Постанова від 12 січня 2026 р. у справі №160/8944/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 січня 2026 року м. Дніпросправа № 160/8944/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Кругового О.О., Малиш Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Бурової А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2025 р. (суддя Ільков В.В.) в адміністративній справі №160/8944/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА "КОНСТАНТА-СТРОЙ" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 липня 2025 р. в адміністративній справі №160/8944/25 задоволено позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА "КОНСТАНТА-СТРОЙ", визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 14.10.2024 №0638630705, яким зменшено від`ємне значення з ПДВ на загальну суму 1721202,00 грн.

Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2025 р. здійснено розподіл судових витрат за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА "КОНСТАНТА-СТРОЙ" та стягнуто на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області 4000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

У поданій апеляційній скарзі Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить додаткове рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні клопотання представник позивача відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено про те, що на вимогу положень КАС України сторона, яка заявляє про відшкодування витрат, повинна надати докази щодо часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт, чи доказів на підтвердження того, що саме таку, а не іншу кількість часу фактично адвокат витратив на виконання робіт.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити додаткове рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обгрунтоване.

У судовому засіданні представник скаржника/відповідача підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги. Представник позивача також просив суд відшкодувати судові витрати на надання правової допомоги на стадії апеляційного перегляду справи.

Здійснюючи перевірку оскарженого додаткового рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка оскарженого рішення здійснюється також в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалюючи додаткове рішення, суд першої інстанції врахував критерії розподілу судових витрат, передбачених у частині 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, та визначив обґрунтованими та пропорційними судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн.

Колегія суддів зазначає наступне.

Згідно положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать також витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Позивач заявив до відшкодування 25000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Суд першої інстанції здійснив аналіз наданих позивачем документів на підтвердження заявленої суми - договору від 14.03.2025, попередній орієнтовний розрахунок, копію Додаткової угоди №1 від 17.03.2025, копію акта приймання-передачі послуг від 25.07.2025 року, копію ордеру та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Колегія суддів вважає, що визначена судом першої інстанції до відшкодування сума витрат у розмірі 4000 грн. на професійну правничої допомогу відповідає критеріям, визначеним у частині 5 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, та є співмірною із складністю справи (загальне позовне провадження), ціною позову 1721202,00 грн., обсягом виконаних адвокатом робіт (у т.ч. позовна заява 73 арк., подані до суду документи 9 томів письмових доказів.), часом, витраченим адвокатом, на підготовку позовної заяви (6 годин), вивчення та аналіз первинної документації (2 години), участь в судових засіданнях (4 підготовчих та 1 судове).

Враховуючи те, що додаткове рішення ухвалено судом першої інстанції з дотриманням норм процесуального права, за результатом дослідження змісту наданих позивачем доказів на підтвердження заявлених витрат, тому скасуванню не підлягає.

Щодо заяви представника позивача про відшкодування за рахунок скаржника/відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку із переглядом справи в апеляційному порядку колегія суддів зазначає наступне.

За приписами пункту "в" частини 4 статті 322 Кодексу адміністративного судочинства України у резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначається про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Зважаючи на те, що представником позивача не надано жодних доказів на підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, підстави для задоволення його заяви відсутні.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2025 р. в адміністративній справі №160/8944/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 13 січня 2026 р. та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 20 січня 2026 р.

Головуючий - суддя А.В. Шлай

суддя О.О. Круговий

суддя Н.І. Малиш