Постанова від 13 січня 2026 р. у справі №280/4098/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 січня 2026 року м.Дніпросправа № 280/4098/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 року у справі №280/4098/25 (суддя Бойченко Ю.П, справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку письмового провадження) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:

-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про відмову в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України відповідно до Закону України від 20.03.2023 № 2980-ІХ ОСОБА_1 ;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі відповідач) призначити та виплатити одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, відповідно до Закону України від 20.03.2023 № 2980-ІХ, на підставі раніше поданої заяви ОСОБА_1 та доданих до неї документів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги на підставі Закону України “Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України” від 20.03.2023 № 2980-IX. Проте, отримав відмову, оскільки об`єкт, на якому він працював, не внесений до Реєстру об`єктів критичної інфраструктури. Позивач вважає таку відмову протиправною.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено у повному обсязі. Суд визнав протиправним та скасував оскаржене позивачем рішення відповідача та зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу відповідно до Закону України “Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України” від 20.03.2023 № 2980-ІХ.

Із рішенням суду не погодився відповідач, ним була подана апеляційна скарга. В скарзі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушенням процесуальних норм, відповідач просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В скарзі відповідач зазначає, що за результатами розгляду заяви позивача було прийнято рішення про відмову в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації

проти України у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не належав до числа працівників об`єктів критичної інфраструктури.

Суд першої інстанції не звернув уваги на той факт, що відповідно до відповіді Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, об`єкт, розташований за адресою: АДРЕСА_1 на якому працював ОСОБА_1 , не внесений до Реєстру об`єктів критичної інфраструктури. Отже, ОСОБА_1 не належав до числа працівників об`єктів критичної інфраструктури.

Отже, відповідач, приймаючи спірне рішення, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо, добросовісно та розсудливо.

Крім того, на думку відповідача, суд зобов`язуючи відповідача вчинити певні дії, втрутився у дискреційні повноваження останнього.

Позивач своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу відповідача не скористався.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що згідно Акту розслідування нещасного випадку, що стався 03.06.2022 о 12 год. 30 хв. в регіональній філії “Придніпровська залізниця” АТ “Укрзалізниця”, код згідно ЄДРПОУ 40081237, АТ “Укрзалізниця”, код згідно ЄДРПОУ 40075815, затвердженого директором регіональної філії “Придніпровська залізниця” АТ “Українська залізниця” 19.09.2022, нещасний випадок із бригадиром цеху кранів та автотранспорту структурного підрозділу “Пологівське локомотивне депо” регіональної філії “Придніпровська залізниця” АТ “Укрзалізниця” ОСОБА_1 стався під час виконання потерпілим трудових обов`язків та перебування потерпілого на робочому місці згідно з внутрішнім трудовим розпорядком підприємства. Відповідно до пп. 1, 2 п. 52 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року № 337, нещасний випадок, методом голосування, одноголосно визнається таким, що пов`язаний з виробництвом.

22.09.2022 при первинному огляді позивачу встановлено першу Б групу інвалідності (довідка до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ № 152539), а 07.09.2023 – другу групу інвалідності (довідка до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ № 164425), причини інвалідності: трудове каліцтво.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення та виплату одноразової грошової допомоги на підставі Закону України “Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України” від 20.03.2023 № 2980-IX.

Листом ГУ ПФУ в Запорізькій області від 28.01.2025 № 0800-0204-8/8243 у виплаті одноразової грошової допомоги відмовлено, оскільки відповідно до відповіді Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України об`єкт, розташований за адресою: 70604, Запорізька область, м. Пологи, вул. Щаслива, 1, на якому працював позивач, не внесений до Реєстру об`єктів критичної інфраструктури.

Наведені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, вказав, що є протиправною відмова відповідача у нарахуванні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги на підставі Закону України від 20.03.2023 № 2980-IX. ОСОБА_1 як бригадир цеху кранів та автотранспорту структурного підрозділу “Пологівське локомотивне депо” регіональної філії “Придніпровська залізниця” АТ “Укрзалізниця” був працівником об`єкту критичної інфраструктури, незважаючи на відсутність відповідного запису у Реєстрі об`єктів критичної інфраструктури. За висновками суду, позивач має право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною 1 статті 1 Закону України “Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України” від 20.03.2023 № 2980-IX (далі - Закон № 2980-ІХ) визначено, що право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю мають особи з числа працівників об`єктів критичної інфраструктури, державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, які стали особами з інвалідністю у зв`язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов`язаних з виконанням посадових (службових, професійних) обов`язків у період військової агресії Російської Федерації проти України в районах проведення після 24 лютого 2022 року воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися після цієї дати бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2980-ІХ, право на отримання одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, передбаченої цим Законом, мають також особи, визначені частиною першою статті 1 цього Закону, визнані особами з інвалідністю у період з 24 лютого 2022 року до набрання чинності цим Законом (тобто до 01.05.2023).

За приписами ч. 1 ст. 2 Закону № 2980-ІХ одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров`ю, на яку має право особа згідно із цим Законом, встановлюється у таких розмірах:

1) особам з інвалідністю I групи - 800 тисяч гривень;

2) особам з інвалідністю II групи - 500 тисяч гривень;

3) особам з інвалідністю III групи - 200 тисяч гривень;

4) у разі загибелі (смерті) - 1 мільйон гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 2980-ІХ одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров`ю призначається і виплачується за рішенням органу, визначеного Кабінетом Міністрів України.

За правилами статті 4 Закону № 2980-ІХ призначення і виплата одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю особі, а у разі її загибелі (смерті) - членам її сім`ї, не здійснюються:

1) якщо загибель (смерть), поранення, каліцтво, контузія, захворювання, які призвели до інвалідності, є наслідком: вчинення особою кримінального або адміністративного правопорушення; алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення до самогубства, встановленого судом);

2) у разі подання завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю.

Одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров`ю не призначається особі, яка умисно позбавила життя чи вчинила замах на особу (осіб), яка (які) має (мають) відповідно до цього Закону право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або притягалася до адміністративної чи кримінальної відповідальності за вчинення правопорушення щодо загиблої (померлої) особи за рішенням суду, яке набрало законної сили.

У призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги може бути відмовлено або її виплата припинена чи призупинена особі, щодо якої рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено факт ухиляння від виконання обов`язку щодо утримання загиблої (померлої) особи за її життя.

За наявності спору між особами, які мають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, або між особами і органами, уповноваженими призначати та здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, щодо права на її призначення і виплату та/або її розміру орган, уповноважений здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, призупиняє її виплату до вирішення спору в судовому порядку та набрання судовим рішенням законної сили.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України (далі - одноразова грошова допомога за шкоду життю та здоров`ю), передбаченої Законом України “Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України” (далі - Закон) визначає Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2023 № 1396 (далі – Порядок № 1396).

Пункт 11 Порядку № 1396 визначає, що після отримання заяви з документами працівник уповноваженого органу здійснює заходи з ідентифікації отримувача шляхом отримання з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 10 цього Порядку, перевіряє зміст і належне оформлення документів, відповідність викладених у них відомостей про отримувача, сканує документи, які надано в оригіналі, та повертає їх отримувачу.

Для встановлення факту віднесення об`єкта інфраструктури, на якому служить/працює (служила/працювала) особа, зазначена у частині першій статті 1 Закону, до об`єкта критичної інфраструктури працівник уповноваженого органу надсилає до уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури письмовий запит щодо надання інформації про включення об`єкта до Реєстру об`єктів критичної інфраструктури та набуття ним правового статусу об`єкта критичної інфраструктури.

Для цілей цього Порядку до об`єктів критичної інфраструктури належать об`єкти інфраструктури, які зазнали уражень внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України в районах проведення після 24 лютого 2022 р. воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися після цієї дати бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам, за умови, що такі об`єкти після збройного нападу включені до Реєстру об`єктів критичної інфраструктури та набули правового статусу об`єкта критичної інфраструктури.

Особи з числа працівників об`єктів критичної інфраструктури, які стали особами з інвалідністю у зв`язку з пораненням, каліцтвом, контузією або внаслідок захворювання, пов`язаних з виконанням посадових (службових, професійних) обов`язків у період військової агресії Російської Федерації проти України в районах проведення після 24 лютого 2022 р. воєнних (бойових) дій або в районах, що піддавалися після цієї дати бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам, а в разі їх загибелі (смерті) за таких обставин - члени сімей мають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров`ю за умови, що такі об`єкти інфраструктури після збройного нападу включені до Реєстру об`єктів критичної інфраструктури та набули правового статусу об`єкта критичної інфраструктури.

Відповідь уповноваженого органу у сфері захисту критичної інфраструктури на письмовий запит уповноваженого органу надається протягом 10 робочих днів з дати його надходження.

Відомості про об`єкти критичної інфраструктури з Реєстру об`єктів критичної інфраструктури містять інформацію з обмеженим доступом, захист якої забезпечується відповідно до вимог законодавства.

Для підтвердження наявності особистого розпорядження уповноважений орган надсилає до органу, в якому служить/працює (служила/працювала) особа, зазначена у частині першій статті 1 Закону, письмовий запит щодо надання інформації про наявність особистого розпорядження, оригінал якого зберігається в особовій справі.

Заява приймається уповноваженим органом за наявності документів, зазначених у пункті 10 цього Порядку.

Судом встановлено, що на виконання вимог вказаної норми, ГУ ПФУ в Запорізькій області направлено запит до Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та отримано відповідь, згідно якої об`єкт, розташований за адресою: 70604, Запорізька область, м. Пологи, вул. Щаслива, 1, на якому працював позивач, не внесений до Реєстру об`єктів критичної інфраструктури.

Згідно з частиною 4 статті 6 Закону № 2980-ІХ, до завершення формування реєстру об`єктів критичної інфраструктури відповідно до Закону України “Про критичну інфраструктуру” перелік об`єктів критичної інфраструктури, на працівників яких поширюється дія цього Закону, визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 9, 13, 14 статті 1 Закону України “Про критичну інфраструктуру” від 16.11.2021 № 1882-IX (далі – Закон № 1882-IX) критична інфраструктура - сукупність об`єктів критичної інфраструктури. Об`єкти критичної інфраструктури - об`єкти інфраструктури, системи, їх частини та їх сукупність, які є важливими для економіки, національної безпеки та оборони, порушення функціонування яких може завдати шкоди життєво важливим національним інтересам. Оператор критичної інфраструктури - юридична особа будь-якої форми власності та/або фізична особа - підприємець, що на правах власності, оренди або на інших законних підставах здійснює управління об`єктом критичної інфраструктури та відповідає за його поточне функціонування.

За правилами частин 1, 2 статті 8 Закону № 1882-IX віднесення об`єктів до критичної інфраструктури здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Віднесення об`єктів до критичної інфраструктури здійснюється за сукупністю критеріїв, що визначають їх соціальну, політичну, економічну, екологічну значущість для забезпечення оборони країни, безпеки громадян, суспільства, держави і правопорядку, зокрема для реалізації життєво важливих функцій та надання життєво важливих послуг, свідчать про існування загроз для них, можливість виникнення кризових ситуацій через несанкціоноване втручання в їх функціонування, припинення функціонування, людський фактор чи природні лиха, тривалість робіт для усунення таких наслідків до повного відновлення штатного режиму.

Згідно частини 1 статті 9 Закону № 1882-IX, для організації ефективного забезпечення безпеки і стійкості критичної інфраструктури з урахуванням специфіки забезпечення окремих життєво важливих функцій та/або послуг визначаються сектори критичної інфраструктури.

До життєво важливих функцій та/або послуг, порушення яких призводить до негативних наслідків для національної безпеки України, належать, зокрема: транспортне забезпечення (п. 11 ч. 4 ст. 9 Закону № 1882-IX).

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 № 735 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20.10.2021 № 1094) затверджено Статут Акціонерного товариства “Українська залізниця”.

Пунктами 1, 2 Статуту АТ “Українська залізниця” встановлено, що Акціонерне товариство “Українська залізниця” (далі - товариство) є юридичною особою, що утворене відповідно до Закону України “Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування”, постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 р. № 200 “Про утворення публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” (Офіційний вісник України, 2014 р., № 53, ст. 1402).

Товариство утворене як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Укрзалізниці, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовано шляхом злиття, згідно з додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 р. № 200 “Про утворення публічного акціонерного товариства “Українська залізниця” (далі - підприємства залізничного транспорту).

Товариство є правонаступником усіх прав і обов`язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.

Відповідно до п. 18 Статуту АТ “Українська залізниця” товариство утворює філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без статусу юридичної особи як на території України, так і за її межами, які діють на підставі положень.

Згідно п. 152 Статуту АТ “Українська залізниця”, трудовий колектив товариства становлять усі фізичні особи, які беруть участь у його діяльності на основі трудового договору (контракту, цивільно-правового договору) або інших форм, що регулюють трудові відносини працівників з товариством.

Відповідно до частин 1, 3 статті 95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх утворила, і діють на підставі затвердженого нею положення або на іншій підставі, передбаченій законодавством іноземної держави, відповідно до якого утворено юридичну особу, відокремленими підрозділами якої є такі філії та представництва.

АТ "Українська залізниця" включене в перелік об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83.

Також, постановою Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 №1109 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2024 № 48) затверджено Перелік секторів критичної інфраструктури, до якого до сектору “Транспорт і пошта” включено підсектор “залізничний транспорт”, до типів основних послуг якого входять: пасажирські залізничні перевезення, вантажні залізничні перевезення, експлуатація та технічне обслуговування залізниці, забезпечення роботи вокзалів та вузлових станцій.

Згідно відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань РЕГІОНАЛЬНА ФІЛІЯ “ПРИДНІПРОВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ” АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА “УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ” (код ЄДРПОУ 40081237) здійснює діяльність у сфері “ 49.20 Вантажний залізничний транспорт”.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстенції, що позивач - бригадир цеху кранів та автотранспорту структурного підрозділу “Пологівське локомотивне депо” регіональної філії “Придніпровська залізниця” АТ “Укрзалізниця” був працівником об`єкту критичної інфраструктури, незважаючи на відсутність відповідного запису у Реєстрі об`єктів критичної інфраструктури.

Попри відсутність відомостей у Реєстрі об`єктів критичної інфраструктури, на позивача, здоров`ю якого завдано шкоду внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, поширюються норми Закону № 2980-ІХ.

Крім того, страховий випадок з позивачем стався до введення в дію Реєстру об`єктів критичної інфраструктури, а відтак відповідачем під час прийняття спірного рішення мала бути врахована норма частини 4 статті 6 Закону № 2980-ІХ, а саме: до завершення формування реєстру об`єктів критичної інфраструктури відповідно до Закону України "Про критичну інфраструктуру" перелік об`єктів критичної інфраструктури, на працівників яких поширюється дія цього Закону, визначається Кабінетом Міністрів України, чого безпідставно зроблено не було.

Отже, позивач має право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги і йому протиправно в цьому було відмовлено.

Щодо доводів відповідача про дискреційні повноваження.

Суд встановив, що відповідачем було протиправно відмовлено позивачу у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги відповідно до Закону № 2980-ІХ, водночас, позивач має право на отримання такої допомоги. Отже, у спірному випадку у відповідача відсутня дискреція, як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень. Судом обгрунтовано та правильно обрано спосіб захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу відповідно до Закону України “Про одноразову грошову допомогу за шкоду життю та здоров`ю, завдану працівникам об`єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України” від 20.03.2023 № 2980-ІХ, і такий спосіб не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.

Доводи апеляційної скарги відповідача висновків суду першої інстанції не спростовують. Судом першої інстанції рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, і підстав для його скасування не вбачається. Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Розподіл судових витрат відповідно до вимог ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст.311, п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25 липня 2025 року у справі № 280/4098/25 - залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий - суддя Н.П. Баранник

суддя Н.І. Малиш

суддя А.А. Щербак