Рішення від 20 січня 2026 р. у справі №640/15801/19 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

21 січня 2026 року м. Ужгород№ 640/15801/19

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Калинич Я.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, буд. 13, код ЄДРПОУ 00015622), Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України (01001, м. Київ, пров. Рильський, буд. 10, код ЄДРПОУ 00015622), про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Міністерства юстиції України, Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України, яким просить визнати протиправними та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України №1 від 25.07.2019 в частині відмови ОСОБА_1 у допуску до складання кваліфікаційного іспиту.

В обґрунтування позовних вимог, викладених у позовній заяві, позивачем зазначено, що рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України від 25 липня 2019 року відмовлено позивачу у допуску до складання кваліфікаційного іспиту, оскільки документи направлені з порушенням вимог статей 3 Закону України «Про нотаріат». Позивач зазначає, що критерії для допуску особи для кваліфікаційного іспиту не передбачають такої обставини, при цьому рішенням про відмову у допуску до складання кваліфікаційного іспиту відповідач не встановив і не обґрунтував, які саме документи не відповідають вимогам ст.3 Закону України «Про нотаріат», натомість відповідач обмежився загальними формулюваннями у своєму рішенні, не розкривши і не обґрунтувавши при цьому причину відмови.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.08.2019 відкрито провадження у справі.

16.09.2019 представником Міністерства юстиції України подано відзив на позовну заяву, у якому останній просив відмовити у задоволенні адміністративного позову. Зокрема, зазначив, що подані позивачем документи не підтверджують дотримання вимоги статті 3 Закону України «Про нотаріат» та абзацу 2 пункту 11 Порядку про складання кваліфікаційного іспиту стосовно наявності стажу роботи у сфері права не менше як шість років, а відтак дії Міністерства юстиції України в частині прийняття рішення про відмову у допуску позивача до складання кваліфікаційного іспиту є правомірними. Представник також вказав, що оскаржуване рішення прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений законами України.

Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» №2825-IX від 13.12.2022 (далі - Закон №2825-IX) вказаний адміністративний суд ліквідовано. Так, відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду щодо забезпечення розгляду адміністративних справ, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.

Відтак, на виконання положень пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №2825-ІХ, Окружний адміністративний суд міста Києва надіслав адміністративну справу №640/15801/19 до Київського окружного адміністративного суду. У подальшому, Київський окружний адміністративний суд, на виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, передав судові справи Закарпатському окружному адміністративному суду.

Після початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду Київський окружний адміністративний суд та інші окружні адміністративні суди України завершують розгляд та вирішення переданих їм справ.

При цьому, судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.

Справа, надіслана Київським окружним адміністративним судом до Закарпатського окружного адміністративного суду для розгляду, надійшла до суду 04.03.2025, що підтверджується даними реєстрації на вхідному штампі.

Відповідно до вимог статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) та за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, адміністративну справу №640/15801/19 передано на розгляд судді Закарпатського окружного адміністративного суду Рейті С.І.

Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду Рейті С.І. від 10 березня 2025 року суддя прийняв адміністративну справу №640/15801/19 до свого провадження та ухвалив здійснювати розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

26.03.2025 представником Міністерства юстиції України подано клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

26.03.2025 представником Міністерства юстиції України подано відзив на позовну заяву, за змістом якого представник просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Представник у поданому відзиві вказав, що з типових посадових інструкцій секретаря судових засідань слідує, що абсолютна більшість службових обов`язків секретаря судових засідань не являється роботою в галузі права і є суто технічними. На думку відповідача, твердження позивача щодо безпідставної відмови у допуску її до іспиту є необґрунтованим.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 23 грудня 2025 року №2780/0/15-25 звільнено ОСОБА_2 з посади судді Закарпатського окружного адміністративного суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Розпорядженням керівника апарату Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.01.2026 року №178 призначено повторний автоматизований розподіл адміністративної справи №640/15801/19.

За результатами проведення повторного автоматичного розподілу 01.01.2026 року справа призначена судді Калинич Я.М.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.01.2026 справу прийнято до розгляду, постановлено продовжити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження за матеріалами справи, без проведення судового засідання та виклику учасників справи, роз`яснено учасникам справи, що у зв`язку із зміною складу суду розгляд справи починається спочатку.

20.01.2026 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Зокрема, зазначив, що з типових посадових інструкцій секретаря судових засідань слідує, що абсолютна більшість службових обов`язків секретаря судових засідань не являється роботою в галузі права і є суто технічними. На думку відповідача, твердження позивача щодо безпідставної відмови у допуску її до іспиту є необґрунтованим.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Головним територіальним управління юстиції України у місті Києві від 27.06.2019 №10273/4-19 (вх. №7663-32-19 від 27.06.2019) було внесено Подання про допуск до складання кваліфікаційного іспиту ОСОБА_1 (далі - Подання).

До Подання були долучені наступні документи:

- копія заяви ОСОБА_1 ;

- копія паспорту громадянина України ОСОБА_1 серія НОМЕР_2 , виданого Дніпровським РУ ГУ МВС України в місті Києві 13.08.2009;

- копія свідоцтва про шлюб ОСОБА_1 ( НОМЕР_3 від 17.07.2009);

- копія диплома магістра ОСОБА_1 ( НОМЕР_4 від 16.02.2013),

копія довідки про відсутність судимості ОСОБА_1 №19157411130670978662 станом на 13.06.2019;

- копія трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_5 від 27.07.2001.

Вища кваліфікаційна комісія нотаріату відповідно до рішення від 25.07.2019 №1 відмовила у допуску до складання кваліфікаційного іспиту ОСОБА_1 у зв`язку із порушенням нею вимог ст.3 Закону України «Про нотаріат».

Вважаючи рішення про відмову у допуску до складання іспиту протиправним, позивач звернулася до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні визначає Закон України «Про нотаріат» №3425-XII від 02 вересня 1993 року.

За правилами частини 2 статті 3 Закону України «Про нотаріат» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що нотаріусом може бути громадянин України, який має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», має стаж роботи у сфері права не менш як шість років, з них помічником нотаріуса або консультантом державної нотаріальної контори - не менш як три роки, склав кваліфікаційний іспит і отримав свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Не може бути нотаріусом особа, яка має судимість, обмежена у дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про нотаріат», для визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю, та вирішення питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю при Міністерстві юстиції України утворюється Вища кваліфікаційна комісія нотаріату. Персональний склад Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату затверджується наказом Міністерства юстиції України.

Положення про Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату затверджується Кабінетом Міністрів України.

За наявності стажу роботи, визначеного у частині другій статті 3 цього Закону, особи, які мають намір скласти кваліфікаційний іспит на право на зайняття нотаріальною діяльністю, допускаються Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату до його складання на підставі подання відповідно Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.

Порядок допуску до складання кваліфікаційних іспитів та їх проведення встановлюється Міністерством юстиції України.

Завдання, функції та порядок діяльності Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, яка утворюється при Мін`юсті, визначає Положення про Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2011 року №923 (далі - Положення).

У Положенні зазначено, що основними завданнями Комісії є: визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю; вирішення питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Комісія відповідно до покладених на неї завдань: розглядає подання головних територіальних управлінь юстиції Мін`юсту в Автономній Республіці Крим, в областях, мм. Києві та Севастополі про допуск осіб, які мають намір скласти кваліфікаційний іспит на право на зайняття нотаріальною діяльністю, до його складення; забезпечує проведення кваліфікаційного іспиту на право на зайняття нотаріальною діяльністю; розглядає подання Мін`юсту, головних управлінь юстиції або Нотаріальної палати України про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Розгляд питання на засіданні Комісії починається із заслуховування доповіді члена Комісії, який попередньо вивчав подання Мін`юсту, відповідного головного управління юстиції або Нотаріальної палати України, після чого заслуховуються присутні на засіданні Комісії особи, а також вивчаються та аналізуються необхідні документи (пункт 21 Положення).

Відповідно до пункту 22 Положення за результатами розгляду питання Комісія може ухвалити рішення про: допуск або відмову в допуску до складення кваліфікаційного іспиту на право на зайняття нотаріальною діяльністю; видачу або відмову у видачі Мін`юстом свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; допуск або відмову в допуску до складення нового кваліфікаційного іспиту особою, яка протягом трьох років після отримання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю не провадила приватну нотаріальну діяльність і не працювала нотаріусом, консультантом державної нотаріальної контори чи помічником (консультантом) приватного нотаріуса, не була посадовою особою, яка здійснює керівництво та контроль за діяльністю нотаріату; підтвердження або непідтвердження кваліфікації особою, зазначеною у підпункті 3 цього пункту; анулювання або відмову в анулюванні свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Процес складання особами кваліфікаційного іспиту та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату визначено Порядком допуску осіб до складання кваліфікаційного іспиту та проведення кваліфікаційного іспиту Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 28 липня 2011 року №1905/5 (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 5 Порядку особа, яка має намір складати кваліфікаційний іспит, не пізніше ніж за двадцять днів до дня проведення кваліфікаційного іспиту особисто подає до відповідного головного територіального управління юстиції заяву на ім`я начальника головного територіального управління юстиції про внесення до Комісії подання про допуск цієї особи до кваліфікаційного іспиту. Заява підлягає реєстрації в установленому порядку. До заяви додаються такі документи: оригінал та копія диплома про повну вищу юридичну освіту; оригінал та копія довідки про відсутність судимості; трудова книжка та копія трудової книжки, якщо особа на час подачі документів не працює; копія трудової книжки, завірена за місцем роботи, якщо особа на час подачі документів працює; паспорт громадянина України та копії першої, другої сторінок паспорта громадянина України та сторінки, на якій проставлено штамп про реєстрацію місця проживання фізичної особи.

У разі якщо особою подано всі передбачені цим Порядком документи, їх копії формуються відповідальною особою головного територіального управління юстиції в особову справу особи, яка має намір складати кваліфікаційний іспит. Єдиною підставою для відмови головних територіальних управлінь юстиції в підготовці та направленні до Комісії подання про допуск особи до складання кваліфікаційного іспиту може бути ненадання особою всіх передбачених цим Порядком документів (пункт 8 Порядку).

Пунктом 11 Порядку встановлено, що до складання кваліфікаційного іспиту допускаються особи, які: мають повну вищу юридичну освіту; мають стаж роботи у сфері права не менш як шість років, з них помічником нотаріуса або консультантом державної нотаріальної контори - не менш як три роки, або у передбаченому Законом України «Про нотаріат» випадку успішно пройшли стажування в державній нотаріальній конторі або у приватного нотаріуса; мають намір скласти кваліфікаційний іспит для підтвердження кваліфікації; не мають судимості.

Комісія на підставі подання головного територіального управління юстиції в строк не пізніше ніж за три дні до проведення кваліфікаційного іспиту розглядає подані заінтересованими особами документи та приймає рішення про допуск до складання кваліфікаційного іспиту чи відмову у такому допуску.

Особам, яким відмовлено в допуску до складання кваліфікаційного іспиту, Комісія у п`ятиденний строк надсилає витяг з відповідного рішення Комісії, засвідчений підписом секретаря Комісії, із зазначенням причин такої відмови (пункти 13, 14 Порядку).

При вирішенні даного спору по суті, суд зазначає наступне.

Оскаржуваним рішенням Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату було відмовлено позивачу у допуску до складання кваліфікаційного іспиту з тих підстав, що документи направлені з порушенням вимог ст.3 Закону України «Про нотаріат».

Суд зазначає, що у спірному рішенні не визначено, які саме порушення вимог Закону України «Про нотаріат» були порушені при поданні документів.

У відзивах на позов представником відповідача не зазначено також, що саме стало підставою для відмови позивачеві. Так, відповідач покликається на постанову Великої Палати Верховного Суду України від 21.08.2018 у справі №800/540/17, у якій йдеться про те, що робота на посаді секретаря судового засідання з моменту здобуття особою вищої юридичної освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра підлягає зарахуванню до стажу роботи в галузі права, однак відповідач не зазначає яке саме відношення до справи, яка розглядається, має зазначена у згаданій постанові позиція суду.

З долучених до матеріалів справи копій особової справи особи, яка має намір складати кваліфікаційний іспит ОСОБА_1 та копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_5 вбачається, що ОСОБА_1 є громадянкою України, не має судимості, має повну вищу юридичну освіту та стаж роботи у сфері права, з 03.09.2007 по 23.09.2008 працювала на посаді архіваріуса Дніпровського районного суду міста Києва, з 23.09.2008 по 16.03.2015 працювала секретарем суду в Дніпровському районному суді міста Києва, з 27.03.2015 по 31.12.2016 працювала консультантом П`ятнадцятої київської державної нотаріальної контори, з 02.01.2018 по 31.12.2018 працювала консультантом П`ятнадцятої київської державної нотаріальної контори, з 02.01.2019 по дату формування особової справи працювала консультантом П`ятнадцятої київської державної нотаріальної контори.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про нотаріат», нотаріусом може бути громадянин України, якому присуджено ступінь вищої юридичної освіти не нижче магістра, який володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Законом України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», має стаж роботи у сфері права не менш як шість років, з них помічником нотаріуса або консультантом державної нотаріальної контори - не менш як три роки, склав кваліфікаційний іспит і отримав свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Не може бути нотаріусом особа, яка має судимість за вчинення злочину, якщо така судимість не погашена або не знята у встановленому законом порядку (крім реабілітованої особи), особа, дієздатність якої обмежена, або особа, визнана недієздатною.

Надавши оцінку вказаним посиланням представника відповідача, суд зазначає, що зі змісту положень статті 3 Закону України «Про нотаріат» вбачається, що вимога про наявність у кандидата на посаду нотаріуса стажу роботи у сфері права не менш як шість років, з них помічником нотаріуса або консультантом державної нотаріальної контори - не менш як три роки визначена для забезпечення відповідного кваліфікаційного рівня кандидата.

Разом з тим, суд звертає увагу, що про не надання документів, які б підтверджували наявність у позивача трирічного стажу на посаді помічника нотаріуса або консультанта державної нотаріальної контори або ж про існування інших обмежень, передбачених Законом України «Про нотаріат», та як наслідок невідповідність позивача як кандидата на посаду нотаріуса вимогам ст.3 Закону України «Про нотаріат», у оскаржуваному рішенні жодним чином не вказано. Так само, як і не вказано та не визначено як підставу прийняття такого рішення. Також у рішенні не вказано і про відсутність документу, який підтверджує рівень володіння державною мовою, відповідно до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Так, згідно висновків Верховного Суду, що висловлені у постанові від 18.03.2021р. (справа №280/4057/19 щодо скасування рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України щодо відмови у допуску до складання кваліфікаційного іспиту), згідно яких загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу оскаржуваного рішення на відповідність вимогам частини 2 статті 2 КАС України, судом встановлено, що спірне рішення є необґрунтованим, оскільки відповідачем не визначено конкретні підстави прийнятого рішення (у спірному рішенні не визначено, які саме порушення вимог Закону України «Про нотаріат» були порушені при поданні документів).

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується.

Вища кваліфікаційна комісія нотаріату при Міністерстві юстиції України повинна врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

При цьому, Вища кваліфікаційна комісія нотаріату при Міністерстві юстиції України повинна уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України під час вибору і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Суд також зазначає, що допуск кандидата до здачі іспиту не покладає обов`язку на відповідача щодо призначення такого кандидата на посаду, оскільки таке призначення відбувається за наслідками проходження відповідного іспиту.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, беручи до уваги встановлену в ході розгляду даної справи невмотивованість спірного рішення, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та про необхідність скасування рішення №1 від 25 липня 2019 року Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України в частині відмови у допуску до складання кваліфікаційного іспиту ОСОБА_1 .

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 768,40 грн.

Керуючись ст.ст.2, 5, 6, 14, 77, 241-246, 255, 263, 295, КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, буд. 13, код ЄДРПОУ 00015622), Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України (01001, м. Київ, пров. Рильський, буд. 10, код ЄДРПОУ 00015622) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення №1 від 25 липня 2019 року Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України в частині відмови у допуску до складання кваліфікаційного іспиту ОСОБА_1 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, буд. 13, код ЄДРПОУ 00015622) судові витрати у сумі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.

СуддяЯ. М. Калинич