регулювання дорожнього руху;

- своєчасно виявляти перешкоди дорожньому руху та забезпечувати їх усунення, а у разі неможливості - невідкладно позначати дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами.

За приписами чч. 1 та 2 ст. 24 Закону № 3353-XII визначено, що власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.

Статтею 14 КУпАП встановлено, що посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.

Як визначено ч. 1 ст. 140 КУпАП, порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналіз наведених норм свідчить, що об`єктом правопорушень, передбачених частиною 1 статті 140 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Об`єктивна сторона цих правопорушень полягає у недодержанні правил, норм і стандартів при утриманні шляхів та невжитті заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на дорогах місць провадження робіт. Суб`єктивна сторона правопорушень, передбачених цією статтею, характеризується наявністю як умислу, так і необережності. Суб`єктами правопорушень, передбачених, зокрема частиною 1 статті 140 КУпАП, можуть бути лише посадові особи, до компетенції яких належить додержання правил, норм і стандартів при утриманні шляхів, вжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на дорогах місць провадження робіт.

Як встановлено колегією суддів, позивач, на час винесення оскаржуваної постанови, перебував на посаді заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів Баштанської міської ради та відповідав за організацію контролю та заходів по утриманню доріг комунальної власності та правильне розташування дорожніх знаків.

Відповідно до ч. 2-3 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно з ч.1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, серед іншого, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Також згідно зі ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, серед іншого, вирішує: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.

Колегія суддів звертає увагу, що обов`язковою умовою розгляду справи про адміністративне правопорушення є своєчасне сповіщення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про час і місце її розгляду та наявність у справі доказів, які підтверджують таке повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

З цього приводу Верховний Суд у постановах від 30 січня 2020 року по справі №482/9/17 та справі №308/12552/16-а вказував, що особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо. Законодавство покладає обов`язок щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов`язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.

Верховний Суд у постанові від 12 червня 2019 року по справі № 813/3415/18 зазначає, що обов`язок уповноваженої посадової особи письмово повідомляти суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду справи про накладення штрафу вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за п`ять днів до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 742/3757/16-а, від 31 січня 2019 року у справі № 760/10803/15-а, від 19 вересня 2019 року у справі № 686/21230/16-а, від 30 вересня 2019 року у справі № 486/92/17, від 14 листопада 2019 року у справі № 815/1570/16, від 06 грудня 2019 року у справі № 804/7725/17, від 24 грудня 2019 року у справі № 360/403/19.

Водночас, як вбачається матеріалів справи, повідомлення від 22.04.2025 року та від 25.04.2025 року про розгляд справи надсилалися за місцем роботи позивача, але в період з 14.04.2025 року по 02.05.2025 року останній перебував у відпустці, що підтверджується розпорядженням міського голови від 08.04.2025 року.

Більш того, відповідач був повідомлений про вказані обставини, зокрема йому було надано копію розпорядженням міського голови від 08.04.2025 року № 39-в, згідно якого позивач перебував у щорічній відпустці по 02.05.2025 року включно.

Проте ці обставини не були взяті до уваги, інша дата розгляду призначена не була, про час та дату такого розгляду позивач мав бути повідомлений вчасно, тобто не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи і належним чином, та відповідно до ст. 278 КУпАП перед винесенням постанови 01.05.2025 року інспектор мав пересвідчитись, що позивач належним чином повідомлений про такий розгляд 01.05.2025 року.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Частина 3 ст. 79 КАС України зобов`язує відповідача надати всі наявні у нього докази разом із поданням відзиву, тим більше, що такі вимоги (про надання документів) вказані в ухвалі суду про відкриття провадження у справі, а тому, в даному випадку, суд відповідно до ч. 5 ст. 77, ч.3 ст. 205, ст. 286 КАС України безумовно зобов`язаний розглянути справу на підставі тих доказів, які надані суду сторонами.

Матеріали справи свідчать, що позивач особисто не був повідомлений про розгляд справи саме 01.05.2025 року, оскільки перебував в цей час у відпустці, а повідомлення надсилались за місцем роботи, отже розгляд справи в такий час та день не відповідав вимогам ст. 268, 278 КУпАП щодо підтвердження належного повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про час розгляду справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що позивач був обмежений в праві взяти особисту участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно нього 01.05.2025 року, що відповідно до процитованих вище висновків Верховного Суду є безумовною підставою для скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки при такому розгляді без доказів належного повідомлення особи про час розгляду справи порушуються положення 268, 278 КУпАП та ч.2 ст. 2 КАС України.

Щодо позиції апелянта у частині про те, що неявка на виклик до УПП в Миколаївській області ДПП на розгляд справи про адміністративне правопорушення, якщо особа перебуває у відпустці, не є поважною причиною, колегія суддів вважає що перебування позивача у щорічній основній відпустці є поважною причиною для неявки особи на розгляд справи про адміністративне правопорушення, оскільки повідомлення про дату та час розгляду справи стороно нього надсилалися на адресу місця його роботи, тобто у період фактичної відсутності позивача на робочому місці, через що останній був позбавлений можливості реалізувати свої процесуальні права, передбачені ст. 268 КУпАП, у спосіб та в порядку, визначеному законом.

Враховуючи викладене, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 17 листопада 2025 року – залишити без задоволення.

Рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 17 листопада 2025 по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївської області Департаменту патрульної поліції та Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: М. П. Коваль

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: Н.В. Вербицька