Рішення від 21 січня 2026 р. у справі №400/6037/25 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2026 року Справа № 400/6037/25 Провадження № ЗП/280/1125/25 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, буд. 6, м. Миколаїв, 54001) до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОТОР УКРАЇНА» (пр. Соборний, буд. 158, м. Запоріжжя, 69005) про стягнення коштів за податковим боргом,

ВСТАНОВИВ:

12.06.2025 засобами системи «Електронний суд» до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі – позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОТОР УКРАЇНА» (далі – відповідач), в якій позивач просить суд: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РОТОР УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 35889972) в рахунок погашення податкового боргу, на користь відповідного бюджету, згідно до бюджетної класифікації - 78 053,50 грн. з податку на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг), з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю "РОТОР УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ 35889972).

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що у відповідача наявний податкових борг, нарахований на підставі податкового повідомлення-рішення форми «В1» №164114290704 від 02.02.2024.

Ухвалою судді Миколаївського окружного адміністративного суду від 17.06.2025 адміністративну справу №400/6037/25 передано до Запорізького окружного адміністративного суду.

16.07.2025 матеріали адміністративної справи надійшли до Запорізького окружного адміністративного суду.

Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 17.07.2025 відкрите спрощене позовне провадження у справі №400/6037/25, запропоновано відповідачу надати до суду відзив на позов, витребувано від позивача нормативне обґрунтування підстав для віднесення до складу податкового боргу суми зменшеного за податковим повідомленням рішенням форми «В1» бюджетного відшкодування (у податковому повідомленні-рішенні №164114290704 від 02.02.2024 сума податкового зобов`язання визначена у розмірі 0 грн., при цьому з причин, які потребують обґрунтуванню позивачем, сума завищення бюджетного відшкодування по декларації жовтня 2023 року – 176 660 грн. з 31.03.2025 в інтегрованій картці відповідача з ПДВ обліковується як податковий борг).

Копію ухвали від 17.07.2025 було доставлено в електронний кабінет відповідач 17.07.2025 о 19:35.

Станом на 23.01.2026 відповідач не скористався правом подання відзиву на позов.

30.12.2025 засобами системи «Електронний суд» від позивача до суду надійшло клопотання, в якому позивач зазначає, що сума боргу по ТОВ «РОТОР УКРАЇНА», яка зазначена в ІКП виникла у зв`язку з узгодженням податкового повідомлення – рішення за формою «В1» від 02.02.2024 № 164114290704 та податкового повідомлення – рішення за формою «ПН» від 02.02.2024 № 164014290704. В податковому повідомленні – рішенні від 02.02.2024 № 164114290704 на 2 арк. було зазначено: «визначено податкове зобов`язання з ПДВ та зобов`язано сплатити суму податку у розмірі 0 грн.», тобто основний платіж 0 грн. Однак, нижче було зазначено: «Зазначене податкове зобов`язання та штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі сорок чотири тисячі сто шістдесят п`ять гривень 00 коп.», тобто у податковому повідомленні – рішення було нараховано тільки штрафні санкції, а основного зобов`язання не визначено.

Крім того, 02.01.2026 засобами системи «Електронний суд» від позивача до суду надійшли додаткові пояснення, в яких позивач зазначає, що в результаті неналежного виконання покладених законом на платника податків обов`язків, у ТОВ "РОТОР УКРАЇНА" наявна непогашена податкова заборгованість/ недоїмка у сумі 78 053,50 грн., в тому числі з: Податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (14010100), сума боргу 78 053,50 грн., в тому числі донараховано по: - ППР (форма В1) № 164014290704 від 02.02.2024, за період 09.2023 р., строк сплати 31.03.2025, нараховано 108825,50 грн. штрафних санкцій, сплачено (зменшено за рахунок переплати) 30772,50 грн., сума боргу 78 053,50 грн. Уточнений розрахунок податкової заборгованості додається, ППР №164014290704 від 02.02.2024 додається. Наявність податкового боргу підтверджується також інтегрованою карткою платника (додається).

Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі – ПК України).

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Також, підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

З матеріалів справи, а також за даними Єдиного державного реєстру судових рішень, судом встановлено, що за наслідками перевірки відповідача позивачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 02.02.2024 року:

№163814290704 про зменшення розміру від`ємного значення ПДВ за жовтень 2023 року на суму 40 991 грн;

№164014290704 про застосування штрафних санкцій за відсутність реєстрації податкових накладних на суму 108 825,50грн;

№164114290704 про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ на суму 176 660 грн та застосування штрафних санкцій на суму 44 165 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені відповідачем в судовому порядку.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2025 у справі №400/1459/24, з урахуванням ухвали цього суду від 07.04.2025, відмовлено у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Ротор Україна» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.02.2024 року №163814290704 про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ на суму 176 660 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 44 165 грн.; №164014290704 про застосування штрафних санкцій на суму 108 825,50 грн. за відсутність реєстрації податкових накладних; №164114290704 про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ на суму 176 600 грн. та застосування штрафних санкцій на суму 44 165 грн.

З облікової картки відповідача з податку на додану вартість вбачається, що станом на 20.03.2025 відповідач мав переплату з податку на додану вартість в загальному розмірі 251 597,00 грн.

31.03.2025 в обліковій картці відповідача з податку на додану вартість відбулось зменшення розміру переплати за рахунок збільшення податкового зобов`язання з податку на додану вартість на підставі податкових повідомлень-рішень позивача від 02.02.2024 №163814290704, №164014290704 та №164114290704.

Зокрема, в обліковій картці відповідач з податку на додану вартість:

за податковим повідомленням-рішенням №163814290704 нараховане податкове зобов`язання відповідача на 40 991,00 грн., яке, відповідно до даних облікової картки станом на 31.03.2025, не плинуло на збільшення грошового зобов`язання відповідача з ПДВ (тобто розмір переплати відповідача з ПДВ не зменшився станом на 31.03.2025 на суму податкового зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням №163814290704);

за податковим повідомленням-рішенням №164114290704 збільшено грошове зобов`язання відповідача на 44 165,00 грн.;

за податковим повідомленням-рішенням №164014290704 збільшено грошове зобов`язання відповідача на 108 825,50 грн.

Отже, враховуючи дані облікової картки відповідача з урахуванням збільшення грошового зобов`язання відповідача з податку на додану вартість за податковими повідомленнями-рішеннями від 02.02.2024 №164114290704 на 44 165,00 грн. та №164014290704 на 108 825,50 грн., сума переплати відповідача з податку на додану вартість станом на 31.03.2025 зменшилась на 152 990,50 грн. – до 98 606,50 грн. (251 597,00 грн. - 152 990,50 грн.).

Крім того, в обліковій картці відповідача з податку на додану вартість з причин, які не ґрунтуються на нормах законодавства, позивачем було збільшено грошове зобов`язання відповідача з цього податку за податковим повідомленням-рішенням №164114290704 від 02.02.2024 на 176 660,00 грн.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять будь-яких доказів обґрунтованості відображення відповідачем в складі грошового зобов`язання відповідача з податку на додану вартість суми зменшеного за податковим повідомленням-рішенням форми В1 від 02.02.2024 №164114290704 бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 176 660,00 грн. (зазначеним податковим повідомленням рішенням відповідачу нараховані лише штрафні санкції в розмірі 44 165,00 грн, будь-якого іншого податкового зобов`язання відповідачу цим податковим повідомленням рішенням не нараховано).

Матеріали справи не містять будь-яких доказів нарахування відповідачем самостійно чи нарахування відповідачем за наслідками контрольних заходів податкового зобов`язання відповідача з податку на додану вартість на 176 660,00 грн.

Разом з тим, ані позов, ані додаткові пояснення позивача не містять будь-якого нормативного обґрунтування вимог позивача в частині віднесення ним до грошового зобов`язання відповідача з податку на додану вартість зменшення суми бюджетного відшкодування в розмірі 176 660,00 грн. за жовтень 2023 року за податковим повідомленням-рішенням від 02.02.2024 №164114290704.

Підпунктом 14.1.156 п. 14.1 ст.14 ПК України встановлено, що податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

За приписами п.п. 200.1, 200.2 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Пунктом 200.14 статті 200 ПК України визначено:

«Якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення-рішення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення-рішення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування».

Отже, єдиним можливим наслідком зменшення суми бюджетного відшкодування є неотримання платником податку такого бюджетного відшкодування, а не виникнення у такого платника податкового зобов`язання зі сплати в державний бюджет суми завищеного бюджетного відшкодування (звісно, у випадку якщо контролюючим органом одночасно не прийняте податкове повідомлення-рішення про зменшення суми податкового кредиту відповідного податкового періоду та збільшення на таку суму податкового зобов`язання).

Пунктом 59.1 ст. 59 ПК України, визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

В матеріалах справи наявна податкова вимога позивача від 04.04.2025 №0002795-1302-1429 на суму 78 053,50 грн, яка була надіслана в адресу відповідача, проте повернена позивачу без вручення адресату з позначкою пошти – за закінченням терміну зберігання.

Відповідно до п.42.2 ст.42 Податкового кодексу України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно п.42.5 ст.42 Податкового кодексу України, у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Отже, податкова вимога вважається врученою належним чином.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

При цьому відповідно до п. 95.2 ст. 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 95.4 ст. 95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд висновує відсутність факту виникнення у відповідача податкового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 176 660,00 грн. за податковим повідомленням-рішенням позивача від 02.02.2024 №164114290704, а відтак про недоведеність позивачем факту наявності у відповідача податкового боргу в сумі 78 053,50 грн., а тому суд висновує про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Лягіна, буд. 6, м. Миколаїв, 54001) до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОТОР УКРАЇНА» (пр. Соборний, буд. 158, м. Запоріжжя, 69005) про стягнення коштів за податковим боргом.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано «22» січня 2026 року.

Суддя Р.В. Кисіль