Постанова від 20 січня 2026 р. у справі №152/1598/25 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 152/1598/25

Провадження № 33/801/116/2026

Категорія: 307

Головуючий у суді 1-ї інстанції Роздорожна А. Г.

Доповідач: Рибчинський В. П.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2026 рокум. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі судді судової палати у цивільних справах Рибчинського В.П.,

за участі захисника ОСОБА_1 – адвоката Костриці В.С., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шаргородського районного суду Вінницької області від 12 грудня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД № 031997 від 18.10.2025 ОСОБА_1 18 жовтня 2025 року о 08-30 год в АДРЕСА_1 , за місцем свого поживання вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_2 , тобто умисні дії фізичного та психологічного характеру, а саме застосував фізичну силу та ображав нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода фізичному та психологічному здоров`ю потерпілої, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Постановою Шаргородського районного суду Вінницької області від 12 грудня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк 5 (п`ять) діб. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп.

Не погоджуючись з такою постановою суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

В обґрунтування посилається на те, що розгляд справи було проведено за його відсутності, чим порушено його право на захист, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що він вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру, відомості, зазначені у протоколі не відповідають дійсності.

В суді апеляційної інстанції захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – адвокат Костриця В.С. підтримав доводи апеляційної скарги.

Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про дату час та місце була повідомлена належним чином. Разом з тим, до початку судового засідання подала письмові пояснення, в яких заперечувала щодо задоволення апеляційної скарги, просила постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Крім того, до початку судового засіданні від захисника ОСОБА_2 - адвоката Опольської Н.М. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому зазначає, адвокат Опольська Н.М. перебуває на лікарняному, що підтверджується медичним висновком про непрацездатність. При цьому до клопотання договору чи витягу з договору про надання правової допомоги не додала, а лише свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю, а тому враховуючи відсутність в матеріалах справи документів, що підтверджують повноваження адвоката Опольської Н.М. як захисника Дончевської Я.В. на надання правової допомоги, апеляційний суд не має можливості перевірити повноваження щодо звернення з таким клопотанням.

Відтак враховуючи відсутність підстав для обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та потерпілої у справі при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, прихожу до висновку про відмову в задоволенні даного клопотання.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційну скаргу слід задовольнити з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з`ясовувати питання: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення такого припису.

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов`язкової ознаки - можливість настання чи настання фізичної або психологічної шкоди, яка була чи могла бути завдана потерпілому.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення « ОСОБА_1 18 жовтня 2025 року о 08-30 год в АДРЕСА_1 , за місцем свого поживання вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_2 , тобто умисні дії фізичного та психологічного характеру, а саме застосував фізичну силу та ображав нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода фізичному та психологічному здоров`ю потерпілої, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП».

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Суд першої інстанції не звернув уваги на невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення вимогам ст. 256 КУпАП, в якому не вірно зазначено місце вчинення та не викладено суть адміністративного правопорушення, а саме ознак об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Ставлення у вину ОСОБА_1 те, що він вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру, - не відображає всіх ознак об`єктивної сторони адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме, у чому саме полягає вчинення домашнього насильства фізичного та психологічного характеру, та чи могла бути чи була завдана шкода фізичному або психологічному здоров`ю потерпілої.

Крім того, з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_2 , тоді як з письмових пояснень, наданих як ОСОБА_1 так і ОСОБА_2 , вбачається, що конфлікт між ними стався в той час, коли ОСОБА_2 на прохання свого чоловіка приїхала його забрати від його товариша та в автомобілі зчинилася сварка.

Приймаючи відповідно до ст. 294 КУпАП нову постанову, суд апеляційної інстанції виходить з того, що в протоколі про адміністративне правопорушення не викладено всіх ознак складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно із положеннями ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» ).

Враховуючи викладене, суд першої інстанції розглянув справу з недотриманням вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази, наявні у справі, ретельно не були перевірені відповідно до ст. 252 КУпАП, внаслідок чого суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, визнавши доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

За таких обставин, вважаю необхідним апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, а постанову суду – скасувати із закриттям провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 33, 38, 130, 247, 283, 284, 294 КУпАП, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Шаргородського районного суду Вінницької області від 12 грудня 2025 року скасувати.

Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Вінницького

апеляційного суду: В.П. Рибчинський