Постанова від 21 січня 2026 р. у справі №280/2166/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 січня 2026 року м. Дніпросправа № 280/2166/25 (суддя Сіпака А.В., м. Запоріжжя)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року у справі №280/2166/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 24 березня 2025 року звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , згідно з яким, просить суд:

визнати протиправним та скасувати п. 2.11, п. 9 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 02.03.2025 № 194, в частині, що стосується капітана медичної служби ОСОБА_2 ;

визнати протиправним та скасувати п. 11 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 06.03.2025 №267.

Позов обґрунтовано тим, що військовою частиною НОМЕР_1 було проведено службове розслідування щодо безпідставного нарахування додаткової винагороди у військовій частині НОМЕР_2 , яким встановлено вину позивача у формі службової недбалості, як відповідальної особи з перевірки відповідних відомостей у журналі бойових дій, щодо виконання завдань військовослужбовцями в поданих ними рапортах до виплати додаткової винагороди та термінів безпосередньої участі в бойових діях з даними бойових розпоряджень, що призвело до безпідставного нарахування деяким військовослужбовцям військової частини НОМЕР_2 додаткової винагороди у розмірі 100000 грн та спричинило надлишкову виплату у розмірі 79333,22 грн, що призвело до прямої дійсної шкоди державі.

Зазначені висновки позивач вважає протиправними, оскільки вони зроблені на підставі невірного тлумачення норм чинного законодавства, що регулює порядок виплати додаткової грошової допомоги військовослужбовцям та без врахування правових висновків, зроблених під час судового розгляду адміністративних справ за позовами військовослужбовців військової частині НОМЕР_2 , яким не було нараховано додаткову винагороду у розмірі 100000 грн. За результатами розгляду яких, судовими рішеннями, що набрали законної сили, відповідача було зобов`язано нарахувати та виплатити додаткову винагороду у розмірі 100000 грн за спірний період.

Вважає, що відповідачем вчинені процедурні порушення щодо порядку проведення службового розслідування, а саме: невстановлення під час його призначення кола осіб, стосовно яких воно проводиться; залучення до участі в його проведенні осіб, які є підлеглими до особи, стосовно якої воно проводилось; проведення одночасно двох окремих службових розслідувань за одним випадком; безпідставне встановлення матеріальної відповідальності позивача. Зазначені порушення, на думку позивача, свідчать про проведення службового розслідування без повного та всебічного дослідження обставин, додержання норм чинного законодавства.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року, позов задоволено у повному обсязі.

Рішення суду мотивовано тим, що службовим розслідуванням не було всебічно та у повному обсязі доведено належним чином характер виконання бойових (спеціальних) завдань військовослужбовцями даного підрозділу військової частини НОМЕР_2 . По суті, доказовою базою вищезазначених висновків є лише оформлені документи щодо виплати додаткової винагороди (бойові розпорядження, журнали бойових дій, підсумкові бойові донесення) та пояснення відповідальних осіб за складення таких документів. Зазначені докази поставлено під сумнів, однак в спростування наведено лише суб`єктивне судження щодо характеру виконуваних бойових (спеціальних) завдань.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, оскаржив його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі зазначає, що «різниця між коректним та некоректним нарахуванням складає 79333,22 грн, що є сумою посягань на нанесення матеріальної шкоди, яка могла бути нанесена державі», вказані особи «відповідно до військово облікової спеціальності 790037А/658 не відносяться до медичного персоналу медичних підрозділів та за змістом завдання, які виконували». Стверджує, що позивач вчинив службову недбалість.

Суд першої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин положення ч.4 ст.78 КАС України та дійшов помилкового висновку, що за виконання завдань з всебічного забезпечення бойових дій, передбачена додаткова винагорода в розмірі 100000 грн.

Згідно з відзивом на апеляційну скаргу позивач просить у її задоволенні відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції з`ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 28.12.2024 № 1154 "Про призначення службового розслідування за фактом безпідставного нарахування додаткової грошової винагороди у військових частинах НОМЕР_3 , НОМЕР_2 " було проведено службове розслідування, з метою встановлення причин безпідставного нарахування додаткової винагороди за квітень 2024 року у розмірі 100000,00 грн. фінансово-економічною службами військовими частинами НОМЕР_3 та НОМЕР_2 , а також порушення нормативно-правових актів, інших актів законодавства, причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення. Визначено строк проведення до 29.01.2025.

Наказами командира військової частини НОМЕР_1 від 24.01.2025 №84, від 17.02.2025 №184, від 22.02.2025 № 208 строк службового розслідування було продовжено до 25.02.2025 року включно.

За результатами службового розслідування складено акт, зареєстрований 24.02.2025 за номером 7738 та наданий на розгляд командира військової частини НОМЕР_1 .

Пунктом 3.5 акта службового розслідування стосовно позивача було встановлено наступні обставини: «Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) № 210 від 03.05.2024 та додатку 2 до цього наказу, в якому перелічувались військовослужбовці, яким нараховано додаткову винагороду в розмірі 100000 грн, які брали безпосередню участь в бойових діях, або забезпечували здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), у період здійснення зазначених заходів та виконували бойові (спеціальні) завдання за період з 01 квітня по 30 квітня 2024 року відповідно до вимог наказу Міністерства оборони України 07 червня 2018 року № 260 (зі змінами).

Так серед перелічених військовослужбовців у додатку 2 до наказу № 210 від 03.05.2024 з № 346 по № 352 з періодами виконання цих задач перелічений особовий склад медичного пункту військової частини НОМЕР_2 , згідно рапорту начальника медичної служби – начальника медичного пункту військової частини НОМЕР_2 № 2872 від 03.05.2024, яким було призупинено виплату додаткової винагороди із розрахунку 100000 грн, що підтверджується поясненням № 2 від 10.01.2025 начальника фінансово-економічної служби головного бухгалтера військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_3 , а саме: лікар лейтенант ОСОБА_4 – 13 днів; фельдшер мол. сержант ОСОБА_5 – 10 днів; фельдшер сержант ОСОБА_6 – 13 днів; санітарний інструктор сержант ОСОБА_7 – 13 днів; солдат ОСОБА_8 – 13 днів; водій-санітар солдат ОСОБА_9 – 13 днів; водій-санітар ст. солдат ОСОБА_10 – 8 днів.

Ці данні підтверджуються довідкою, стосовно нарахувань додаткової винагороди із розрахунку 100000 військовослужбовцям військової частини НОМЕР_2 від 11.01.2025 № 1564/289 на якій наявна резолюція начальника фінансово-економічної служби – головного бухгалтера військової частини НОМЕР_1 згідно з якої нарахування підтверджено.

Чотирьом вище вказаним військовослужбовцям медичного пункту військової частини НОМЕР_2 , яким рапортом майора ОСОБА_3 начальника фінансово-економічної служби – головного бухгалтера військової частини НОМЕР_1 було призупинено виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 грн та яка в подальшому була виплачена за окремою відомістю № 178 від 25.05.2024 року з урахуванням окремого роз`яснення Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 11.04.2023 № 423/1952, а саме: лікарю лейтенанту ОСОБА_4 - 13 днів; фельдшер мол.сержант ОСОБА_5 - 10 днів; фельдшер сержант ОСОБА_6 - 13 днів; санітарний інструктор сержант ОСОБА_7 - 13 днів, що відповідає Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 (зі змінами) та роз`ясненням стосовно виплат додаткової винагороди Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 11.04.2023 № 423/1952.

Що стосується інших військовослужбовців медичного пункту військової частини НОМЕР_2 та подання їх на додаткову винагороду із розрахунку 100000 грн, а саме: водій- санітар солдат ОСОБА_8 - 13 днів; водій-санітар солдат ОСОБА_9 - 13 днів; водій-санітар ст.солдат ОСОБА_10 - 8 днів, то дані військовослужбовці згідно військово облікованої спеціальності 790037А/658 не відносяться до медичного персоналу медичних підрозділів (медичних підрозділів підсилення), а здійснюють, як водії, всебічне забезпечення, то цим трьом військовослужбовцям загалом за 34 дня нарахувань додаткової винагороди особовому складу медичного пункту військової частини НОМЕР_2 із розрахунку 30000 грн мало б бути нараховано 34000,00 грн.

Додаткова винагорода із розрахунку 100000 грн в квітні 2024 за 1 день складала 3333,33 грн, відповідно за сукупні 34 дня нарахувань склала 113333,22 грн.

Різниця між коректним та некоректним нарахуванням складає 79333,22 грн, що є сумою посягання на нанесення матеріальної шкоди, яка могла бути нанесена державі з причин порушення законодавства, а саме Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 (зі змінами) та з урахуванням роз`ясненням стосовно виплат додаткової винагороди департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 11.04.2023 № 423/1952.

В попередньому бойовому розпорядженні командира військової частини НОМЕР_2 від 17.04.2024 №1186/127дск були визначені завдання медичному пункту – всебічне медичне забезпечення підрозділів військової частини НОМЕР_2 . Завдання брати безпосередню участь у бойових діях або виконувати завдання на лінії бойового зіткнення першого ешелону оборони відсутні та будь-яких документальних підтверджень про участь у бойових зіткненнях, застосуванні зброї, виконання завдань на лінії зіткнення першого ешелону оборони не виявлено.

Згідно з рапортом позивача № 2872 від 03.05.2024, ним подано військовослужбовців медичного пункту військової частини НОМЕР_2 , в тому числі цих трьох військовослужбовців які обіймають посади водіїв - санітарів на виплату додаткової винагороди саме із розрахунку 100 000 гривень, а саме військовослужбовцям, які виконували бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань, здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації, проведення всебічного забезпечення бойових дій першого ешелону оборони до батальйону включно, безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій на території Курилівської СТГ Куп`янського району Харківської області".

Враховуючі підсумкове бойове донесення колишнього начальника медичної служби - начальника медичного пункту військової частини НОМЕР_2 № 64/дск від 01.05.2024 та журнал ведення бойових дій військової частини НОМЕР_2 том 4 № 48/дск від 27.11.2023, том 5 № 48/дск від 23.04.2024 вказані в рапорті завдання трьом військовослужбовцям водіям - санітарам не відповідають переліку завдань, які дають підстави для виплати додаткової винагорода у розмірі 100000 грн, які чітко визначені наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року № 260 та з урахуванням роз`ясненням стосовно виплат додаткової винагороди департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 11.04.2023 № 423/1952, оскільки відповідно до військово облікованої спеціальності 790037А/658 не відносяться до медичного персоналу медичних підрозділів та за змістом завдання, які виконували військовослужбовці підпадають під виплату додаткової винагороди "із розрахунку 30000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань) із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій", що є порушення фінансової та військової дисципліни та вимог наказу Міністерства оборони України 07 червня 2018 року № 260 (зі змінами).

В своєму поясненні капітан медичної служби ОСОБА_11 , колишній начальник медичної служби - начальник медичного пункту військової частини НОМЕР_2 , також не зазначив надання трьом військовослужбовцям водіям - санітарам яких небудь окремих завдань, які б вони виконували на лінії бойового зіткнення в квітні 2024 року, тобто не зміг підтвердити законні підстави щодо виплати додаткової винагороди саме з розрахунку 100000 грн.

Акт перевірки законності виплати додаткової грошової винагороди військовослужбовцям військовій частині НОМЕР_2 за квітень 2024 року без заперечень та пропозицій підписаний тільки майором ОСОБА_12 , колишнім заступником командира батальйону з морально-психологічного забезпечення військової частини НОМЕР_2 та затверджений командиром військової частини НОМЕР_2 підполковником ОСОБА_13 .

У своїх поясненням позивач зазначив, що не пам`ятає, які конкретно завдання у квітні місяці 2024 року виконували водії-санітари медичного пункту військової частини НОМЕР_2 , начальником якого він був на той момент. Повний перелік виконаних завдань викладений ним особисто у підсумковому бойовому донесенні за квітень 2024 року, яке було передане на підпис командиру військової частини НОМЕР_2 .

В ході службового розслідування було досліджено документи, що стосуються безпідставного нарахування військовою частиною НОМЕР_2 додаткової грошової допомоги, такі як: копія частини журналу ведення бойових дій військової частини НОМЕР_2 том 4 № 48/дск від 27.11.2023 за квітень 2024 року; копія частини журналу ведення бойових дій військової частини НОМЕР_2 том 5 № 48/дск від 23.04.2024; копія наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) № 210 від 03.05.2024; копія додатку 2 до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) № 210 від 03.05.2024; копії з бойових розпоряджень (ДСК документи (№1186/127дск, 1277/127 дск) військової частини НОМЕР_2 , які передані до військової частини НОМЕР_1 для проведення службового розслідування; копія рапорту командира взводу зв`язку військової частини НОМЕР_2 № 2875 від 03.05.2024; копія підсумкового бойового донесення командира взводу зв`язку військової частини НОМЕР_2 № 60/дск від 01.05.2024; копія рапорту командира взводу матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_2 № 2874 від 03.05.2024; копія підсумкового бойового донесення командира взводу матеріально-технічного забезпечення військової частини НОМЕР_2 № 59/дск від 01.05.2024; копія рапорту начальника штабу - першого заступника командира військової частини НОМЕР_2 № 2879 від 03.05.2024; копія підсумкового бойового донесення начальника штабу - першого заступника командира військової частини НОМЕР_2 № 64/дск від 01.05.2024; копія рапорту начальника логістики - заступника командира військової частини НОМЕР_2 № 2873 від 03.05.2024; копія підсумкового бойового донесення начальника логістики - заступника командира військової частини НОМЕР_2 № 58/дск від 01.05.2024; копія рапорту начальника медичної служби - начальника медичного пункту військової частини НОМЕР_2 № 2872 від 03.05.2024; копія підсумкового бойового донесення начальника медичної служби -начальника медичного пункту військової частини НОМЕР_2 № 57/дск від 01.05.2024 та інші.

В результаті проведеного службового розслідування комісією встановлено, що капітан медичної служби ОСОБА_1 , колишній начальник медичної служби – начальник медичного пункту військової частини НОМЕР_2 , своїм рапортом від 03.05.2024 № 2872 (Додаток 6.30) зазначив дані, які не відповідають критеріям виплати додаткової винагороди із розрахунку 100000 грн, згідно п. 2 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 (зі змінами), стосовно підлеглого особового складу, що свідчить про вчинення ним протиправної поведінки у зв`язку з неналежним виконанням службових обов`язків в частині дотримання вимог чинного законодавства. Таким чином в наслідок протиправної поведінки капітана медичної служби ОСОБА_1 , колишнього начальника медичної служби – начальника медичного пункту військової частини НОМЕР_2 , був замах на надлишкову виплату додаткової винагороди військовослужбовцям, зазначеним у пункті 3.6 цього акта службового розслідування в розмірі 79333,22 грн, що може призвести до завдання прямої дійсної шкоди державі.

Згідно із Довідкою військової частини НОМЕР_2 від 11.01.2025 про нараховані та виплачені кошти додаткової винагороди із розрахунку 100000 грн та 30000 грн 78-ми військовослужбовцям військової частини НОМЕР_2 за квітень 2024 року військовослужбовцям ОСОБА_8 та ОСОБА_9 було нараховано по 43333,33 грн відповідно та військовослужбовцю ОСОБА_10 нараховано 26666,67 грн. із розрахунку 100000 грн.

Виходячи з матеріалів службового розслідування вина в завданні прямої дійсної шкоди капітана медичної служби ОСОБА_1 , колишнього начальника медичної служби – начальника медичного пункту військової частини НОМЕР_2 , виражається у формі службової недбалості.

Таким чином комісія дійшла висновку, що позивач своїми діями порушив вимоги ст.1, ст.2, ст.3, ст.4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, а також ст.11, ст.16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та у зв`язку з цим вирішила застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення, передбачене пунктом «б» ст. 68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України у вигляді «догани».

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 02.03.2025 №194 про результати службового розслідування за фактом безпідставного нарахування додаткової грошової винагороди у військових частинах НОМЕР_3 , НОМЕР_2 службове розслідування завершено.

П. 2.11 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 02.03.2025 №194 наказано заступнику начальника штабу військової частини НОМЕР_1 підготувати проєкт наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача за порушення вимог ст. 1, ст. 2, ст. 3, ст. 4 Дисціплінарного статуту Збройних Сил України, а також ст. 11, ст. 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та накладення на нього дисциплінарного стягнення передбаченого п. “б” статті 48 Дисціплінарного статуту Збройних Сил України – “догана”.

П. 9 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 02.03.2025 №194 за порушення вимог ст. 1, ст. 2, ст. 3, ст. 4 Дисціплінарного статуту Збройних Сил України, а також ст. 11, ст. 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, наказано направити до Державного бюро розслідувань повідомлення відносно позивача про кримінальне порушення, визначеного ч.1, 2 ст.15, ч.1 ст.28, ч.2 ст. 367 Кримінального кодексу України.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 06.03.2025 №267 (п.11) позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення передбаченого п. “б” статті 48 Дисціплінарного статуту Збройних Сил України – “догана”.

Вважаючи окремі пункти наказів командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 02.03.2025 № 194, від 06.03.2025 №267 незаконними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Правомірність оскаржених пунктів наказу відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення, виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини визначені Статутом Збройних Сил України, затвердженого Законом України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" від 24.03.1999.

Відповідно до статті 84 Дисциплінарного статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Згідно зі статтею 85 Дисциплінарного статуту службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до вимог статті 86 Дисциплінарного статуту якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення.

Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, а також військовозобов`язаних та резервістів, які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів) визначає Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затверджений наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за №1503/31371 (далі - Порядок № 608).

Як правильно з`ясовано судом першої інстанції та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи основним спірним питанням у цій справі є характер виконання бойових (спеціальних) завдань військовослужбовцями медичної служби військової частини НОМЕР_2 в період з 18.04.2024 по 30.04.2024, а саме їх безпосередня участь в районах ведення воєнних (бойових) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони.

Водночас судом першої інстанції з`ясовано, що згідно з витягом з підсумкового бойового донесенні командиру Військової частини НОМЕР_2 за вх. № 57дск від 01.05.2024 у період з 18.04.2024 по 30.04.2024 особовий склад медичної служби, включно з медичним пунктом, брали безпосередню участь у бойових діях, та (або) забезпечували здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебували безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів та виконували бойові (спеціальні) завдання згідно з бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 №1186/127дск від 17.04.2024. Серед іншого, зазначено, що вони здійснювали постійний контроль за ходом лікування та відновлення після лікування особового складу, що проходив лікувальні та реабілітаційні заходи за межами підрозділу, несли цілодобове бойове чергування на точці евакуації у населеному пункті …

В наявних в матеріалах справи копіях частини журналів ведення бойових дій військової частини НОМЕР_2 том 4 № 48/дск від 27.11.2023, том 5 № 48/дск від 23.04.2024 за квітень 2024 року відсутній детальний опис діяльності підрозділів. Однак, наявні посилання на бойові розпорядження командирів, згідно з якими виконується поставлене завдання та стислий опис подій.

Згідно з Розділом ІV “Порядок ведення Журналу бойових дій” Інструкції з ведення Історичного формуляра, Історичної довідки та Журналу бойових дій, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 363 від 06.10.2020 не визначено прямого обов`язку здійснювати детальний опис в журналі бойових дій діяльності кожного підрозділу військової частини. Пунктом 4 зазначеного Порядку визначено обов`язкові складові журналу бойових дій, а саме: дата запису; загальна обстановка перед початком операції (бою); бойовий склад та угруповання своїх військ та військ противника; співвідношення сил і засобів; коротке викладення завдання військовій частині (підрозділу); рішення командира та бойові завдання, поставлені підпорядкованим частинам (підрозділам); уточнені рішення та розпорядження, які віддавалися командирами (начальниками) чи були отримані від старших начальників; дані про захоплення полонених та трофеї; втрати своїх військ і противника; можливі висновки та пропозиції щодо тактики застосування військ (сил).

У підсумкових бойових донесеннях командирів підрозділів наведено перелік військовослужбовців, що в період з 18.04.2024 по 30.04.2024 виконували бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань, здійснення заходів з національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації, проведення всебічного забезпечення бойових дій першого ешелону оборони до батальйону включно, безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій.

Враховуючи вказані обставини колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що службовим розслідуванням не було всебічно та у повному обсязі з`ясовано належним чином характер виконання бойових (спеціальних) завдань зазначеними військовослужбовцями (водіями – санітарами) медичного пункту військової частини НОМЕР_2 .

Щодо доводів відповідача про те, що вказані в рапорті бойові завдання трьом військовослужбовцям водіям – санітарам не відповідають переліку завдань, які дають підстави для виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 грн, які чітко визначені наказом МО України № 260 від 07 червня 2018 року, оскільки не відносяться до медичного персоналу слід зазначити наступне.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно з актом проведення службового розслідування не встановлено та в акті не зазначено, які саме завдання було дано зазначеними військовослужбовцями (водіями – санітарами) та в чому воно відрізняється від завдань визначених наказом МО України № 260 від 07 червня 2018 року.

Крім того, судом першої інстанції правильно з`ясовано, що обсяг поставлених бойових (спеціальних) завдань в підсумковому бойовому донесенні командиру Військової частини НОМЕР_2 від 01.05.2024 №57дск медичної служби військової частини НОМЕР_2 , міг включати в себе безпосередню участь в районах ведення воєнних (бойових) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною та обґрунтовано зазначив про те, що є недостатнім формальне дослідження документів, що стали підставою для виплати додаткової винагороди та зроблений на цьому висновок щодо фактичного виконання військовослужбовцями медичної служби військової частини НОМЕР_2 покладених на них завдань.

У випадку обґрунтованого сумніву щодо правдивості зазначених відомостей в досліджених документах, комісія з службового розслідування не була позбавлена права здійснити опитування військовослужбовців, що безпосередньо перебували під час виконання бойових завдань у період з 18.04.2024 по 30.04.2024 у складі військової частини НОМЕР_2 та/або суміжних підрозділів, з метою підтвердити або спростувати зазначений командирами вищезазначених підрозділів військової частини НОМЕР_2 характер виконання бойових (спеціальних) завдань.

У відповідності до п.1,2 розділу IV Порядку №608, особи, які проводять службове розслідування, зобов`язані дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об`єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення; виявляти (з`ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом`якшують або обтяжують відповідальність правопорушника.

Проте, суд апеляційної інстанції вважає необхідним зазначити, що підготування проекту наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача не впливає на його права свободи та інтереси, а отже не порушує їх.

Крім того, не є таким, що порушує права позивача і направлення відповідачем до «Державного бюро розслідування повідомлення про кримінальні правопорушення» відносно позивача, в діях якого, на думку відповідача, вбачаються ознаки кримінального правопорушення, оскільки згідно з ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно із законом.

Отже підстав для визнання протиправним та скасування п. 2.11, п. 9 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 02.03.2025 № 194, в частині, що стосується капітана медичної служби ОСОБА_2 не має.

Також колегія суддів погоджується з доводами відповідача щодо помилкового застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин положень ч.4 ст.78 КАС України за відсутності підстав для її застосування.

Таким чином позов підлягає частковому задоволенню.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів дійшла висновку про ухвалення судом першої інстанції рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування п. 2.11, п. 9 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 02.03.2025 № 194, в частині, що стосується капітана медичної служби ОСОБА_2 і є підставою для часткового скасування рішення суду першої інстанції в цій частині позовних вимог та як наслідок відмови у їх задоволені.

В іншій частині рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись: статтями 241-245, 250, пунктом 2 частини 1 статті 315, статтями 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 задовольнити частково.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2025 року у справі №280/2166/25 скасувати в частині задоволення позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування п. 2.11, п. 9 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 02.03.2025 № 194, в частині, що стосується капітана медичної служби ОСОБА_2 та у задоволені позову в цій частині відмовити.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 22 січня 2026 року.

Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко

суддя С.М. Іванов

суддя В.А. Шальєва