Рішення від 21 січня 2026 р. у справі №646/13689/24 — Основ’янський районний суд міста Харкова

22.01.26

Справа № 646/13689/24

Провадження № 2/646/971/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.01.2026 року Основ`янський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді – Глоби М.М.,

за участю секретаря судового засідання – Борщ Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Харкові матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Державний проектно-вишукувальний та науковий – дослідний інститут «Укренергомережпроект» про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в обгрунтування якого зазначила, що вона наказом № 138-к від 02.12.2002 року була прийнята на роботу у штат Державного підприємства «Державний проектно-вишукувальний та науковий – дослідний інститут «Укренергомережпроект» (далі - ДВП та НДІ «Укренергомережпроект») на посаду сторожа та наказом від 01.05.2020 року була звільнена з посади у зв`язку з скороченням штату в порушення законодавства України. Вона з 03.12.2015 року є інвалідом ІІ групи та ветераном праці України. З 11.10.2017 року їй ДВП та НДІ «Укренергомережпроект» не виплачував заробітну плату та не провів відрахування ЄСВ. З 01.02.2019 року вона неодноразово зверталась до ДВП та НДІ «Укренергомережпроект» як в усній, так і в письмовій формі, щодо виплати заробітної плати, однак їй неодноразово було усно відмовлено, письмових відповідей не надавали.

Відповідач не виконує та не виплачує їй заробітну плату згідно судового рішення.

Просила стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати за період з 01.05.2020 року по 01.12.2024 року в розмірі 193522 грн. 56 коп. та моральну шкоду в розмірі 19352 грн. 26 коп.

Ухвалою суду від 11.12.2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 17.04.2025 року закрито підготовче судове засідання, призначено справу до судового розгляду.

Позивач в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась своєчасно та належним чином. В позовній заяві просила проводити розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив. Заяв, клопотань до суду не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (AlimentariaSandersS.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).

Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлявся про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності представника відповідача та згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази в їх сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини.

Згідно ст. ст. 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У ст. 2 ЦПК України визначені завдання та основні засади цивільного судочинства, серед яких змагальність та диспозитивність.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

З копії наказу ДПВ НДІ «Укренергомережпроект» № 138-К від 02.12.2002 року ОСОБА_2 прийнято на роботу з 01.12.2002 року на посаду сторожа.

З довідки ДПВ НДІ «Укренергомережпроект» № 23/33 від 30.04.2020 року вбачається, що позивач працювала в ДПВ НДІ «Укренергомережпроект» на посаді сторожа, де їй нарахована заробітна плата за 2020 рік в загальному розмірі 21431 грн. 96 коп., з якої утримано 4179 грн. 23 коп., до видачі 17252 грн. 73 коп., заборгованість 17252 грн. 73 коп.

Відповідно до копії наказу ДПВ НДІ «Укренергомережпроект» № 17-к від 01.05.2020 року, ОСОБА_1 звільнена з посади сторожа з 01.05.2020 року в зв`язку з укороченням штату працівників.

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 28.12.2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково, стягнуто з ДПВ НДІ «Укренергомережпроект» на її користь заборгованість по заробітній платі за період з вересня 2017 року по квітень 2020 року в сумі 102886 грн. 12 коп., а також моральну шкоду у розмірі 3000 грн. 00 коп.

Відповідно до умов ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Зазначені цивільно-правові відносини регулюються наступними законодавчими актами.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Згідно ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці», працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 94. ч. 5 ст. 95 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Статтею 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок.

Як передбачено ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівнику при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

При розгляді трудових спорів у питаннях про грошові вимоги, крім вимог про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, орган, який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком (ст. 238 КЗпП України).

Відповідно до ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Крім того, відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.12.1999 № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпПстягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Відповідно до абз.3 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана дана виплата. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

Пунктом п`ятим розділу IV Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 передбачено, що нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з п. 8 розділу IV Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні 2 місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 розділу IV Порядку).

В абзаці п`ятому п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24.12.1999 року зазначено, що задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню.

Окрім зазначеного судом відзначається, що згідно з правовим висновком Верховного Суду України у спорі про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (Постанова Верховного Суду України від 03.07.2013 року у справі № 6-60цс133), - відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.

Визначаючи розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.05.2020 року по 01.12.2024 року, суд виходить з наступного.

Згідно довідки № 23/33 від 30.04.2020 року ОСОБА_1 нараховано заробітну плату в сумі 4417 грн. 27 коп. за березень 2020 року та 4379 грн. 11 коп. за квітень 2020 року.

Судом розраховано середню заробітну плату позивача за місяць, яка становить: (4417,27 + 4379,11 = 8796,38) /42 = 209,44 (42 - кількість робочих днів протягом березня - квітня 2020 року).

Визначаючи розмір середнього заробітку з 01.05.2020 року по 01.12.2024 року, який підлягає стягненню на користь позивача, суд враховує, що за період з 01.05.2020 року по 01.12.2024 року пройшло 924 робочих днів, розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за зазначений період становить 193522 грн. 56 коп. (із розрахунку 209,44 коп. х 924 днів).

Таким чином враховуючи спірні цивільно-правові відносини між учасниками справи, які вирішуються тільки в судовому порядку, суд оцінивши достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, вимоги норм матеріального та процесуального права, з врахування розміру вимог позивача щодо стягнення середнього заробітку за період затримки заробітної плати саме по день подання позову, тобто до 01.12.2024 року, а відповідачем не повідомлено суду та не надано доказів на підтвердження проведення повного чи часткового розрахунку з позивачем по заробітній платі, належній останньому при звільнені, а також враховуючи рішення суду від 28.12.2020 року, суд приходить до висновку про задоволення позову в цій частині.

Стосовно заявлених позовних вимог щодо стягнення із відповідача на користь позивача моральної шкоди суд зазначає наступне.

Згідно ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Як достовірно встановлено судом, внаслідок порушення відповідачем законних прав ОСОБА_1 , а саме невиплати їй заробітної плати, тобто порушення відповідачем конституційного права позивача на оплату працю, було порушено звичний для останньої уклад життя, завдало їй моральних страждань, які виразилися в переживаннях, пов`язаних із необхідністю звернення до суду за захистом свого порушеного права, остання зазнала втрат немайнового характеру, тобто позивачу завдано моральну шкоду.

Суд зауважує, що в результаті невиплати заробітної плати протягом тривалого періоду часу позивач понесла моральні страждання, що зумовило зміну способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для утримання себе, що визнається судом моральною шкодою, яка підлягає задоволенню із врахуванням розміру невиплачених відповідачем сум, характеру та тривалості завданих моральних страждань.

Враховуючи характер та обсяг душевних і психічних страждань, яких зазнала позивач, характер немайнових втрат, тяжкість вимушених змін у її житті, та зважаючи на положення Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», а також враховуючи що відповідачем не повідомлено суду та не надано доказів на підтвердження проведення повного чи часткового розрахунку з позивачем по заробітній платі та не надано заперечень щодо розміру моральної шкоди, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди, з урахуванням встановлених судом обставин справи, підлягають задоволенню.

Таким чином, суд приходить до висновку що позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп. у зв`язку зі звільненням позивача від сплати судового збору.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 15, 1212, 1215 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76, 78, 81, 89, 141, 229, 235, 259, 263, 264, 265, 268, 280-282, 353, 355, 356 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Державний проектно-вишукувальний та науковий – дослідний інститут «Укренергомережпроект» про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати та моральної шкоди - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Державний проектно-вишукувальний та науковий – дослідний інститут «Укренергомережпроект» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виплати заробітної плати за період з 01 травня 2020 року по 01 грудня 2024 року у сумі 193522 (сто дев`яносто три тисячі п`ятсот двадцять дві) грн. 56 коп.

Стягнути з Державного підприємства «Державний проектно-вишукувальний та науковий – дослідний інститут «Укренергомережпроект» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 19352 (дев`ятнадцять тисяч триста п`ятдесят дві) грн. 26 коп.

Стягнути з Державного підприємства «Державний проектно-вишукувальний та науковий – дослідний інститут «Укренергомережпроект» на користь держави витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса місця мешкання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Державне підприємство «Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут «Укренергомережпроект», адреса: 61050, м. Харків, вул. Набережна Гімназійна, буд. 2, ЄДРПОУ 00114092.

Суддя