Рішення від 21 січня 2026 р. у справі №160/25067/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: соціального захисту (крім соціального страхування), з них

Дата: 21 січня 2026 р.

Справа: №160/25067/25

Суддя: Бондар Марина Володимирівна

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2026 рокуСправа №160/25067/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Саксаганської районної у місті ради про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Саксаганської районної у місті ради (далі - Управління, відповідач), в якій позивач, з урахуванням уточненого позову, просить:

- визнати протиправними та дискримінаційними дії Управління праці та соціального захисту населення виконкому Саксаганської районної у місті ради м. Кривий Ріг щодо відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення їй статусу члена сім`ї загиблого Захисника України;

- зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення виконкому Саксаганської районної у місті ради м. Кривий Ріг надати ОСОБА_1 статус члена сім`ї загиблого Захисника України про що видати відповідне посвідчення.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 20.06.2025 ОСОБА_1 звернулась до Сервісного офісу «Ветеран», який виконує функції сервісного офісу у справах ветеранів, із заявою про встановлення їй статусу члена сім`ї загиблого Захисника України відповідно до пункту 5 статті 10-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-ХІІ (далі – Закон №3551-ХІІ), у зв`язку з тим, що під час захисту Батьківщини загинув її чоловік – ОСОБА_2 . Сервісним офісом «Ветеран» звернення ОСОБА_1 спрямовано на розгляд до Управління. До заяви позивач додала необхідні документи, зокрема, рішення суду від 16.12.2024 у справі №214/9343/24 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу. Рішенням відповідача за № 02.17.01-18/3038 позивачу відмовлено у наданні статусу «член сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України». Відмова мотивована тим, що позивач не відноситься до осіб зазначених в частині четвертій статті 10-1 Закону №3551-ХІІ та положеннями статей 21, 27 та 36 Сімейного кодексу України, відповідно яких шлюб виникає лише після його державної реєстрації, і проживання однією сім`єю без шлюбу не є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя. ОСОБА_1 зазначає, що проживала з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2006 до лютого 2022 однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 . З 2014 року ОСОБА_2 добровільно брав участь в антитерористичній операції, у 2015 році уклав контракт із 24-м окремим штурмовим батальйоном « ІНФОРМАЦІЯ_2 », приймав участь у бойових діях, в цей же рік отримав поранення і був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. У зв`язку з російською агресією ОСОБА_2 з 24.02.2022 добровільно вступив до складу 3-го окремого батальйону Української Добровольчої Армії та захищаючи Батьківщину приймав участь у бойових діях на території Херсонської області, де загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 під час бою із військами російської федерації. Факт наявності причинного зв`язку між загибеллю ОСОБА_2 внаслідок поранень отриманих 17.03.2022 та захистом Батьківщини, участі у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії із перебуванням безпосередньо в районі їх ведення, встановлено рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 07.05.2025 у справі №211/2080/25, яке набрало законної сили, а факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу позивача із загиблим ОСОБА_2 встановлено рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 16.12.2024 у справі №214/9343/24, яке також набрало законної сили. Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 22.09.2025 прийнято позовну заяву та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

06.10.2025 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому Управління проти задоволення позову заперечує, зазначаючи, шо 20.06.2025 під час звернення із заявою про надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника України відповідно до пункту 5 статті 10-1 Закону №3551-ХІІ, позивачем подано не повний пакет документів. Так, позивачем надано: заяву про надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України; паспорт та реєстраційний номер облікової карти платника податків позивача; свідоцтво про смерть ОСОБА_2 ; довідку НОМЕР_1 окремого батальйону Української добровольчої армії від 03.04.2022 №186 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, видана стрільцю – ОСОБА_2 ; показання двох свідків, завірених нотаріально, які підтверджують факт безпосередньої участі ОСОБА_2 у виконанні бойового завдання ІНФОРМАЦІЯ_3 в районі села Воронцовка Бериславського району Херсонської області; лікарське свідоцтво про смерть; рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 07.05.2025 №211/2080/25; рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 16.12.2024 №214/6343/24. При подачі заяви до Сервісного офісу «Я ветеран» спеціалістами повідомлено, що ОСОБА_1 подала неповний пакет документів, передбачений чинним законодавством, для надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, про що на заяві позивач зазначила, що вона наполягає на прийнятті документів та повідомлена про неповний перелік документів необхідних для встановлення статусу. Відповідно до пункту 4 Порядку надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №740 від 23.09.2015 (далі – Порядок №740), заявник з числа членів сімей осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади подають наступні документи: свідоцтво про смерть або рішення суду про визнання безвісно відсутнім; контракт добровольця територіальної оборони; довідка за формою згідно з додатком 1, видана командиром військової частини Сил територіальної оборони Збройних Сил, під безпосереднім керівництвом і контролем якого провадиться діяльність добровольчого формування територіальної громади, за клопотанням командира добровольчого формування територіальної громади; висновок судово-медичної експертизи (крім випадків, коли особа пропала безвісти). Крім того, ОСОБА_1 просила надати їй статус, як дружині загиблого (померлого) Захисника України, про що в заяві зробила відповідну позначку. В даному випадку обов`язковим є надання до заяви копії свідоцтва про шлюб. 03.07.2025 відповідачем листом за вихідним реєстраційним №02.17.01-18/3038 повідомлено позивача про неможливість встановлення їй статусу «член сім`ї загиблого (померлого) Захисника України», оскільки до заяви ОСОБА_1 не надала повний пакет документів, а саме довідку за формою згідно з додатком 1, виданої командиром військової частини Сил територіальної оборони Збройних Сил, під безпосереднім керівництвом і контролем якого провадиться діяльність добровольчого формування територіальної громади, та для надання статусу дружини загиблого (померлого) Захисника України, обов`язковим документом є свідоцтво про шлюб.

14.10.2025 представник позивача надав до суду відповідь на відзив, в якій підтримує позовні вимоги з підстав, визначених у позовній заяві.

Дослідивши матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 25.03.2022.

Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть №35 від 19.03.2022 смерть ОСОБА_2 настала 17.03.2022 через ушкодження внаслідок дій, передбачених законом та воєнних операцій (8).

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16.12.2024 у справі №214/9343/24 заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Міністерство оборони України, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу задоволено; встановлено факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 15.05.2025 апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16.12.2024 у цивільній справі № 214/9343/24 визнано неподаною та повернуто скаржнику.

Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16.12.2024 у справі №214/9343/24 набрало законної сили 16.12.2024.

Рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07.05.2025 у справі №211/2080/25 заяву ОСОБА_1 задоволено; встановлено юридичний факт наявності причинного зв`язку між загибеллю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок поранень, отриманих 17.03.2022, та захистом Батьківщини, участі у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, із перебуванням безпосередньо в районі їх ведення.

Рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07.05.2025 у справі №211/2080/25 набрало законної сили 10.06.2025.

20.06.2025 позивач звернулась через систему «Я ветеран» із заявою про надання їй статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника України відповідно до пункту 5 статті 10-1 Закону №3551-ХІІ.

Так, позивачем надано:

- заяву про надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України;

- копію паспорту та реєстраційного номеру облікової карти платника податків позивача;

- копію свідоцтва про смерть ОСОБА_2 ;

- довідку 3-го окремого батальйону Української добровольчої армії від 03.04.2022 №186 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, видана стрільцю – ОСОБА_2 ;

- показання двох свідків, завірених нотаріально, які підтверджують факт безпосередньої участі ОСОБА_2 у виконанні бойового завдання 17.03.2022 в районі села Воронцовка Бериславського району Херсонської області;

- копію лікарського свідоцтва про смерть;

- копію рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 07.05.2025 №211/2080/25;

- копію рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 16.12.2024 №214/6343/24.

Листом Управління від 03.07.2025 №02.17.01-18/3098 ОСОБА_1 повідомлено, що згідно зі статтею 21 Сімейного кодексу України (далі – СК України) шлюбом є союз жінки та чоловіка зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім?єю без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов?язків подружжя. Відповідно до статті 27 СК України державну реєстрацію шлюбу встановлено для забезпечення стабільності відносин між жінкою та чоловіком, охорони прав та інтересів подружжя, їхніх дітей, а також в інтересах держави Водночас, статтею 36 СК України визначено, що саме шлюб є підставою для виникнення прав та обов?язків подружжя. При цьому законодавчо не встановлено, що особи, які проживали однією сім?єю в незареєстрованому шлюбі, мають такі самі права, як подружжя в зареєстрованому шлюбі, на отримання пенсії у разі втрати годувальника, допомоги, або інших виплат установлених законом. Установлення в судовому порядку факту проживання чоловіка та жінки однією сім?єю без шлюбу і визнання за її учасниками статусу члена сім?ї не легітимізує і не може легітимізувати (узаконити) правове становище одруженої сімейної пари, як подружньої, оскільки за законом подружжя утворюється не від тривалості чи стійкості взаємин, а після реєстрації шлюбу в державному органі реєстрації актів цивільного стану. Тобто особи, які проживали однією сім?єю з загиблим (померлим), за відсутності реєстрації шлюбу між ними, не можуть бути визнані дружинами (чоловіками), а надання особам, що проживали в незареєстрованому шлюбі, таких самих прав у частині соціального захисту встановленого державою для офіційно зареєстрованого подружжя позбавляло б доцільності державної реєстрації шлюбу. З урахуванням викладеного, відсутні правові підстави для встановлення позивачу статусу «член сім?ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України», оскільки визнання судом факту проживання однією сім?єю із значеним ветераном за відсутності реєстрації шлюбу, не є підставою для визнання ОСОБА_1 одним із подружжя відповідно до СК України та Закону №3551-XII.

Вважаючи дії відповідача щодо відмови у наданні ОСОБА_1 статусу «член сім?ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України» протиправними, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли, суд виходить з такого.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначаються Законом №3551-XII.

Законодавство України про статус ветеранів війни та їх соціальні гарантії складається з цього Закону та інших актів законодавства України (частина 1 статті 2 Закону №3551-XII).

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 10-1 Закону №3551-XII до сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України належать сім`ї військовослужбовців (резервістів, військовозобов`язаних, добровольців Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також сім`ї працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції, забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, до здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення, забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Порядок надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України визначається Кабінетом Міністрів України (частина 2 статті 10-1 Закону №3551-XII).

Частиною 5 статті 10-1 Закону №3551-XII передбачено, що до членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, зазначених у цій статті, належать:

батьки;

один із подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні;

діти, які не мають (і не мали) своїх сімей;

діти, які мають свої сім`ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття;

діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти;

утриманці загиблого (померлого), яким у зв`язку з цим виплачується пенсія.

Суд також враховує положення частини 4 статті 16-1 Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей», згідно з якою до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, зокрема, належать жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови, що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили.

На виконання вимог частини 2 статті 10-1 Закону №3551-XII Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України від 23.09.2015 №740 (далі - Порядок №740, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає процедуру надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України.

Статус члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України надається заявникам з числа членів сімей осіб, зазначених у пунктах 2-6 частини першої статті 10-1 Закону №3551-XII (пункт 3 Порядку №740).

Згідно з підпунктом 4 пункту 4 Порядку №740, підставою для надання заявникам статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, для заявників з числа членів сімей осіб (крім осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, та працівників підприємств, установ, організацій), зазначених у пункті 5 частини першої статті 10-1 Закону №3551-XII, є: для осіб, зазначених в абзаці п`ятому (крім членів сімей осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади) пункту 2 цього Порядку:

свідоцтво про смерть або рішення суду про визнання безвісно відсутнім;

документи про безпосередню участь особи, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брала безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, і загинула (пропала безвісти) або померла внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, довідка про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, за формою згідно з додатком 1;

постанова (рішення) відповідної військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії (крім випадків, коли особа пропала безвісти).

Відповідно до пункту 5 Порядку №740, Для надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України заявник подає місцевому структурному підрозділу з питань ветеранської політики за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) або за адресою фактичного місця проживання (для внутрішньо переміщених осіб) заявника заяву:

у паперовій формі за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) або за адресою фактичного місця проживання (для внутрішньо переміщених осіб) заявника безпосередньо місцевому структурному підрозділу з питань ветеранської політики, у тому числі шляхом надсилання засобами поштового зв`язку або через центр;

в електронній формі заявниками з числа членів сімей осіб, зазначених у пункті 5 частини першої статті 10-1 Закону, засобами Порталу Дія (для законних представників або уповноважених осіб зазначених осіб за наявності технічної можливості) або засобами Реєстру.

Згідно з пунктом 13 Порядку №740, рішення про надання (відмову у наданні) статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України приймається місцевим структурним підрозділом з питань ветеранської політики за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) або за адресою фактичного місця проживання (для внутрішньо переміщених осіб) заявника в місячний строк з дня надходження заяви (заяви в електронній формі).

Відповідно до пункту 16 Порядку №740 місцевий структурний підрозділ з питань ветеранської політики за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) або за адресою фактичного місця проживання (для внутрішньо переміщених осіб) заявника відмовляє заявнику у наданні статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України у разі:

1) якщо заявник не належить до осіб, зазначених в частині четвертій статті 10-1 Закону;

2) відсутності необхідних документів, визначених пунктом 4 цього Порядку, з урахуванням положень, передбачених пунктом 14 цього Порядку;

3) подання неправдивих відомостей;

4) виявлення підробок у поданих документах;

4-1) наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення заявником умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, або умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину проти миру, безпеки людства та міжнародного порядку;

6) коли причина смерті внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання особи, яка загинула (пропала безвісти) або померла, не пов`язана із безпосередньою участю в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення або заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Рішення місцевого структурного підрозділу з питань ветеранської політики, прийняте за результатами розгляду заяви, може бути оскаржене відповідно до Закону України “Про адміністративну процедуру” та/або в судовому порядку.

На підставі пункту 17 Порядку №740 Повідомлення про надання (відмову у наданні) статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України заявник отримує:

шляхом надсилання місцевим структурним підрозділом з питань ветеранської політики повідомлення на електронну (поштову) адресу, зазначену заявником у заяві, що подана в паперовій формі;

засобами Порталу Дія або засобами Реєстру (у разі подання заяви в електронній формі).

До центру повідомлення про надання (відмову у наданні) статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України передається через електронний кабінет. У разі відсутності технічної можливості передати повідомлення про надання (відмову у наданні) статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України через електронний кабінет таке повідомлення передається до центру у паперовій формі.

Посвідчення члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України видається за бажанням заявника відповідно до Порядку видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 р. № 302 (ЗП України, 1994 р., № 9, ст. 218), - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2025 р. № 579 (пункт 19 Порядку №740).

Як було зазначено вище, рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16.12.2024 у справі №214/9343/24 встановлено факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 25.03.2022. Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть №35 від 19.03.2022 смерть ОСОБА_2 настала 17.03.2022 через ушкодження внаслідок дій, передбачених законом та воєнних операцій (8).

Рішенням Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07.05.2025 у справі №211/2080/25 встановлено юридичний факт наявності причинного зв`язку між загибеллю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внаслідок поранень, отриманих 17.03.2022, та захистом Батьківщини, участі у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, із перебуванням безпосередньо в районі їх ведення.

20.06.2025 позивач звернулась через систему «Я ветеран» із заявою про надання їй статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника України відповідно до пункту 5 статті 10-1 Закону №3551-ХІІ.

Листом Управління від 03.07.2025 №02.17.01-18/3098 ОСОБА_1 відмовлено у наданні статусу «член сім?ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України», оскільки визнання судом факту проживання однією сім?єю із значеним ветераном за відсутності реєстрації шлюбу, не є підставою для визнання ОСОБА_1 одним із подружжя відповідно до СК України та Закону №3551-XII.

Суд зазначає, що з огляду на викладене, наявними та належними доказами, а також судовими рішеннями, що набрали законної сили, встановлено факт проживання ОСОБА_1 однією сім`єю з ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу, факт його загибелі ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також наявність причинного зв`язку між його смертю та захистом Батьківщини, участю у бойових діях і забезпеченні заходів з національної безпеки та оборони України.

Частиною 5 статті 10-1 Закону №3551-XII передбачено, що до членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, зазначених у цій статті, належить, зокрема, один із подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні.

Суд в даному випадку враховує встановлений судовим рішенням факт проживання однією сім`єю, який має юридичне значення та підлягає врахуванню органами державної влади.

Отже, відмова Управління у наданні ОСОБА_1 статусу члені сім`ї загиблого (померлого) Захисника України, мотивована виключно відсутністю зареєстрованого шлюбу між позивачем та ОСОБА_2 , є такою, що суперечить вимогам законодавства України, не ґрунтується на повному та всебічному врахуванні встановлених судом юридичних фактів в порушує права позивача.

Таким чином, зважаючи на встановлену законодавством правову регламентацію спірних правовідносин та з урахуванням фактичних обставин справи, суд приходить висновку, що позивач, відповідно до вимог статті 10-1 Закону №3551-XII, має право на встановлення статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України.

Відтак, відмовляючи позивачу у встановленні статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, визначені законодавством.

Згідно з частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За таких обставин, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування рішення Управління від 03.07.2025 №02.17.01-18/3098 про відмову ОСОБА_1 у наданні статусу члена сім`ї загиблого Захисника України.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне зобов`язати Управління надати ОСОБА_1 статус члена сім`ї загиблого Захисника України та видати відповідне посвідчення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відповідності до частини 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою у розмірі 969,00 грн, які підтверджуються квитанцією до платіжної інструкції №6 від 01.09.2025, підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Управління.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Саксаганської районної у місті ради (адреса: вул. Григорія Богослава Святителя, 16-А, м м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50036; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 05411280) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління праці та соціального захисту населення виконкому Саксаганської районної у місті ради від 03.07.2025 №02.17.01-18/3098 про відмову ОСОБА_1 у наданні статусу члена сім?ї загиблого Захисника України.

Зобов`язати Управління праці та соціального захисту населення виконкому Саксаганської районної у місті ради надати ОСОБА_1 статус члена сім`ї загиблого Захисника України та видати відповідне посвідчення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення виконкому Саксаганської районної у місті ради судові витрати у розмірі 969 (дев`ятсот шістдесят дев`ять) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар

Оригінал: reyestr.court.gov.ua