Рішення від 19 січня 2026 р. у справі №160/27424/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2026 рокуСправа №160/27424/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 , в якому просить: стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету у сумі 76 922,14 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у відповідача наявний податковий борг на загальну суму 76 922,14 грн. Позивач вживав заходи щодо погашення податкової заборгованості, визначені Податковим кодексом України, в тому числі шляхом надсилання податкової вимоги, проте сума податкового боргу відповідачем не сплачена.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №160/27424/25 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 у відзиві на позовну заяву вказала наступне.

На виконання свого обов`язку, визначеного підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, ФОП ОСОБА_2 подала до ГУ ДПС у Дніпропетровській області податкову декларацію платника єдиного податку –фізичної особи - підприємця третьої групи за 2024 рік, яка була прийнята позивачем 20.05.2025 року.

Відповідно до податкової декларації визначено податкові зобов`язання єдиного податку за звітний (податковий) період у сумі 82500,00 грн., сума штрафу, яка нарахована платником податку самостійно у зв`язку з виправленням помилки у сумі 4125,00 грн., сума пені, яка нарахована платником податку самостійно відповідно до пп.129.1.3 п.129.1 ст.129 глави 12 розділу ІІ ПК України в суті 150,00 грн. Таким чином, ФОП ОСОБА_1 за 2024 рік повинна була сплатити в загальній сумі 86 775,00 грн.

Потім ФОП ОСОБА_2 подала до ГУ ДПС у Дніпропетровській області податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної особи - підприємця третьої групи за перший квартал 2025 рік, яка була прийнята позивачем 20.05.2025 року.Відповідно до вказаної податкової декларації визначено податкові зобов`язання єдиного податку за звітний

(податковий) період у сумі 16050,00 грн.

Отже, відповідач зазначає, що повинна була сплатити за 2024 рік та за 1 квартал 2025 року зобов`язання в загальній сумі 102825,00 грн., але згідно даних з електронного кабінету платника податку станом на 31.12.2024 року вбачається, що у неї була наявна переплата єдиного податку в сумі 8402,86 грн.

В результаті чого, 17 червня 2025 року ФОП ОСОБА_1 сплатила єдиний податок за 2024 рік, в тому числі штраф та пеню, та за 1 квартал 2025 року 100 000,00 грн.,що підтверджується платіжною інструкцією № 33 від 17.06.2025 року.

Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області подано відповідь на відзив.

Позивач вказав, що відповідно до даних інтегрованих карток платника податків, після зарахування суми 100 000,00 грн у відповідача залишався непогашений податковий борг з єдиного податку, що і стало підставою для звернення позивача до суду. Сам факт здійснення часткової сплати грошових зобов`язань не свідчить про повне погашення податкового боргу та не припиняє права контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про його стягнення.

У наданих запереченнях на відповідь на відзив відповідач наполягає на відсутності за нею податкової заборгованості.

Відповідач вважає, що відбулося подвоєння податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за 2024 рік на суму 82500,00 грн. в результаті чого вона має намір звернутися до суду з відповідною позовною заявою щодо зобов`язання Головне управління ДПС у Дніпропетровській області здійснити коригування відомостей в інтегрованій картці платника, шляхом виключення з неї відомостей про наявність у ОСОБА_1 боргу зі сплати єдиного податку у розмірі 82500,00 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2025 продовжено строк розгляду справи на 30 днів.

Ухвалою суду від 20.01.2026 продовжено процесуальний строк розгляду справи до 20.01.2026

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, вислухавши представника позивача, суд встановив наступні обставини.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) - відповідач, як платник податків перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

В інтегрованих картках платника податку податковий борг відповідача обліковується у сумі 76922,14 грн., а саме:

з заборгованості по єдиному податку з фізичних осіб, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 76 922,14 грн., згідно:

податкової декларації №9429044749 від 20.05.2025 на суму 56 747,14 грн, терміном сплати 20.05.2024;

- податкової декларації №9429044749 від 20.05.2025 на суму 4 125,00 грн. (штрафні санкції);

- податкової декларації №9142290051 від 20.05.2025 на суму 16 050,00 грн., терміном сплати 20.05.2024;

Вказані податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржені.

Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України по ОСОБА_1 була сформована податкова вимога (форма «Ф») від 18.04.2024 №0011698-1305-0436 на суму 76922,14 грн., яка направлена на адресу платника податку засобами поштового зв`язку, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0600913461484 і повернута відділенням поштового зв`язку з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

За п.59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податку, якому надіслано (вручено) податкову вимогу сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу, такого платника податку, що виникла після надіслання (вручення) податкової вимоги. У разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається.

Відповідачем не надано до суду належних доказів сплати податкового боргу у добровільному порядку, як і не надано доказів оскарження податкової вимоги.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України.

За вимогами підпункту 16.1.4 п. 16.1 ст.16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковий борг сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. (підп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Відповідно до пунктів 36.1 - 36.3 ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 16.1 ст. 16 ПК України зобов`язано платника податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п. 87.1 та 87.2 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов`язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов`язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках.

Відповідно до п. 87.11 ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

За п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Документи вважаються належним чином вручені, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом-повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (п. 42.2 ст. 42 ПК України).

Вказана вимога в даному випадку контролюючим органом дотримана.

За правовим висновком Верховного Суду у постанові від 31.01.2024 у справі №260/2683/21 законом встановлено обов`язок платника податків повідомляти контролюючий орган про зміну податкової адреси протягом місяця з дня, коли така зміна відбулася.

Матеріали справи не містять доказів повідомлення відповідачем контролюючого органу про зміну податкової адреси.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

За правилами, визначеними п. 60.6 ст. 60 ПК України передбачено, якщо нарахована сума грошового зобов`язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов`язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Відповідно до підп. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 ПК України, органом стягнення є державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим кодексом та іншими законами України.

За приписами підпункту 41.1.1. п. 41.1. ст. 41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику, чи його територіальні органи.

Пунктом 41.4. ст. 41 ПК України встановлено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підп. 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

За п.95.1 ст. 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно п.п.87.11 ст. 87 ПК України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Особою відповідальною за погашення грошових зобов`язань чи податкового боргу платника податків стосовно фізичної особи-підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, - є така фізична особа (підп. 97.4.3. п. 97.4 п. 97 ПК України).

Суд не бере до уваги доводи відповідача на наявність переплати станом на 31.12.2024 року, оскільки така переплата була врахована податковим органом при формуванні інтегрованих карток платника податків.

Податкові зобов`язання відповідача сформовані на підставі самостійно поданих податкових декларацій, дії позивача щодо формування податкового боргу в інтегрованих картках платника податків, не були оскаржені в адміністративному чи судовому порядку, а тому відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України набули статусу податкового боргу.

Статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Такі витрати позивачем у справі не понесені, а отже не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 139, 242-246, 250 , 251,255, 262, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ ВП 44118658) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу -задовольнити.

Стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету у сумі 76 922 (сімдесят шість тисяч дев`ятсот двадцять дві) грн.14 коп..

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона