Вирок від 21 січня 2026 р. у справі №612/37/26 — Близнюківський районний суд Харківської області

612/37/26

1-кп/612/19/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2026 року с-ще Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Близнюки Харківської області кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Харкові, громадянина України, з середньо-технічною освітою, працюючого прибиральником території в Близнюківському КП «Комунальник», одруженого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126 -1 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно постанови Близнюківського районного суду Харківської області від 12.02.2025 справа №612/131/25 ОСОБА_4 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП за вчинення 04.02.2025 домашнього насильства відносно своєї дружини ОСОБА_6 .

Крім того, постановою Близнюківського районного суду Харківської області від 19.06.2025 року справа № 612/438/25 ОСОБА_4 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 173-2 КУпАП за вчинення 31.05.2025 домашнього насильства відносно своєї дружини ОСОБА_6 .

Крім того, постановою Близнюківського районного суду Харківської області від 22.09.2025 року справа № 612/728/25 ОСОБА_4 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 173-2 КУпАП за вчинення 09.09.2025 домашнього насильства відносно своєї дружини ОСОБА_6 .

При цьому, ОСОБА_4 29.11.2025 року о 16:25 діючи умисно, усвідомлюючи, що його дії носять систематичний характер, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив психологічне насильство щодо своєї дружини ОСОБА_6 , яке виразилось у словесних образах, погрозах, приниженні, що спричинило погіршення якості її життя, що виразилось у формі психоемоційного навантаження, емоційному виснажені та знижені внутрішніх ресурсів, втрати енергійності, втоми, фізичного дискомфорту, втрати повноцінного сну та відпочинку, у тому числі втрати самооцінки, позитивних емоцій, до негативних переживань, тощо.

Допитаний у судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_4 вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, розкаявся у скоєному, погодився із кваліфікацією органом досудового розслідування у вчинені ним діянні, не оспорював встановлених в ході досудового розслідування фактичних обставин справи на підставі яких йому пред`явлені обвинувачення. Пояснив про обставини справи, як викладено вище у вироку.

Прокурор не висловив жодних заперечень щодо встановлених обставин.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, судом відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, що немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив учасникам кримінального провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд, переконавшись у правильності розуміння вказаних положень закону сторонами кримінального провадження, визнав недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення, а також винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.

Вина обвинуваченого у скоєнні вище зазначеного кримінального правопорушення доведена в повному обсязі.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ст. 126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо подружжя, що призвело до психологічних страждань та до погіршення якості життя потерпілої особи.

При вирішенні питання про вид і міру покарання ОСОБА_4 суд враховує, що відповідно до ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання є щире каяття, відповідно ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебувала у стані алкогольного сп`яніння.

Згідно класифікації кримінального правопорушення, передбаченої ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_4 за ст. 126-1 КК України відноситься до нетяжкого злочину.

Вивченням особи ОСОБА_4 судом встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра Близнюківської ЦРЛ не перебуває, одружений, офіційно працює, позитивно характеризується за місцем мешкання та роботи.

При призначенні покарання ОСОБА_4 , суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості скоєного обвинуваченим кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України відноситься до нетяжкого злочину, характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, його наслідки, дані про особу обвинуваченого, наявність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Враховуючи вказані обставини, суд дійшов висновку про необхідність і достатність призначення ОСОБА_4 покарання для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень у виді позбавлення волі в межах санкції ст. 126-1 КК України.

При цьому, суд враховуючи характер та ступінь суспільної небезпеки діянь, тяжкість кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, згідно яких він позитивно характеризується за місцем проживання та роботи, працевлаштований, раніше не судимий, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, суд вважає можливим виправлення ОСОБА_4 без відбування покарання, та дійшов висновку про звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, застосувавши ст. 75 КК України.

На думку суду, призначене покарання відповідає характеру та ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також є достатнім для виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

На період іспитового строку суд покладає обов`язки на ОСОБА_4 передбачені ст. 76 КК України.

Запобіжний захід не обирався. Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не має.

З огляду на призначене покарання, призначення обмежувальних заходів суд не вбачає.

Витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні відсутні.

Речові докази відсутні.

Цивільний позов не пред`являвся. Арешт на майно не накладався.

Керуючись ст. 349, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

У відповідності до вимог ст. 76 КК України на період іспитового строку, покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_4 не обирати.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Вирок може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1