Постанова від 21 січня 2026 р. у справі №280/4912/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 січня 2026 року м. Дніпросправа № 280/4912/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Лукманової О.М. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.09.2025 року (суддя Чернова Ж.М., м. Запоріжжя, повний текст рішення виготовлено 16.09.2025 року) у адміністративній справі №280/4912/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними, зобов`язання перерахувати розмір пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, суд -

в с т а н о в и в:

У червні 2025 року ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі по тексту – відповідач), третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо обчислення її пенсії за віком без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки; зобов`язати відповідача перерахувати розмір її пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021, 2022, 2023 роки з 30.10.2024 року.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16.09.2025 року позовні вимоги задоволено.

З рішенням суду першої інстанції не погодилося Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої вимоги обґрунтувало тим, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду в Дніпропетровській області як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Апелянт зазначив, що щомісячні доплати враховуються під час наступних перерахунків пенсії у зв`язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 з 16.12.2002 року призначено пенсію за вислугою років відповідно Закону України «Про пенсійне забезпечення». 30.10.2024 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яка за принципом екстериторіальності 30.10.2024 року розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 30.10.2024 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком, яку обраховано із застосуванням середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки. Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції керувався ч.1 ст.9, ч.2 ст.40, ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; п. «е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та прийшов до висновку про те, що мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2021-2023 роки. Суд врахував, що ОСОБА_1 вперше було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.

Таким чином, позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2021-2023 роки.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 16.12.2002 призначено пенсію за вислугою років відповідно ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», як працівнику охорони здоров`я.

Встановлено, що 30.10.2024 року ОСОБА_1 у зв`язку з досягненням пенсійного віку, 30.10.2024 року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та 30.10.2024 року за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду в Дніпропетровській області ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яку обраховано із застосуванням середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014-2016 роки.

Відповідно д ч.1 ст.9, ч.1 ст.10, ч.2 ст.40, ч.3 ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп =с х (Ск : К), де: Зп заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи. Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналізуючи докази у справі та законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що коли особі було призначено пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення» за вислугу років, у подальшому, при розрахунку пенсії за віком за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», такій особі показник середньої заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322 КАС України, суд –

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області – залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.09.2025 року у адміністративній справі №280/4912/25 – залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення у порядку статей 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя О.М. Лукманова

суддя Л.А. Божко

суддя Ю. В. Дурасова