Постанова від 20 січня 2026 р. у справі №520/5425/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2026 р.Справа № 520/5425/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: П`янової Я.В. , Русанової В.Б. ,

за участю секретаря судового засідання Реброва А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислове підприємство «Упакпром» на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.10.2025, головуючий суддя І інстанції: Рубан В.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 14.10.25 року по справі № 520/5425/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислове підприємство "Упакпром"

до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Промислове підприємство "Упакпром" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, в якому просив суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.03.2025 №00094940701 про збільшення податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 226805,96 грн. (основний платіж 181444,77 грн., штрафні санкції 45361,19 грн., від 03.03.2025 №00094970701 про застосування штрафних санкцій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 1360 грн., вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 21.02.2025 №00078822411 у розмірі 2244 грн. з єдиного внеску.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі наказу від 16.01.2025 №202-п Головним управлінням ДПС у Харківській області на ТОВ "Промислове підприємство "Упакпром" проведена документальна позапланова виїзна перевірка, результати якої оформлені актом від 31.01.2025 №4444/20-40-07-01-05/40236696. На піставі вказаного акту, ГУ ДПС у Харківській області прийнято вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 21.02.2025 №00078822411 у розмірі 2244 грн. з єдиного внеску (отримана позивачем 25.02.2025, трекінг 0601115679671); податкове повідомлення-рішення від 03.03.2025 №00094940701 про збільшення податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 226805,96 грн. (основний платіж - 181444,77 грн., штрафні санкції 45361,19 грн.), податкове повідомлення-рішення від 03.03.2025 №00094970701 про застосування штрафних санкцій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 1360 грн. Зазначені повідомлення рішення позивач вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, ТОВ "ПП "Упакпром" подано апеляційну скваргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що в процесі проведення перевірки, позивачем надано всі первинні документи на підтвердження здійснення промислової діяльності, а саме податкові накладні, договори поставки, видаткові накладні, акти наданих послуг, банківські виписки, оборотньо-сальдові відомості та інші документи. Вказує, що всі накладні за операціями із контрагентами оформлені відповідно до вимог ПК України, направлені як контрагентом, так і позивачем та зареєстровані в ЄРПН у встановений термін. Отже, надані документи повністю підтверджують реальність здійснення виробничої діяльності ТОВ ПП "Упакпром" включно з вантажно-розвантажувальними роботами та обігом продукції, що спростовує висновки суду про нібито відсутність господарської діяльності. Також зазначає, що суд першої інстанції проігнорував доводи позивача щодо правомірності вимоги про сплату боргу з єдиного внеску від 21.02.2025. Позивачем зазначено, що відповідно до наказу від 22.03.2022 №3Д "Про надання благодійної допомоги" співробітникам ТОВ "ПП "Упакпром" надано нецільову благодійну допомогу по 3400,00 грн. Вказує, що відповідно до постанови КМУ від 22.12.2010 №1170, на нецільову благодійну допомогу не нараховують єдиний соціальний внесок.

Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу, відповідачем зазначено, що ТОВ "ПП "Упакпром" до перевірки не надані документи, які підтверджують, що приміщення площею 12448 кв. м за період з 01.07.2020 по 22.07.2020 та площею 10034,7 кв.м за період з 23.07.2020 по 31.12.2024 відносяться до будівель промисловості, що використовуються за призначенням у господарській діяльності. Зазначає, що об`єкти нежитлової нерухомості позивача не використовувались у господарській діяльності підприємства як будівлі промисловості, оскільки за перевіряємий період не було використання електроенергії, необхідної для ведення господарської діяльності на цих об`єктах для роботи обладнання та ведення обліку. Також за перевіряємий період відсутні вантажно-розвантажувальні роботи, які необхідні для ведення діяльності, а саме здійснення переміщення, навантаження і вивантаження готової продукції, матеріалів, сировини. Податковий орган зазначає, що ТОВ "ПП "Упакпром" до контролюючого органу не надана податкова декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2021-2024 року. Так, перевіркою повноти відображення з звітності сум нарахованої заробітної плати, які нараховується єдиний внесок встановлено, що позивачем в перевіряємому періоді здійснені виплати (нецільова благодійна допомога у зв`язку із скруктним матеріальним становищем) працівникам товариства у відповідності до їх заяв, проте такі виплати здійснені всупереч вимогам п. 3.32 розділу 3 Інструкції 5, затвердженої наказом Державного комітету статистики.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволеннюю з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням ДПС у Харківській області відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 41.1 статті 41, пункту 61.1, пункту 61.2 статті 61, підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82, підпункту 69.2, підпункту 69.35 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ, пункту 2 частини першої статті 13, частини шістнадцятої статті 25 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", зі змінами, у зв`язку з отриманням відомостей від державного реєстратора щодо виділу ТОВ "ПП "УПАКПРОМ" (код ЄДРПОУ 40236696) та відповідно до наказу ГУ ДПС у Харківській області від 16.01.2025 №202-п "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки "ПП "УПАКПРОМ" (код ЄДРПОУ 40236696)" проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "ПП "УПАКПРОМ" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2018 по 19.01.2025, валютного законодавства за період з 01.07.2018 по 19.01.2025, питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.07.2018 по 19.01.2025, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки (додаток 1 до акту перевірки, який є його невід`ємною частиною).

В ході наведеної перевірки встановлені наступні порушення:

- підпункту 266.2.1 пункту 266.2, підпункту 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в періоді, що перевірявся, на загальну суму 357163,04 грн., у тому числі: 2018 рік - 46343,90 грн.; 2019 рік - 51945,51 грн.; 2020 рік - 48395,80 грн.; 2021 рік 60208,20 грн.; 2022 рік - 65225,55 грн.; 2023 рік - 67232,49 грн.; 2024 рік - 17811,59грн;

- підпункту 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України - неподання податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік, 2019 рік, 2021 рік, 2022 рік, 2023 рік та 2024 рік;

- пунктів 44.1, 44.3 статті 44 Податкового Кодексу України за незабезпечення зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської звітності, інших документів, інформації з питань обчислення податків та зборів;

- пункту 1 частини 2 статті 6, пункту 1 частини 1 статті 7, частини 5, 13 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", встановлено заниження бази у 1 кварталі 2022 року (березень), що призвело до заниження суми нарахованого єдиного внеску на загальну суму 2244,00 грн.

ТОВ "ПП "Упакпром" не погодившись з висновком, викладеним в акті перевірки, подано до ГУ ДПС у Харківській області заперечення до акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 13.02.2025 №13/02 щодо порушення позивачем підпункту 266.2.1 пункту 266.2, підпункту 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в періоді, що перевірявся, на загальну суму 357163,04 грн.

ГУ ДПС в Харківській області листом від 27.02.2025 №834/ж12/20-40-07-01-10 надало відповідь, відповідно до якої зазначено, що зменшено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 175719,27 грн., в тому числі за 2018 рік у сумі 46343,90 грн., за 2019 рік у сумі 51945,51 грн., за 2020 рік у сумі 23074,24 грн., за 2022 рік у сумі 54354,62 грн.

З урахуванням заперечення до акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 13.02.2025 №13/02 висновок акту перевірки (порушення) викладено в наступній редакції:

- підпункту 266.2.1 пункту 266.2, підпункту 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в періоді, що перевірявся, на загальну суму 181444,77 грн., у тому числі: 2020 рік - 25321,56 грн.; 2021 рік - 60208,20 грн.; 2022 рік - 10870,93 грн.; 2023 рік 67232,49 грн.; 2024 рік - 17811,59 грн.;

- підпункту 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України - неподання податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2021 рік, 2022 рік, 2023 рік та 2024 рік;

- пункт 3 Розділу "4. Висновок" (пунктів 44.1, 44.3 статті 44 Податкового Кодексу України за незабезпечення зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської звітності, інших документів, інформації, з питань обчислення і сплати податків та зборів) виключено з Розділу "4. Висновок".

ГУ ДПС у Харківській області прийняті наступні рішення за результатами перевірки:

- вимога про сплату боргу (недоїмки) від 21.02.2025 №00078822411 у розмірі 2244 грн. з єдиного внеску (отримана позивачем 25.02.2025, трекінг 0601115679671);

- податкове повідомлення-рішення від 03.03.2025 №00094940701 про збільшення податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 226805,96 грн. (основний платіж – 181444,77 грн., штрафні санкції - 45361,19 грн. (отримане позивачем 05.03.2025, трекінг 0601119099580);

- податкове повідомлення-рішення від 03.03.2025 №00094970701 про застосування штрафних санкцій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 1360 грн. (отримане позивачем 05.03.2025, трекінг 0601119099580).

Позивач вважаючи спірні податкові повідомлення-рішення протиправними, звернувся до суду з позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необгрунтованості.

Колегія суддів частково погоджується з вказаним рішення, враховуючи наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Згідно із статтею 265 ПК України податок на майно складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку та плати за землю.

За правилами підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України).

Підпунктом 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 ПК України встановлено пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно до положень п.п. 266.3.2 ст.266 Податкового кодексу України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

У відповідності до пп. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПК України сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються, виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

За правилом пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Згідно з пп. 266.6.1 п. 266.6 ст.266 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Отже, для справляння податку у порядку ст. 266 Податкового кодексу України визначальними кваліфікуючими ознаками кожного окремого об`єкту нерухомого майна (будівлі чи приміщення) як об`єкту стягнення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є: 1) відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; 2) місце розташування об`єкта (тобто адреса будівлі), 3) технічні характеристики об`єкта (тобто тип будівлі чи категорія будівлі, площа об`єкту тощо).

Ставки та пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у спірних правовідносинах деталізовані рішенням Харківської міської ради від 22.02.2017 №542/17, додатком 1 до якого станом на 01.01.2019 встановлено такі ставки податку для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб: 1) будівлі готельні 1 відсоток; 2) будівлі офісні 1 відсоток; 3) будівлі торговельні 1 відсоток; 4) гаражі 0,1 відсотка; 5) виключений; 6) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки ) 1 відсоток; 7) господарські (присадибні) будівлі 0 відсотків; 8) інші будівлі 0,1 відсотка.

Перевірка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки ТОВ "ПП "УПАКПРОМ" проведена за період з 01.07.2018 по 31.12.2024.

ТОВ "ПП "УПАКПРОМ" має об`єкти нежитлової нерухомості, які передані товариству його учасниками з метою формування статутного капіталу товариства відповідно до протоколу загальних зборів засновників (учасників) ТОВ "ПРОМИСЛОВЕ ПІДПРИЄМСТВО "УПАКПРОМ" № 2 від 28.01.2016, які належать засновникам на праві приватної власності.

Так, між ТОВ "ПП "УПАКПРОМ" (орендодавець) та ТОВ "ПОЛІГРАФПАК ЛТД", код ЄДРПОУ 39133061 (орендар) укладено договір оренди № 1 від 01.03.2016.

Згідно вищевказаного договору орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне використання нежитлові приміщення загальною площею 10576,3 кв. м, розташовані за адресою: м. Харків, вул. Залютинська, 4.

Приміщення передаються для ведення господарської діяльності.

Приміщення передані в оренду згідно акту прийому-передачі нежитлового приміщення від 01.03.2016. Договір діє з урахуванням продовження до 31.12.2021. Рішення про дострокове розірвання договору оренди прийнято згідно додаткової угоди №3 від 30.06.2020 до договору оренди №1 від 01.03.2016. Згідно акту прийому-передачі від 30.06.2020 нежитлові приміщення загальною площею 10576,3 кв.м повернуті від орендаря орендодавцю.

Підприємством ТОВ "ПП "УПАКПРОМ" 30.06.2020 розірвано договір оренди та 16.09.2020 надано Податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020 рік (за період нарахування з 23.05.2020 по 30.06.2020).

За перевірений період ТОВ "ПП "УПАКПРОМ" нараховано податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у сумі 5371,17 грн.

Вищевказані обставини позивач не заперечує.

Згідно з пп. 14.1.129 та пп. 14.1.129-1. п. 14.1 ст. 14 ПК України об`єкти житлової та нежитлової нерухомості розмежовані законодавцем за категоріями і саме у залежності від конкретної категорії об`єкта згідно з рішенням органу місцевого самоврядування застосовується певна ставка податку.

З 1 березня 2017 року діють ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджені рішенням 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 №542/14 "Про місцеві податки та збори в м. Харкові".

Відповідно пункту 5 Додатку 1 рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 № 542/14: Ставки податку для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються у таких розмірах: будівлі готельні -1 відсоток; будівлі офісні - 1 відсоток; будівлі торговельні - 1 відсоток; гаражі - 0,1 відсотка; будівлі промислові та склади - 0,25 відсотка; будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки) - 1 відсоток; господарські (присадибні) будівлі - 0 відсотків; інші будівлі - 0,1 відсотка.

Рішенням 23 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 28.11.2018 № 1284/18 внесено зміни до пункту 5 Додатку 1 до рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про місцеві податки і збори у місті Харкові" від 22.02.2017 № 542/17: Ставки податку для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються у таких розмірах: будівлі готельні -1 відсоток; будівлі офісні -1 відсоток; будівлі торговельні - 1 відсоток; гаражі - 0,1 відсотка; виключений; будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки) - 1 відсоток; господарські (присадибні) будівлі - 0 відсотків; інші будівлі - 0,1 відсотка.

Отже, з 01 січня 2019 року (набрання чинності рішенням Харківської міської ради від 28 листопада 2018 року №1284/18) такий вид нерухомості як промислові будівлі та склади для цілей застосування ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, був виключений, і, відповідно, зазначений вид нерухомого майна охоплювався категорією "інші будівлі" для яких ставка податку встановлена 0,1%.

Аналогічний висновок містить постанова Верховного Суду від 23 грудня 2025 року по справі № 520/27906/21, що враховується судом відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Мінімальна заробітна плата, визначена на 1 січня звітного (податкового) року, складає: з 01.01.2020 - 4723 грн.; з 01.01.2021 - 6000 грн.; з 01.01.2022 - 6500 грн.; з 01.01.2023 - 6 700 грн.; з 01.01.2024 - 7100 грн.; з 01.01.2025 - 8000 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки до акту перевірки від 31.01.2025 №4444/20-40-07-01-05/40236696 зазначено, що нараховано податок на площу 1871,70 кв.м за період з 23.05.2020 по 30.06.2020, на площу 12448,00 кв.м за період з 01.07.2020 по 22.07.2020 та на площу 10034,70 кв.м за період з 23.07.2020 по 31.12.2020 за ставкою 0,1%; за період 2021 рік на площу 10034,70 кв.м за податковою ставкою 0,1%.

Судом першої інстанції встановлено, що ГУ ДПС направлено лист від 04.02.2025 №4646/6/20-40-07-01-10 до АТ "ХАРКІВ-ОБЛЕНЕРГО" (код ЄДРПОУ 00131954) щодо взаємовідносин АТ "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" та ТОВ "ПП "УПАКПРО"» за період липень 2018 - грудень 2024 року (чи є ТОВ "ПП «УПАКПРОМ" користувачем електроенергії за адресою: м. Харків, вул. Залютинська, буд. 4, а саме в нежитлових приміщеннях в літ. "М-2", в літ. "Л-2", в літ. "А-7", нежитлових будівлях літ. "З-1", літ. "Н-1" за період липень 2018 - грудень 2024 року).

АТ "ХАРКІВОБЛЕНЕРГО" надано відповідь від 20.02.2025 № 06-56к/13-702 (вх. ГУ ДПС від 21.02.2025 № 17096/6) про те, що між ТОВ "ПП "УПАКПРОМ" та АТ "ХАРКІВ-ОБЛЕНЕРГО" договірні відносини відсутні.

В свою чергу позивачем зазначено, що використання електричної енергії у своїй господарській діяльності ТОВ "ПП "Упакпром" здійснювалось не на підставі договору із передачі, розподілу чи постачання електричної енергії, а на підставі договорів оренди від 01.03.2016 №А-25/1, від 20.08.2020 №20, укладених із ТОВ "Поліграфпак ЛТД".

ТОВ "Поліграфпак ЛТД" укладено договір із ПАТ «Енергетична компанія "Барвінок" про постачання електричної енергії споживачу (приєднання) від 10.12.2018 №0705147 відповідно до якого постачальник зобов`язується продати електричну енергію споживачу, для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач прийняти та оплатити постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії; із ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" додаткову угоду від 16.09.2019 до договору про надання послуг з передачі електричної енергії від 31.01.2019 №0390-2032 відповідно до якої оператор системи передачі зобов`язується надавати послугу з передачі електричної енергії, а користувач зобов`язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов договору; із ПАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 03.06.2019 №0390-03032 відповідно до якого виконавець зобов`язується надавати послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління об`єктами користувача у складі об`єднаної енергетичної системи ОЕС України, а саме забезпечити надійне та ефективне функціонування ОЕС України, зокрема безперебійне постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог операційної безпеки.

Колегія суддів зазначає, що висновки суду першої інстанції щодо ненадання доказів використання ТОВ "ПП "Упакпром" електроенергії та інших комунальних послуг в приміщеннях площею 12448,0 кв.м. за період з 01.07.2020 по 22.07.2020 та площею 10034,70 кв.м. за період з 23.07.2020 по 31.12.2024 є необгрунтованим, оскільки відсутність окремого прямого договору між позивачем та енергопостачальною організацією не може бути беззаперечним доказом відсутності споживання електричної енергії, оскільки таке постачання може здійснюватися опосередковано - шляхом відшкодування витрат на комунальні послуги через договірні відносини з орендодавцем (балансоутримувачем).

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що штатна чисельність працівників ТОВ "ПП "УПАКПРОМ" складає лише 4 особи. Вказаний обсяг трудових ресурсів є очевидно недостатнім для забезпечення виробничого процесу на об`єктах нерухомості такої значної площі. З огляду на специфіку основного виду економічної діяльності підприємства (КВЕД 17.21 - Виробництво гофрованого паперу та картону, паперової та картонної тари), наявний кадровий склад не корелюється з виробничими потужностями, необхідними для експлуатації зазначених приміщень за їх функціональним призначенням. Аналогічні висновки містить постанова Верховного Суду від 17.01.2024 по справі № 520/2239/21.

Таким чином, позивачем не надано належних та допустимих доказів фактичного використання всієї площі об`єктів нерухомості саме у власній господарській діяльності як виробничих приміщень, що є обов`язковою умовою для застосування відповідних податкових пільг.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року з подальшим продовженням його терміну відповідними Указами. Воєнний стан діє і станом на цей час.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" № 2120-ІХ від 15 березня 2022 року доповнено пункт 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України підпунктом 69.22, відповідно до якого тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, положення статті 266 цього Кодексу застосовуються з урахуванням таких особливостей:

- тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, не нараховується та не сплачується податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об`єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації. При цьому платники податку - юридичні особи протягом шести календарних місяців після місяця, в якому припинено чи скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, мають право подати уточнюючу податкову декларацію, в якій відображаються зміни розміру податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за відповідний податковий період. Для платників податку - фізичних осіб контролюючий орган самостійно обчислює податкове зобов`язання за період з 1 січня по 1 березня 2022 року.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії та територій тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 за № 309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (далі Перелік № 309). Відповідно до Переліку №309, у 2022 році Харків у період із 24.02.2022 по 15.09.2022 був включений до переліку територій активних бойових дій.

Враховуючи вказане та приписи підпункту 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України юридичні особи звільнені від сплати податку на нерухомість за 2022 рік за об`єкти нежитлової нерухомості, розташовані в Харкові, за період із 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року.

Відповідно до розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки до акту перевірки від 31.01.2025 №4444/20-40-07-01-05/40236696 зазначено, що нараховано податок на площу 10034,70 кв.м за період з 01.01.2022 по 28.02.22 за ставкою 0,1%; за період з 01.03.2022 по 31.12.2022 застосовано пільгу 0%, тобто відповідно до норм чинного законодавства.

Згідно з Рішенням 25 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 30.04.2024 №564/24 "Про пільги з місцевих податків": 1. Внести до рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 № 542/17 "Про місцеві податки і збори у місті Харкові" такі зміни:

Доповнити додаток 1 пунктами 7 та 8 такого змісту: 7. За період з 01 квітня 2024 року по 30 червня 2024 року встановити ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що перебуває у власності юридичних осіб, на рівні 0 відсотків.

Згідно з Рішенням 29 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 19.08.2024 №633/24 "Про продовження дії пільг з місцевих податків": "1.Внести до рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 №542/17 "Про місцеві податки і збори у місті Харкові" такі зміни:"Викласти пункти 7, 8 додатка 1 у такій редакції: 7. За період з 01 квітня 2024 року по 31 грудня 2024 року встановити ставку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що перебуває у власності юридичних осіб, на рівні 0 відсотків.

Відповідно до розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки до акту перевірки від 31.01.2025 №4444/20-40-07-01-05/40236696 зазначено, що нараховано податок на площу 10034,70 кв.м за 2023 рік за ставкою 0,1%; за період з 01.04.2024 по 31.12.2024 застосовано пільгу 0%, тобто відповідно до норм чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що податкові повідомлення-рішення від 03.03.2025 №00094940701 та від 03.03.2025 №00094970701 є обгрунтованими, прийнятими з врахуванням запровадженої пільги, відтак не підлягають скасуванню.

Щодо вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 21.02.2025 №00078822411 у розмірі 2244 грн. з єдиного внеску, колегія суддів зазначає наступне.

Порядок обчислення і сплати єдиного внеску врегульовано Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" №2464-VІ, у статті 7 якого закріплений порядок визначення бази нарахування єдиного внеску.

Відповідно до пункту 1 частини першої означеної статті для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону єдиний внесок нараховується на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами;

Перелік видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок, затверджується Кабінетом Міністрів України (частина сьома статті 7 Закону № 2464-VІ).

Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону №2464-VІ, постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року №1170 затверджено Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі – Постанова №1170).

Серед таких виплат, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, у переліку визначено матеріальну допомогу разового характеру, що надається окремим працівникам у зв`язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання (пункт 14 Постанови №1170).

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до наказу ТОВ "ПП "Упакпром" від 22.03.2022 №3Д, у зв`язку із скрутним матеріальним становищем через воєнні дії в країні, надано нецільову благодійну допомогу у сумі 3400 грн. співробітникам підприємства - ОСОБА_1 (укладальнику-пакувальнику), ОСОБА_2 (машиністу різальних машин), ОСОБА_3 (бухгалтер).

Позивачем 10.06.2022 до контролюючого органу подано звітний податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, згідно якого ТОВ "ПП "Упакпром" нараховано (графа "3а" розрахунку) та виплачено (графа "3"розрахунку) найманим робітникам дохід у загальній сумі 10200,00 грн з ознакою доходу "169", утримання податку на доходи фізичних осіб та військового збору з такого доходу у податковому розрахунку не відображено.

Слід зазначити, що якщо працедавець надає окремим працівникам нецільову благодійну (матеріальну) допомогу за їх заявами у зв`язку з особистими обставинами, яка носить разовий характер, наприклад у зв`язку із скрутним матеріальним становищем, то її оподаткування регулюється п. 170.7 ст. 170 ПКУ, згідно з абзацом третім п.п. 170.7.1 п. 170.7 ст. 170 ПКУ якого встановлено, що цільовою є благодійна допомога, що надається під визначені умови та напрями її витрачання, а нецільовою вважається допомога, яка надається без встановлення таких умов або напрямів. Отже, якщо виплата матеріальної допомоги має систематичний характер і така допомога надається всім або більшості працівникам, наприклад, допомога на оздоровлення, при цьому її виплати передбачені положеннями про оплату праці найманих працівників (колективним договором, галузевою угодою тощо), прийнятими згідно з нормами трудового законодавства, то така матеріальна допомога з метою оподаткування прирівнюється до заробітної плати і вся сума такої допомоги включається до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку і оподатковується за ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 ПКУ, з врахуванням вимог п. 164.6 ст. 164 ПКУ.

Дослідивши фактичні обставини надання нецільової благодійної допомоги працівникам підприємства, у зв`язку із скрутним матеріальним становищем через воєнні дії, колегія суддів приходить до висновку, що така допомога мала одноразовий характер і виплачена окремим працівникам, отже спірна не цільова матеріальна благодійна допомога не належить до фонду оплати праці та відповідно не є базою для нарахування єдиного соціального внеску, відтак вимога про сплату боргу (недоїмки) від 21.02.2025 №00078822411 у розмірі 2244 грн. з єдиного внеску є такою, що підлягає скасуванню.

Аналогічні висновки містить постанова Верховного Суду від 04.12.2025 по справі №520/1537/25, що враховується судом відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Не врахування судом першої інстанції зазначених обставин, призвело до неправильного вирішення справи, а відтак рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню відповідно до положень ст. 317 КАС України з прийняттям в цій частині постанови про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислове підприємство "Упакпром" задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 по справі № 520/5425/25 скасувати в частині, якою відмовлено у визнанні протиправними та скасуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 21.02.2025 №00078822411 у розмірі 2244,00 грн. скасувати.

Ухвалити в цій частині постанову, якою визнати протиправними та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 21.02.2025 №00078822411 у розмірі 2244,00 грн.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 по справі №520/5425/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя А.О. Бегунц

Судді Я.В. П`янова В.Б. Русанова

Повний текст постанови складено 22.01.2026 року