Постанова від 20 січня 2026 р. у справі №295/32/26 — Богунський районний суд м. Житомира

Суд: Богунський районний суд м. Житомира

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 20 січня 2026 р.

Справа: №295/32/26

Суддя: Довгалюк Л. В.

Справа №295/32/26

Категорія 156

3/295/58/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2026 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Довгалюк Людмила Василівна, розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Житомирській області про притягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , інваліда 2-ї групи, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

В С Т А Н О В И В :

25.12.2025 о 02 годині 55 хвилин у м. Житомирі по проспекту Миру, 9А, ОСОБА_1 керував т/з Deo, державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння: виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, звужені зіниці очей, що не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі водій відмовився, від керування транспортним засобом відсторонений на підставі ст. 266 КУпАП. Своїм діянням ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання засідання ОСОБА_1 не з`явився, надіслав на електронну адресу суду заяву про розгляд справи без його участі. Також звернувся до суду з клопотанням про закриття провадження у справі, у зв`язку із відсутністю події і складу адміністратвиного правопорушення, посилаючись, зокрема, на безпричинну зупинку транспортного засобу, невиконання працівниками поліції вимог щодо об`єктивної фіксації стану водія, необгрунтованість складення протоколу, відсутність прямої відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння тощо.

Враховуючи те, що відповідно до ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбачене ст. ст. 130КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, тому, зважаючи на положення ч. 1 ст. 277 КУпАП стосовно строків розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у справі матеріалів, обсяг яких є достатніми для прийняття рішення у справі.

Дослідивши письмове клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши письмові матеріали справи, відтворивши долучений до протоколу диск із відеофайлом оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов наступного висновку.

Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до статті 266 КУпАП та пункту 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Тобто, якщо у поліцейського виникла обґрунтована підозра про перебування особи, яка керує транспортним засобом, у стані сп`яніння, він має право направити цю особу для проведення відповідного огляду.

Отже, відмова водія від проходження огляду, зокрема, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, є порушенням вимог п. 2.5 ПДР та самостійною підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, незважаючи на підстави такої відмови. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли особа відмовилася від проходження такого огляду.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 550046 від 25.12.2025; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням технічних засобів, в якому зазначені виявлені ознаки наркотичного сп`яніння: виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, звужені зіниці очей, які не реагують на світло; направленням водія на огляд з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння, відтвореним відеофайлом із бодікамери поліцейського та іншими матеріалами справи.

Зібрані докази, на переконання суду, отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами, є належними та допустимими, тому не викликають сумнівів у їх достовірності та істинності.

Із відтвореного відеозапису вбачається факт зупинки транспортного засобу Deo під керуванням водія ОСОБА_1 під час комендантської години на підставі п. 7 ст. 35 Закону України "Про національну поліцію" відповідно до якого, поліцейський, зокрема, має право зупиняти транспортний засіб у разі, якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху. У ході спілкування працівниками поліції виявлено ознаки наркотичного сп`яніння водія та запропоновано пройти огляд, на що останній спочатку погоджується, але згодом відмовляється (02:57:55-02:59:40).

Твердження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про наявність в діях працівників поліції провокативних дій та спонукання його до відмови від проходження огляду, не заслуговують на увагу, є неспроможними, оскільки спростовуються дослідженим відеозаписом (02:59:34).

Доводи ОСОБА_1 про невиконання вимог працівниками поліції щодо об`єктивної фіксації стану водія суд відкидає, оскільки виявлені працівниками поліції ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, звужені зіниці очей, що не реагують на світло відображені в акті огляду на стан алкогольного сп`янінння з використанням спеціальних технічних засобів, направленні на огляд водія з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння від 25.12.2025, окрім того вказані ознаки зафіксовані на відеозаписі (02:57:45, 02:59:40).

Щодо посилання водія на те, що медичні обставини у сукупності з відсутністю доказів його перебування у стані спяніння підтверджують необгрунтованість висновків про можливе вживання ним алкоголю чи наркотичних засобів, суд зазначає, що перебування на постійному медикаментозному лікуванні та регулярне вживання лікарських препаратів особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є виключною підставою для відмови у проходженні огляду на стан наркотичного сп`яніння за наявності у поліцейського обгрунтованої підозри про перебування особи, яка керує транспортним засобом, у стані сп`яніння.

Доказів про оскарження ОСОБА_1 дій або рішень працівників поліції у порядку статті 267 КУпАП, частин 1, 2 статті 286 КАС України до суду не надано.

Невизнання вини особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд розцінює, як специфічний, обраний спосіб захисту, з метою уникнення відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення, за яке передбачено суворе покарання у вигляді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами.

Суддя неупереджено, всебічно та повно оцінивши всі наявні у справі докази, дійшов висновку, що своїми діями/бездіяльністю ОСОБА_1 порушив пункт 2.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП (відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння), вина особи доведена повністю.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_1 , за своїм характером має велику суспільну небезпеку, оскільки особа, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, створює загрозу життю, як собі так і наражає на цю небезпеку інших учасників руху.

Враховуючи безальтернативний характер санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, суддя дійшов висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп.

Із копії пенсійного посвідчення серії НОМЕР_3 вбачається, що ОСОБА_1 є інвалідом 2-ї групи з дитинства безтерміново. За таких обставин суд дійшов висновку про можливість звільнення останнього від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 33-35, 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. ст. 245, 251, 252, 256, 266, 280, 291, 294, 307, 308 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень із позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

(Отримувач: ГУК у Житомир обл./Житомирська обл.; Код отримувача: 37976485; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA368999980313060149000006001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300; Найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

ОСОБА_1 звільнити від сплати судового збору.

Роз`яснити особі, щодо якої застосоване адміністративне стягнення, що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з моменту її винесення.

Суддя

Постанова підлягає пред`явленню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua