Рішення від 20 січня 2026 р. у справі №160/13804/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2026 рокуСправа №160/13804/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №047050028716 від 28.03.2025 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, періоди роботи з 21.07.1987 по 09.08.2021 (34 роки 0 місяців 20 днів) у Дніпровському ордені Леніна металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського, у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», у ПАТ «Дніпровський коксохімічний завод»;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 20.03.2025 з урахуванням висновків суду у даній справі та прийняти рішення про призначення пенсії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що звернувся до органів пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2. Рішенням відповідача позивачу відмовлено у призначенні пенсії через відсутність необхідного пільгового стажу. Позивач з таким рішенням не погоджується, тому і звернувся з цим позовом до суду.

Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/13804/25 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.

Ухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), за наявними у справі матеріалами; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Згідно з довідками про доставку електронного листа, позовна заява та ухвала про відкриття провадження у справі були доставлені до електронного кабінету відповідача.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався і не повідомив поважності причин його неподання, тому з огляду на положення ч.6 ст.162 КАС України, суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Ухвалою суду витребувано у відповідача належним чином засвідчену копію пенсійної справи позивача.

Витребуваних судом документів надано не було.

Згідно з ч. 9 ст. 80 КАС України, у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмову у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем також залишити позовну заяву без розгляду.

З огляду на ненадання витребуваних судом документів, а також, враховуючи положення зазначеної норми процесуального закону, суд розглядає справу за наявними в ній доказами.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

При цьому, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч.1 ст.2 КАС України).

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (позивач) 20.03.2025 звернувся до органів пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Рішенням від 28.03.2025 №047050028716, яке прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, позивачу було відмовлено у призначенні пенсії.

У рішенні, з-поміж іншого, зазначено таке.

Відмова про призначення пенсії за віком ОСОБА_1 .

Дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Дата звернення до органів Пенсійного фонду України 20.03.2025.

Відповідно до п. 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Список №2), особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із особливо шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої етап і 26 цього Закону: - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам.

Вік заявника 55 років 6 місяців.

Загальний стаж за наданими документами складає - 40 років 00 місяців 6 днів; пільговий стаж по списку №2 – 02 роки 4 місяці 24 дні.

До пільгового стажу не враховано період роботи по архівній довідці №Д-21/2-09/1219 від 14.08.2024, за період роботи з 21.07.1987 по 09.08.2021, видану ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», оскільки рішення Комісії щодо підтвердження пільгового стажу роботи відсутнє (підприємство ліквідоване). Після підтвердження рішення Комісії можливо повернутися прийняття відповідного рішення.

В призначенні пенсії за віком згідно наданої заяви від 20.03.2025 відмовлено.

Позивач не погоджується з таким рішенням органів пенсійного фонду, вважає його протиправним, тому і звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає про таке.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України, виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-ІV), який розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Цей Закон також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 8 вказаного Закону, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Згідно з частиною першою статті 24 Закону №1058-ІV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону №1058-ІV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону №1058-ІV).

Згідно зі ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

12.08.1993 Кабінет Міністрів України своєю постановою №637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі – Порядок №637).

Так, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (розділ «Загальні положення» Порядку №637).

Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п.20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Однак, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії, зокрема, на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки.

Так, трудова книжка ОСОБА_1 , Серія НОМЕР_1 місить такі записи про спірні періоди роботи позивача (мовою оригіналу):

1) СПТУ №22 г. Днепродзержинск, с 01.09.1984 по 15.07.1987 обучение по специальности слесарь по ремонту подвижного состава 3-го разряда.

Днепровский ордена Ленина металлургический комбинат им.Ф.Э.Дзержинского

2) 21.07.1987 Принят в железодорожный цех №2 слесарем по ремонту подвижного состава 3-го разряда.

3) 30.10.1987 Уволен в связи с призывом в Советскую армию.

Производственное объединение «Днепродзержинский железобетон»

4) 11.12.1989 Принят в цех ЖБИ-1 подсобно-транспортным рабочим 2 раз.

5) 25.01.1990 Присвоена профессия формовщик ж/б изделий 2 раз.

6) 28.02.1990 Присвоена вторая профессия стропальщик 2 раз.

7) 25.01.1990 Переведен в цех ЖБИ формовщиком ж/б изделий и конструкций по 2 разр.

8) 31.05.1991 Присвоен 3 разряд формовщика ж/б изделий и конструкций.

9) 28.10.1994 Производственное объединение «Днепродзержинский железобетон» переименовано в Открытое акционерное общество «Строительные материалы и строительство».

10) 2304.1997 Уволен по собственному желанию по ст. 38 КЗпП Украины.

11) 15.08.1994 Присвоен 4 разряд формовщика ж/б изделий и конструкций.

ОАО «Днепровский металлургический комбинат им. Ф.Э.Дзержинского»

12) 05.06.1997 Принят в новопрокатный цех слесарем-ремонтником по ремонту металлургического оборудования 5 разряда.

13) 01.04.1998 Присвоен 6 разряд в той же профессии.

14) 01.07.2001 Переведен там же слесарем-ремонтником 6 разряда.

15) Рабочее место аттестовано.

16) Відкрите акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат ім Ф.Е.Дзержинського» з 23.05.2011 перейменовано у Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського»

17) Рабочее место аттестовано по Списку №2 раздел III подраздел 3 позиция 3.3а, утвержденному постановлением КМУ от 16.01.2003 №36.

18) 16.09.2013 В связи с совершенствованием структуры управления комбинатом переведен в ремонтно-сервисный центр ремонта металлургического оборудования участок технического обслуживания и ремонта механооборудования прокатного производства слесарем-ремонтником 6 разряда.

19) Рабочее место аттестовано по Списку №2 раздел III подраздел 3позиция 3.3а, утвержденному постановлением КМУ от 16.01.03 №36.

20) Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського» з 25.01.2017 перейменовано у Публічне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний комбінат».

21) Робоче місце атестовано за Списком №2 розділ ІІІ «Чорна металургія», підрозділ 6 «Загальні професії».

22) 01.09.2020 У зв`язку з внесенням змін до штатних розписів переведений в прокатний цех дільниця технічного обслуговування та ремонту механоустаткування слюсарем-ремонтником 6 розряду.

23) Робоче місце атестовано за Списком №2 Розд. ІІІ «Чорна металургія» підр. 6 «Загальні професії» працівники, зайняті ремонтом устаткування в умовах діючого виробництва.

24) 09.08.2021 Звільнений у зв`язку з переведенням за п. 5 ст. 36 КЗпП України до ПРАТ «ДКХЗ».

Крім цього, у наданій до матеріалів справи архівній довідці від 14.08.2024 №Д-21/2-09/1219, виданою архівним управлінням Кам`янської міської ради Дніпропетровської області, зазначено про такі періоди роботи позивача у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат»:

наказом (розпорядженням) від 16 липня 1987 року №640 по Дніпровському ордена Леніна металургійному комбінату ім.Ф.Е.Дзержинського «Добридник Анатолий Петрович» (так у документі), 02.09.1969 р.н., прийнятий слюсарем з ремонту рухомого складу 3м3 розряду залізничного цеху №2 з 21 липня 1987 року;

наказом (розпорядженням) від 09 листопада 1987 року №1142 по Дніпровському ордена Леніна металургійному комбінату ім.Ф.Е.Дзержинського «Добридник Анатолий Петрович» (так у документі) звільнений в зв`язку з призовом на військову службу з 30 жовтня 1987 року;

наказом (розпорядженням) від 22 травня 1997 року №455 по відкритому акціонерному товариству «Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського» «Добридник Анатолий Петрович» (так у документі), 02.09.1969 р.н., прийнятий слюсарем-ремонтником з ремонту металургійного устаткування 5чм1 розряду новопрокатного цеху з 05 червня 1997 року;

розпорядженням від 01 квітня 1998 року №303 по цеху переведений слюсарем-ремонтником з ремонту металургійного устаткування 6чмі розряду новопрокатного цеху з 01 квітня 1998 року;

розпорядженням від 07 травня 2001 року №131 по комбінату переведений слюсарем-ремонтником 6чмі розряду новопрокатного цеху з 01 липня 2001 року;

наказом від 20 серпня 2013 року №1000, наказом (розпорядженням) від 30 серпня 2013 року №4733 по публічному акціонерному товариству «Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського» переведений слюсарем-ремонтником 6чмі розряду дільниці технічного обслуговування та ремонту механоустаткування прокатного виробництва цеху ремонту

металургійного устаткування ремонтно-сервісного центру з 16 вересня 2013 року;

наказом (розпорядженням) від 01 вересня 2020 року №1737 по публічному акціонерному товариству «Дніпровський металургійний комбінат» переведений слюсарем-ремонтником 6 розряду дільниці технічного обслуговування та ремонту механоустаткування прокатного цеху з 01 вересня 2020 року;

наказом від 09 серпня 2021 року №866 по публічному акціонерному товариству «Дніпровський металургійний комбінат» «Про звільнення працівників комбінату у зв`язку із переведенням до Приватного акціонерного товариства «Дніпровський коксохімічний завод» ОСОБА_1 звільнений з 09 серпня 2021 року, за п.5 ст.36 КЗпП України в порядку переведення до ПРАТ «ДКХЗ».

Таким чином, трудовою книжкою позивача та зазначеною довідкою підтверджено, що у періоди з 21.07.1987 по 30.10.1987 та з 05.06.1997 по 09.08.2021 позивач працював в ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» на робочих місцях, які атестовані за Списком №2.

В оскаржуваному у цій справі рішенні позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 через відсутність необхідного пільгового стажу та не зараховано вищезазначені періоди роботи до пільгового стажу роботи через відсутність рішення Комісії щодо підтвердження пільгового стажу роботи (підприємство ліквідоване).

Відповідно до ч.1 ст.114 Закону №1058-ІV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

На пільгових умовах пенсія за віком призначається:

- працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах (п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058-ІV);

- працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах (п.2 ч.2 ст.114 Закону №1058-ІV).

Таким чином, для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, у особи має бути не менше 30 років страхового стажу (для чоловіків), не менше 12 років 6 місяців стажу (для чоловіків) на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, та особа має досягти віку 55 років.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 3 Порядку №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).

Відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 (далі – Порядок №442), пенсії за віком на пільгових умовах за списками виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також пенсії, що можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць.

Атестація робочих місць за умовами (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку №442, періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.

Результати атестації використовуються для розроблення заходів щодо покращення умов праці і оздоровлення працівників та під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств, установ та організацій, обґрунтування пропозицій про внесення змін до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Таким чином, атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах.

Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Водночас, на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці.

Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а, постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 01 березня 2021 року у справі №376/1528/17.

Як зазначено вище, пунктом 20 Порядку № 637 встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Надання уточнюючої довідки підприємств, установ, організації або їх правонаступників передбачено виключно у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Як установив суд, трудова книжка позивача містить записи про роботу позивача та інформацію про атестацію робочого місця позивача, згідно з якою, професії, за якими працював позивач, віднесені до Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах

Таким чином, періоди роботи позивача з 21.07.1987 по 30.10.1987 та з 05.06.1997 по 09.08.2021 мають бути зараховані до стажу позивача, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

При цьому, станом на час звернення за призначенням пенсії позивач досяг віку 55 років, і як установив суд мав 40 років 00 місяців 06 днів страхового стажу, що є достатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Відповідно до частин 1, 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване у цій справі рішення органів пенсійного фонду прийнято не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, відповідно, це рішення є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Окремо суд зазначає, що за загальним правилом, закріпленим у п.1 ч.1 ст.45 Закону №1058-IV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією.

У цій справі суд установив, що позивач звернувся за призначенням пенсії 20.03.2025, тому позивач має право на призначення пенсії з 20.03.2025.

Водночас, суд зазначає, що призначення, перерахунок, нарахування та виплата пенсій відноситься до дискреційних повноважень органів Пенсійного фонду України.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.

Згідно з п.п.3 п. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, яке затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за №40/26485, Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.

Отже, органи Пенсійного фонду України, відповідно до покладених на них завдань, зокрема, призначають (здійснюють перерахунок) і виплачують пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.

Так, питання призначення пенсії є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.

Отже, дискреційне право органу виконавчої влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним, розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Наділивши державні органи та осіб, уповноважених на виконання функцій держави дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави та особам уповноважених на виконання функцій держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.

За таких обставин, адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з частиною 2 статті 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на викладене, суд зазначає про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву позивача від 20.03.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, з урахуванням висновків суду, наведених у цьому рішенні.

Крім цього, суд зобов`язує відповідача зарахувати до стажу роботи позивача, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, періоди роботи позивача з 21.07.1987 по 30.10.1987 та з 05.06.1997 по 09.08.2021.

Водночас, як видно із трудової книжки позивача, у період з 11.12.1989 по 23.04.1997 позивач не працював за професіями, які дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2, тому у зарахуванні цього періоду до пільгового стажу позивача суд відмовляє.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 90 КАС України).

З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, суд зазначає, що позовна заява у цій справі є такою, що підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (ч.3 ст.139 КАС України).

З огляду на викладене, часткове задоволення позовних вимог, суд зазначає про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судового збору у розмірі 807,47 грн.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №047050028716 від 28.03.2025 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, періоди роботи з 21.07.1987 по 30.10.1987 та з 05.06.1997 по 09.08.2021.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.03.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 з урахуванням висновків суду, наведених у цьому рішенні.

В іншій частині позовних вимог, у їх задоволенні відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 807 (вісімсот сім) грн 47 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427).

Суддя Н.В. Кучугурна