Рішення від 21 січня 2026 р. у справі №240/16846/25 — Житомирський окружний адміністративний суд

Суд: Житомирський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи

Дата: 21 січня 2026 р.

Справа: №240/16846/25

Суддя: Єфіменко Ольга Володимирівна

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2026 року м. Житомир справа № 240/16846/25

категорія 112010203

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо обчислення з 01.06.2025 йому пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, відповідно до абзаців тринадцятого-п`ятнадцятого пункту 9 постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23 листопада 2011 року № 1210;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області обчислювати та виплачувати йому з 01.06.2025 пенсію по інвалідності передбаченої статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням заробітної плати, взятої за роботу в зоні відчуження з 03.05.1986 по 08.05.1986, згідно з довідкою виданою ВАТ "Житомирський завод хімічного волокна" від 16.10.2000 №01/2162, щомісячно з урахуванням раніше виплачених коштів без обмеження її максимального розміру.

Заявлені вимоги обґрунтовані протиправністю дій Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області (далі - відповідач, Управління, Пенсійний фонд), якими обмежено виплату його пенсійного забезпечення максимальним розміром. Зазначає, що отримує пенсію по інвалідності призначену відповідно до ст.54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та з червня 2025 року її розмір безпідставно зменшився, у зв`язку із чим звернувся до відповідача із відповідною заявою, в якій просив роз`яснити підстави, які слугували вчиненню таких дій. За результатами розгляду заяви позивачу повідомлено, що з 01.06.2025 розмір його пенсії обчислений виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, відповідно до абз.13-15 п. 9 постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 № 1210, оскільки довідка про заробітну плату на підставі якої обраховано його пенсійне забезпечення не підтверджена первинними документами, а тому не може бути врахована для обрахунку пенсії.

Ухвалою суду від 02.07.2025 прийняти позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

28.07.2025 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість. Наголошує, що врахувати заробітну плату за роботу в зоні відчуження згідно з довідкою №01/2162 від 16.10.2000, яка видана Відкритим акціонерним товариством "Житомирським заводом хімічного волокна" для обчислення пенсії по інвалідності в розмірі фактичних збитків відповідно до ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відсутня можливість, оскільки розрахунок заробітної плати проведено всупереч нормативним документам.

Ухвалою суду від 06.08.2025 у задоволенні клопотання представника Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін відмовлено.

Положення ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Як свідчать матеріали справи ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду в Житомирській області та отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XII від 28.02.1991 (далі - Закон №796-XII).

Позивач у період з 03.05.1986 по 08.05.1986, відповідно до рішення виконкому обласної Ради народних депутатів № 6 від 02.05.1986 та на підставі наказу Житомирського заводу хімічного волокна № 159 від 02.05.1986 брав участь у складі зведеного мобільного загону спеціального захисту Житомирської області в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 30-ти кілометровій зоні в с.Семиходи, Підлісне, Чистогалівка та ін, про що свідчить довідка № 01/215 від 07.08.2000, копія якої міститься в матеріалах справи.

За виконану роботу позивач отримав заробітну плату у загальному розмірі 714 крб., 55 коп, з урахуванням кратності 4 (за 5 днів/30 год), що підтверджується довідкою № 01/2162 виданою Відкритим акціонерним товариством "Житомирський завод хімічного волокна", розрахунком заробітної плати.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 523 від 30.05.1997 та листа Мінпраці, Мінчорнобиля і Мінфіну від 23.10.1992 №09.3751 дозволено організаціям робити перерахунок заробітної плати особам, які в 1986-1987рр. брали участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС згідно з чинним законодавством, донараховані суми включати в заробіток для обчислення пенсії інвалідів-чорнобильців про, що прийнято наказ Відкритого акціонерного товариства "Житомирський завод хімічного волокна" № 54, копія якого наявна в матеріалах справи.

ОСОБА_1 визнано особою з інвалідністю 2 групи внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, з 14.10.2003 довічно.

З червня 2025 року позивач отримує пенсію обчислену виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, відповідно до абз.- 13-15 п. 9 постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 № 1210.

У зв`язку з отриманням у червні 2025 року пенсії у меншому розмірі, позивач звернувся до відповідача щодо роз`яснення причин таких дій.

Листом від 05.06.2025 № 0600-0307-8/51002 повідомлено, що пенсія до 01.06.2025 обчислювалась з урахуванням заробітної плати годувальника, взятої за роботу в зоні відчуження з 03.05.1986 по 08.05.1986, згідно з довідкою виданою Відкритим акціонерним товариством "Житомирський завод хімічного волокна" № 01/2162 від 16.10.2000, із врахуванням заробітної плати за період роботи в зоні відчуження по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

10.06.2025 позивач повторно звернувся до Пенсійного фонду із заявою, в якій просив переглянути розмір його пенсійного забезпечення з урахуванням довідки № 01/2162 від 16.10.2000 виданої Відкритим акціонерним товариством "Житомирський завод хімічного волокна", яка відповідає усім вимогам.

У відповідь на заяву, відповідач листом № 24893-22506/3-02/8-0600/25 від 20.06.2025 повідомив про відсутність підстав для врахування такої довідки, оскільки така не підтверджена первинними документами.

Не погоджуючись із відмовою, з метою захисту своїх прав та законних інтересів, позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вказує наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону № 796-XII пенсії по інвалідності, що настали внаслідок каліцтва чи захворювання, пов`язаного з наслідками аварії на ЧАЕС, можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, в розмірах відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

Згідно з ст. 62 № 796-XII роз`яснення порядку застосування цього Закону проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов`язковим для виконання міністерствами, центральними та місцевими органами державної виконавчої влади.

Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210 (далі Постанова № 1210), якою затверджено порядок обчислення пенсій за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до Постанови № 1210 пенсії осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та працювали в зоні відчуження в 1986 1990 роках, призначаються із заробітку, який вони одержували за основним місцем роботи, з врахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, що цей рахунок проведено на підставі первинних документів про місце і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди в залежності від зони небезпеки.

Таким чином, підставою для перерахунку пенсії являється довідка, видана підприємством, де працювала особа, яка брала участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а підставою для проведення розрахунку заробітної плати за період роботи в зоні відчуження являються первинні документи про нараховану заробітну плату, періоду фактичної тривалості робочого дня і місця її виконання.

Згідно зі ст. 15 Закону № 796-XII видача довідок про заробітну плату за період роботи з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС здійснюють підприємства, установи, організації.

Відповідно до п. 2.10 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 довідки про заробітну плату видаються на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою, організацією де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Пенсію по інвалідності позивачу призначено попередньо з розрахунку заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 році на підставі довідки № 01/2162 від 16.10.2000 виданої Відкритим акціонерним товариством "Житомирський завод хімічного волокна".

При цьому, твердження представника відповідача про відсутність підстав для врахування довідки про заробітну плату, на підставі якої призначено йому пенсію, до уваги судом не приймаються, оскільки такі належним чином не обґрунтовані, а тому не можуть бути враховані при розгляді спірних правовідносин.

Відтак, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо обчислення позивачу пенсії з 01.06.2025 з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати є протиправними.

Щодо нарахування та виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром, суд враховує наступне.

Порядок призначення та перерахунку пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ст. 2 Закону № 3668-VI, який набрав чинності 01.10.2011 (в редакції, чинній на час здійснення перерахунку пенсії позивача 01.03.2024) максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону № 796-XII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VІ, зокрема, Закону № 796-XII, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений цим Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.

Згідно абзацами 1, 2 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцевих та перехідних положення" Закону № 3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.

На осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VI, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.

Такий висновок узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 05.09.2023 по справі №120/1602/23.

Судом встановлено, що пенсія позивачу призначена відповідно до Закону № 796-XII, з 01.06.2025 обчислена виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, відповідно до абзаців тринадцятого - п`ятнадцятого пункту 9 постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 № 1210 та становить 20 100,59 грн.

Конституційний Суд України, в рамках розгляду справи №3-123/2023(229/23), у рішенні від 20.03.2024 № 2-р(ІІ)/2024 дійшов висновку, що припис статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII зі змінами, припис першого речення ч. 3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII зі змінами визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним).

У пункті 2 рішення Конституційного Суду України зазначено, що припис статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII зі змінами, припис першого речення ч. 3 ст.67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII зі змінами втрачають чинність з дня ухвалення цього рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, правова позиція Конституційного Суду України щодо неконституційності припису статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII зі змінами, припис першого речення ч. 3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 .02.1991 № 796-XII зі змінами має пряму дію у часі і може бути застосована до правовідносин, що виникли або принаймні тривали після ухвалення Конституційним Судом відповідного рішення, тобто з 20.03.2024.

Враховуючи зазначене суд дійшов висновку про те, що зважаючи на визнання неконституційними положень статті 2 Закону № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон № 796-XII зі змінами, припис першого речення ч. 3 ст. 67 Закону № 796-XII зі змінами, якою передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, приймаючи до уваги те, що обмеження пенсії максимальним розміром порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України перерахована пенсія позивача не підлягає обмеженню максимальним розміром з 20.03.2024.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачка належним чином аргументувала позовні вимоги, а суб`єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, не довів, що діяв у межах закону, позбавляючи виплати її пенсійного забезпечення у належного розміру, а тому позов підлягає задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат, вирішується судом відповідно до ст.139 КАС України, пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, Житомирський район, Житомирська область, 10003. ЄДРПОУ: 13559341) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо обчислення з 01.06.2025 ОСОБА_1 пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, відповідно до абзаців тринадцятого-п`ятнадцятого пункту 9 постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 № 1210.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області обчислювати та виплачувати ОСОБА_1 з 01.06.2025 пенсію по інвалідності призначеної відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-XII від 28.02.1991, з урахуванням довідки про заробітну плату № 01/2162 від 16.10.2000, виданої Відкритим акціонерним товариством АТ "Житомирський завод хімічного волокна", щомісячно з урахуванням раніше виплачених коштів без обмеження її максимального розміру.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Єфіменко

Повний текст складено: 22 січня 2026 р.

22.01.26

Оригінал: reyestr.court.gov.ua