Рішення від 21 січня 2026 р. у справі №260/6662/25 — Закарпатський окружний адміністративний суд

Суд: Закарпатський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 21 січня 2026 р.

Справа: №260/6662/25

Суддя: Гебеш С.А.

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 січня 2026 року м. Ужгород№ 260/6662/25

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гебеш С.А. розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач – ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, а саме:

1) Визнати протиправним та скасувати рішення №262540019360 від 09.07.2025 року Головного управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області, яке полягає у відмові зарахувати періоди стажу відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 з 04.08.1992 року по 11.07.2014 року та здійснити перерахунок пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" ОСОБА_1 ;

2) Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати періоди роботи відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 з 04.08.1992 року по 11.07.2014 року та здійснити перерахунок пенсії з 02.07.2025 року відповідно до Закону України Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" ОСОБА_1 ;

3) стягнути за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір у сумі 1211,20 грн з Головного управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області та Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві солідарно по 605,60 грн з кожного на користь ОСОБА_1 .

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року відкрито спрощене провадження без виклику сторін.

Головне управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області подало відзив, із змісту якого вбачається що такий проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Заперечуючи проти позову вказує на те, що на титульній сторінці трудової книжки НОМЕР_1 наявне виправлення дати народження та відсутній запис про документ, на підставі якого внесено зміни, що є порушенням Інструкції №58.

Головним управлінням Пенсійного Фонду України в м. Києві відзив на позовну заяву не подано, Ухвала про відкриття доставлена в електронний кабінет 26.08.2025 року.

Частиною 5 ст. 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на викладене вище справа розглядається в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі матеріалів.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено судом в ході розгляду адміністративної справи, позивачка 02.07.2025 року звернулася до Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві із заявою щодо перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а саме допризначення у зв`язку з наданими додатковими документами.

Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає/перераховує пенсію, Головне управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області.

За результатами розгляду документів, доданих до заяви, Головне управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області прийняло рішення № 262540019360 від 09.07.2025, яким встановлено, що на титульній сторінці трудової книжки наявне виправлення дати народження та відсутній запис про документ, на підставі якого внесено зміни, що є порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах і організаціях, яка затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993 року.

Позивачка, не погоджується з прийнятим рішенням управління Пенсійного фонду № 262540019360 від 09.07.2025, яким їй відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії та звернулася до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд зважає на таке.

Частиною 1 статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначено Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 р. №1058-IV (далі за текстом Закон №1058).

Частиною 1 статті 9 Закону №1058 відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

У розумінні абз. 36 ст.1 Закону №1058 страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

З огляду на ч. 4 ст. 24 Закону №1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Статтею 62 Закону України Про пенсійне забезпечення від 05.11.1991 р. №1788-ХІІ (далі за текстом Закон №1788) встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі за текстом Порядок № 637) визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

З огляду на п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Із аналізу зазначених норм суд дійшов висновку, що трудовий стаж підтверджується записами у трудовій книжці і лише у випадку відсутності трудової книжки, записів у ній або ж, якщо наявні записи неправильні чи неточні щодо періодів роботи, трудовий стаж може встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Підпунктом 2.3 пункту 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 № 162 (далі за текстом Інструкція № 162), яка застосовувалася до 17.08.1993 р., тобто на момент заповнення трудової книжки позивачки: 09.08.1992 року, визначено, що всі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження і заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а при звільненні в день звільнення повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Записи виконуються акуратно, перовою чи кульковою ручкою, чорнилами чорного, синього чи фіолетового кольору.

Згідно з пп. 2.4 п. 2 Інструкції № 162 з кожним записом, що вноситься на підставі наказу (розпорядження) у трудову книжку (вкладиш) про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу та звільнення, адміністрація зобов`язана ознайомити власника цієї книжки (вкладиша) під розписку в особистій картці (типова міжвідомча форма №Т-2, затверджена ЦСУ СРСР), в якій має бути повторений точний запис із трудової книжки (вкладиша).

З огляду на підпункти 2.5, 2.6 пункту 2 Інструкції № 162, у разі виявлення неправильного чи неточного запису відомостей про роботу, переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення та ін. виправлення проводиться адміністрацією того підприємства, де було внесено відповідний запис. Адміністрація за новим місцем роботи зобов`язана надати працівникові у цьому необхідну допомогу.

У разі потреби адміністрація підприємства видає робітникам та службовцям на їхнє прохання завірені виписки відомостей про роботу з трудових книжок.

Також відповідно до п.п. 2.4 п. 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі за текстом Інструкція № 58), на яку посилається відповідач в оскаржуваному рішенні, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Згідно з підпунктами 2.6-2.10 пункту 2 Інструкції №58 у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

У разі необхідності власник або уповноважений ним орган видає працівникам на їх прохання завірені виписки з трудових книжок відомостей про роботу.

Якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності вищестоячою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності обласним архівом, державним архівом м. Києва, державним архівом м. Севастополя і державним архівом при Раді Міністрів Криму.

Виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу роботу, про нагородження та заохочення та інші мають повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження.

У разі втрати наказу чи розпорядження або невідповідності їх фактично виконуваній роботі виправлення відомостей про роботу здійснюється на основі інших документів, що підтверджують виконання робіт, не зазначених у трудовій книжці.

Показання свідків не можуть бути підставою для виправлення занесених раніше записів.

У розділі Відомості про роботу, Відомості про нагородження, Відомості про заохочення трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається.

У разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: Запис за № таким-то недійсний. Прийнятий за такою-то професією (посадою) і у графі 4 повторюються дата і номер наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, запис з якого неправильно внесений до трудової книжки.

Отже, надаючи оцінку періодам трудової діяльності позивача, які зазначені в трудовій книжці НОМЕР_1 , суд вказує на те, що такі є послідовними, містять інформацію про посаду, яку займала позивач, періоди та місце роботи, реквізити наказів, на підставі яких вони внесені, підпис уповноважених посадових осіб та печатку відповідного підприємства.

Суд вказує на те, що виправлення у даті народження позивачки має характер технічної описки, яка не спростовує факту трудової діяльності позивачки у відповідний період та не може сама по собі бути достатньою підставою для відмови у зарахуванні цього часу до трудового стажу. Відповідно, Пенсійний фонд при вирішенні питання щодо зарахування спірного періоду роботи зобов`язаний був дати належну оцінку записам трудової книжки з урахуванням їх підтвердження підписом та печаткою підприємства, а не відмовляти у врахуванні стажу виключно з формальних підстав.

Відповідач не вказує на відсутність будь-яких конкретних документів чи їх необхідність для зарахування спірного періоду, який містить трудова книжка позивачки до її стажу, не посилається на недоведеність сплати страхових внесків, не просив позивача надати виписки з особових рахунків, платіжні відомості та інші документи про нараховану та сплачену заробітну плату, які є доказами щомісячної сплати страхових внесків у період роботи позивача на підприємствах.

У постанові Верховного Суду від 28 січня 2025 року у справі № 300/8132/23 колегія звернула увагу саме на додаткові документи, які мали б бути враховані судами та надані на вимогу пенсійного органу особою для підтвердження наявності підстав для врахування певних періодів до її страхового стажу.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 р. у справі №687/975/17 викладена правова позиція, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретній посаді, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Окрім того, Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 р. у справі №490/12392/16-а висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області безпідставно не було враховано до страхового (трудового) стажу позивача період роботи позивачки відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 . Відтак, зазначений період підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача.

Отже, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 09.07.2025 №262540019360 про відмову в проведенні перерахунку пенсії прийняте без урахуванням вищевказаних обставин, тому є таким, що прийняте всупереч нормам чинного законодавства, тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд при вирішенні спору також враховує, що відповідно до пункту 4.2 розділу IV Порядку №22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Пунктом 4.10 Порядку № 22-1 передбачено, що після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.

Відповідачем у справах, в яких оскаржується, зокрема, рішення, дії чи бездіяльність, ухвалені/вчинені в результаті розгляду заяви про призначення пенсії, є суб`єкт владних повноважень, який прийняв відповідне рішення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23.

З метою належного захисту прав позивачки необхідно зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області зарахувати до страхового стажу періоди роботи відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 та зобов`язати повторно розглянути заяву позивачки про перерахунок пенсії від 02.07.2025, з урахуванням висновків суду.

Частиною першою статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а згідно з вимогами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень і дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково у визначений судом спосіб.

Вирішуючи питання відносно розподілу судових витрат суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду в розмірі 1211,20 грн.

Таким чином, за результатами розгляду справи на користь позивача належить стягнути понесені ним витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2, оскільки саме відповідач 2 приймав рішення щодо відмови у здійсненні перерахнку пенсії.

Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 78, 139, 243, 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 09.07.2025 року за №262540019360.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ - 20453063) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) періоди її роботи відповідно до трудової книжки НОМЕР_1 та повторно розглянути заяву про перерахунок пенсії від 02.07.2025 року.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного Фонду України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ - 20453063) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір у сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяС.А. Гебеш

Оригінал: reyestr.court.gov.ua