Рішення від 21 січня 2026 р. у справі №640/14156/20 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 січня 2026 року Справа № 640/14156/20 ЗП/280/496/25 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В. розглянувши в письмовому проваджені адміністративну справу за правилами спрощеного позовного провадження за позовом: Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Сатер» до - Головного управління ДПС у м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державна податкова служба України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Сатер» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі по тексту - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державна податкова служба України (далі по тексту – третя особа) про визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 15.01.2020 №0027200411, яким нараховану штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у розмірі 20 % у сумі 205 158,46 грн. за затримку грошового зобов`язання в сумі 1025792,30 грн., за платежем податок на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що відповідачем на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п. 75.1 ст. 75, в порядку п. 76.3 ст. 76 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «САТЕР» . За результатами вищезазначеної перевірки, складено акт перевірки від 11.12.2019 №12734/26-15-04-11-13, в якому встановлено порушення граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість передбачених п. 50.1 ст. 50, п. 57.1, п. 57.3 ст. 57 з урахуванням ст. 102 ПК України. Скориставшись правом, визначеним у п. 86.7 ст. 86 ПК України, Товариством 28.12.2019 направлено до Головного управління ДПС у м. Києві заперечення на акт від 11.12.2019 №12734/26-15-04-11-13. За результатами розгляду заперечення, Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято рішення від 14.01.2020 № 5918/10/26-15-04-11-18 про результати розгляду заперечення до акту перевірки, яким висновки до акту перевірки від 11.12.2019 № 12734/26-15-04-11-13 залишено без змін. При цьому, позивачем наголошено, що податкові зобов`язання з ПДВ за податковими деклараціями період червень 2019 року - серпень 2019 року було сплачено (перераховано) з рахунку СЕА ПДВ до бюджету у встановлений для сплати ПДВ строк - потягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації (п.203.2. ПК України). Факт перерахування коштів у встановлений строк підтверджуються відповідними платіжними дорученнями, факт списання коштів з рахунку СЕА ПДВ до бюджету за податковими деклараціями, вказаними вище, підтверджується відповідними реєстрами, які надсилались ДПС до Державної казначейської служби України для перерахування до бюджету сум узгоджених податкових зобов`язань з рахунку ПрАТ «АК «САТЕР» у системі електронного адміністрування ПДВ та відповідна інформація міститься у картці облікового рахунку Товариства по ПДВ (питання про витребовування даних документів порушується у клопотанні, що додається). ГУ ДПС у м. Києві самостійно змінено напрямок перерахування грошових коштів до бюджету, оскільки сплачені ПрАТ «АК «САТЕР» грошові кошти на рахунок в СЕА ПДВ на погашення поточних податкових зобов`язань з ПДВ за податковими деклараціями період червень 2019 року - серпень 2019 року, які були перераховані до бюджету, було неправомірно спрямовано на погашення податкового боргу за податковими повідомленнями-рішеннями та погашення податкових зобов`язань за раніш поданими податковими деклараціями (погашення яких вжё було здійснено попередньо з рахунку СЕА ПДВ). Враховуючи вище викладені порушення , позивач звернувся до суду з даним позовом та просить суд, задоволити його у повному обсязі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.07.2020 справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

03.08.2020 до суду від ГУ ДПС у м. Києві надійшов відзив на позовну заяву, в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача зазначив про те, що штраф за порушення граничного строку сплати податку на додану вартість у розмірі 20 % було застосовано у відповідності до норм ПК України, оскільки не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з ПДВ, кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування ПДВ. При проведенні камеральної перевірки дотримання податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість, встановлено факти порушення платником ПрАТ «АК «Сатер» граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання. В порушення вимог Кодексу позивачем погашено узгоджену суму податного зобов`язання з ПДВ у загальному розмірі 1 025 792,30 грн, із затримкою більше 30 календарних днів наступних за останнім днем строку суми грошового зобов`язання, що призвело до виникнення автоматично розрахованих штрафних (фінансових) санкцій у сумі 205 158,46 грн. Таким чином, кошти, які сплачувалися позивачем по податковим деклараціям, зараховувалися в рахунок погашення податкового боргу (по відповідним термінам сплати) з урахуванням черговості його виникнення, відтак, відповідно до інтегрованої картки платника на кожну дату несплати узгодженого податкового зобов`язання згідно черговістю виникає сума податкового боргу. Таким чином, дії відповідача відповідають законодавству України, а позовні вимоги не можуть бути задоволеними.

У зв`язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду міста Києва, 12.03.2025 справа № 640/14156/20 надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду.

Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2025 справу № 640/14156/20 передано на розгляд судді Сацькому Р.В.

Вирішуючи питання про прийняття справи № 640/14156/20 до провадження, суд зазначає наступне. Прийняти до свого провадження адміністративну справу № 640/14156/20 за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Сатер» до Головного управління ДПС у м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державна податкова служба України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Справа буде розглядатися одноособово суддею Сацьким Р.В. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з частиною 4 статті 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з частини 4 статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Головним державним ревізором-інспектором відділу застосування штрафних санкцій з ПДВ управління адміністрування податків з юридичних осіб ГУ ДПС у м. Києві Шаменко Світланою Григорівною на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п. 75.1 ст. 75, в порядку п. 76.3 ст.76 Податкового кодексу України від 02.Р2.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість до бюджету ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "САТЕР" код ЄДРПОУ 19015984 Відповідальними особами у періоді, що перевіряється були: Керівник: АРАПОВ ОЛЕГ ВОЛОДИМИРОВИЧ код 2335905239 Головний бухгалтер: КОВГАР ЛАРИСА ІВАНІВНА код НОМЕР_1 . Згідно з наявною в базах даних інформацією, наданою платниками податків до територіальних органів ДПС: Місцезнаходження платника податків: 04112, М.КИЇВ, ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ Р-Н, ВУЛ. ДЕГТЯРІВСЬКА, БУД. 50, за результатами якої було складено акт від від 11.12.2019 № 12734/26-15-04-11-13.

Перевіркою встановлено порушення ПРИВАТНЕ- АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "САТЕР" (код ЄДРП0У 190Е5984) граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку, на додану вартість (таблиця 1), визначених п.50.1 ст.50, п.57.1, п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями.

За висновками акта перевірки, дані камеральної перевірки свідчать про порушення ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ "САТЕР" (код ЄДРПОУ 19015984) граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання по податку на додану вартість передбачених п.50.1 ст.50, п.57.1, п.57.3 ст.57 з урахуванням ст.102 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (таблиця 1).

Відповідальність платника передбачена п. 126.1 ст.126 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами та доповненнями.

Скориставшись правом, визначеним у п. 86.7 ст. 86 ПК України, Позивачем 28.12.2019 направлено до Головного управління ДПС у м. Києві заперечення на акт від 11.12.2019 № 12734/26-15-04-11-13.

За результатами розгляду заперечення, Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято рішення від 14.01.2020 № 5918/10/26-15-04-11-18 про результати розгляду заперечення до акту перевірки, яким висновки до акту перевірки від 11.12.2019 № 12734/26-15-04-11-13 залишено без змін.

Так, за висновками акту перевірки від 11.12.2019 № 12734/26-15-04-11-13 Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.01.2020 № 0027200411, яким нараховану штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у розмірі 20 % у сумі 205 158,46 грн за затримку грошового зобов`язання в сумі 1 025 792,30 грн, за платежем податок на додану вартість. Податкове повідомлення-рішення отримане Товариством - 24.01.2020.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням - рішенням, товариство звернулось до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним відносинам, суд виходить з того, що відповідно до статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією в межах і відповідно до законів України.

Зокрема, статтею 8 Конституції України в Україні встановлено, що в країні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Крім цього, правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі регулюються законами України та підзаконними нормативними актами.

Таким чином, надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).

Відповідно до абз. 1 п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі не виконання платником податків обов`язку щодо своєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання контролюючий орган в силу компетенції, встановленої нормами ПК України, здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків. Ця компетенція стосується, зокрема виявлення джерел погашення податкового боргу та контролю за дотриманням платником податків черговості погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення.

Джерела сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків визначені ст. 87 ПК України. Так, згідно з абз. 1 п. 87.1 цієї статті, джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Законодавцем встановлені особливості щодо визначення джерел сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з ПДВ.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов`язань, що виникли до 01.07.2015, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов`язаннями, що виникли до 01.07.2015, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.

Не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість (крім податкового боргу, що виник до 01.07.2015), кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для погашення такого податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, за умови наявності підстав, передбачених статтею 95 цього Кодексу, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, у якому зазначаються найменування платника податків, податковий та індивідуальний податковий номер платника податків та сума податкового боргу, що підлягає перерахуванню до бюджету (крім сум податкового боргу за податковими зобов`язаннями з податку на додану вартість, що підлягали сплаті до державного бюджету та за якими сформовано реєстр для перерахування коштів до державного бюджету з рахунка у системі електронного адміністрування відповідно до пункту 200.2 статті 200 цього Кодексу). Порядок формування та надсилання центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, такого реєстру визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (абз. 4 п. 87.1 ст. 87 ПК України).

Відповідно до п. 200-1.5, ст. 200-1 ПК України з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань та суми податкового боргу з податку.

Відповідно до п. 203.2 статті 203 Податкового кодексу України - сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно з приписами п. 126.1 ст. 126 ПК України (у відповідній редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

При проведенні камеральної перевірки дотримання податкового законодавства в частині своєчасності сплати податку на додану вартість, контролюючим органом було встановлено порушення ПрАТ «АК «Сатер» граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання, що призвело до виникнення автоматично розрахованих штрафних (фінансових) санкцій у сумі 205 158,46 грн за затримку грошового зобов`язання в сумі 1 025 792,30 грн, за платежем податок на додану вартість.

Натомість, позивач наголошує на тому, що відповідачем було неправомірно спрямовано на погашення податкового боргу за раніше поданими податковими деклараціям, а перерахування позивачем коштів у встановлений строк підтверджуються відповідними платіжними дорученнями.

Згідно з приписами п. 87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напрямку сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно-до ст. 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Як встановлено п. 131.2 ст. 131 ПК України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Таким чином, як свідчать матеріали справи, кошти, які сплачувалися ПрАТ «АК «Сатер» по податковим деклараціям, податковим органом зараховувалися в рахунок погашення податкового боргу (по відповідним термінам сплати) з урахуванням черговості його виникнення.

Відтак, відповідно до ІКП на кожну дату несплати узгодженого податкового зобов`язання згідно черговістю виникає сума податкового боргу, разом з тим, відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Отже, незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов`язання, такий платник після фактичного погашення боргу повинен сплатити суму штрафу у розмірі, якій залежить від терміну прострочення.

Передбачена п. 126.1 ст. 126 ПК України відповідальність у вигляді штрафу застосовується в силу самого факту погашення податкового боргу з простроченням, і розмір такої відповідальності залежить виключно від терміну прострочення, а не від способу і порядку погашення податкового боргу (добровільного чи примусового, в повній сумі або частинами)

У той же час, суд звертає увагу на те, що доводи позовної заяви про протиправність дій відповідача по зарахуванню вчасно сплачених зобов`язань (про несвоєчасну сплату яких стверджується в акті перевірки) в рахунок інших податкових зобов`язань, фактично про зміну напрямку перерахування коштів до бюджету (сплачені позивачем кошти на рахунок СЕА ПДВ на погашення поточних податкових зобов`язань з ПДВ за минулі періоди, не є визначальними для даного спору, позаяк, у разі незгоди з такими діями контролюючого органу, останній не позбавлений права на звернення до суду з позовом про визнання протиправними дій, що полягають у зарахуванні коштів з рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість для погашення заборгованості та зобов`язання здійснити перерахунок грошових зобов`язань по сплаті ПДВ. Водночас, предметом даного спору є штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгодженої суми грошових зобов`язань з ПДВ, з огляду на що, оцінювати дії податкового органу, що передували предмету даного спору, виходить за межі розгляду цього спору. Доказів оскарження таких дій відповідача, до суду не надано.

Водночас, позивач не спростував висновок податкового органу про порушення граничних строків сплати податку на додану вартість, за п. 57.1, п. 57.3 ст. 57, ст. 203 ПК України.

Суд звертає увагу, що у межах спірних правовідносин правомірність дій контролюючого органу щодо самосійного використання/ перенаправлення/ стягнення коштів, що знаходились у системі СЕА ПДВ в рахунок погашення податкового боргу з ПДВ не є предметом даного спору, адже позивачем не заявлено вимог про оскарження дій/рішень відповідача в цій частині, натомість, обставини несвоєчасної сплати податкових зобов`язань по поданим податковим деклараціям та донарахування штрафних санкцій згідно п. 126.1 ст. 126 ПК України, знайшли своє підтвердження під час розгляду спору.

Посилання позивача на висновки Верховного Суду в постанові Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 1840/3549/18 судом не враховуються, з наступних підстав.

У вказаному спорі, позивач оскаржує саме дії контролюючого органу, що полягають у зарахуванні коштів з рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - ПДВ) для погашення заборгованості по штрафним (фінансовим) санкціям, пені та уточнюючим розрахункам податкових зобов`язань з ПДВ, натомість, у даному спорі, оскаржуване рішення винесено за порушення приписів ст. 126 ПК України, тобто, виходячи вже з встановлених обставин несвоєчасної сплати зобов`язань, не беручи до уваги законність/незаконність зміни відповідачем спрямування сплачених позивачем коштів на рахунок СЕА ПДВ.

Отже, податкове повідомлення-рішення від 15.01.2020 № 0027200411, є законним та не підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В силу положень статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Ухвалюючи це судове рішення, суд керується ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п. 41) щодо якості судових рішень.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п. 58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За приписами частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. На думку суду, в даній справі, відповідачем доведено правомірності своїх дій у спірних правовідносинах.

Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваної діяльності на відповідність наведеним вище критеріям, не виходячи за межі заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, з мотивів та обґрунтування наведених судом вище.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

За змістом ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. В зв`язку з відмовою у позові підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись статтями 2, 94, 241 - 246 та 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Сатер» (04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, 50, код ЄДРПОУ 19015984) до Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ ВП 44116011) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державна податкова служба України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення- відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано суддею 22 січня 2026 року.

Суддя Р.В. Сацький