Рішення від 20 січня 2026 р. у справі №280/10012/25 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2026 року Справа № 280/10012/25 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою ОСОБА_1

до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України

третя особа - Комунарський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса)

про визнання протиправними дій, бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі –позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі – відповідач), третя особа - Комунарський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), в якій позивач просить суд:

визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, які полягають у складанні довідки-розрахунку індексації грошового забезпечення без урахування абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 та без застосування базового місяця — березень 2018 року — за період з 01.03.2018 по 30.06.2021;

визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, яка полягає у невчиненні дій щодо проведення належного розрахунку індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 30.06.2021 згідно з рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29.12.2021 у справі № 280/10386/21;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України провести новий розрахунок індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 30.06.2021 з урахуванням базового місяця березень 2018 року та абзацу 4 пункту 5 постанови КМУ №1078;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 недоотриману суму індексації, у тому числі індексацію-різницю у фіксованому розмірі 4161,75 грн на місяць, за період з 01.03.2018 по 30.06.2021;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 надати ОСОБА_1 копію довідки-розрахунку про нараховані суми індексації, складену відповідно до нового розрахунку.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що йому не нараховано і не виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 30.06.2021 із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення – березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078. Вказує, що всупереч абзацу 6 пункту 5 Порядку №1078, відповідач починаючи з 01 березня 2018 року не виплачував індексацію-різницю грошового забезпечення в розмірі 4 161,75 гривень в місяць, а у разі коли величина індексу споживчих цін перевищить поріг в розмірі 103 відсотка, то в підвищеному розмірі відповідно до чинного законодавства. Вважає, що за таким принципом відповідачем має бути розрахована індексація за період з 01.03.2018 по 30.06.2021. При цьому звертає увагу, що абзац 6 п. 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до чергового підвищення тарифних ставок (окладів, посадових окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки. Вважає дії відповідача протиправними. Просить позов задовольнити.

Відповідач позовні вимоги не визнав, у письмовому відзиві від 08.12.2025 вх.№61683 посилається на те, що відповідно до рішення Запорізького окружного адміністративного суду №280/10386/21 від 29.12.2021, військову частину було зобов`язано нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2010 по 28.02.2014, з 10.08.2017 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січня 2008 року та в період з 01.03.2018 по 30.06.2021 - березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078. Зазначає, що Військовою частиною НОМЕР_1 було здійснено розрахунок згідно рішення суду на загальну суму 45 134,01 грн. та 17.08.2022 позивачу надійшли кошти в сумі 44 457,00 грн., з урахуванням раніше виплачених сум та відповідних податків. Зазначає, що згідно постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» в березні 2018 року посадовий оклад було підвищено з 1070 грн. до 5220 грн., а фактично виплачений грошовий дохід згідно особистої картки на грошове забезпечення № 59 складає 17 407,36 грн у лютому 2018 року та 32 451,32 грн. у березні 2018 року. Вказує, що ОСОБА_1 було проведено розрахунок індексації з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 з урахуванням раніше виплачених сум. Зазначає, що в рішенні Запорізького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2020 року не вказано конкретних сум, які необхідно нарахувати, тому примушення вчинити дії, так як хоче саме позивач та провести розрахунок, як зазначено у його розрахунку, є порушенням дискреційних повноважень. На підставі викладеного, просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 18.11.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 25.11.2025 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/10012/25.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

ОСОБА_1 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 30.06.2021 №157 виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення: підполковника ОСОБА_2 (Г-003025), який здав справи і обов`язки за посадою заступника начальника штабу - начальника оперативного відділення штабу та звільненмй відповідно до частини 5 пункту 2 підпункту „А" статті 26 Закону України „Про військовий обов`язок і військову службу" з військової служби наказом командувача Національної гвардії України від 18.06.2021 № 110 о/с у запас у зв`язку із закінченням строку контракту, з правом носіння військової форми одягу, 30 червня 2021 року.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29.12.2021 зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2010 по 28.02.2014, з 10.08.2017 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січня 2008 року та в період з з 01.03.2018 по 30.06.2021 - березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Військовою частиною НОМЕР_1 на виконання вказаного рішення суду було здійснено розрахунок на загальну суму 45 134,01 грн. та 17.08.2022 року позивачу надійшли кошти в сумі 44 457,00 грн., що підтверджується довідкою щодо виплаченої індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 та скріншотом рахунку.

Не погоджуючись із розрахунком індексації та покликаючись на те, що йому не була нарахована та виплачена сума "індексації-різниці" грошового забезпечення у фіксованому розмірі, позивач звернувся із вказаною позовною заявою до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносини у цій галузі визначено Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 № 2011-XII.

Згідно з ч. 1-3 ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до ст. 18 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Частиною 2 ст. 19 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” визначено, що державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України “Про індексацію грошових доходів населення” від 03.07.1991 № 1282-XII (далі - Закон 1282-ХІІ).

Згідно із абз. 2 ст. 1 Закону 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Частиною 6 ст. 2 Закону 1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно із ст. 3 Закону 1282-ХІІ індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

При цьому, відповідно до визначення, яке міститься в абз. 3 ст. 1 Закону 1282-ХІІ індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Згідно із ст. 4 Закону 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. ч. 2, 6 ст. 5 Закону 1282-ХІІ підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Згідно із ст. 6 Закону 1282-ХІІ у разі виникнення обставин, передбачених ст. 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абз. 5 п. 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі - Порядок №1078) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Відповідно до пп. 2 п. 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Пунктом 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній станом на 01.03.2018) передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

При цьому, для правовідносин, пов`язаних з нарахуванням індексації, визначальним є також факт підвищення саме грошового доходу, а не лише тарифних ставок (окладів).

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.05.2022 у справі № 380/11404/21, від 28 вересня 2022 року у справі № 400/1119/21.

У даному випадку, суб`єкту владних повноважень необхідно вираховувати розмір підвищення доходу і визначати різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідної особи.

Тобто, для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно враховувати дві складові: розмір підвищення грошового доходу особи та суму індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу і встановлювати, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму індексації, що склалася у місяці його підвищення.

Судом встановлено, що на виконання рішення суду Військовою частиною НОМЕР_1 нараховано та виплачено позивачу індексацію за період з з 01.03.2018 по 30.06.2021 у загальному розмірі 45 134,01 грн.

Водночас, згідно мотивувальної частини позовної заяви позивач фактично не погоджується з розрахунком індексації, у зв`язку з ненарахуванням та невиплатою йому “індексації-різниці”.

Досліджуючи такі обставини, суд звертає увагу на те, що відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку № 1078 обов`язок визначення розміру підвищення грошового доходу працівника та суми індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу, а також встановлення факту перевищення розміру підвищення грошового доходу працівника над сумою індексації, що склалася у місяці його підвищення з метою вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) покладається безпосередньо на роботодавця.

Для визначення розміру індексації-різниці має значення розмір індексації грошових доходів, який обчислюється з урахуванням базового місяця та міг би бути виплачений останньому у лютому та березні 2018 року.

Для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, ураховуючи спосіб застосований Верховним Судом у справі №400/3826/21, потрібно установити:

- розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А) (визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року);

В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).

- суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б) (визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078));

- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується, як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

Такий правовий підхід відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21, від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 06 квітня 2023 року у справі № 420/11424/21, від 20 квітня 2023 року у справі № 320/8554/21, від 11 травня 2023 року у справі № 260/6386/21, від 31 січня 2024 року у справі № 320/12968/21, від 05 лютого 2024 року у справі № 360/383/23 із подібними правовідносинами.

Вирішуючи питання щодо наявності у позивача права на отримання індексації-різниці, суд виходить з такого.

Згідно довідки Військової частини НОМЕР_1 про розміри основних та додаткових видів грошового забезпечення, особистої картки на грошове забезпечення позивача основне грошове забезпечення позивача (посадовий оклад, оклад за військове звання) у лютому 2018 року становило 1200,00 грн, а у березні 2018 року– 6630,00 грн.

Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (величина Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків, та становить 4463,15 грн.

Правильність визначення суми можливої індексації у березні 2018 року підтвердив Верховний Суд в постанові від 22.06.2023 у справі №520/6243/22.

Відтак, оскільки сума можливої індексації у березня 2018 року (4463,15 грн, величина Б) не перевищує розмір підвищення доходу у березні 2018 року (5430,00 грн, величина А), то позивач не має права на отримання “індексації-різниці” у фіксованому розмірі у спірний період.

Отже, позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

Враховуючи зазначений вище висновок суд висновує про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, які полягають у складанні довідки-розрахунку індексації грошового забезпечення без урахування абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 за період з 01.03.2018 по 30.06.2021, оскільки відсутність у позивача права на отримання вказаної індексації зумовлює відсутність підстав для її розрахунку відповідачем.

Також, слід зауважити, що вимоги щодо нарахування ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 30.06.2021 з урахуванням базового місяця березень 2018 року вже вирішені в рамках іншої справи № 280/10386/21, тому не підлягають повторному вирішенню у даному спорі.

Не можуть бути також задоволені вимоги щодо проведення належного розрахунку індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 30.06.2021 згідно з рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29.12.2021 у справі № 280/10386/21, оскільки стосуються безпосередньо виконання рішення суду у справі № 280/10386/21 та також не можуть бути досліджені у даному спорі.

Суд зазначає, що згідно матеріалів справи відповідачем було надано довідку щодо виплаченої індексації позивача, яка включає і спірний період. Доказів невірного розрахунку індексації у вказаній довідці позивачем не наведено, а також не підтверджено наявності підстав для складання нового розрахунку. Тому в цій частині позовні вимоги суд вважає необґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи викладене, оцінивши достовірність та достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, відповідно до свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат на підставі ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), третя особа - Комунарський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (вул. Європейська, буд. 16, м. Запоріжжя, 69104, код ЄДРПОУ 35037364) про визнання протиправними дій, бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 21 січня 2026 року.

Суддя Л.Я. Максименко