Рішення від 18 січня 2026 р. у справі №160/29313/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2026 року Справа № 160/29313/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦТЕХОСНАСТКА»

до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

09.10.2025 року через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦТЕХОСНАСТКА» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 01.07.2025 року, №0373250414 в частині накладення штрафу в загальній сумі 14 476,58 грн. по п.124.1 ст.124 ПКУ за затримку 1, 22 календарних дня сплати грошового зобов`язання в сумі 289 531,66 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було проведено камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт перевірки №30875/04-36-04-14-06/13429839 від 30.05.2025 року, на підставі висновків акту було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 01.07.2025 року, №0373250414, яким нараховано штраф у сумі 21362,52 грн. Позивач вважає, що вказане податкове повідомлення-рішення в частині накладення штрафу в загальній сумі 14 476,58 грн. по п.124.1 ст.124 ПКУ за затримку 1, 22 календарних дня сплати грошового зобов`язання в сумі 289 531,66 грн є неправомірним та підлягає скасуванню, оскільки не відповідає чинному законодавству та прийняте на підставі хибних висновків, до яких дійшов відповідач в ході проведення перевірки, оскільки відповідач неправомірно притягає до відповідальності позивача по п.124.1 ст. 124 ПКУ та застосовує до нього штраф у розмірі 7 238, 29 грн. за порушення строку сплати грошового зобов`язання 144 766,00 грн. по Уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 28.12.2022 р., № 9282601023, яким позивач змінював напрям використання узгодженого бюджетного відшкодування. Відповідач, всупереч вимогам п.112.4 ст.112 ПКУ накладає на позивача штраф 5% на суму 144 765,83 грн. по п.124.1 ст.124 ПКУ по Уточнюючому розрахунку від 28.12.2022р., № 9282601023 до Податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2022р., та вдруге накладає штраф 5% на суму 144 765,83 грн. по п.124.1 ст.124 ПКУ по Уточнюючому розрахунку від 19.01.2023р., №9003801049 до Податкової декларації з ПДВ за вересень 2022 р. З огляду на вищевикладене, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити.

14.10.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

29.10.2025 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що відповідачем була проведена перевірка позивача в ході якої встановлені порушення вимог діючого законодавства. За наслідками встановлених порушень відповідачем складено акт перевірки та винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Відповідач вважає податкове повідомлення-рішення правомірним, та таким, що винесено відповідно до вимог діючого законодавства, у зв`язку з чим, підстави для його скасування відсутні.

04.11.2025 року від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої вказано, що дії позивача не створюють нового податкового зобов`язання, а отже – не породжують податкового боргу і не можуть бути підставою для застосування штрафу відповідно до п. п.124.1 ст.124 ПКУ за порушення строку сплати грошового зобов`язання в розмірі 144765,83 грн.

24.12.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду продовжено строк розгляду справу.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Головним управління ДПС у Дніпропетровській області було проведено камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість, за результатами якої складено акт перевірки №30875/04-36-04-14-06/13429839 від 30.05.2025 року (далі – акт).

Відповідно до висновків акту перевірки зазначено, що перевіркою дотримання податкового законодавства встановлено порушення вимог п.57.1 ст.57, п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України, а саме: згідно з даними інтегрованої картки платника встановлено, що ТОВ «Спецтехоснастика» не забезпечено повноту та своєчасність зарахування коштів достатніх для сплати узгоджених податкових зобов`язань з ПДВ до бюджету у законодавчо встановлені терміни за звітні (податкові) періоди червень 2020 року та вересень, листопад 2022 року, у зв`язку з чим, в ІКП виник податковий борг.

На підставі висновків акту №30875/04-36-04-14-06/13429839 від 30.05.2025 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 01.07.2025 року №0373250414, яким нараховано штраф у сумі 21362,52 грн.

14.07.2025 року позивач звертався із скаргою на податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 01.07.2025 року №0373250414.

Рішенням Державної податкової служби України від 09.09.2025 року №26202/6/99-00-06-03-01-06 вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Позивач вважає, що вказане податкове повідомлення-рішення в частині накладення штрафу в загальній сумі 14 476,58 грн. по п.124.1 ст.124 ПКУ за затримку 1, 22 календарних дня сплати грошового зобов`язання в сумі 289 531,66 грн є неправомірним та підлягає скасуванню, що і стало підставою для звернення із цим адміністративним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно із підпунктом 14.1.157 пунктом 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи, визначені пп.41.1.1 п.41.1 ст.41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно із пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій (митній) декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки; завищення сум податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, заявлених у податкових деклараціях, зокрема при використанні права на податкову знижку відповідно до розділу IV цього Кодексу; наявності помилок при визначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або відсутності реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної протягом граничних строків, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За приписами підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО, даних Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків); своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних; своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах; повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні.

Згідно із пунктом 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Згідно з пп. 14.1.152 п. 14.1 ст. 14 ПК України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг – сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У відповідності до п. 36.1 ст. 36 ПК України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Якщо граничний строк сплати податкового зобов`язання припадає на вихідний або святковий день, останнім днем сплати податкового зобов`язання вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем.

Пунктом 50.1 статті 50 Кодексу встановлено, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу або при визначенні бази оподаткування відповідно до підпункту 141.9-1.3 пункту 141.9-1 статті 141 цього Кодексу у разі здійснення контрольованих операцій, якщо їх умови не відповідають принципу "витягнутої руки" у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку.

При цьому, згідно з пунктом 40 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України штрафні санкції та пеня, передбачені ПК України, за порушення строків, установлених ПК України для самостійної сплати податкових зобов`язань з ПДВ, не застосовуються за умови наявності у такі строки коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування (далі – СЕА) ПДВ у сумах, достатніх для сплати узгоджених податкових зобов`язань з ПДВ до бюджету або на спеціальні рахунки платників – сільськогосподарських підприємств, що обрали спеціальний режим відповідно до статті 209 ПК України.

Пунктом 200-1.7 статті 200-1 ПК України визначено, що кошти, зараховані на рахунок платника в СЕА ПДВ, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200-1.5 статті 200-1 ПК України, та погашення податкового боргу з ПДВ.

Відповідно до статті 203 розділу V «Податок на додану вартість» ПК України:

- податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п. 203.1 ст. 203 Кодексу);

- сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (п. 203.2 ст. 203 Кодексу).

Згідно з п. 87.9 ст. 87 ПК України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Пунктом 131.2 статті 131 ПК України передбачено, що при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.

Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжній інструкції (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.

Відповідно до Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 року №5, з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються інтегровані картки платника (ІКП) за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.

ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.

Облік платежів ведеться в ІКП окремими обліковими операціями в хронологічному порядку. При цьому кожна операція фіксується в окремому рядку із зазначенням виду операції та дати її проведення.

Інформаційна система після відображення облікової операції забезпечує автоматичне проведення в ІКП розрахункових операцій.

Статтею 124 ПК України встановлено, зокрема, наступне:

- у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу (п. 124.1 ст. 124 Кодексу);

- діяння, передбачені пунктами 124.1, 124.1-1 цієї статті вчинені умисно, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання (п. 124.2 ст. 124 Кодексу);

- діяння, передбачені пунктом 124.2 цієї статті, вчинені повторно протягом 1095 календарних днів або які призвели до прострочення сплати грошового зобов`язання на строк більше 90 календарних днів, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків від суми несплаченого (несвоєчасно сплаченого) грошового зобов`язання (п. 124.3 ст. 124 Кодексу).

Так, в позові зазначено, що ТОВ «Спецтехоснастка» згодне із нарахованою сумою штрафних (фінансових) санкцій за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов`язання до 30 календарних днів відповідно до п.124.1. ст..124 ПКУ у сумі 6 885, 94 грн., по Уточнюючому розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 23.12.2022 року№9277359443.

Щодо встановлених відповідачем порушень в іншій частині, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що перевіркою встановлено, що ТОВ «Спецтехоснастка» 28.12.2022 року подало уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок. граничний термін сплати – 29.12.2022 року, дата фактичної сплати – 19.01.2023 року, кількість днів прострочення -22 дня, сума податкового боргу (грошового зобов`язання), що сплачено -144 765,83 грн.

ТОВ «СПЕЦТЕХОСНАСТКА» у позовній заяві оскаржує податкове повідомлення-рішення в частині застосування штрафної санкції у сумі 14476,58 грн. Зазначена сума штрафної санкції складається (виникла) з штрафних санкцій:

- у сумі 7238,29 грн., яка нарахована у розмірі 5% від суми податкового боргу у розмірі 144765,83 грн., який виник 28.12.2022 року внаслідок подання підприємством уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 28.12.2022 року за реєстр. №9282601023 та погашений 19.01.2023 року внаслідок подання уточнюючого розрахунку від 19.01.2023 року за реєстр. №9003801049 (дані ІКП);

- у сумі 7238,29 грн., яка нарахована у розмірі 5% від суми податкового боргу у розмірі 144765,83 грн., який виник 19.01.2022 року внаслідок подання уточнюючого розрахунку за реєстр. №9003801049 та погашений 20.01.2023 року внаслідок подання підприємством податкової декларації від 20.01.2023 року за реєстр. №9300561038 (дані ІКП).

У позові позивач зазначає, що при поданні уточнюючих розрахунків в ІКП підприємства не повинен був виникати податковий борг, оскільки даними уточнюючими розрахунками, поданими до декларації з податку на додану вартість за вересень 2022 року, підприємство коригувало лише зміну напрямку узгодженого бюджетного відшкодування (рядок 20.2.1 та 20.2.2) і таке коригування не призводить до зміни рядка 18 Декларації з ПДВ за вересень 2022 року «Позитивне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду, яке сплачується до державного бюджету». Оскільки уточнюючі розрахунки подані для зміни напряму бюджетного відшкодування узгодженої суми, вони не породжували фактично нових зобов`язань, а відтак їх подання не може призвести до порушення термінів сплати по ним.

Так, пунктом 200.4 статті 200 ПК України визначено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу –

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/ послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Відповідно до підпункту 4 пункту 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, на момент подання податкової декларації з ПДВ у рядку 20.2 відображається сума, яка підлягає бюджетному відшкодуванню: на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1) та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України (рядок 20.2.2).

При цьому, розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється в межах суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 2001 розділу V ПК України на момент подання податкової декларації, за вирахуванням від`ємного значення поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з ПДВ.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до даних Інтегрованої картки платника за кодом платежу 14060100 «ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)» по ТОВ «СПЕЦТЕХОСНАСТКА» перевіркою встановлено, що підприємством не забезпечено повноту та своєчасність зарахування коштів достатніх для сплати узгоджених податкових зобов`язань з ПДВ до бюджету у законодавчо встановлені терміни за звітні (податкові) періоди червень 2020 року та вересень, листопад 2022 року, у зв`язку з чим виник податковий борг.

Так, станом на 15.12.2022 року в ІКП з ПДВ платника податку узгоджено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника (камеральна перевірка) згідно з підпунктом «а» пункту 200.12 статті 200 ПК України, що підтверджено Довідкою про результати камеральної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ №23610/04-36-04-05-05/13429839 від 15.12.2022 року по податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період жовтень 2022 року (вiд 18.11.2022 №9246117677) у сумі 1 700 000,00 гривень.

Також, 19.12.2022 року передано повідомлення щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування на рахунок платника до Міністерства фінансів України згідно з Довідкою №23610/04-36-04-05-05/13429839 на суму 1 700 000,00 гривень, тобто, наявна переплата була відсутня до моменту, поки не виконано перерахунок грошових коштів з бюджетного рахунку на рахунок платника податку у банку.

Таким чином, станом на 20.12.2022 року платником зменшено заявлену до відшкодування на рахунок платника у банку суму по податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період листопад 2022 року (вiд 19.12.2022 №9272756364) у розмірі 1 797 012,00 грн., із терміном сплати 20.12.2022 року, у зв`язку з чим дана узгоджена сума, яку не повернуто з бюджету на рахунок платника у банку не може бути відображена у будь-якій податковій звітності з ПДВ (податкова декларація та/або уточнюючий розрахунок).

Також, відповідач зазначив, що під час перевірки встановлено, що станом на 23.12.2022 року в ІКП з ПДВ підприємства відсутні переплата та податковий борг, проте нараховано ПДВ на суму 234896,00 грн. та зменшено суму, заявлену до відшкодування у розмірі 1797012,00 грн, а також самостійно нарахованих штрафних санкцій у розмірі 7047,00 грн. по уточнюючому розрахунку за звітний (податковий) період листопад 2022 року (вiд 23.12.2022 №9277359443) із терміном сплати 23.12.2022 року. При цьому, за результатами проведених розрахункових операцій обліковувався податковий борг у сумі 144765,83 грн., який погашено за рахунок подання уточнюючого розрахунку за звітний (податковий) період вересень 2022 року (вiд 28.12.2022 №9282601023), згідно з яким зменшено заявлену суму до відшкодування з 1938034,00 грн. на 1793268,00 грн. (рядок 20.2.1) та збільшено суму, яка підлягає зарахуванню у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету (рядок 20.2.2), з 0,00 грн. на 144766,00 грн, яка зараховується у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету.

У зв`язку з чим, згідно з даними ІКП з ПДВ по уточнюючому розрахунку за звітний (податковий) період вересень 2022 року (вiд 28.12.2022 №9282601023) виник податковий борг у сумі 144 765,83 гривень.

Станом на 19.01.2023 року в ІКП з ПДВ вказану заборгованість у сумі 144765,83 грн. ТОВ «СПЕЦТЕХОСНАСТКА» погашено за рахунок подання уточнюючого розрахунку за звітний (податковий) період вересень 2022 року (від 19.01.2023 №9003801049) із збільшенням заявленої суми до відшкодування з 1793268,00 грн. на 1938034,00 грн. на рахунок платника у банку із терміном сплати 19.01.2023 року та зменшенням зарахованої суми у розмірі 144766,00 грн. у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету.

При цьому, за наслідками проведених розрахункових операцій обліковувались податковий борг у сумі 144765,83 грн. та переплата 3587459,00 грн., які погашено податковою декларацією з ПДВ за звітний (податковий) період грудень 2022 року (вiд 20.01.2023 №9300561038), згідно з якою заявлено суму до відшкодування на рахунок платника у банку у розмірі 572184,00 гривень.

Враховуючи вищевикладене та з огляду на відсутність грошових коштів, що підлягають сплаті для погашення податкових зобов`язань з ПДВ за умови відсутності у платника сум від`ємного значення, що зараховуються в погашення податкового боргу, підтверджено порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобов`язань з ПДВ по уточнюючим розрахункам за звітний (податковий) період вересень 2022 року (вiд 28.12.2022 №9282601023 та вiд 19.01.2023 №9003801049), при цьому, суд погоджується, із твердженнями відповідача, що суми, які заявлено до бюджетного відшкодування та узгоджені і підлягають перерахуванню з Державного бюджету на рахунок платника у банку, не можуть бути використані для погашення поточних грошових зобов`язань.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що висновки акта перевірки правомірними, а штрафні санкції за податковим повідомленням-рішенням від 01.07.2025 року №0373250414 є такими, що застосовані відповідно до норм чинного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, питання щодо розподілу судових витрат відповідно до вимог ст. 139 КАС України, не вирішується.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦТЕХОСНАСТИКА» (51921, Дніпропетровська область, м.Кам`янське, вул.Васильєвська, буд.122, код ЄДРПОУ 13429839) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17А, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Дєєв