Рішення від 21 січня 2026 р. у справі №645/1788/24 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/1788/24

Провадження № 2/645/35/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2026 року м. Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого –судді Алтухової О.Ю.,

секретар судового засідання - Півінська С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ будинку з надвірними будівлями в натурі, визначення порядку користування земельною ділянкою та припинення права спільної часткової власності, треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Фрунзенського (нині – Немишлянського) районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить суд:

провести поділ нерухомого майна в порядку ст.367 ЦК України та виділити позивачу в натурі приміщення та надвірні будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: в будинку літ. «А-1» житлову кімнату 2-3 площею 6.3 кв.м., житлову кімнату 2-4 площею 20.1 кв.м., житлову кімнату 25 площею 5.8 кв.м., коридор 2-2 площею 4.2кв.м., частину прибудови літ. «а» у вигляді кухні 2-6 площею 5.4 кв.м. та коридору 2-ї площею 6.0 кв.м прибудову літ. «а-3» у вигляді тамбуру III площею 5.0 кв.м., а всього загальною площею 52.8 кв.м., житловою площею 32.2 кв.м.; надвірні будівлі - гараж літ. «Б», льох літ. «Д», сарай літ «Л», душ літ. «Е», вбиральня літ «Ж», зливна яма ворота з хвірткою №5, частина огорожі № 6;

при проведенні поділу будинку з надвірними будівлями, визначити порядок користування земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 з урахуванням ідеальних часток співвласників. Розмір ділянки і її розташування по відношенню до співвласника - відповідача та до сусідніх будинків, про що позивачем буде вказано додатково після проведення відповідної судової експертизи;

після поділу припинити право спільної часткової власності на будинок з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_1 ;

судові витрати по справі покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу належить на праві власності 46/100 частин житлового будинку з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_1 . Інші 54/100 частини будинку з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані на праві власності за ОСОБА_5 на підставі рішення Московського районного суду м.Харкова від 13.09.1971 року, справа № 2/1658,1971 р.). ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадщину після її смерті фактично прийняв її син ОСОБА_2 , який проживав в будинку на день її смерті. Вказаний будинок з надвірними будівлями розташований на земельній ділянці площею 593 кв.м. і був наданий в користування попередньому власнику на підставі договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки, посвідченого 22.03.1958 р. державним нотаріусом Третьої Харківської державної нотаріальної контори за р.№ 2-12149. Згідно відомостей технічного паспорту на будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , житловий будинок літ. «А-1» з прибудовами фактично складається з двох відокремлених частин (груп приміщень), які мають окремі виходи та використовуються окремо кожним співвласником. Кожна з частин будинку, якими користуються співвласники, має окрему систему життєзабезпечення - водопостачання, водовідведення, опалення тощо. Протягом багатьох років склався певний порядок користування будинком. Позивач просив провести поділ нерухомого майна в порядку ст.367 ЦК України та виділити позивачу ОСОБА_1 в натурі приміщення та надвірні будівлі за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: в будинку літ. «А-1» житлову кімнату 2-3 площею 6.3 кв.м., житлову кімнату 2-4 площею 20.1 кв.м., житлову кімнату 25 площею 5.8 кв.м., коридор 2-2 площею 4.2кв.м., частину прибудови літ. «а» у вигляді кухні 2-6 площею 5.4 кв.м. та коридору 2-І площею 6.0 кв.м прибудову літ. «а-3» у вигляді тамбуру III площею 5.0 кв.м., а всього загальною площею 52.8 кв.м., житловою площею 32.2кв.м.; надвірні будівлі - гараж літ. «Б», льох літ. «Д», сарай літ «Л», душ літ. «Е», вбиральня літ «Ж», зливна яма № 8, ворота з хвірткою №5, частина огорожі № 6; при проведенні поділу будинку з надвірними будівлями, визначити порядок користування земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 з урахуванням ідеальних часток співвласників. Розмір ділянки і її розташування по відношенню до співвласника - відповідача та до сусідніх будинків, про що позивачем буде вказано додатково після проведення відповідної судової експертизи; після поділу припинити право спільної часткової власності на будинок з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_1 .

Ухвалою Фрунзенського (нині – Немишлянського) районного суду м. Харкова від 15.04.2024 року позовна заява залишена без руху.

23.04.2024 року через канцелярію суду від представника позивача – адвоката Жарової-Тітарьвої Л.М., яка діє на підставі ордеру, надійшлазаява, про усунення недоліків позовної заяви з додатками. Заява була отримана суддею 25.04.2024 року.

Провадження у справі відкрите ухвалою суду від 25.04.2024 року, призначене підготовче засідання.

Ухвалю суду від 26.06.2024 року у справі призначено судову будівельно-технічну експертизу.

Провадження у справі поновлено ухвалою суду від 25.07.2024 року для виконання клопотання експерта про надання додаткових вихідних даних, необхідних для проведення судової експертизи № 5425.

Ухвалою суду від 01.08.2024 року задоволено клопотання представника позивача та постановлено витребувати у КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» (61003, м. Харків, майдан Павлівський, 4) належним чином посвідчену копію інвентаризаційної справи на садибу, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

12.08.2024 року до суду надійшла копія Інвентаризаційної справи.

Ухвалою суду від 27.08.2024 року постановлено надати в розпорядження експерта нові докази та зупинено провадження у справі.

Провадження у справі поновлено ухвалою суду від 24.09.2024 року для виконання клопотання експерта про надання додаткових вихідних даних, необхідних для проведення судової експертизи № 5425.

Ухвалою суду від 03.10.2024 року постановлено задовольнити клопотання представника позивача та витребувати у КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» (61003, м. Харків, майдан Павлівський, 4) Довідку про інвентаризаційну вартість будівель та споруд (окремо по кожній) садиби за адресою: АДРЕСА_1 станом на 2024 рік або, у разі виконання за наявним техпаспортом, станом на 24.06.2021 року.

Ухвалою суду від 26.11.2024 року постановлено надати в розпорядження експерта нові докази та зупинено провадження у справі.

15.05.2025 року до суду надійшов висновок експерта № 5425/6350 від 07.05.2025 року за результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи.

Провадження у справі поновлене ухвалою суду від 19.05.2025 року, призначене підготовче засідання.

11.06.2025 року до суду надійшла уточнена позовна заява ОСОБА_1 , від імені якого діє його представник – адвокат Жарова-Тітарьова Л.М., у якій позивач просить суд:

провести поділ нерухомого майна в порядку ст.367 ЦК України та виділити ОСОБА_1 в натурі за адресою: АДРЕСА_1 , наступні приміщення та надвірні будівлі:

в будинку літ. «А-1» житлову кімнату 2-3 площею 6.3кв.м., житлову кімнату 2-4 площею 20.1 кв.м., житлову кімнату 25 площею 5.8 кв.м., коридор 2-2 площею 4.2кв.м., частину прибудови літ. «а» у вигляді кухні 2-6 площею 5.4кв.м. та коридору 2-1 площею 6.0 кв.м прибудову літ. «а-3» у вигляді тамбуру III площею 5.0 кв.м., а всього загальною площею 52.8 кв.м., житловою площею 32.2кв.м.;

надвірні будівлі - гараж літ. «Б», льох літ. «Д», сарай літ «Л», душ літ. «Е», вбиральня літ «Ж», зливна яма № 8, ворота з хвірткою №5, частина огорожі № 6.

Виділити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 в користування земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 згідно 4 (четвертого) варіанту судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 5425/6350 від 07.05.2025 року, а саме:

виділити у користування І землекористувача ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 272,3 кв.м. Виділити у користування II землекористувача ОСОБА_2 земельну ділянку площею 319,7 кв.м.

Межі земельних ділянок, що пропонується виділити у користування (позначені на схемі лінією червоного кольору), проходять таким чином : т. А по межі проїзду ОСОБА_6 (раніше Ій Братський проїзд ), поділивши її на відрізки розмірами 10,09 м та 7,8 м ; відрізок АБ по прямій до лінії розподілу літ . «А-1»; відрізок БВ по лінії розподілу літ. « А -1», літ. «а», літ. «а1», літ. « а 3»; відрізок ВГ по прямій розміром 19,24 м до тильної межі, поділивши і на відрізки розміром 8,65 м та розміром 8,84 м (4,58; 4,26).

Після поділу припинити право спільної часткової власності на будинок з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_1 .

Стягнути з відповідача судові витрати: сплата судового збору - 6015,29 грн., сплата витрат за проведення експертизи - 29533,92 грн., а всього 35549,21 грн.

Ухвалою суду від 12.06.2025 року заяву сторони позивача від 11.06.2025 року про зміну предмета позову прийнято до розгляду.

Ухвалою суду від 21.07.2025 року постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 02.10.2025 року задоволене клопотання представника позивача та постановлено витребувати у відокремленого підрозділу Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори (раніше – Дванадцятої Харківської державної нотаріальної контори: 61061, м.Харків, вул. Василя Мельникова, 2) належним чином завірені матеріали спадкової справи № 307/05, заведеної 25.03.2005 року після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

20.10.2025 року до суду надійшли копії матеріалів спадкової справи № 307/2005.

Ухвалою суду від 04.11.2025 року постановлено повернутися до стадії підготовчого провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ будинку з надвірними будівлями в натурі, визначення порядку користування земельною ділянкою та припинення права спільної часткової власності. Залучити до участі у справі в якості третіх осіб ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_4 ( АДРЕСА_3 ).

Ухвалою суду від 18.12.2025 року постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не зявився. Представник позивача – адвокат Жарова-Тітарьова Л.М., подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила задовільнити, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_2 та треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином, причини неприбуття суду не повідомили.

Відповідач в установлений ч. 7 ст.178 ЦПК України строк не подав до суду відзив на позовну заяву, у зв`язку із чим суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Беручи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом; також беручи до уваги те, що відповідач та треті особи в судове засідання не з`явилися і причин неявки суду не повідомили, в силу положень ч.1,ч.3 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за доцільне розглянути справу за відсутності відповідача та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Суд, дослідивши надані докази в їх сукупності, доходить наступного висновку.

Відповідно до рішення Московського районного народного суду м. Харкова від 13.09.1971 року (справа № 2-1658,1971р.) за ОСОБА_1 та ОСОБА_7 було визнано в рівних частках право власності в порядку забудівлі на 46/100 частин від всього домоволодіння, яке знаходиться в АДРЕСА_1 . Інші 54/100 частини цього ж домоволодіння згідно договору забудови належать ОСОБА_5 (а.с. 8).

Заочним рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 21.12.2023 року (справа № 645/8050/21) задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Харківська міська рада про встановлення юридичного факту та визнання права власності в порядку спадкування за законом. Визнано факт, що особа, яка зазначена в рішенні Московського районного суду м. Харкова від 13.09.1971 року як « ОСОБА_7 » - це ОСОБА_7 , рідна мати позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . Визнано за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , право власності на 23/100 частини будинку АДРЕСА_4 в порядку спадкування за законом після смерті матері, ОСОБА_7 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 11-14).

Згідно з Витягом з державного реєстру речових прав від 27.02.2024 року № 367527500, 23/100 частини житлового будинку, літ. "А-1" з надвірними будівлями та спорудами загальною площею 118.8 кв.м., житловою площею 65.1 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 належить на праві власності позивачу ОСОБА_1 на підставі рішення Московського районного народного суду м. Харкова від 13.09.1971 року, справа № 2-1658,1971 р.; номер відомостей про речове право: 53878803 від 19.02.2024 року; реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 2886963863120.

Згідно з Витягом з державного реєстру речових прав від 27.02.2024 року № 367527792, 23/100 частини житлового будинку, літ. "А-1" з надвірними будівлями та спорудами загальною площею 118.8 кв.м., житловою площею 65.1 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 належить на праві власності позивачу ОСОБА_1 на підставі рішення Фрунзенського районного суду м.Харкова від 21.12.2023 року, справа № 645/8050/21; номер відомостей про речове право: 53878841 від 19.02.2024 року; реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна: 2886963863120.

Відповідно до Інформаційної довідки міського центру нерухомості від 17.06.2021 р. № 2021/10484, до складу домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 входять житловий будинок з прибудовами та надвірними будівлями загальною площею 118,8 кв.м., житловою площею 65,1 кв.м., які розташовані на земельній ділянці фактичною площею 593 кв.м. Самовільні будівлі відсутні.

Згідно з Довідкою КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради від 05.07.2021 року № 1105443, наявна інформація про зареєстроване право власності на житловий будинок з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 – російською) та ОСОБА_7 ( ОСОБА_7 – російською) по 23/100 частини будинку на підставі рішення Московського районного народного суду м. Харкова від 13.09.1971 року, справа № 2-1658,1971р.; за ОСОБА_5 ( ОСОБА_8 – російською) на 54/100 частини будинку на підставі договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки, посвідченого 22.03.1958 Третьою Харківською державною нотаріальною конторою, р.№ 2-12149, рішення Московського районного народного суду м. Харкова від 13.09.1971 року, справа № 2-1658,1971р. В реєстрі прав власності на нерухоме майно не зареєстровано (а.с. 15).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією Повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть (а.с. 24).

Згідно з відомостями будинкової книги для прописки громадян за адресою АДРЕСА_1 , син ОСОБА_5 та відповідач по справі ОСОБА_2 на день смерті матері був зареєстрований за вказаною адресою.

20.10.2025 року до суду був наданий лист Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори, яка є правонаступником Дванадцятої Харківської державної нотаріальної контори (згідно наказу Міністерства юстиції України № 362315 від 19.11.2018), із якого вбачається, що після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 , заведено спадкову справу № 307/2005.

Вивченням копії матеріалів спадкової справи № 307/2005, встановлено, що у них містяться: заяви ОСОБА_2 і ОСОБА_4 від 25.03.2005 року про прийняття спадщини після смерті їх матері ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 , заяви зареєстровані в реєстрі за № 2-239,2-240; та заява ОСОБА_3 від 18 травня 2005 року про прийняття спадщини після смерті її бабусі ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 , оскільки дочка спадкодавця - ОСОБА_9 , померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , заява зареєстрована в реєстрі за № 3-890.

Згідно з ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Таким чином, за відсутності у суду інших даних, слід зазначити, що 54/100 частини будинку на підставі договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки, посвідченого 22.03.1958 Третьою Харківською державною нотаріальною конторою, р.№ 2-12149, рішення Московського районного народного суду м. Харкова від 13.09.1971 року, справа № 2-1658,1971 р. з огляду на положення ч. 5 ст. 1268 ЦК України і поки не доведено протилежне, належать спадкоємцям померлої ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

На підставі розпорядження очільника Харківської обласної військової адміністрації від 26.07.2024 року, 1й Братський проїзд перейменований на проїзд ОСОБА_6 .

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановленому законом.

Поняття, зміст права власності та його здійснення закріплено у статтях 316, 317, 319 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), аналіз яких свідчить, що право власності має абсолютний характер, його зміст становлять правомочності власника з володіння, користування і розпорядження належним йому майном. Забезпечуючи всім власникам рівні умови здійснення своїх прав, держава гарантує власнику захист від порушень його права власності з боку будь-яких осіб.

За загальним правилом власник самостійно користується, володіє та розпоряджається своїм майном.

Володіння та розпорядження об`єктом спільної власності (часткової чи сумісної) має свої особливості.

Згідно з частиною першою статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Зі змісту вказаної статті випливає, що право кожного із співвласників пов`язується з часткою у праві спільної власності, і кожен із співвласників є власником не певної частини майна, а всього спільного майна у цілому.

Відповідно до частин першої, другої статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Частиною третьою статті 358 ЦК України передбачено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Частиною першою статті 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.

Вид майна, що перебуває у спільній частковій власності, впливає на порядок виділу з нього частки.

Відповідно до частини другої статті 364 ЦК України, якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Питання щодо поділу майна, що є у спільній частковій власності, врегульовано статтею 367 ЦК України, у відповідності до якої майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Виходячи з аналізу змісту наведених норм права, поняття «поділ» та «виділ» не є тотожними. При поділі майно, що знаходиться в спільній частковій власності, поділяється між усіма співвласниками, і правовідносини спільної часткової власності припиняються. При виділі частки правовідносини спільної часткової власності, як правило, зберігаються, а припиняються лише для співвласника, частка якого виділяється. Винятком з цього правила є ситуація, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам, - тоді має місце поділ спільного майна. Тобто, поділ спільного майна відрізняється від виділу частки співвласника або припинення його права на частку в спільному майні однією суттєвою ознакою - у разі поділу майна право спільної часткової власності на нього припиняється.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суду у постановах від 19 травня 2021 року у справі № 501/2148/17 (провадження № 61-22087св19), від 28 липня 2021 року у справі № 310/7011/17 (провадження № 61-7153св20).

Окрім того, Верховний Суд України у своїй постанові від 03 квітня 2013 року у справі № 6-12цс13 також дійшов висновку, що у разі виділу співвласник отримує свою частку в майні в натурі й вибуває зі складу учасників спільної власності. За всіма іншими співвласниками спільна власність при виділі частки зберігається. На відміну від виділу, за якого право власності припиняється лише для того співвласника, частка якого виділяється із спільної власності в разі поділу (стаття 367 ЦК України) спільна часткова власність припиняється для всіх її учасників.

При цьому слід ураховувати, що після поділу майна, що є у спільній частковій власності (в порядку статтею 367 ЦК України), так і після виділу частки зі спільного нерухомого майна в порядку статті 364 ЦК України (у разі, коли майно належить на праві спільної часткової власності двом співвласникам) право спільної часткової власності припиняється, кожному із співвласників має бути визначена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України. Таким чином, суд повинен зазначити в рішенні, яка частка із спірного майна надається відповідачу, тим самим визначивши конкретний окремий об`єкт нерухомого майна, який залишається у власності відповідача.

При цьому, загальні засади цивільного законодавства, зокрема засади справедливості, добросовісності та розумності (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), спонукають суд при вирішенні зазначених спорів ураховувати інтереси обох сторін.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 належить 46/100 часток житлового будинку з присадибною ділянкою та господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_5 належало 54/100 частки цього домоволодіння.

Спадкоємцями померлої ОСОБА_5 є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Відповідно до висновку експерта № 5425/6350 за результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи по матеріалах цивільної справи № 645/1788/24, складеного 07.05.2025 року, експертом Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.М. Бокаріуса» - 1) провести поділ будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_5 між співвласниками відповідно до належних їм часток, згідно якого виділити ОСОБА_1 наступні приміщення та надвірні будівлі: в будинку літ. «А-1» житлову кімнату 2-3 площею 6,3 кв.м, житлову кімнату 2-4 площею20,1 кв.м, житлову кімнату 2-5 площею 5,8 кв.м, коридор 2-2 площею 4,2 кв.м, частину прибудову літ. «а» у вигляді кухні 2-6 площею 5,4 кв.м та коридору 2-1 площею 6,0 кв. м., прибудову літ. «а'» у вигляді тамбуру III площею 5,0 кв.м, а всього загальною площею 52,8 кв.м, житловою площею 32,2 кв.м; надвірні будівлі — гараж літ. «Б», льох літ. «Д», сарай літ. «Л», душ літ. «Е», вбиральня літ. «Ж», зливна яма № 8, ворота з хвірткою № 5, частина огорожі № 6 – з технічної точки зору можливо (докладніше у дослідженні). 2) У зв?язку з тим, що провести поділ згідно зазначеного у питанні № 1 варіанту можливо, інший варіант можливого поділу будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 між співвласниками відповідно до належних їм часток - не надавався; 3) Надано чотири варіанти виділення у користування земельної ділянки садиби заадресою: АДРЕСА_1 відповідно до частин кожного співвласника у праві власності на будинок (докладніше у дослідженні).

Відповідно до варіанту поділу садиби І співвласнику ОСОБА_1 на 46/100 часток виділяється в натурі за адресою: АДРЕСА_1 , наступні приміщення та надвірні будівлі:

в будинку літ. «А-1»:

коридор 2-2 площею 4.2 кв.м., житлову кімнату 2-3 площею 6.3 кв.м., житлову кімнату 2-4 площею 20.1 кв.м., житлову кімнату 2-5 площею 5.8 кв.м.,

в прибудові літ. «а»:

коридор 2-1 площею 6.0 кв.м, кухня 2-6 площею 5.4 кв.м.

по надвірним будівлям та спорудам:

льох літ. «Д» , вхід в льох літ. «д».

по особисто побудованим будівлям та спорудам:

тамбур літ. «а-3» площею 5.0 кв.м (№ III); гараж літ. «Б»; душ літ. «Е»; вбиральня літ «Ж»; сарай літ. «Л»; ворота з хвірткою №5; частина огорожі № 6; зливна яма № 8.

ІІ співвласнику на 54/100 часток виділяється в натурі за адресою: АДРЕСА_1 , наступні приміщення та надвірні будівлі:

в будинку літ. «А-1»:

житлову кімнату 1-5 площею 7.8 кв.м., житлову кімнату 1-6 площею 8.1 кв.м., житлову кімнату 1-7 площею 17.0 кв.м., коридор 1-8, площею 9.4 кв.м.;

в прибудові літ. «а»:

кухня 1-1 площею 7.2 кв.м., кухня 1-4 площею 9.9. кв.м;

по особисто побудованим будівлям та спорудам:

тамбур літ. «а-1» площею 2.7 кв.м (№ I), площею 3.9 кв.м. (№ ІІ); гараж літ. «В»; вбиральня літ. «З»; сарай літ. «К»., частина огорожі № 6; хвіртка № 7.

Таким чином за варіантом поділу садиби, визначеним судовим експертом, І співвласнику пропонується виділити будівель і споруд на суму 118056,00 грн., із загальною площею приміщень 47,0 кв.м., окрім того особисто побудованих будівель та споруд на суму 103850,00 грн.

ІІ співвласнику - пропонується виділити будівель і споруд на суму 129806,00 грн., із загальною площею приміщень 59,4 кв.м., окрім того особисто побудованих будівель та споруд на суму 147287,00 грн.

За варіантом поділу садиби частки співвласників у праві власності: І співвласника – 48/100, замість 46/100; ІІ співвласника – 52/100, замість 54/100.

Відповідач та треті особи не висловили свої заперечення проти варіанту поділу будинку та порядку користування земельною ділянкою, запропонованими позивачем.

Після дослідження змісту вказаної вище судової експертизи суд встановив, що варіант поділу садиби, вказаний експертом, найбільш наближений до розмірів ідеальних часток співвласників у спірному домоволодінні, та у найбільшій мірі враховує їх права та інтереси щодо використання та обслуговування виділеним на належну ним ідеальну частку у власність житлових будинків та господарських будівель, мінімізує грошові взаєморозрахунки сторін у найменш обтяжливому розмірі.

Також суд враховує, що визначальним для поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість поділу будинку відповідно до часток співвласників. На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного суду у справі № 688/4007/19.

Враховуючи викладене, суд погоджується з позивачем про необхідність при вирішенні даної справи застосувати варіант розподілу житлового будинку з надвірними будівлями, встановлений експертизою, оскільки не доведено, що виділення цих приміщень позивачу може завдати істотної шкоди правам відповідача та третіх осіб.

Окрім того, згідно з ч.1 ст.95 ЗК України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право самостійно господарювати на землі; споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди; користуватися іншими правами, передбаченими законом або договором.

Відповідно до п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», одночасно з розв`язанням спору про право власності на будинок, виділ частки або встановлення порядку користування конкретними приміщеннями, суд може також згідно зі ст.105 ЗК вирішити позов, якщо він заявлений, про порядок використання і розпорядження земельною ділянкою між громадянами, яким жилий будинок належить на праві спільної власності.

За правилом частини другої статті 120 ЗК України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Частина четверта статті 120 ЗК України передбачає, що при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі та споруди.

Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. Відповідно до вказаних норм визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду, та передбачає механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За змістом частини першої статті 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Таким чином, суд вважає необхідним визначити порядок користування земельною ділянкою відповідно до висновку експерта № 5425/6350 за результатами проведення судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи по матеріалах цивільної справи № 645/1788/24, складеного 07.05.2025 року, експертом Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.М. Бокаріуса» та застосувати ІV варіант порядку користування земельною ділянкою, відповідно до якого: пропонується виділити у користування І землекористувача (співвласника садиби) земельну ділянку загальною площею 272, 3 кв.м., у користування ІІ землекористувача (співвласника садиби) земельну ділянку площею 319, 7 кв.м. Межі земельних ділянок проходять таким чином: т. А по межі проїзду ОСОБА_6 , поділивши її на відрізки розмірами 10,09 м. та 7,8 м; відрізок АБ по прямій лінії розподілу літ. «А-1»; відрізок БВ по лінії розподілу літ. «А-1», літ «а», літ. «а1», літ. «а2»; відрізок ВГ по прямій розміром 19,24 м до тильної межі, поділивши її на відрізки розміром 8,65м та розміром 8,84 м (4,58; 4, 26).

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ч.6 ст.139, ст. 141 ЦПК України, а саме з відповідача на користь позивача стягуються витрати по оплаті судового збору у розмірі 6015,29 грн., сплата витрат за проведення експертизи у розмірі 29533,92 грн., а всього 35549,21 грн.

Також з відповідача на користь Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради суд стягує 457,70 грн за надання копії матеріалів інвентаризаційної справи на будинок АДРЕСА_4 .

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити.

Провести поділ нерухомого майна відповідно до висновку експерта ННЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса» Кирилової Л.І. № 5425/6350 від 07.05.2025 року та виділити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 в натурі за адресою АДРЕСА_1 наступні приміщення та надвірні будівлі:

в будинку літ. «А-1» житлову кімнату 2-3 площею 6.3кв.м., житлову кімнату 2-4 площею 20.1 кв.м., житлову кімнату 2-5 площею 5.8 кв.м., коридор 2-2 площею 4.2 кв.м., частину прибудови літ. «а» у вигляді кухні 2-6 площею 5.4 кв.м. та коридору 2-1 площею 6.0кв.м., прибудову літ. «а-3» у вигляді тамбуру ІІІ площею 5.0 кв.м., а всього загальною площею 52.8 кв.м., житловою площею 32.2 кв.м.;

надвірні будівлі - гараж літ. «Б», льох літ. «Д», сарай літ. «Л», душ літ. «Е», вбиральня літ. «Ж», зливна яма №8, ворота з хвірткою №5, частина огорожі №6.

Встановити порядок користування земельною ділянкою та виділити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 в користування земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 відповідно до 4 (четвертого) варіанту судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи № 5425/6350 від 07.05.2025 року, а саме: виділити у користування І землекористувача ОСОБА_1 земельну ділянку загальною площею 272,3 кв.м. Виділити у користування II землекористувача земельну ділянку площею 319,7 кв.м.

Межі земельних ділянок, що пропонується виділити у користування (позначені на схемі лінією червоного кольору), проходять таким чином : т. А по межі проїзду ОСОБА_6 (раніше Ій Братський проїзд ), поділивши її на відрізки розмірами 10,09 м та 7,8 м ; відрізок АБ по прямій до лінії розподілу літ . «А-1»; відрізок БВ по лінії розподілу літ. « А -1», літ. «а», літ. «а1», літ. «а3»; відрізок ВГ по прямій розміром 19,24 м до тильної межі, поділивши і на відрізки розміром 8,65 м та розміром 8,84 м (4,58; 4,26).

Після поділу припинити для ОСОБА_1 право спільної часткової власності на будинок з надвірними будівлями за адресою АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 6015,29 грн, та витрати за проведення судової експертизи № 5425 в сумі 29 533,92 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради 457,70 грн за надання копії матеріалів інвентаризаційної справи на будинок АДРЕСА_4 .

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст. 284-285 ЦПК України.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене іншими учасниками справи шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення скороченого рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_6 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_6 .

Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 ).

Третя особа: ОСОБА_4 , АДРЕСА_3 .

Повне судове рішення складено 22.01.2026 року.

Суддя О.Ю.Алтухова