Рішення від 19 січня 2026 р. у справі №320/60191/24 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2026 року м. Київ справа №320/60191/24

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 25.07.2024 №262940014269 щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії у зв`язку з втратою годувальника відповідно до статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію в разі втрати годувальника згідно зі статтею 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та статтями 36, 37 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 50 відсотків пенсії померлого чоловіка, з 17.07.2024 та здійснювати виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.

Підставами позову визначено те, що їй протиправно відмовлено у переведені з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, оскільки на момент звернення із заявою про призначення пенсії досягла пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", є непрацездатним членом сім`ї померлого годувальника (дружина), а тому має право на призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника відповідно до ст.36 Закону №1058-IV.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху. Позивач подав заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач позов не визнав. Подав до суду відзив, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд назначає наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві.

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 05.03.1983 ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 26.09.2020 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачу Київською міською державною адміністрацією видано Посвідчення № НОМЕР_3 від 20.04.2023, відповідно до якого вона має право на пільги передбачені Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

17.07.2027 року Позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (Відповідач - 1) із заявою про призначення їй пенсії у разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Листом від 30.07.2024 року, Відповідач 1 надав рішення №262940014269 від 25.07.2024 року Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області (далі - Відповідач 2) про відмову у призначенні позивачу пенсії у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», посилаючись на те, що рішенням ГУ ПФУ в Харківській області №262940014269 від 25.07.2024 позивачу відмовлено у призначенні пенсії у разі втрати годувальника - чоловіка позивача - ОСОБА_2 , захворювання, що призвело до смерті, пов`язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, на підставі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», через те, що у позивача на момент звернення із заявою про призначення пенсії у разі втрати годувальника через відсутність необхідного страхового стажу, передбаченого частиною 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням відповідача, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV.

Відповідно до ч.1 ст.36 Закону України №1058-IV, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у ч.2 ст.32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21.11.2013 року по 21.02.2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Відповідно ч.3 ст.36 Закону України №1058-IV, до членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч.1 ст.37 Закону України №1058-IV, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім`ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім`ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Згідно до ч.1 ст.38 Закону України №1058-IV, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім`ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із ч.2 ст.36 цього Закону, а членам сім`ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого ст.26 цього Закону - довічно.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що необхідною умовою для призначення особі пенсії у зв`язку з втратою годувальника або переведення на такий вид пенсії є встановлення факту непрацездатності такої особи.

Статтею 36 Закону України №1058-IV визначено поняття непрацездатної особи. Так, непрацездатними членами сім`ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Відповідно до ст. 26 Закону України №1058-IV пенсійний вік становить 60 років.

Матеріалами справи підтверджено, що на момент звернення позивача до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника вона досягла пенсійного віку, отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Також, відповідно до Посвідчення дружини померлого громадянина з числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (категорія 1) видане 20.04.2023 НОМЕР_3 ОСОБА_1 має право на пільги, передбачені ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а отже набула статусу непрацездатності, а відтак мала право на призначення пенсії у зв`язку із втратою годувальника.

Судом не приймаються до уваги доводи відповідача, щодо відсутності у позивача достатнього страхового стажу, передбаченого ст.26 Закону України №1058-IV спростовуються нормами ст.26 та 38 Закону України №1058-IV, якими визначено, що підставою для відношення члена сім`ї до категорії непрацездатної особи є факт досягнення такою особою пенсійного віку, а не наявність у неї страхового стажу. Таке поняття, як страховий стаж є обов`язковою умовою стосовно годувальника, який помер, що закріплено у ст.36 Закону України №1058-IV.

Відповідно до положень ч.3 ст.36 Закону України №1058-IV, ОСОБА_1 вважається непрацездатним членом сім`ї померлого годувальника її чоловіка ОСОБА_2 , відтак має право на призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

З огляду на встановлені обставини, суд доходить висновку протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 25.07.2024 №262940014269 про відмову у призначенні пенсії по втраті годувальника.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до заяви про призначення пенсії від 17.07.2024 року та здійснювати відповідну виплату, суд зазначає наступне.

Так, питання призначення пенсії є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

За таких обставин адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Окрім того, відповідач повинен буде під час вирішення питання про призначення пенсії позивачу здійснити новий розрахунок трудового стажу на підставі даного судового рішення, з огляду на що, вимога щодо призначення позивачці пенсії є передачасною.

У відповідності до вимог ч.2 ст. 9 КАС України суд виходить за межі заявлених позовних вимог та зобов`язує Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву Позивача про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника від 17.07.2024 року., враховуючи висновку суду, наведені в даному рішенні, оскільки це є необхідним для повного захисту прав та законних інтересів позивача.

Згідно з ч. 1ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд вважає, що відповідач не довів правомірності своїх дій, натомість позивачем доведено та підтверджено належними доказами обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відтак рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 25.07.2024 №262940014269 про відмову у призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_1 слід скасувати.

Відтак, виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень чинного законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та встановлених судом обставин справи, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Частиною третьою статті 139 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», отже питання розподілу судових витрат не розглядається.

Керуючись ст. 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 25.07.2024 №262940014269 щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії у зв`язку з втратою годувальника відповідно до статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника від 17.07.2024 року, враховуючи висновки суду, наведені в даному рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лиска І.Г.