Постанова від 19 січня 2026 р. у справі №698/970/25 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/365/26Головуючий по 1 інстанції

Справа №698/970/25 Категорія: на ухвалу Баранов О.І.

Доповідач в апеляційній інстанції

Фетісова Т. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2026 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідачФетісова Т.Л.

судді Карпенко О. В., Сіренко Ю.В.

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Ткаченко А. Д. на ухвалу Калинопільського районного суду Черкаської області від 04.12.2025(повний текст складено 04.12.2025, суддя в суді першої інстанції Баранов О. І.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: орган опіки та піклування Калинопільської селищної ради Звенигородського району Черкаської області, Звенигородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Звенигородському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про позбавлення батьківських прав батька дитини та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

в с т а н о в и в :

у листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи: орган опіки та піклування Калинопільської селищної ради Звенигородського району Черкаської області, Звенигородський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Звенигородському районі Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про позбавлення батьківських прав батька дитини та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Ухвалою Калинопільського районного суду Черкаської області від 04.12.2025 роз`єднано позовні вимоги про позбавлення батьківських прав батька дитини та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини в самостійні провадження.

Виділено у самостійне провадження позовні вимоги про стягнення аліментів.

Передано виділені матеріали позову про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини до канцелярії Калинопільського районного суду Черкаської області для здійснення реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду.

В межах цивільної справи №698/970/25, провадження № 2/698/538/25 залишено позовні вимоги про позбавлення батьківських прав батька дитини та цю справу передано за підсудністю до Придніпровського районного суду м. Черкаси.

Ухвалу обґрунтовано тим, що відповідач ОСОБА_2 значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 ; позивач ОСОБА_1 значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_2 . З огляду на предмет позову (позбавлення батьківських прав батька дитини), правила виключної та альтернативної підсудності застосуванню не підлягають, тому суд прийшов до висновку, що розгляд справи за цією вимогою не належить до територіальної підсудності Калинопільського районного суду Черкаської області.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, представник позивача - адвокат Ткаченко А. Д. подала 17.12.2025 апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до Калинопільського районного суду Черкаської області.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що відповідно до Узагальнення Верховного Суду України «Практика розгляду судами справ, пов`язаних із позбавленням батьківських прав, поновленням батьківських прав, усиновленням, установленням опіки та піклування над дітьми» від 11.12.2008, якщо в одному позові вимоги про позбавлення батьківських прав (та інші вимоги щодо захисту прав дитини) поєднуються з вимогою про стягнення аліментів, такий позов може подаватися за вибором позивача згідно з ч.1 ст.110 ЦПК (актуальна редакція ЦПК містить аналогічну норму ч.1 ст.28 ЦПК України).

Вказує, що поєднання у одному проваджені із вимогою про позбавлення батьківських прав вимоги про стягнення аліментів не суперечить положенням процесуального закону, відповідно не впливає на визначення позивачем територіальної юрисдикції (підсудності) цієї справи, саме Калинопільський районний суд Черкаської області, враховуючи, що позивач сама виховує малолітню дитину, фактично обоє сторін зареєстровані та проживають в селищі Калинопіль, крім того навантаження суддів Калинопільського районного суду в рази менша ніж визначений Придніпровський районний суд м. Черкаси, а тому розгляд справи може бути проведений в більш швидші строки з врахуванням саме інтересів дитини.

Відзив на апеляційну скаргу на адресу апеляційного суду не надходив.

Відповідно до ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на, зокрема, ухвалу суду про передачу справи на розгляд іншого суду (як у даному випадку), розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 2 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» №3 від 01 березня 2013 року згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.

Згідно з ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд до іншого суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Частиною 1 ст. 27 ЦПК України передбачено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з наявними в матеріалах справи відомостями з Єдиного державного демографічного реєстру станом на 04.12.2025 року відповідач ОСОБА_2 значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 ; позивач ОСОБА_1 значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до частини 1 статті 28 ЦПК України позови про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Дана стаття встановлює випадки альтернативної підсудності, за якої позов за вибором позивача може бути пред`явлений в одному з двох і більше судів.

Суд не має право обмежувати вибір позивача для розгляду справи у конкретному суді.

У роз`ясненнях, що містяться в узагальненні Верховного Суду України «Практика розгляду судами справ, пов`язаних із позбавленням батьківських прав, поновленням батьківських прав, усиновленням, установленням опіки та піклування над дітьми» від 11 грудня 2008 року (які є чинними на даний час) зазначено, що справи про позбавлення батьківських прав є справами позовного провадження, тому ця категорія справ підлягає розгляду за загальними правилами підсудності - відповідно до ч. 1 ст. 109 ЦПК України (що узгоджується із ст. 27 чинного ЦПК України) за місцем проживання відповідача або одного з них, якщо позов подається до обох батьків (ч. 1 ст. 113 ЦПК) (що узгоджується із ч. 15 ст. 28 чинного ЦПК України). Якщо в одному позові вимоги про позбавлення батьківських прав (та інші вимоги щодо захисту прав дитини) поєднуються з вимогою про стягнення аліментів, такий позов може подаватися за вибором позивача згідно з ч. 1 ст. 110 ЦПК (що узгоджується із ч.1 ст. 28 чинного ЦПК України).

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 09.04.2020 у справі № 200/11563/18.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, мають враховуватися іншими судами при застосуванні таких норм права.

У ч. 4 ст. 263 ЦПК України також зазначено, що при виборі і застосуванні норм права до спірних відносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Приймаючи до уваги, що позивачем заявлені дві вимоги, як про позбавлення батьківських прав, так і про стягнення аліментів, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при постановлені ухвали про передачу справи за позовом про позбавлення батьківських прав за підсудністю на розгляд до Придніпровського районного суду м. Черкасипорушено правила підсудності, оскільки позов був пред`явлений за правилами альтернативної підсудності за місцем проживання позивача, що є його правом. Отже, оскаржувана ухвала місцевого суду постановлена із порушенням норм процесуального права.

При цьому колегія суддів звертає свою увагу також і на те, що згідно до вимог ч.6 ст.188 ЦПК України вбачається, що розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює саме той суддя, який прийняв рішення про роз`єднання позовних вимог, не передаючи при цьому виділену ним справу на розгляд іншим судам в державі.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для її скасування та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 379 ЦПК України.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу - задовольнити.

Ухвалу Калинопільського районного суду Черкаської області від 04.12.2025 – скасувати.

Матеріали даної цивільної справи направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Повну постанову складено 20.01.2026.

Суддя-доповідач

Судді