Рішення від 20 січня 2026 р. у справі №240/25040/25 — Житомирський окружний адміністративний суд

Суд: Житомирський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів

Дата: 20 січня 2026 р.

Справа: №240/25040/25

Суддя: Єфіменко Ольга Володимирівна

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2026 року м. Житомир справа № 240/25040/25

категорія 105000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції в особі відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із позовом до Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції в особі відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області, в якому просить:

- визнати протиправною постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції Михалюк Іванни від 21.10.2025 ВП № 78904738 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн;

- скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції Михалюк Іванни від 21.10.2025 ВП № 78904738 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі - позивач, Управління) обґрунтовуючи позовні вимоги вказав, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 04.07.2025 прийнятим у справі № 240/2071/25 зобов`язано Управління соціального захисту населення Корольовського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради вчинити певні дії. Ухвалою від 21.08.2025 задоволено заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про заміну сторони виконавчого провадження. При цьому, судом не враховано постанову Кабінету Міністрів України № 765 від 25.06.2025 "Деякі питання призначення та виплати державних соціальних допомог, соціальних стипендій органами Пенсійного фонду України".

Вважає, що посадові особи Управління діяли в межах і спосіб визначений чинним законодавством, а тому винесена державним виконавцем постанови є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 06.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) з урахуванням положень ст.287 КАС України.

13.11.2025 від представника Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції в особі Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області (далі - відповідач, відділ, орган виконавчої служби) надійшов до суду відзив на позову, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на їх безпідставність. Пояснює, що до відділу надійшли відповіді Управління на постанови про відкриття виконавчого провадження та вимоги державного виконавця, з яких вбачається, що особова справа ОСОБА_1 разом із заявою від 14.03.2023 Управлінням соціального захисту населення Корольовського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області не передавалась, що унеможливило здійснити повторний розгляд заяви на виконання рішення № 240/2071/25. Додатково повідомлено, що після надходження справи ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на виконання рішення № 240/2071/25 буде повторного розглянута заява від 14.03.2023 за результатами розгляду якої буде прийняте відповідне рішення.

Державний виконавець в ході аналізу наданої відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, постанови Верховного Суду України від 26.01.2021 прийнятої у справі №611/26/17 та обставин справи, встановлених даним судовим рішенням, дійшов висновку, що рішення суду не може вважатися невиконаним з поважних підстав.

Ухвалою суду від 15.01.2026 у задоволенні клопотання представника Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про зупинення провадження у адміністративній справі № 240/25040/25 відмовлено.

Розгляд справи судом відкладався у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Єфіменко О.В. у період з 25.11.2025 по 09.01.2026.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Положення ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд вказує наступне.

Листом № 1573/05-02 від 29.07.2025 Управління соціального захисту населення Корольовського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради повідомило ОСОБА_1 про повторний розгляд його заяви від 14.03.2023 щодо призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам на його дітей з урахуванням висновків суду. Одночасно наголошено, що з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2025 № 765 "Деякі питання призначення та виплати державних соціальних допомог, соціальних стипендій органами Пенсійного, фонду, України" Управління не може здійснити нарахування та виплату нарахованої допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам на його дітей у зв`язку з тим, що функції з призначення та виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам з 01.07.2025 передано органам Пенсійного фонду України. Роз`яснено, що для вирішення порушеного в суді питання ОСОБА_1 необхідно звернутися до органів Пенсійного фонду України.

На виконання рішення суду постановленого у справі № 240/2071/25 Житомирським окружним адміністративним судом 15.08.2025 видано виконавчий лист, який стягувачем пред`явлено до виконання та державним виконавцем відкрите виконавче провадження ВП № 78904738 про що винесено постанову від 20.08.2025.

Ухвалою суду від 21.08.2025 замінено сторону у виконавчому провадженні.

Постановою від 01.09.2025 старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Михалюк Іванною Володимирівною замінено боржника у виконавчому провадженні № 78904738 з Управління соціального захисту населення Корольовського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирської області. Таку постанову надіслано Головному управлінню Пенсійного фонду України в Житомирської області (боржнику) та ОСОБА_1 (стягувачу).

01.09.2025 державним виконавцем прийнято постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних.

Листом № 1700/06-02 від 11.09.2025 Управління соціального захисту населення Корольовського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради повідомило орган виконавчої служби про своєчасне виконання рішення суду та здійснений 29.07.2025 розгляд заяви ОСОБА_1 з урахуванням висновків суду.

16.09.2025 державний виконавець направив Головному управлінню Пенсійного фонду України в Житомирській області вимогу, якою встановив у 3-денний термін з моменту отримання виконати рішення суду та письмово повідомити державного виконавця щодо його виконання або невиконання з наданням підтверджуючих документів. Вказану вимогу надіслано Пенсійному фонду електронною поштою 17.09.2025.

На виконання вимоги, винесеної у межах виконавчого провадження ВП № 78904738 позивач надіслав лист № 0600-0310-5/81979 від 20.09.2025, яким повідомив, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2025 №765 "Деякі питання призначення та виплати державних соціальних допомог, соціальних стипендій органами Пенсійного фонду України" органи соціального захисту зобов`язані до 1 липня 2026 року передати особові справи отримувачів державних соціальних допомог органам Пенсійного фонду України. При цьому, особова справа ОСОБА_1 разом із заявою від 14.03.2023 до Головного управління не передавалась, що унеможливлює здійснити повторний розгляд заяви на виконання рішення суду прийнятого у справі № 240/2071/25. Додатково вказаним листом повідомлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області направлено запит до Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради про передачу особової справи ОСОБА_1 після надходження якої буде здійснено повторний розгляд заяви від 14.03.2025 та прийняте відповідне рішення.

21.10.2025 в межах виконавчого провадження ВП №78904738 державний виконавець виніс постанову, якою за невиконання рішення суду без поважних причин наклав на боржника штраф на користь держави у розмірі 5 100,00 грн.

Не погоджуючись із винесеною постановою державного виконавця представник позивача звернувся із цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне вказати наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон №1404-VIII) передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 частини першої статті 3 вказаного Закону передбачено, що примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

За змістом ст. 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 26 Закону №1404-VIII, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Згідно з частинами першої, другої статті 63 Закону №1404-VIII, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до частини першої статті 75 цього ж Закону, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Тобто даючи оцінку тому, чи правомірно на боржника наклали штраф за невиконання/повторне невиконання судового рішення, потрібно з`ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом), і в чому саме причина невиконання судового рішення у відведений йому строк.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Також обов`язкове виконання рішення суду, в тому числі, суб`єктами наділеними владними повноваженнями, покладається Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції" від 17.07.1997. Отже її положення є обов`язковими для виконання Україною.

Стаття 6 вказаної Конвенції гарантує неухильність виконання рішення суду громадянами, юридичними особами та всіма органами влади України, до яких відноситься і Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Аналіз викладеного, дає підстави для висновку, що виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, складовою права на справедливий суд.

Проаналізувавши вищевикладені норми, суд вважає за необхідне вказати, що підставою для застосування штрафу до боржника є невиконання судового рішення саме за відсутності поважних причин.

Як видно з матеріалів справи, рішенням від 04.07.2025 Житомирського окружного адміністративного суду, яке набрало законної сили, позов задоволено частково, визнано протиправною відмову Управління соціального захисту населення Корольовського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради у наданні допомоги на проживання, як внутрішньо переміщеним особам, неповнолітнім дітям: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та зобов`язано Управління соціального захисту населення Корольовського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.03.2023 про надання допомоги на проживання, як внутрішньо переміщеним особам, його неповнолітнім дітям: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , з урахуванням висновків суду у даній справі.

Ухвалою суду від 21.08.2025, яка набрала законної сили, заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про заміну сторони виконавчого провадження, - задоволено, замінено сторону у виконавчому провадженні при виконанні виконавчих листів у справі №240/2071/25, виданих Житомирським окружним адміністративним судом 15.08.2025, з Управління соціального захисту населення Корольовського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирської області.

Тобто боржником у виконавчому провадженні ВП № 78904738 на даний час є саме позивач.

Листами №№ 0600-0310-5-81979, 0600-0310-5-81971 від 20.09.2025 боржник повідомив державного виконавця про відсутність особової справи ОСОБА_1 , як отримувача державних соціальних допомог оскільки таку не передано Управлінням соціального захисту населення Корольовського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради до органу Пенсійного фонду України, що у свою чергу унеможливлює здійснити повторно розгляд заяви на виконання рішення прийнятого у справі № 240/2071/25. Крім того, Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повідомило державного виконавця про направлення запиту до Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради щодо передачі особової справи ОСОБА_1 .

Разом з тим, у відповідь на звернення від 27.09.2025 ОСОБА_1 щодо виплати допомоги внутрішньо-переміщеним особам листом № 0600-0310-8/94278 від 27.10.2025 позивач повідомив, що розгляд питання щодо нарахування та виплати допомоги внутрішньо-переміщеним особам буде здійснено після закінчення апеляційного провадження у справі № 240/2071/25.

Аналіз викладеного дає підстави для висновку, що відповідно до матеріалів виконавчого провадження та документів наданих боржником встановлено, що на момент прийняття оскаржуваної постанови рішення суду не виконане у повному обсязі з поважних підстав.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що боржником забезпечено вжиття всіх належних заходів спрямованих на виконання зазначеного рішення, шляхом направлення державному виконавцю та ОСОБА_1 (стягувачу) листа із відповідним роз`ясненням щодо комплексу заходів для повного та неухильного виконання рішення суду прийнятого у справі № 240/2071/25 та про причини його невиконання та направлення запиту до Управлінням соціального захисту населення Корольовського району Департаменту соціальної політики Житомирської міської ради щодо передачі особової справи ОСОБА_1 .

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що на вимогу рішення суду боржник вчинив дії щодо його виконання, а відповідач відповідно до вимог положень Закону №1404-VIII не у повному обсязі перевірив наявні підстави, які слугували невиконанню рішення суду.

Невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону №1404-VIII. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону №1404-VIII, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Аналогічні праві висновки викладені у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №360/3573/20.

За таких обставин постанова головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції Михалюк Іванни від 21.10.2025 ВП № 78904738 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн є протиправною та винесеною всупереч вимог чинного законодавства.

Відповідно до частин 1-2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень, надані на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд вказує наступне.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

За змістом частини четвертої статті 46 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

У той час, відповідно до п. 7 ч.1 ст. 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень та за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Як свідчать матеріали справи, у судовому порядку оскаржувалася постанова державного виконавця про накладення штрафу за невиконання судового рішення.

Тобто подання даного адміністративного позову не є формою реалізації компетенції Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, оскільки звернення до адміністративного суду, як умови для реалізації повноважень Пенсійного органу і забезпечення виконання його функцій не можна уподібнювати чи ототожнювати з реалізацією владних управлінських функцій цього органу.

Слід відмітити, що звернення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з цим позовом до адміністративного суду зумовлене незгодою із рішенням відповідача, тому з метою такого звернення слугував захист порушених прав та інтересів, як сторони виконавчого провадження (боржника), а не як суб`єкт владних повноважень при здійсненні ним публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства.

З огляду на викладене та застосовуючи висновки щодо застосування норм права, викладені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.05.2023 та додатковій постанові від 30.10.2023 (справа №815/4246/17) суд вважає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області діяло не як суб`єкт владних повноважень, а як позивач (боржник) до суб`єкта владних повноважень відповідача, щодо оскарження постанови про накладення штрафу, при цьому будучи стороною виконавчого провадження, в межах наданих пунктом 1 частиною 1 статті 19 КАС України.

Враховуючи наведені положення законодавства, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції в особі відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 272, 287 КАС України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, Житомирський район, Житомирська область, 10003. ЄДРПОУ: 13559341) до Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції в особі відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області (майдан Соборний, 1, м. Житомир, Житомирський район, Житомирська область,10014. ЄДРПОУ: 45798761) про визнання протиправною та скасування постанови, задовольнити.

Визнати протиправною постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції Михалюк Іванни від 21.10.2025 ВП № 78904738 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.

Скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції Михалюк Іванни від 21.10.2025 ВП № 78904738 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції в особі відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області документально підтверджені судові витрати у сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 287, 296-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфіменко

Повний текст складено: 21 січня 2026 р.

21.01.26

Оригінал: reyestr.court.gov.ua