Суд: Закарпатський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 21 січня 2026 р.
Справа: №260/8993/25
Суддя: Гаврилко С.Є.
ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
22 січня 2026 року м. Ужгород№ 260/8993/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гаврилка С.Є., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 та Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
10 листопада 2025 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) та Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), яким просить суд: « 1. Витребувати відповідно до ст. 80 КАС України у ІНФОРМАЦІЯ_2 (відповідач 1) письмові докази, на підставі яких ОСОБА_1 (позивача) було призвано на військову службу під час мобілізації та відправлено у складі команди « НОМЕР_5 »; 2. Визнати протиправними дії начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (відповідач 1) щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації; 3. Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (відповідач 1) щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації; 4. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (відповідач 2) звільнити ОСОБА_1 з військової служби з подальшим виключенням його зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .».
12 листопада 2025 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження, якою розгляд справи постановлено провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та (або) викликом учасників справи.
В обґрунтування позову указано, що оскаржувані накази про призов на військову службу за мобілізацією позивача є протиправними, а їх подальше виконання порушує основоположні права, свободи та законні інтереси позивача. В обґрунтування незаконності оскаржуваних наказів зазначено про те, що Національним банком України 28 березня 2025 року було направлено на офіційну поштову адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 лист з додатками щодо зарахування позивача на спеціальний військовий облік та внесення за результатами розгляду заяви актуальні відомості про відстрочку та строк її дії до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Однак, ІНФОРМАЦІЯ_4 не вчинив дій за результатами розгляду вказаних документів. У зв`язку з чим, позивач надав повторно всі необхідні документи щодо оформлення відстрочки. Однак, жодної відповіді за результатами розгляду повторного звернення позивач не отримав. Натомість, у застосунку “Резерв +” з`явилася інформація про перебування позивача у розшуку. Така бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 призвела до того, що позивача, який мав законне право на відстрочку було протиправно мобілізовано згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 та у подальшому зараховано до списків особового складу частини НОМЕР_1 .
Відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_5 подано до суду відзив, у якому суб`єкт владних повноважень просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому вказано про правомірність оскаржуваних позивачем дій та рішень. Зокрема, зазначив, що на момент здійснення заходів оповіщення та призову позивача 20 вересня 2025 року у м. Києві, ІНФОРМАЦІЯ_6 , перевіряючи дані позивача в системі " ІНФОРМАЦІЯ_7 ", отримав інформацію про те, що ОСОБА_1 не має актуальної відстрочки від призову та перебуває у статусі "У розшуку" з 09 липня 2025 року, ініціатором якого є ІНФОРМАЦІЯ_8 . Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, зобов`язаний діяти відповідно до наявної офіційної інформації. Ігнорування статусу "У розшуку" було б порушенням службових обов`язків посадовими особами ТЦК. Посилання позивача на те, що він надсилав листи до ІНФОРМАЦІЯ_9 , не спростовує того факту, що в базі даних його статус залишався "У розшуку". Відповідач не несе відповідальності за комунікацію позивача з іншими суб`єктами владних повноважень.
Відповідачем Військовою частиною НОМЕР_1 подано до суду відзив, у якому суб`єкт владних повноважень просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому вказано про правомірність оскаржуваних позивачем дій та рішень. Зокрема, зазначено, що Військова частина НОМЕР_1 жодним чином не порушила права позивача, і не може бути відповідачем, так як діяла в рамках чинного законодавства, з моменту призову за мобілізацією позивач є військовослужбовцем, звільнення військовослужбовців передбачено статтею 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», підстав для звільнення позивача не має. Військова частина в своїй компетенції не повинна перевіряти законність дій територіальних центрів комплектації та соціальної підтримки.
Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що відповідно до наказу Національного банку України від 10 жовтня 2019 року № 2993-к «Про призначення ОСОБА_1 » позивача призначено на посаду старшого фахівця відділу організації охоронної діяльності управління організації охорони Департаменту безпеки з 16 жовтня 2019 року (а.с. 10).
Відповідно до посвідчення № НОМЕР_6 від 31 серпня 2023 року про відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час, виданого ІНФОРМАЦІЯ_10 , позивачу, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 березня 2015 року № 493-р згідно з переліком посад і професій надано відстрочку від призову на мобілізацію на військову службу на період мобілізації та на воєнний час на строку проведення мобілізації (а.с. 17).
Національний банк України звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_11 з листом від 27 березня 2025 року № 56-0030/23380 щодо зарахування на спеціальний військовий облік. Відповідно до вказаного листа, з метою забезпечення сталого функціонування Національного банку України в особливий період останній просив забезпечити внесення актуальних відомостей про відстрочки та строки їх дії у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які були надані військовозобов`язаним Національного банку відповідно до Порядку № 45 (а.с.а.с. 12, 13).
До Списку заброньованих працівників Національного банку України відповідно до Переліку посад і професій військовозобов`язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2015 року № 493 (із змінами) включено ОСОБА_1 (а.с. 14).
Судом встановлено, що 20 вересня 2025 року щодо ОСОБА_1 , проведено медичний огляд ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_12 , за результатом якого складено Довідку військово-лікарської комісії, згідно якої останнього визнано придатним до військової служби (а.с. 89).
Наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21 вересня 2025 року № 839/МГ "Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час загальної мобілізації" ОСОБА_1 призвано та направлено для проходження військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період військовозобов`язаних та резервістів у складі команди НОМЕР_7 НЦ (а.с. 90).
Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21 вересня 2025 року №264, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, солдат ОСОБА_1 , курсант навчальної роти, зарахований до списків особового складу частини, прийняв посаду та приступив до виконання службових обов`язків за посадою (а.с. 40).
Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 14 листопада 2025 року №318, військовослужбовець військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, солдат ОСОБА_1 , вибув до військової частини НОМЕР_8 для проходження військової служби (а.с. 61).
За таких обставин позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Згідно із статтею 106 частиною 1 пунктом 20 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до статті 106 частини 1 пункту 20 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Дія воєнного стану та загальна мобілізація неодноразово продовжувалася. Як на момент виникнення спірних у цій справі правовідносин, так і станом на час розгляду судом цієї адміністративної справи, воєнний стан та загальна мобілізація в Україні триває.
Згідно із статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" № 389, воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" вирішено оголосити та провести загальну мобілізацію (далі по тексту – Указ № 69/2022).
Відповідно до пункту 4 Указу № 69/2022, призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
За приписами статті 2 частин 1,2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Пунктом 2 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 передбачено, що громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України (далі - військова служба) в добровільному порядку або за призовом.
У добровільному порядку громадяни проходять: військову службу (навчання) за контрактом курсантів у вищих військових навчальних закладах, а також закладах вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти); військову службу за контрактом осіб рядового складу; військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військову службу за контрактом осіб офіцерського складу.
За призовом громадяни проходять: строкову військову службу; військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період; військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
За приписами статті 1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
У відповідності до пункту 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 № 154, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
Відповідно до статті 33 частини 4 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" військовий облік військовозобов`язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.
Статтею 35 частиною 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" встановлено, що на спеціальному військовому обліку перебувають військовозобов`язані, заброньовані за центральними та місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів регулює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-XII, в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин ( далі Закон України №3543-ХІІ).
За статтею 1 Закону України №3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Відповідно до статті 23 частини 1 пункту 1 Закону України №3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку.
Статтею 23 частинами 7-9 Закону України №3543-XII встановлено, що перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно із статтею 24 Закону України №3543-XII бронювання військовозобов`язаних, які перебувають у запасі, здійснюється в мирний та у воєнний час з метою забезпечення функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ і організацій в особливий період.
Відповідно до статті 25 частини 1 пункту 4 Закону України №3543-XII бронюванню підлягають військовозобов`язані, які працюють або проходять службу на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, у тому числі кінцеві бенефіціарні власники таких підприємств, які не є їх працівниками. Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань в особливий період, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Статтею 25 частиною 2 Закону України №3543-XII встановлено, що порядок та організація бронювання, критерії, перелік посад і професій, а також обсяги бронювання військовозобов`язаних визначаються цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, прийнятими на його виконання.
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560 (далі по тексту – Порядок № 560).
За пунктом 58 Порядку № 560 органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації зобов`язані оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язаним працівникам (державним службовцям), які заброньовані у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а також посадовим (службовим) особам, зазначеним у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5, у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, на території відповідальності якого вони розміщуються. До відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки подаються документи, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Порядок бронювання військовозобов`язаних під час воєнного стану затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 року №76 (далі Порядок №76).
Пунктом 9 Порядку №76 передбачено, що підприємства, установи та організації, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, банки та інші установи, державне регулювання діяльності яких здійснюється Національним банком, подають список центральному органу виконавчої влади або Національному банку, або відповідній обласній, Київській та Севастопольській міській держадміністрації (військовій адміністрації у разі її утворення), який прийняв рішення про визначення таких підприємств, установ та організацій критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Список подається в електронній формі засобами Порталу Дія (у разі наявності технічної можливості) відповідно до Порядку бронювання засобами Єдиного державного вебпорталу або у паперовій та/або електронній формі за формою згідно з додатком 1 разом з відповідним обґрунтуванням та довідкою про кількість військовозобов`язаних за формою згідно з додатком 2.
Порядок бронювання військовозобов`язаних під час воєнного стану засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2024 року № 650 (далі по тексту – Порядок №650).
За пунктом 1 Порядку № 650 він визначає механізм бронювання під час воєнного стану військовозобов`язаних засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час, які працюють або проходять службу, зокрема, на підприємствах, в установах та організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період (далі - установи).
Відповідно до пункту 1 Порядку № 650 бронювання військовозобов`язаних, зазначених у пункті 1 цього Порядку, здійснюється за списками засобами Порталу Дія.
Згідно пунктів 18, 19 Порядку № 650 сформований список перевіряється засобами Реєстру військовозобов`язаних з метою перевірки наявності особи в зазначеному Реєстрі.
У разі позитивного результату перевірки, проведеної відповідно до пункту 18 цього Порядку, засобами Реєстру військовозобов`язаних автоматично здійснюється переведення військовозобов`язаного на спеціальний військовий облік на строк дії відстрочки.
У відповідності до пункту 21 Порядку № 650 інформація (відомості, дані) про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації (бронювання) відображається у військово-обліковому документі в електронній формі.
За пунктами 22-23 Порядку № 650 за заявою працівника в електронній формі, поданою засобами Порталу Дія, може формуватися витяг про бронювання військовозобов`язаного (далі - витяг), який є документом, що підтверджує надання військовозобов`язаному відстрочки. Витяг формується в електронній формі засобами Порталу Дія у довільній формі, придатній для сприйняття його змісту. Витяг надсилається засобами Порталу Дія в електронний кабінет користувача.
Таким чином, військовозобов`язаний вважається заброньованим з моменту переведення його на спеціальний військовий облік на строк дії відстрочки.
Згідно із пунктом 1 Положення «Про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 (далі по тексту – Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
За пунктом 11 абзацом 9 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.
Згідно із пунктом 15 Положення № 154 керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки зобов`язаний організовувати, серед іншого, проведення перевірок готовності підприємств до оповіщення та забезпечення явки громадян, що підлягають призову на військову службу під час мобілізації та у воєнний час, на пункти збору або у військові частини, перевірок стану бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час і виконання військово-транспортного обов`язку.
Відповідно, суд констатує відсутність потреби підприємства позивача оформлювати відстрочку згідно положень Порядку № 560 (загальне правило поведінки, що втілено у подання клопотання про оформлення відстрочки), натомість, питання про бронювання позивача має бути вирішено згідно спеціального правила поведінки згідно приписів Порядку № 650 шляхом перевірки у відповідний спосіб поданого підприємством списку працівників на бронювання та, в разі позитивного результату перевірки, автоматичного зарахування на спеціальний військовий облік на строк дії відстрочки.
В той же час, органи ТЦК позбавлені можливості впливу на таку форму відстрочки як бронювання працівників, а зобов`язані лише перевіряти та володіти інформацією щодо заброньованих осіб з метою недопущення протиправних дій щодо особи.
З аналізу зазначених норм судом резюмується, що умовою отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації є не сам факт наявності передбачених законодавством підстав, а й необхідність отримання відповідного рішення.
Судом встановлено, що у позивача наявне право на відстрочку як працівника Національного банку України, проте, реалізація цього права вимагає чіткої процедури, визначеної Постановою № 76. Бронювання вважається оформленим виключно після зарахування військовозобов`язаного на спеціальний військовий облік.
Позивач у позовній заяві вказує, що перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_13 , який протиправно не прийняв рішення про надання відстрочки та не вніс відповідні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів "Оберіг".
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року у справі № 260/6743/25, яким, зокрема, визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо незарахування ОСОБА_1 на спеціальний військовий облік - зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_4 зарахувати ОСОБА_1 на спеціальний військовий облік як особу, яка є заброньованою, із внесенням відомостей про надану відстрочку в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (а.с.а.с. 66-75).
Таким чином, судом встановлено, що станом на 21 вересня 2025 року (дата прийняття спірних наказів) позивач не був заброньований у відповідності до вимог чинного законодавства України.
Таким чином, на час призову на військову службу позивач перебував у статусі військовозобов`язаного та був зобов`язаний виконувати вимоги нормативно-правових актів, що стосуються оборони та мобілізації.
Так, на військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.
Позивачем не надано доказу наявності у нього документу про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період або щодо його бронювання.
З огляду на вищевикладене, позивач на момент винесення оскаржуваних наказів був військовозобов`язаним, мав обов`язок виконувати вимоги закону щодо мобілізації, не був заброньований у встановленому законом порядку, а тому оскаржувані накази є правомірним та таким, що скасуванню не підлягає.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне відмовити позивачеві у задоволенні вимог, що скеровані до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Звертаючи свої вимоги до військової частини НОМЕР_1 позивач у позові зазначив що спірний наказ в частині призначення та зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 є протиправним у зв`язку із тим, що виданий на підставі протиправного рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як вказувалося вище, судом не було встановлено протиправної поведінки ІНФОРМАЦІЯ_1 під час призову позивача на військову службу під час мобілізації і як наслідок не встановлено підстав для визнання протиправним та скасування наказу ІНФОРМАЦІЯ_1 "Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час загальної мобілізації" в частині позивача.
Оскільки позивач пов`язує протиправність наказу командира військової частини НОМЕР_1 в частині призначення та зарахування його до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 із, його точки зору, протиправною поведінкою ІНФОРМАЦІЯ_14 під час призову позивача на військову службу під час мобілізації і як наслідок з протиправністю наказу ІНФОРМАЦІЯ_14 "Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час загальної мобілізації" в частині позивача, то й у задоволенні вимоги позивача до військової частини НОМЕР_1 теж необхідно відмовити.
Згідно із статтею 2 частинами 1 та 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи оскаржувані дії (рішення) суб`єктів владних повноважень, які зумовили звернення позивача до суду з цим позовом, на відповідність їх критеріям, наведеним у статті 2 частині 2 КАС України, суд приходить до висновку, що при їх вчиненні (прийнятті) поведінка відповідачів відповідає критеріям зазначеним у статті 2 частині 2 КАС України.
Згідно із статтею 9 частиною 1 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 9 частини 2 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позову.
Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, –
УХВАЛИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) та Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправними дій та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії – відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяС.Є. Гаврилко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua