Постанова від 21 січня 2026 р. у справі №160/19341/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 січня 2026 року м. Дніпросправа № 160/19341/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Міністерства оборони України

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2025 року (суддя Сліпець Надія Євгенівна) в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2

до Міністерства оборони України

третя особа Військова частина НОМЕР_1

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом, в якому просять: визнати протиправним дії комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, які оформлені протоколом від 28 лютого 2025 року № 8/в щодо відмови в призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги матері ОСОБА_1 та дружині ОСОБА_2 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, солдата ОСОБА_3 ; зобов`язати комісію Міністерства оборони України з розгляду питань пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум здійснити розгляд заяви та призначити для послідуючої виплати одноразову грошову допомогу матері ОСОБА_1 та дружині ОСОБА_2 померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, солдата ОСОБА_3 .

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом від 28 лютого 2025 року № 8/в про відмову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку з смертю військовослужбовця ОСОБА_3 . Зобов`язано Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (з доданими документами) про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з смертю військовослужбовця ОСОБА_3 з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Висновки суду першої інстанції ґрунтуються на тому, що відповідач не надав суду доказів, які б свідчили про те, що настання смерті ОСОБА_3 (внаслідок захворювання) перебуває у причинно-наслідковому зв`язку із вчинення померлим певних активних дій у стані алкогольного сп`яніння, які безпосередньо призвели до смерті (загибелі).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення. Зазначає, що відмова є законною та ґрунтується на приписах статті 16-4 Закону № 2011-ХІІ.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачі просять відмовити в її задоволенні, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є матір`ю загиблого ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 13). ОСОБА_2 є дружиною померлого ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 (а.с. 27).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 проходив службу у складі Військової частини НОМЕР_1 .

Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть № 4147, виданим 04.06.2023, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , смерть настала у зоні військових дій; смерть настала внаслідок захворювання; хвороба, що призвела до смерті: а) гостра недостатність кровообігу, б) атеросклеротична серцево-судинна хвороба, так описана (а.с. 25).

Комісією Військової частини НОМЕР_1 проведено спеціальне розслідування нещасного випадку (смерті) за фактом смерті солдата резерву 47 запасної роти військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розташуванні 47 запасної роти за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно з актом проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (смерть), за результатами службового розслідування не встановлено вини військових посадових осіб та військовослужбовців ЗС України в формі дії або бездіяльності, що могла призвести до смерті військовослужбовця. Випадок смерті солдата ОСОБА_3 не визнається таким, що пов`язані з виконанням обов`язків військової служби, не підлягає обліку і на нього не складається Акт за формою НВ-3 (а.с. 23).

По завершенню спеціального розслідування командиром військової частини НОМЕР_1 винесено наказ від 26.01.2024 № 26, де зазначено наступне: з 03 червня 2023 року виключити зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення солдата куца ОСОБА_4 , колишнього солдата резерву 47 запасної роти, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок гострої недостатності кровообігу. Смерть не пов`язана з виконанням обов`язків військової служби (а.с. 23).

Згідно з витягом з протоколу засідання військово-лікарської комісії Центральної військово-лікарської комісії збройних Сил України від 28 лютого 2024 року № 1327 захворювання солдата ОСОБА_3 , 1974 року народження: «Атеросклеротична серцево-судинна хвороба, так описана. Гостра недостатність кровообігу», що стало причиною смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтверджується Довідкою про безпосередню участь особи у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв`язку з військовою агресією рф проти України від 28.01.2024 № 339/2, яка видана ТВО командира військової частини НОМЕР_1 , свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 , виданим 09.06.2023 виконавчим комітетом Карлівської сільської ради Криворізького району Дніпропетровської області та лікарським свідоцтвом про смерть від 04.06.2023 № 4147, військово-обліковими та медичними документами, Захворювання, яке призвело до смерті, та причина смерті, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини (а.с. 28).

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до уповноважених органів із заявою та доданими документами, в якій просили виплатити їм одноразову грошову допомогу у зв`язку зі смертю їх сина та чоловіка, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, що оформлене протоколом № 8/в від 28 лютого 2025 року, позивачам відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги за померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок захворювання, пов`язаного із захистом Батьківщини, солдата ОСОБА_3 .

У витязі з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 28.02.2025 № 8/в зазначено: «…Відповідно до акту спеціального розслідування військової частини НОМЕР_1 смерть ОСОБА_3 настала в місці розташування запасної роти. Згідно з листом Дніпропетровського обласного бюро судово-медичної експертизи від 28.06.2024 № 3024 під час проведення судово-токсикологічного дослідження в крові ОСОБА_3 виявлено етиловий спирт в концентрації 0,99 %. Відповідно до статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення розпивання алкогольних напоїв військовослужбовцями на території військових частин, військових об`єктів або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані є адміністративним правопорушенням. Згідно зі статтею 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть) військовослужбовця є наслідком вчинення адміністративного правопорушення...» (а.с. 30).

Не погодившись з таким рішенням, мати та дружина померлого ОСОБА_3 звернулися до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до пп. 2 п. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби.

Статтею 16-1 названого Закону визначено, що право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім`ї загиблих (померлих) осіб, до яких зокрема належать вдова (вдівець), батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті).

Пунктом «б» частини 1 статті 16-4 Закону встановлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво, захворювання), інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов`язаного чи резервіста є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння.

Верховний Суд у постанові від 29 червня 2022 року у справі № 640/6477/19, аналізуючи положення пункту 1 статті 16-4 Закону № 2011-XII та пункту 19 Порядку № 975, дійшов висновку, що допомога не призначається і не виплачується лише у випадку, якщо смерть військовослужбовця є наслідком вчинення активних дій самим військовослужбовцем, який знаходиться у стані алкогольного сп`яніння. Сам факт знаходження військовослужбовця у стані алкогольного/наркотичного сп`яніння на час настання смерті не є підставою для відмови у призначенні і виплаті одноразової грошової допомоги його членам сім`ї.

Трактування положень пункту 1 статті 16-4 Закону № 2011-XII у зазначеній інтерпретації узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 11.04.2018 (справа № 802/1869/17-а), від 04.03.2020 (справа № 813/2071/17) та від 15.06.2022 (справа № 826/4813/18).

Відповідно до обставин даної справи, жодним органом не було встановлено, що смерть ОСОБА_3 настала внаслідок вчинення ним певних дій у стані алкогольного сп`яніння, які призвели до смерті. Офіційними документами підтверджується, що смерть військовослужбовця настала у результаті захворювання: «Атеросклеротична серцево-судинна хвороба, так описана. Гостра недостатність кровообігу», яке призвело до смерті, у період проходження військовослужбовцем військової служби та є пов`язаною із захистом Батьківщини, а тому посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на факт перебування на час смерті солдата у стані алкогольного сп`яніння як на підставу для відмови у виплаті одноразової допомоги не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Крім того суд апеляційної інстанції враховує, що відповідач не надав суду жодних доказів того, що солдат ОСОБА_3 притягався до адміністративної відповідальності за статтею 172-20 КУпАП в судовому порядку, а тому посилання відповідача, як на підставу для відмови у виплаті одноразової допомоги на те, що загибель (смерть) ОСОБА_3 є наслідком вчинення адміністративного правопорушення також не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Відтак вірним є висновок суду першої інстанції про протиправність відмови у виплати допомоги.

Доводи апеляційної скарги такий висновок не спростовують.

Рішення суду першої інстанції ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2025 року в адміністративній справі № 160/19341/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з 22 січня 2026 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статтею 328 КАС України.

Повна постанова складена 22 січня 2026 року.

Головуючий - суддя О.В. Головко

суддя А.В. Суховаров

суддя Т.І. Ясенова