Рішення від 01 грудня 2025 р. у справі №260/4648/25 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

02 грудня 2025 року м. Ужгород№ 260/4648/25

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Микуляк П.П.,

при секретарі Пшевлоцька К.І.,

за участю:

позивача: ОСОБА_1 , представник - Сухан Н.В.,

відповідача: Головне управління Національної поліції України в Закарпатській області, представник - Яблонський О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошена вступна та резолютивна частини Рішення. Повний текст Рішення виготовлено та підписано 12 грудня 2025 року.

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області, яким просить суд: визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 19.05.2025 р. №1368 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника начальника Берегівського РВ ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 »; визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області 19.05.2025 року №89 о/с "По особовому складу", яким заступника начальника Берегівського РВ ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції з 19 травня 2025 року; поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді заступника начальника Берегівського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області з 19 травня 2025 року;

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ОСОБА_1 , працював на посаді заступника начальника Берегівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області з 19.08.2022 року.

Згідно витягу з наказу ГУНП в Закарпатській області «По особовому складу» від 19.05.2025р. №80 о/с відповідно до частини 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» за п.6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного Статуту Національної поліції України) позивача звільнено з посади заступника начальника Берегівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області.

Позивач зазначає, що дисциплінарною комісією ГУНП в Закарпатській області, в ході проведення службового розслідування було встановлено, що поліцейський ОСОБА_1 16.05.2025р. та 19.05.2025р. безпідставно не прибув на службу за місцем постійної дислокації Берегівського РВП ГУНП та не повідомив свого безпосереднього керівника про причини своєї відсутності.

В той же час Позивач зазначає, що з 16.05.2025 р. по 25.05.2025 перебував на лікарняному, про що свідчать інформаційні довідки про медичні висновки №1111- TT2BE-E4HT-PHCE від 16.05.2025 р. та 1111-2HT9-8MK8-E85М від 20.05.2025 р., сформовані в електронній системі охорони здоров`я лікарем загальної практики.

Вказане спростовує твердження дисциплінарної комісії щодо відсутності медичних висновків, які б засвідчували непрацездатність позивача з 16.05.2025.

Позивач вважає накладене дисциплінарне стягнення необґрунтованим, обрання виду стягнення звільнення зі служби в поліції прийнято небгрунтовано, упереджено, не відповідає пропорційності тяжкості правопорушення, а відтак його звільнення зі служби в поліції є протиправним.

У судовому засіданні представник позивача підтримав висунуті ним позовні вимог та просив суд їх задовільнити.

Представником відповідача було подано відзив на позовну заяву відповідно до якого зазначено, що 16 травня 2025 року на адресу керівництва ГУНП надійшов рапорт начальника Берегівського РВП підполковника поліції про те, що 16.05.2025 для проходження служби в Берегівському РВП без поважних причин не прибув заступник начальника цього ж районного відділу поліції капітан поліції ОСОБА_1 .

На момент проведення службового розслідування інформація, щодо сформованих листків непрацездатності була відсутня.

Представник відповідача зазначає, що про всі обставини щодо неможливості проходження служби, позивач зобов`язаний повідомити свого безпосереднього керівника.

Представник відповідача в судовому засідання заперечив щодо задоволення позову та просив суд відмовити у такому у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював на посаді заступника начальника Берегівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області з 19.08.2022 року.

16 травня 2025 року рапортом начальник Берегівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області доповів начальнику Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, що 16 травня 2025 року для проходження служби в Берегівському РВП ГУНП в Закарпатській області без поважних причин не прибув заступник начальника Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області капітан поліції ОСОБА_1 .

За фактом невиходу позивача на службу 16.05.2025 було складено Акт про відсутність останнього на службі.

На підставі вказаного рапорту Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 16.05.2025 року №1356 з метою встановлення всіх обставин за вказаними у рапорті фактів наказано провести службове розслідування.

19.05.2025 року дисциплінарною комісією складено Висновок «За фактами безпідставного неприбуття на службу заступника начальника Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_1 », де зазначено, що 16 травня 2025 року без поважних причин не прибув заступник начальника цього ж районного відділу поліції капітан поліції ОСОБА_1 .

Сформованих медичних висновків чи листків непрацездатності виявлено не було.

А тому у Висновку було зазначено, що за вчинення грубого дисциплінарного проступку, порушення вимог ч.1, п.1, 2, 4, 5, 6 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.1, 2 ч.1 ст.18, ч.1 ст.64 Закону України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію», п.4 ч.1 ст.40 Кодексу законів про працю України, абз.1, 12 ч.1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 №1179, що виразилось у безпідставному невиході на службу в умовах воєнного стану та посиленого варіанту службової діяльності, не повідомленні безпосереднього керівника про причини невиходу на службу, порушенні Присяги та Правил етичної поведінки поліцейського, заступника начальника Берегівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_1 (0071882), відповідно до п.7 ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, звільнити зі служби в поліції.

Наказом Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 19.05.2025 р. №1368 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника начальника Берегівського РВП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 » позивача було звільнено зі служби в поліції на підставі п.7 ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Незважаючи на наведене з 16 травня 2025 року по 25 травня 2025 року позивач перебував на лікарняних, що підтверджується лікарняними листками, які знаходяться в матеріалах справи (а.с.32, 33). Вказані лікарняні листки є сформованими та належного зразка.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом №580-VIII.

Відповідно до частини 1 статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Згідно з частиною 3 статті 59 Закону №580-VIII рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.

Так, сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Дисциплінарний статут. Службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників (частина перша статті 1 Дисциплінарного статуту).

Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України “Про Національну поліцію”, зобов`язує поліцейського:

1) бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;

2) знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки;

4) безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону;

5) вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника;

6) утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України (частина третя статті 1 Дисциплінарного статуту).

Згідно з статті 12 Дисциплінарного статуту, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Відповідно до статті 14 Дисциплінарного статуту, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником. У разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів (ч.1 та 2 ст.16 Дисциплінарного статуту).

Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено статтею 19 Дисциплінарного статуту.

Відповідно до ч.1 ст.26 Дисциплінарного статуту у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Як вже було вище зазначено, підставою для проведення службового розслідування відносно позивача був рапорт начальника Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області начальнику ГУНП в Закарпатській області, щодо неприбуття без поважних причин заступника начальника Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_1 для проходження служби.

У Висновку службового розслідування від 19.05.2025 року зазначено, що дисциплінарною комісією було встановлено відсутність заступника начальника Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_1 на службі 16.05.2025 року. - дана обставина не заперечується сторонами

Однак помилково зроблений додатковий висновок, що відсутні сформовані листки непрацездатності, щодо особоби позивача.

Суд не погоджується із таким твердженням у зв`язку з наступним.

Відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування”, постанови Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 №328 “Деякі питання організації ведення Електронного реєстру листків непрацездатності та надання інформації з нього”, наказу Міністерства охорони здоров`я України від 01.06.2021 №1066 “Деякі питання формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність та проведення їхньої перевірки”, наказу Міністерства охорони здоров`я України від 13.11.2001 №455 “Про затвердження Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян” Е-лікарняний - електронний документ, що засвідчує факт тимчасової непрацездатності особи.

Він є підставою для увільнення від роботи та оплати перших п`яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок роботодавця, призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Е-лікарняний не потрібно друкувати та надавати роботодавцю у паперовій формі чи надавати будь-які паперові підтвердження тимчасової непрацездатності.

При цьому, у хворого виникає обов`язок повідомити про відкриття Е-лікарняного свого роботодавця будь-яким зручним способом в т.ч. телефоном.

Суд зазначає, що беззаперечним фактом є те, що з 16.05.2025 р. по 25.05.2025 ОСОБА_1 перебував на лікарняному, про що свідчать інформаційні довідки про медичні висновки №1111-TT2BE-E4HT-PHCE від 16.05.2025 р. та 1111-2HT9-8MK8-E85М від 20.05.2025 р., сформовані в електронній системі охорони здоров`я лікарем загальної практики, які містять ся в матеріалах справи (а.с. 32, 33)

Відтак незрозумілим є твердження відповідача про відсутність таких висновків.

На переконання суду відповідачу було відомо про факт початку хвороби позивача у травні 2025 року та оформлення лікарняних листків.

У свою чергу, роботодавець мав реальну змогу перевірити необхідну інформацію про Е-лікарняний в Електронному кабінеті страхувальника на Порталі Пенсійного фонду України.

Вказана процедура перевірки є цілком прозорою та не потребує спеціальних знань.

За наведеного вище, відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення за фактом відсутності на робочому місці, оскільки, позивач перебував на лікуванні.

Оскільки висновки службового розслідування, враховуючи вищевказане, не відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, відповідно наказ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області 19.05.2025 року №80 о/с "По особовому складу" про звільнення капітана поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції є протиправними та підлягає скасуванню, що має наслідком поновлення позивача на службі в ГУНП в Закарпатській області.

Відповідно до ч.1 ст.235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України “Про запобігання корупції” іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.256 КАС України негайно виконуються рішення суду, зокрема, щодо поновлення на посаді у відносинах публічної служби. У зв`язку з чим рішення в частині поновлення позивача на займаній на час звільнення посаді підлягає до негайного виконання.

Відповідно до вимог ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на вищевказане, враховуючи обставини встановлені судом, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити.

На підставі наведеного та керуючись ст. 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Закарпатській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 19.05.2025 р. №1368 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника начальника Берегівського РВП ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 ”.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Закарпатській області 19.05.2025 року №80 о/с "По особовому складу" про звільнення капітана поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції.

Поновити капітана поліції ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді заступника начальника Берегівського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області з 19 травня 2025 року.

Рішення в частині поновлення капітана поліції ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Берегівського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області підлягає до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяП.П.Микуляк