Постанова від 20 січня 2026 р. у справі №160/7237/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 січня 2026 року м. Дніпросправа № 160/7237/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач),

суддів: Лукманової О.М., Дурасової Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 року (суддя Неклеса О.М.) в адміністративній справі №160/7237/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и В :

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у врахуванні в його пенсії на наступних видів грошового забезпечення, а саме: вислугу років - 32 роки 04 місяці 13 днів, надбавку за особливості проходження служби у розмірі 45%, надбавки за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 15%, починаючи з 03.02.2025 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до розміру пенсії ОСОБА_1 вислугу років - 32 роки 04 місяці 13 днів, надбавку за особливості проходження служби у розмірі 45%, надбавки за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 15%, та виплати його зазначені види грошового забезпечення починаючі з 03.02.2025 року.

Позовна заява обґрунтована тим, що відповідачем протиправно не враховано відсотковий розмір надбавки за особливості проходження служби та надбавки за службу в умовах режимних обмежень та вислугу років, які підтверджуються належними доказами.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 року позов задоволено.

Задовольняючи позов суд першої інстанції зазначив про обґрунтованість позовних вимог позивача.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить судове рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник посилається на те, що пільгове обчислення вислуги років при застосуванні норм пункту «б» ст. 12 Закону №2262 законодавством не передбачене. Так, відповідачем правомірно позивачу з 16.01.2020 призначено пенсію за 29 років загального страхового стажу відповідно до п. «б» ст. 12 Закону №2262 в розмірі 54% від грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія. При цьому позивачу вірно обраховано розмір пенсії з урахуванням складових грошового забезпечення, які були зазначені у грошовому атестаті та довідки про додаткові види грошового забезпечення.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_1 , наказом Державної фіскальної служби України від 18.12.2019 №0031-о/д, звільнений з посади та податкової міліції ДФС у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік).

У наказі також зазначено, що вислуга років ОСОБА_1 на 15 січня 2020 року складає:

- в календарному обчисленні – 22 роки 04 місяці 07 днів;

- в пільговому обчисленні – 32 роки 04 місяці 13 днів;

- загальний страховий стаж – 29 років 06 місяців 29 днів.

З грошового атестата №65 вбачається, що позивачу були нараховані в тому числі наступні види грошового забезпечення - посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, надбавка за вислугу років у розмірі 45%, надбавка за службу в умовах режимних обмежень 15%, надбавка за особливості проходження служби 45%.

Згідно протоколу за пенсійною справою - 04050246410 (ДПА) від 16.01.2020 позивачу призначено пенсію за вислугу років – 29 (календ. 22), у розмірі 54% грошового забезпечення.

Грошове забезпечення складається з посадового окладу, окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років 45%, середньомісячної суми додаткових видів ГЗ за 24 місяці в т.ч. премія.

03.02.2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою щодо врахування в його пенсійному забезпеченні надбавки за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 15%; надбавку за особливості проходження служби у розмірі 45% (яка рахується по формулі ПО+ОВЗ+НВР); вислугу років рахувати по пільговому обчисленню - 32 роки 04 місяці 13 днів.

Листом № 9189-4703/О-01/8- 0400/25 від 21.02.2025 року відповідач повідомив, що пенсія обчислена з грошового забезпечення, яка обчислено у грошовому атестаті № 65 та довідки про додаткові види грошового забезпечення від 29.02.2020 року за вих. № 88/10/04-36-05- 0231, які надані Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області, та довідки про додаткові види грошового забезпечення від 12.02.2020 року за № 25/05-99-05-02-22, наданій Головним управлінням ДФС у Донецькій області, з наступних видів грошового забезпечення: посадовий оклад 5500,00 грн., оклад за спеціальне звання 1410,00 грн., 45% надбавки за вислугу років 3109,50 грн., середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення за 22 місяці. Всього грошового забезпечення: основний розмір пенсії 54% від грошового забезпечення складає 8681,67 грн.

Вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у врахуванні в його пенсії на наступних видів грошового забезпечення, а саме: вислугу років - 32 роки 04 місяці 13 днів, надбавку за особливості проходження служби у розмірі 45%, надбавки за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 15%, починаючі з 03.02.2025 року, позивач звернувся до суду.

Щодо вислуги років.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, в тому числі в податковій міліції є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Закон №2262-ХІІ).

Пунктом "б" статті 12 Закону №2262-XII передбачено, що право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.

Відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 12 Закону №2262-XII, пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д", "ж" статті 12 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: з

1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше.

Відповідно ж до п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону №2262-XII, пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я, особам, звільненим зі служби в поліції на підставі пунктів 2, 3 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію", звільненим зі служби у Службі судової охорони за віком чи через хворобу - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Нормами статті 171 Закону №2262-XII визначено, що порядок обчислення вислуги років встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей (надалі - Порядок №393).

Саме цей Порядок визначає, які саме види служби зараховуються до вислуги років, та які саме види служби і в яких коефіцієнтах зараховуються на пільгових умовах.

Як зазначалося вище відповідно до наказу про особовий склад №0031-о/д від 18.12.2019 року, ОСОБА_1 , має в календарному обчисленні 22 роки 04 місяці 07 днів, в пільговому обчисленні 32 роки 04 місяці 13 днів.

Свого часу Верховний Суд у своїх постановах від 27.03.2018 у справі №295/6301/17, від 10.07.2019 у справі №1840/3347/18, від 22.08.2019 у справі №295/7220/16-а, від 30.09.2019 у справі №360/1432/19 та інших сформував правову позицію, згідно з якою задля отримання права на призначення пенсії обов`язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у мінімально визначеному законом розмірі. До цієї вислуги зарахування стажу роботи у пільговому обчисленні законом не передбачено.

Водночас Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03.03.2021 у справі №805/3923/18-а відступив від правових висновків, викладених, зокрема у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.09.2018 у справі №725/1959/17, від 27.03.2018 у справі №295/6301/17, і з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону №2262-XII у частині призначення пенсії за вислугу років зробив висновок про те, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон №2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатися іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема Порядком №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку.

Вказана позиція у подальшому була також підтримана у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №480/4241/18, за наслідками розгляду якої Суд сформулював наступні правові висновки:

"1. В цілях Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів).

2. Для призначення пенсій за вислугу років за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку №393".

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, застосовуючи означені правові висновки до обставин цієї справи, суд звертає увагу на наступне.

Статтею 1 Закону №2262-XII передбачено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Тож Закон №2262-XII як єдину та обов`язкову умову призначення пенсії за вислугу років передбачає наявність у особи певної кількості років певного виду служби (вислуги). При цьому наявність необхідної вислуги років забезпечує право на пенсію за вислугу років безвідносно до віку, стажу та працездатності особи.

Визначення у Законі №2262-XII вислуги саме в календарних роках передбачає обов`язкову вислугу усіх календарних днів (365), що в такому випадку і буде становити календарний рік і буде відповідати правилу, закріпленому в частині 4 статті 17 цього ж Закону щодо можливості врахування при призначенні пенсії лише повних років вислуги

Отже, передбачена Законом №2262-XII календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів).

У свою чергу передбачені статтею 171 Закону №2262-XII пільгові умови призначення пенсій відповідно до Порядку №393 полягають у пільговому (кратному) зарахуванні вислуги років.

При цьому таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах.

Завдяки такому зарахуванню необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-XII.

З огляду на вищенаведене, відповідачем безпідставного не враховано вислуги років позивача - 32 роки 04 місяці 13 днів.

Також колегія суддів зазначає, що у грошовому атестаті № 65 ОСОБА_1 , вказані, наступні види грошового забезпечення надбавка за особливості проходження служби у розмірі 45%, надбавка за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 15%, які є постійними, а тому повинні бути враховані відповідачем під час обрахунку пенсії, проте протиправно враховані не були, а тому суд першої інстанції правильно задовольнив позов в цій частині. Обґрунтованих доводів щодо спростування такого відповідачем не зазначено в апеляційній скарзі.

Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст.316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, за винятком наявності підстав передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя Л.А. Божко

суддя О.М. Лукманова

суддя Ю. В. Дурасова