Постанова від 21 січня 2026 р. у справі №621/17/23 — Зміївський районний суд Харківської області

Суд: Зміївський районний суд Харківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 21 січня 2026 р.

Справа: №621/17/23

Суддя: Овдієнко В. В.

621/17/23

3-в/621/2/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

22 січня 2026 року м. Зміїв

Суддя Зміївського районного суду Харківської області Овдієнко В. В.

розглянувши питання щодо прийняття до розгляду скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця у виконавчому провадженні № 76683770,

у с т а н о в и в :

Постановою судді Зміївського районного суду Харківської області від 08 лютого 2023 року до ОСОБА_1 застосовано за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

19.01.2026 ОСОБА_1 надіслав до суду скаргу, в якій просив:

- визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Балаклійського відділу державної виконавчої служби в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Токар Н., у виконавчому провадженні № 76683770 щодо примусового виконання постанови № 621/17/23, виданої 08.02.2023 Зміївським районним судом Харківської області про стягнення з нього на користь держави 34 000 грн 00 коп.;

- зупинити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 76683770 щодо примусового виконання постанови № 621/17/23, виданої 08.02.2023 Зміївським районним судом Харківської області про стягнення з нього на користь держави 34 000 грн 00 коп.

Ознайомившись зі скаргою та матеріалами справи, дійшов наступного:

Згідно частин 1-4 статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до частин 2, 3 статті 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову. Місцевий суд протягом трьох днів надсилає апеляційну скаргу разом із справою у відповідний апеляційний суд.

Положеннями статей 304, 305 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що питання, зв`язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову. Контроль за правильним і своєчасним виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення здійснюється органом (посадовою особою), який виніс постанову, та іншими органами державної влади в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження", рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Положеннями Кодексу України про адміністративні правопорушення не встановлено порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність виконавчої служби під час виконання постанов про накладення стягнення у виді штрафу.

Разом з тим, статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України передбачені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

З викладеного слідує висновок, що спори щодо оскарження дій державного виконавця у зв`язку з примусовим виконанням судового рішення про накладення адміністративного стягнення підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 06.02.2019 у справі № 757/62025/17-ц (провадження № 14-619цс18) за результатом розгляду касаційної скарги особи на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 26 жовтня 2017 року та постанову Апеляційного суду міста Києва від 13 лютого 2018 року у цивільній справі за скаргою на дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі – Шевченківський РВ ДВС м. Києва) Савчука Костянтина Петровича щодо постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови про арешт майна. У постанові зазначено: "Оскільки у справі, яка розглядається, ОСОБА_3 оскаржує дії державного виконавця у зв`язку з примусовим виконанням судового рішення про накладення адміністративного стягнення, ухваленого в порядку КУпАП, а не за наслідками розгляду цивільної справи, то висновки судів попередніх інстанцій про неможливість її розгляду в порядку цивільного судочинства є правильними. Суд обґрунтовано зробив висновок про наявність правових підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 122 ЦПК України, у чинній на час прийняття оскаржуваної ухвали редакції, для відмови у відкритті провадження у справі з огляду на те, що скарга не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Розгляд такої скарги віднесено до юрисдикції адміністративних судів.".

За таких обставин, належить відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 та роз`яснити право звернення зі скаргою до адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства.

Керуючись статтею 74 Закону України "Про виконавче провадження", статтями 283, 304, 305 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

п о с т а н о в и в:

Відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця у виконавчому провадженні № 76683770 та роз`яснити право звернення зі скаргою до адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства.

На постанову може бути подана апеляція до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: В. В. Овдієнко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua