Постанова від 21 січня 2026 р. у справі №405/4178/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 січня 2026 року м. Дніпросправа № 405/4178/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.,

суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Подільського районного суду міста Кропивницького від 19 листопада 2025 року (суддя Шевченко І.М.) в справі № 405/4178/25 за позовом ОСОБА_1 до інспектора 1 взводу 3 роти 4 батальйону полку 1 управління патрульної поліції в місті Києві Іванети Тетяни Олександрівни про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Подільського районного суду міста Кропивницького з адміністративним позовом до інспектора 1 взводу 3 роти 4 батальйону полку 1 управління патрульної поліції в місті Києві Іванети Тетяни Олександрівни про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 5076859 від 26 червня 2025 року, винесену інспектором 1 взводу 3 роти 4 батальйону полку №1 Управління патрульної поліції в місті Києві молодшим лейтенантом поліції Іванетою Т.О., за ч. 2 ст. 122 КУпАП, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Рішенням Подільського районного суду міста Кропивницького від 19 листопада 2025 року позов задоволено.

Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 5076859 від 26 червня 2025 року, винесену Інспектором 1 взводу 3 роти 4 батальйону Полку №1 Управління патрульної поліції в місті Києві молодшим лейтенантом поліції Іванетою Тетяною Олександрівною, щодо ОСОБА_1 .

Закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за відсутністю в моїх діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення з підстав порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Зазначає, що відповідач, до якого позивач звернувся до суду з цим позовом, не є належним відповідачем, а належним відповідачем є Департамент патрульної поліції, який до участі у справі не залучений.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участі.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга має бути задоволена з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що постановою серії ЕНА № 5076859 від 26червня 2025 року про накладення адміністративного стягнення про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 визнано винним за ч. 2 ст. ст. 122 КУпАП.

Суд першої інстанції вказав, що відповідачем при винесенні постанови про адміністративне правопорушення порушено положення ст. 280 КУпАП, достеменно не встановлено, чи був винен позивач у вчиненому правопорушенні, враховуючи, що крім постанови будь-яких інших доказів не наведено, порушення ПДР України позивач не скоював, наявність складу адміністративного правопорушення не підтверджується. Доказів протилежного відповідачем суду не подано.

Зважаючи на це, суд першої інстанції дійшов до висновку, що дії відповідача під час провадження у справі про адміністративне правопорушення по відношенню до позивача не відповідають вимогам ст. ст. 245, 280 КУпАП, оскаржувана постанова відповідачем прийнята без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, а тому суд першої інстанції відповідно до вимог п. 1 ст. 247, ст. 293КУпАП скасував постанову і закрив провадження у справі.

Суд констатує, що судом першої інстанції при розгляді цієї справи порушено норми процесуального права, що потягло за собою неправильне вирішення справи.

Судом встановлено, що 26 червня 2025 року інспектором 1 взводу 3 роти 4 батальйону полку 1 управління патрульної поліції в місті Києві Іванетою Т.О. винесено постанову серії ЕНА №5076859 у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 122 КУпАП.

Позов пред`явлено до інспектора 1 взводу 3 роти 4 батальйону полку 1 управління патрульної поліції в місті Києві Іванети Т.О.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 122 КУпАП встановлено, що порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі статтею 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Відповідно до статті 1 Закону №580-VIII Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Систему поліції складають центральний орган управління поліцією та територіальні органи поліції (частина перша статті 13 Закону №580-VIII).

Основні повноваження поліції визначені статтею 23 Закону № 580-VIII, відповідно до частини першої якої поліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання (пункт 8).

За положеннями статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені частиною першою статті 126.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Отже, розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 126 КУпАП, відноситься до компетенції органів Національної поліції, а від імені органів Національної поліції мають право накладати адміністративні стягнення працівники органів поліції.

При цьому посадові особи відповідного органу діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органу Національної поліції, тому належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Верховним Судом у постанові від 17 вересня 2020 року у справі № 742/2298/17 викладено висновок, що використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», «розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222-244-20 КУпАП» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Відтак, враховуючи вищевикладене, суд доходить до висновку, що працівник поліції, який виніс оскаржувану постанову по справі про адміністративне правопорушення, не може виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративне правопорушення, передбачені, зокрема, частиною другою статті 122 КУпАП.

В цьому випадку судом першої інстанції залучено до участі в справі як відповідача тільки поліцейського.

Одним з основних принципів адміністративного судочинства відповідно до статті 9 КАС України є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі, який полягає у тому, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи (частина четверта).

Частинами третьою - п`ятою статті 48 КАС України встановлено, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави.

Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Як вказано вище, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що позов пред`явлено не до належного відповідача, не здійснив заміну відповідача належним або не залучив до участі у справі Департамент патрульної поліції як співвідповідача.

Суд зауважує, що суд апеляційної інстанції позбавлений компетенції на здійснення заміни неналежного відповідача в силу того, що суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції (частина п`ята статті 308 КАС України).

Враховуючи приведені обставини, відсутність у суду апеляційної інстанції компетенції на притягнення належного відповідача до участі в справі на стадії апеляційного перегляду справи, рішення суду першої інстанції має бути скасовано та в задоволенні позовних вимог, звернутих до особи, яка не може відповідати за позовом, належить відмовити.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Оскільки предметом позову в цій справі є рішення суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з частиною третьою статті 272 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Подільського районного суду міста Кропивницького від 19 листопада 2025 року в справі № 405/4178/25 задовольнити.

Рішення Подільського районного суду міста Кропивницького від 19 листопада 2025 року в справі № 405/4178/25 за позовом ОСОБА_1 до інспектора 1 взводу 3 роти 4 батальйону полку 1 управління патрульної поліції в місті Києві Іванети Тетяни Олександрівни про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення скасувати.

Ухвалити в справі № 405/4178/25 нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до інспектора 1 взводу 3 роти 4 батальйону полку 1 управління патрульної поліції в місті Києві Іванети Тетяни Олександрівни про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 22 січня 2026 року та відповідно до частини третьої статті 272 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 22 січня 2026 року.

Суддя-доповідач В.А. Шальєва

суддя В.Є. Чередниченко

суддя С.М. Іванов